Рішення

від 28.12.2021 по справі 760/12990/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/12990/21

2/760/7888/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А, за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінанс інновація до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В ИВ:

Позивач звернувся з до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 200928-20017-3 від 28 вересня 2020 року в розмірі 28 550, 00 гр.

Посилається в позові на те, що відповідач відповідно до укладеного договору № 200928-20017-3 від 28 вересня 2020 року отримала кредит у розмірі 5 000, 00 гр. строком на 30 днів шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ Ощадбанк , зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.

Відповідно до ч.2. ст. 3 Закону України Про споживче кредитування укладений Кредитний договір не відноситься до споживчого кредитування.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України Про електронну комерцію .

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Кредитного договору, з правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ Фінансова компанія Фінанс Інновація , викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://monetka.com.ua/uk/a b out us .

При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України і укладений з відповідачем договір є договором приєднання.

Одноразовий ідентифікатор 119466 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на її мобільний номер НОМЕР_2 , який вказувався при реєстрації.

Відповідач зареєструвалася на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua, для чого пройшла ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту), підтвердила номер мобільного телефону, ознайомилася з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснила акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 30 днів.

Відповідно до п. 2.4.1. Кредитного договору позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Пунктом 4.10 Правил визначено, що датою повернення кредиту, так само як і датою сплати заборгованості, вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі 5 000, 00 гр. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ Ощадбанк .

Відповідач взяті на себе зобов`язання по Договору позики не виконала, у зв`язку з чим станом на 13 травня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 28 550, 00 гр., яка складається з:

- 5 000, 00 гр. - заборгованість за кредитом;

- 2 550, 00 гр. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1, 7 % за кожен день користування кредитом за період з 28 вересня 2020 року по 28 жовтня 2020 року;

- 21 000, 00 гр. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3. Кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом за період з 29 жовтня 2020 року по 25 лютого 2021 року.

Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 19 травня 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 24 травня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

04 червня 2021 року на адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, який направлявся відповідачу, з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З урахуванням цього, відсутності відповідача за вказаною в договорі адресою, суд вважає повідомлення відповідача про наявність спору в суді належним.

/ а. с. 42 /

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористалася, відзив на позов не подала.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Судом встановлено, що 28 вересня 2020 року між сторонами був укладений договір позики в електронній формі № 200928-20017-3, відповідно до умов якого відповідачу позивачем був наданий кредит у розмірі 5 000,00 гр.

З даних електронних реєстрів вбачається, що позивач - ТОВ Фінансова компанія ФІНАНС ІННОВАЦІЯ є юридичною особою, включеною до Державного реєстру фінансових установ 10 лютого 2017 року як фінансова компанія, а тому має право надавати фінансові послуги відповідно до Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

Пунктом 1.3 договору сторони узгодили строк кредиту та строк дії договору - 30 днів.

Відповідно до п.1.2 договору сторонни погодили процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,7 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку, визначеного в п.1.3 договору.

Згідно з п.3.3 договору у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлних п.1.3 договору, позичальник сплачує товариству плату за користування кредитом за підвищеною ставкою - 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожний день користування кредитом понад строк, зазнаечний у п.1.3 договору.

У пункті 5 договору позики відповідач підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, зобов`язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщено на сайті позикодавця.

З розрахунку заборгованості за Договором позики, виконаним позивачем, вбачається, що станом на 13 травня 2021 року за умовами договору нарахована заборгвоаність у розмірі 28 550, 00 гр., з яких:

- 5 000, 00 гр. - заборгованість за кредитом;

- 23 550, 00 гр. - заборгованість за нарахованими процентами за період з 28 вересня 2020 року до 13 травня 2021 року.

/ а. с. 10 - 11; 14 /

Відповідно до ст. 6 ЦК України та ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію .

Згідно з п. 6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з ч.6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З цього вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При зверненні до суду позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію кредитного договору № 200928-20017-3 від 28 вересня 2020 року, розрахунок заборгованості за вказаним договором, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а також Послідовність укладення договору між сторонами в інформаційно-технічній системі веб-сайту https :// monetka.com.ua.

У Послідовності дій зазначено, що відповідач направив запит (заяву) позивачу щодо можливості отримання кредиту з інформацією про бажані параметри кредиту; позичальник заповнив реєстраційну форму, де вказав фінансовий номер телефону; заповнив в ІТС анкету для оформлення кредиту, в якій, зокрема, мав зазначити дані платіжної карти; ознайомився з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику; позичальником акцептовано пропозицію укласти кредитний договір та надіслано на фінансовий номер телефону відповідача повідомлення про підписання кредитного договору.

В свою чергу відповідачу в особистому кабінеті на її фінансовий номер був надісланий одноразовий ідентифікатор для підтвердження згоди з умовами договору та його введення, а також ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику.

