Ухвала

від 17.01.2022 по справі 640/3899/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3899/20

УХВАЛА

17 січня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Парінова А.Б., суддів - Беспалова О.О., Грибан І.О., перевіривши на відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу та клопотання апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кул-Інжинірінг" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянтом подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду (без обґрунтування).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, що Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято Рішення 31 травня 2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).

Первинну апеляційну скаргу апелянтом подано на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року до суду першої інстанції 05 липня 2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Ухвала вмотивована тим, що до апеляційної скарги не додано квитанції про сплату судового збору, після спливу терміну для усунення недоліків апеляційної скарги.

Повтору апеляційну скаргу апелянтом подано (направлено) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року направлено до суду апеляційної інстанції 11 листопада 2021 року.

Згідно із статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами . Зловживання процесуальними правами не допускається.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено, - лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Виходячи з цього, колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення , з огляду на неповажність зазначених підстав.

Так, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору в зв`язку з неналежним фінансуванням.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання апелянта про відстрочення від сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збора, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збора у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору встановлений статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI у чинній редакції (далі - Закон). Скаржник до цього переліка не відноситься.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збора, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону.

Частиною 1 цієї правової норми передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збора на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зокрема, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положеннями частини 2 статті 8 Закону закріплено, що суд може зменшити розмір судового збора або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, у якості підстави для звільнення від сплати судового збору відповідач посилається на Закон України "Про джерела фінансування державної влади".

Проте, наведений довод суд до уваги не приймає, адже однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення (звільнення) сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 139, 169, 295-298, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотань Головному управлінню ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Грибан