Ухвала

від 14.12.2021 по справі 757/62599/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62599/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явився,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 який діє в інтересах ТОВ «ФОРТУМ СИСТЕМ» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2021 року справа № 757/57400/21-к у кримінальному провадженні № 42021000000000032 від 12.01.2021, -

В С Т А Н О В И В :

24.11.2021 до провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 який діє в інтересах ТОВ «ФОРТУМ СИСТЕМ» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2021 року справа № 757/57400/21-к у кримінальному провадженні № 42021000000000032 від 12.01.2021.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2021 року у справі № 757/57400/21-к у кримінальному провадженні № 42021000000000032, накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти зокрема ТОВ «ФОРТУМ СИСТЕМ» (код 42997533), що знаходяться на наступних рахунках: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299) та рахунку № НОМЕР_3 , відкритий в АТ "ІДЕЯ БАНК" (МФО 336310).

Зазначає, що арешт накладено необгрунтовано. Відсутні та не зазначені докази того, що арештоване майно є речовими доказами. Зазначає, що грошові кошти на банківських рахунках не є речами, що визначені родовими ознаками і не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містять і не можуть містити жодних слідів або інших відомостей кримінального правопорушення. Вони не є об`єктом кримінально - протиправних дій, чи набутими ТОВ «ФОРТУМ СИСТЕМ» протиправним шляхом або отриманими внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Крім того зазначає, що ТОВ «ФОРТУМ СИСТЕМ» є юридичною особою приватного права і не може мати доступ до бюджетних коштів та немає жодного відношення до відкритого кримінального провадження.

У судове засідання представник власника майна не з`явився, повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42021000000000032 від 12.01.2021, ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

У зв`язку з цим, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2021 року у справі № 757/57400/21-к у кримінальному провадженні №42021000000000032, накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти зокрема ТОВ «ФОРТУМ СИСТЕМ» (код 42997533), що знаходяться на наступних рахунках: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299) та рахунку № НОМЕР_3 , відкритий в АТ "ІДЕЯ БАНК" (МФО 336310).

Вказаний арешт на нерухоме майно накладався, оскільки воно відповідало критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володати своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що на час розгляду провадження жодній особі ТТОВ «ФОРТУМ СИСТЕМ» не повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні.

Також, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно містить сліди вчинення кримінального правопорушення та яким ознакам ст. 98 КПК України воно відповідає.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції" [ВГІ], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статгі 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту слідчим не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту.

Прокурором не доведено та не зазначено конкретних фактичних обставин (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у господарську ТОВ «ФОРТУМ СИСТЕМ».

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 який діє в інтересах ТОВ «ФОРТУМ СИСТЕМ» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2021 року справа № 757/57400/21-к у кримінальному провадженні № 42021000000000032 від 12.01.2021 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2021 року у справі № 757/57400/21-к, а саме: на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «ФОРТУМ СИСТЕМ» (код 42997533), що знаходяться на наступних рахунках:

- № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299);

- № НОМЕР_3 , відкритий в АТ "ІДЕЯ БАНК" (МФО 336310).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1