Ухвала

від 17.01.2022 по справі 640/5821/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5821/20

УХВАЛА

17 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., перевіривши відповідність вимогам КАС України апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДПРОМ-АЛЬЯНС до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та надання документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі .

Копії вказаних судових рішень вручено скаржнику 28 грудня 2021 року.

На виконання вимог ухвали суду апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги апелянт посилається на незадовільний майновий стан. Крім того зазначає, що ГУ ДПС у м. Києві не є розпорядником коштів і для сплати судового збору зобов`язано було звернутися до Казначейства. В свою чергу, станом на момент надходження ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху платіжне доручення не надходило, а тому апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є граничним та достатнім для усунення недоліків як позовної заяви, так і апеляційної скарги.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.

Разом з цим, скаржником не надано належних, достовірних та достатніх доказів, які б вказували на майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору та вчинення дій з метою приведення апеляційної скарги у відповідності до вимог процесуального закону.

За таких обставин підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт повторно зазначає, що ним раніше подавалася апеляційна скарга, яка була повернута судом апеляційної інстанції. Вказує, що процесуальним законом визначено право сторони на повторне звернення, а частиною 2 статті 299 КАС України встановлено крайній строк. При цьому стверджує, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції. Зазначає, що відповідач не мав можливість подати апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам статті 296 КАС України, у зв`язку з неможливістю сплати судового збору, що на переконання апелянта свідчить про об`єктивність причин пропуску строку та дає підстави для його поновлення. Крім того, скаржник просить врахувати положення Прикінцевих положень КАС України в частині можливості поновлення судом строку, з огляду на запровадження на території країни карантину.

В ухвалі від 20 грудня 2021 року судом апеляційної інстанції відхилено доводи апелянта про те, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. Судом зауважено, що аналіз положень частини 3 статті 295, частини 3 статті 298, пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України свідчить, що у разі пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду скаржник повинен навести підстави для поновлення такого строку та обґрунтувати поважність причин такого пропуску.

Оцінюючи посилання скаржника на неможливість сплати судового збору колегія суддів враховує позицію Верховний Суд, викладену в ухвалі від 22 вересня 2021 року у справі № 520/5554/2020, у якій Суд зазначив, що усталеною є позиція Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

В свою чергу, колегія суддів наголошує, що апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження як майнового стану та неможливості сплати судового збору, так і доказів вчинення Головним управління ДПС у м. Києві дій з метою приведення апеляційної скарги у відповідності до вимог процесуального закону.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, суд за заявою учасника справи може поновити процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2021 року у справі № 640/10199/19 зазначив наступне: зазначені вище норми самі собою не можуть бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку на подання відповідної скарги, оскільки скаржник повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з відповідною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин . .

Однак, жодних обґрунтувань щодо пропуску строку на апеляційне оскарження з підстав запровадження обмежень, впроваджених у зв`язку з карантином, зокрема, які саме обмеження, запроваджені у зв`язку з карантином, та яким чином такі завадили скаржнику вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою, відповідачем у клопотанні не зазначено.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку на подання апеляційної скарги поважними , а тому підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 243, 298, 299, 325 КАС України,

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року відмовити .

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДПРОМ-АЛЬЯНС до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії .

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко