Ухвала

від 27.01.2022 по справі 362/5548/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 362/5548/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Алісники , Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Виконавчого комітету Феодосіївської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович, Київський державний нотаріальний архів, ОСОБА_5 , про визнання протиправними дій та рішень визнання недійсними договорів, витребування майна з чужого володіння, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року у провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. за підсудністю з Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Алісники , Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Виконавчого комітету Феодосіївської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович, Київський державний нотаріальний архів, ОСОБА_5 , про визнання протиправними дій та рішень визнання недійсними договорів, витребування майна з чужого володіння.

Вивчивши матеріали цивільної справи за вищевказаним позовом, приходжу до висновку, що її слід передати на розгляд до Васильківського міськрайонного суду Київської області, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ зазначається, що підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства варто зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

Так, як на підставу для направлення даної справи до Печерського районного суду м. Києва, суддя послався ч. 2 ст. 27 ЦПК України, оскільки як встановлено судом, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, офіційне зареєстроване у встановленому законом порядку місцезнаходження одного з відповідачів, а саме: ТОВ "Алісники" (код ЄДРПОУ: 43985010) за адресою: 01024, місто Київ, вул.Круглоуніверситетська, будинок 7, офіс 26, що територіально належить до Печерського районного суду міста Києва.

Мотивуючи вказану позицію, суддя зазначив, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Одночасно Касаційний цивільний суд Верховного Суду у своїй постанові від 08.04.2020 р. у справі № 761/41071/19 (провадження № 61-2192св20) висловив позицію, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Проте, вказане посилання являється безпідставним, так як дані позиції вказують на визначення кола відповідачів у віндикаційному позові, проте не визначають правила підсудності, які виходячи з предмету позову регулюються наступним нормами.

Так, за статтею 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Предметом поданого до суду позову є визнання протиправними дій та рішень визнання недійсними договорів, витребування будинку та земельних ділянок із чужого незаконного володіння, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

За частиною 1 статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 20.03.2008р. Щодо застосування ч.1 ст.114 ЦПК України , правила виключної підсудності, визначені ч.1 ст. 114 ЦПК України стосуються позовів щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно, а також речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.13 р. Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України ); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України ); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України ); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Крім того, аналогічна правова позиція викладена і в листі Апеляційного суду м. Києва від 01.08.11 р. Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ за апеляційними скаргами на ухвали судів першої інстанції про відкриття провадження; відмову у відкритті провадження; повернення заяви позивачеві та передачі справ з одного суду до іншого (ст. ст. 115, 116, 121, 122 ЦПК України) , а саме: ст. 114 ЦПК України визначено перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, та такий перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Разом з тим поняття "позови, що виникають з приводу нерухомого майна" (ч. 1 ст. 114 ЦПК України ) є більш широке, ніж поняття "позови, де предметом спору є нерухоме майно". А тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що спір стосується нерухомого майна, що територіально знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, застосовуючи положення норми частини першої статті 30 ЦПК України, матеріали справи підлягають направленню для розгляду справи до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 30-32, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Цивільну справу № 362/5548/21-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Алісники , Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Виконавчого комітету Феодосіївської ради Обухівського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович, Київський державний нотаріальний архів, ОСОБА_5 , про визнання протиправними дій та рішень визнання недійсними договорів, витребування майна з чужого володіння - передати на розгляд до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27.01.2022.

Суддя Т.Г. Ільєва