Постанова

від 24.01.2022 по справі 922/3804/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Харків Справа №922/3804/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача зустрічним позовом - Спасибо В.В. (адвокат), ордер серія АХ№1083527 від 23.12.2021 року;

першого відповідача за зустрічним позовом (в режимі відеоконференції) - Штокало Т.В., посвідчення №9733/10 від 18.02.2021 року, довіреність від 29.06.2021 року;

другого відповідача за зустрічним позовом - Тимофіюк Г.О., посвідчення №9796/10 від 18.02.2021 року, ордер серія КС№876058 від 10.01.2022 року;

відповідачі за первісним позовом - ОСОБА_90 (поспорт НОМЕР_9 від 11.10.2021 року), ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 від 19.12.2007 року), ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_2 від 26.11.1997 року), ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_3 від 25.09.1998 року); ОСОБА_4 (паспорт серія НОМЕР_4 від 20.10.2001 року), ОСОБА_5 (паспорт серія НОМЕР_5 від 11.01.1996 року), ОСОБА_6 (за посвідченням НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 (паспорт НОМЕР_7 від 09.08.2019 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані (вх.№3523Х/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 року у справі №922/3804/20 в частині розгляду зустрічних позовних вимог,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор , м. Київ,

до відповідачів:

1. Публічне акціонерне товариство Обчислювальна техніка та інформатика , м. Харків,

2. Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, м. Харків,

3. ОСОБА_8 , м. Харків

4. ОСОБА_9 , Зміївський р-н, с. Лиман,

5. ОСОБА_10 , м. Богодухів,

6. ОСОБА_11 , м. Донецьк

7. ОСОБА_12 , Золочівський р-н, с. Рясне,

8. ОСОБА_13 , м. Харків,

9. ОСОБА_14 , м. Харків,

10. ОСОБА_15 , м. Харків,

11. ОСОБА_16 ,

АДРЕСА_1 . Фізична особа-підприемець Нижегородова Галина Віталіївна, м. Харків

13. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Іванова Ольга Сергіївна, м. Харків

14. ОСОБА_17 , м. Первомайський,

15. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погребняк Наталія Вікторівна, м. Харків,

16. ОСОБА_18 , м. Харків,

17. ОСОБА_19 ,

АДРЕСА_2 . Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович, м. Харків,

19. ОСОБА_20 , смт. Нова Водолага,

20. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошніченко Тетяна Петрівна, м. Харків,

21. ОСОБА_21 , м. Харків,

22. ОСОБА_100, м. Дніпро

23. ОСОБА_22 , м. Павлоград,

24. ОСОБА_23 , м. Донецьк,

25. ТОВ Рента Ріелті Буд , м. Київ,

26. ОСОБА_24 ,

АДРЕСА_3 . ОСОБА_25 , м. Харків,

28. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Янова Оксана Євгенівна, м. Харків,

29. ОСОБА_1 , м. Харків,

30. ОСОБА_2 , м. Харків,

31. ОСОБА_26 , м. Харків,

32. ОСОБА_27 , м. Харків,

33. ОСОБА_28 , м. Дніпро,

34. ОСОБА_29 ,

АДРЕСА_4 . ОСОБА_30 , м. Первомайський,

36. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кошель Тетяна Владиславівна, м. Харків,

37. ОСОБА_31 , м. Дніпро,

38. ОСОБА_32 , Валківський р-н, смт. Ков`яги

39. ОСОБА_33 , м. Харків,

40. ОСОБА_34 , м. Вінниця,

41. ОСОБА_35 , Донецька обл., м. Миколаївка,

42. ОСОБА_36 , м. Харків,

43. ОСОБА_37 , м. Харків,

44. ОСОБА_38 ,

АДРЕСА_5 . ОСОБА_39 , м. Черкаси,

46. ОСОБА_40 , м. Харків,

47. ОСОБА_41 , м. Харків,

48. ОСОБА_42 , м. Харків,

49. ОСОБА_43 , м. Харків,

50. ОСОБА_44 , м. Богодухів,

51. ОСОБА_45 , м. Харків,

52. ОСОБА_46 , м. Харків,

53. Державний реєстратор КП Постачальник послуг Солоницівської селищної ради, Харківська обл. Луценко Павло Геннадійович, смт. Солоницівка,

