Постанова

від 18.01.2022 по справі 640/2417/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Справа № 640/2417/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

представника відповідача Ступака О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Сіопласт на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2021 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Сіопласт

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Сіопласт (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.10.2019 №№ 01792615050101, 01772615050101, 01782615050101.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за матеріалами перевірки не підтверджується реальне придбання товару контрагентом позивача - ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС за ланцюгом постачання, що свідчить про фіктивність здійснення поставки такого товару позивачу.

Крім того, судом першої інстанції також було враховано, що згідно з інформацією в АІС СФП , відносно ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва, відповідно до якої 05.12.2017 допитано гр. ОСОБА_1 , який надав свідчення про те, що він не підписував реєстраційні, статутні документи ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС , бухгалтерські та податкові документи ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС не складав, не підписував та до контрольованих органів не направляв, а також не підписував жодних банківських документів ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС , рахунки в банківських установах не відривав, кошти не отримував.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог позивач зазначає, що операції з ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС підтверджуються відповідними первинними документами, які надавалися суду першої інстанції, але були залишені поза увагою суду, а також, що товари, придбані у вказаного контрагента, були використані в його господарській діяльності.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що ухвалюючи рішення, суд керувався виключно карткою суб`єкта фіктивного підприємництва за відсутності відповідного протоколу допиту гр. ОСОБА_1 , а також зазначає, що пояснення вказаної особи, відповідно до ст. 72 КАС України, не є засобом доказування в адміністративному судочинстві.

Разом з тим, апелянт зазначає, що ані акт перевірки, на підставі якого винесено спірні ППР, ані матеріали цієї справи не містять жодних відомостей про наявність вироку або будь-якого іншого судового рішення у відношенні його контрагента та/або його посадових осіб.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021, 05.11.2021, 23.11.2021 та 14.12.2021 витребувано додаткові докази у справі, викликано свідка та продовжено строк судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Сіопласт (далі - ТОВ Сіопласт ) зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві як платник ПДВ.

Між ТОВ Нортвуд Транс-Системс в особі директора ОСОБА_1 (постачальник) і ТОВ Сіопласт в особі директора ОСОБА_3 (покупець) укладено договір поставки № 13/09.03 від 13.09.2017, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором , поставляти покупцю (передавати у власність/повне господарське відання) визначений цим договором товар, а саме: сировину для виробництва лакофарбової продукції , а покупець зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим договором , приймати названий товар та оплатити його.

Згідно з п.п. 1.3, 2.1 Договору найменування, одиниця виміру, загальну кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) ціна за одиницю товару визначаються у Додатках та остаточно узгоджуються сторонами у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною договору. Під додатками до цього договору розуміють рахунки фактури, видаткові накладні та специфікації, що видаються постачальником

Поставка здійснюється на підставі отриманого постачальником замовлення. Замовлення виконується переважно у письмовій формі. Допускається оформлення замовлення шляхом факсимільного зв`язку та електронною поштою. В замовлені має бути вказано найменування, одиниця виміру, загальна кількість та строк поставки.

На підстав отриманого замовлення постачальник надає покупцю для узгодження рахунок на оплату, в якій вказує товарну номенклатуру, кількість ціну та загальну вартість товару. Рахунок на оплату оформляється в письмовій формі (пункт 2.3).

Згідно з п. 2.3 доставку замовленого товару здійснює постачальник власним транспортом чи транспортом стороннього перевізника, за адресою: Україна, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Дмитрівка, вул. Леніна, 10.

На підтвердження взаємовідносин із вказаним контрагентом позивачем надано до матеріалів справи копії таких документів: замовлення постачальнику №1/09 від 14.09.2017, видаткові накладні №12 від 19.09.2017,№14 від 19.09.2017, №17 від 25.09.2017, №18 від 26.09.2017, №19 від 26.09.2017, №20 від 26.09.2017, №21 від 27.09.2017, №22 від 27.09.2019, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, податкові накладні №12 від 19.09.2017, №14 від 19.09.2017, №17 від 25.09.2017, №18 від 26.09.2017, №19 від 26.09.2021, №20 від 26.09.2017, №21 від 27.09.2017, №22 від 27.09.2021, платіжні доручення, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631.

Головного управління ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Сіопласт (код 35848260) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Нортвуд Транс-Системс (код 38526883) за вересень 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, результати якої оформлені актом від 02.10.2019 №41/26-15-05-01-01/35848260.

Відповідно до вказаного акта перевірки, ТОВ Сіопласт допущено наступні порушення:

- п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 243291 грн, в тому числі по періодам: 2017 рік - 243291 грн;

- п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено: завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2017 року в сумі 182187 грн; заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 43083 грн, в тому числі за вересень 2017 року - 43083 грн.

Рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 22.10.2019 № 29154/10/26-15-05-01-01, за результатами розгляду заперечень, висновки акта перевірки від 02.10.2019 №41/26-15-05-01-01/35848260 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі вказаних висновків акта перевірки від 02.10.2019 №41/26-15-05-01-01/35848260, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення рішення від 28.10.2019:

- № 01772615050101, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 182187 грн;

- № 01782615050101, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 304114,00 грн, з яких 243291 грн - податкове зобов`язання, 60823 грн - штрафні санкції;

- № 01792615050101, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 53853,00 грн, з яких 43083 грн - податкове зобов`язання та 10771 грн - штрафні санкції.

Позивач, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, а свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 ПК України).

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

1. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ та з податку на прибуток, а також формування ним відповідного від`ємного значення, належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

2. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що реальність операцій позивача з ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС підтверджується відповідними первинними документами, а саме: видатковими та податковими накладними; розрахунки між сторонами за вказаними операціями підтверджуються прибутковими ордерами та платіжними дорученнями.

3. Крім того, у матеріалах справи містяться товаротранспортні документи, а саме ТТН, якими підтверджується переміщення товарів (сировини для виробництва лакофарбової продукції) від вказаного вище контрагента до позивача.

Судова колегія, досліджуючи такі ТТН, звертає увагу на те, що зазначені в них відомості (зокрема, вантажовідправник - ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС , замовник - позивач, автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_2 ) відповідають умовам договору поставки № 13/09.03 (пункт 2.3), укладеному між позивачем і зазначеним контрагентом.

4. При цьому, вказані документи надають можливість ідентифікувати осіб, які приймали участь у спірних операціях, а також визначити їх обсяг і порядок проведення на виконання відповідних договірних правовідносин.

5. Спірні операції також відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку № 631 ТОВ Сіопласт .

6. Разом з тим, матеріалами справи, зокрема договорами, рахунками на оплату, видатковими та податковими накладними, ТТН, платіжними дорученнями, підтверджується використання позивачем товарів (сировина для виготовлення лакофарбової продукції), придбаних у ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС , у його господарській діяльності шляхом виготовлення лакофарбової продукції /т. 1 а.с.134-158, 171-209/, яка реалізована іншим контрагентам - ТОВ Бізнань Плюс , ПАТ Українська залізниця регіональна філія Львівська залізниця виробничий підрозділ Головний матеріально-технічний склад , ТОВ Вимірювальні системи , ПАТ Українське дунайське пароплавство Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ Київський суднобудівельний-судноремонтний завод /т.1 а.с. 129-132, 137, 140-141, 148, 154, 160, 134-169, 182, 186-194, 200-206, 213-217/

7. Судова колегія відзначає й те, що придбання позивачем у ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС сировини для виготовлення лакофарбової продукції та наступне використання такої сировини в його господарській діяльності відповідає сутності та змісту основного виду економічної діяльності позивача за КВЕД, яким є виробництво барвників і пігментів; виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик /т. 1 а.с. 218/.

8. При цьому, позивач має для здійснення відповідної діяльності необхідну матеріально-технічну базу, а саме виробниче приміщення, яким він користується з 2016 року на підставі договору суборенди нежилого приміщення №БО 003647 від 01.09.2016 /т. 1 а.с. 126-127/, та спеціальне обладнання: дисольвери, млин бісерний, млин шарів, твердотпливний котел, насос, електродвигун, штаблери, ваги, ємності тощо /т.1 а.с. 257-258/.

9. Відповідачем не лише не спростовано вказаних обставин, а й взагалі, як вбачається з матеріалів перевірки та доводів його відзиву на апеляційну скаргу, не досліджувалося подальше використання позивачем товарів, придбаних за спірними операціями.

10. Водночас, усі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до неправомірності діяльності контрагента позивача - ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС та наявності в АІС СФП відносно цього товариства картки суб`єкта фіктивного підприємництва, відповідно до якої 05.12.2017 допитано гр. ОСОБА_1 , що надав свідчення про те, що він не підписував реєстраційні, статутні, бухгалтерські та податкові документи не складав, не підписував та до контрольованих органів не направляв, а також не підписував жодних банківських документів і рахунки в банківських установах не відривав, кошти не отримував.

9. Втім, апелянтом не було надано суду інформації щодо стану відповідного кримінального провадження та взагалі доказів наявності кримінального провадження, на яке він посилається та/або доказів наявності відповідного судового вироку, хоча такі докази неодноразово витребовувалися в нього та безпосередньо в зазначеного ним слідчого органу ухвалами апеляційного суду, але надані суду не були.

Також, аналізуючи доводи обох сторін, колегія суддів зазначає, що пояснення директора ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС ОСОБА_1 /т. 3 а.с. 21-23/, на які посилається податковий орган в обґрунтування своєї правової позиції, не містять відомостей щодо попередження вказаної особи за надання завідомо неправдивих свідчень і, з огляду на вищевстановлені обставини, не є належним і достатнім доказом безтоварності спірних операцій.

10. Картка суб`єкта фіктивного підприємництва, на яку відповідач посилається в АІС СФП , також не є достатнім доказом безтоварності спірних у цій справі операцій з огляду на зазначене раніше.

11. Доводи податкового органу щодо не підтвердження придбання контрагентом позивача спірного товару за ланцюгом операцій, а також щодо не відображення ним відповідних операцій у його звітності та відсутності в нього матеріально-технічних ресурсів, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Так, як було встановлено вище, відповідні товари дійсно були отримані позивачем, використані в його господарській діяльності, а спірні операції - обліковані у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Водночас, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.

12. Крім того, судова колегія зазначає, що всі вищевказані доводи податкового органу засновуються виключно на припущеннях і ним не доведено, що між позивачем і ТОВ НОРТВУД ТРАНС-СИСТЕМС мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на формальне оформлення господарських операцій без їх фактичного вчинення для отримання податкових вигід.

13. У рішенні по справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , від 10 березня 2010 року у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

14. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

15. Тож, доводи відповідача щодо безтоварності таких операцій є необґрунтованими і безпідставними та спростовуються матеріалами цієї справи.

16. Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

17. Аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 28.10.2019 №№ 01792615050101, 01772615050101, 01782615050101, необхідності їх скасування та задоволення позову в цій справі.

Отже, судом першої інстанції було неповно встановлено обставини цієї справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Сіопласт підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2021 року - скасуванню, позов - задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з огляду на результат розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, понесені позивачем у цій справі судові витрати, що загалом складають 20255,80 грн, підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в цій справі.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Сіопласт - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2021 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Сіопласт до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.10.2019 №№ 01792615050101, 01772615050101, 01782615050101.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сіопласт понесені ним судові витрати в розмірі 20255,80 (двадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень та вісімдесят копійок) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 січня 2022 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: І.О. Грибан

О.В. Карпушова