Дану умову відповідач виконала, в ІТС ввела надісланий їй одноразовий ідентифікатор та акцептувала пропозицію укласти кредитний договір, про що їй було направлено повідомлення про підписання кредитного договору 28 вересня 2020 року о 10:12:44.

З наданих позивачем до кредитного договору доказів убачається, що грошові кошти в розмірі 5 000, 00 гр. були перераховані 28 вересня 2020 року на картку відповідача НОМЕР_1 о 10:12.

Перерахування коштів підтверджується і довідкою АТ Таскомбанк від 23 квітня 2021 року.

/ а.с. 12 - 13 /

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ Фінансова компанія ФІНАНС ІННОВАЦІЯ перебувають в загальному доступі, опубліковані на сайті товариства.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася з ними.

За таких обставин суд вважає, що договір позики був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6 , 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України Про електронну комерцію .

Про відповідність електронного правочину, підписаного за допомогою одноразового ідентифікатора за домовленість сторін, вимогам закону, висловив свою позицію і Верховний суд у постанові від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19 / провадження № 61-20799 св 19/.

За таких обставин суд вважає, що договір позики був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6 , 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України Про електронну комерцію .

З урахуванням цього суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача отриманої нею суми кредиту та 5 000, 00 гр. Та 2 550. 00 гр. процентів, нарахованих на строк дії договору.

Що стосується решти суми процентів, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.3 договору строк дії договору сторони узгодили 30 днів.

В межах цього строку сторони узгодили процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1, 7 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку, визначеного в п.1.3 договору.

З розрахунку заборгованості вбачається, що ця сума за 30 днів строку дії договору становить 2 550, 00 гр.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 лютого 2019 року в справі №175/4753/15, припис абз. 2 ч. 1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням цього, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача процентів після закінчення строку дії договору і до 13 травня 2021 року.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідач відзив на позов не подала, приведених у позові обставин укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не спростувала, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надала.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2020 року між позивачем та ФОП ОСОБА_2 був укладений Договір № 01/06/2020-ФІ про надання юридичних послуг.

01 грудня 2020 року між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений Додатковий Договір № 1 до Договору № 01/06/2020-ФІ про надання юридичних послуг, відповідно до якого сторони домовились продовжити строк дії Договору № 01/06/2020-ФІ про надання юридичних послуг від 01 червня 2020 року до 31 грудня 2021 року.

05 березня 2021 року між сторонами був підписаний Акт виконаних робіт щодо надання позивачу послуг відносно 6 боржників на загальну суму 52 000, 00 гр.

В частині боржника ОСОБА_1 позивачу були надані послуги в розмірі 8 000, 00 гр. за підготовку позову.

Вартість витрат на правничу допомогу за умовами договору була сплачена платіжним дорученням № 898 від 09 березня 2021 року.

/ а.с. 27 - 34 /

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

В ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність зазначено, що при встановленні розміру гонорару адвоката враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Звертаючись до суду, представник позивача зазначає суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 гр.

Щодо обсягу вчинених адвокатом дій та визначення їх вартості, необхідних для представництва інтересів клієнта, та приведених у розрахунку, суд виходить з наступного.

Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Крім того, суд вважає, що приведений в Акті прийому-передачі обсяг виконаної роботи охоплюється умовами договору, яким визначено обов`язки адвоката при наданні правничої допомоги, а також ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , в якій конкретизовано поняття правової допомоги та дії адвоката, які охоплюються даним поняттям, а саме: інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Як зазначено вище, справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З матеріалів справи вбачається, предмет спору сторін має давно усталену практику розгляду у всіх судових інстанціях, а тому вважає явно завищеним розмір витрат на правничу допомогу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в сраві № 201/14495/16 від 30 вересня 2020 року, в окремих випадках суд може самостійно зменшувати розмір відшкодуваня витрат на правову допомогу.

Враховуючи викладене вище, предмет спору сторін та складність справи, встановлені судом взаємовідносини сторін, врегульовані та чітко визначені законом, характер та обсяг виконаної роботи адвокатом, принцип співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, предмет позову, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2 000, 00 гр.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 600, 29 гр. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 549, 610, 612, 622, 625, 629, 638, 641,644, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, Законом України Про електронну комерцію , ст.ст. 12,13, 76-81, 137, 141, 209, 258, 259, 263- 268, 272, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 /адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНАНС ІННОВАЦІЯ / адреса:03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 4, оф. 520, код ЄДРПОУ: 41146462 / 5 000, 00 гр. боргу, 2 550, 00 гр. процентів, 600, 29 гр. судового збору та 2 000, 00 гр. витрат на правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А. Шереметьєва