54. Державний реєстратор Протопопівської сільської ради Дергачівського району, Харківська обл. Тесленко Ігор Анатолійович, Дергачівський р-н., с. Протопопівка,

55. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Іванова Ольга Сергіївна, м. Харків,

56. Державний реєстратор Комунального підприємства Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості Протопопівської сільської ради Орлова Наталія Олександрівна, Дергачівський р-н., с. Протопопівка,

57. Державний реєстратор Комунального підприємства Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості Протопопівської сільської ради Жбадинський Олег Михайлович, Дергачівський р-н., с. Протопопівка,

58. ОСОБА_47 , м. Маріуполь,

59. ОСОБА_48 , м. Ізюм,

60. ОСОБА_6 , м. Полтава,

61. ОСОБА_49 , м. Харків,

62. ОСОБА_50 , м. Харків,

63. ОСОБА_51 , м. Харків,

64. ОСОБА_52 , Харківський р-н, с. Слобідське,

65. ОСОБА_53 , м. Харків,

66. ОСОБА_54 , м. Харків,

67. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Тертишник Дмитро Олександрович, м. Харків,

68. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гетьман Павло Сергійович, м. Харків,

69. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Прокопенко Олеся Олегівна, м. Харків,

70. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєва Анастасія Олексіївна, м. Харків,

71. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Венглюк Тетяна Василівна, м. Харків,

72. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліна Ігорівна, м. Харків,

73. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Івченко В`ячеслав Валерійович, м. Харків,

74. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алексєєва Ліана Василівна, м. Харків,

75. ОСОБА_55 , м. Чернігів,

76. ОСОБА_56 , м. Харків,

77. ОСОБА_57 , м. Харків,

78. ОСОБА_58 , м. Ромни,

79. ОСОБА_59 , м. Харків,

80. ОСОБА_60 , м. Харків,

81. ОСОБА_61 , м. Харків,

82. ОСОБА_62 , м. Харків,

83. ОСОБА_7 , м. Харків,

84. ОСОБА_63 , смт Борова,

85. ОСОБА_64 , м. Харків,

86. ОСОБА_65 ,

АДРЕСА_6 . Приватний нотаріус ХМНО Зубарєв Ігор Юрійович, м. Харків,

88. ОСОБА_66 , м. Дніпро,

89. ОСОБА_67 , м. Харків,

90. ОСОБА_68 , м. Харків,

91. ОСОБА_69 , м. Харків,

92. ОСОБА_70 , Харківський р-н, с. Докучаєвське,

93. ОСОБА_71 ,

АДРЕСА_7 . Приватний нотаріус ХМНО Жовнір Ярослав Вікторович, м. Харків,

95. ОСОБА_72 , м. Харків,

96. ОСОБА_73 , м. Харків,

97. ОСОБА_74 , м. Харків,

98. ОСОБА_75 , м. Харків,

99. ОСОБА_76 , м. Харків,

100. Приватний нотаріус ХМНО Ништик Людмила Олександрівна, м. Харків,

101. ОСОБА_77 , м. Харків,

102. ОСОБА_78 , м. Харків,

103. ОСОБА_79 , м. Харків,

104. ОСОБА_80 , м. Харків,

105. ОСОБА_81 , Донецька обл., м. Часів Яр,

106. ОСОБА_82 , м. Харків,

107. ОСОБА_83 , м. Харків,

108. ОСОБА_84 , м. Балаклія,

109. ОСОБА_85 , м. Харків,

110. ОСОБА_86 , м. Куп`янськ,

111. ОСОБА_87 , м. Харків,

112. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бакумова Алла Валентинівна, м. Харків,

113. ОСОБА_88 , м. Харків,

114. ОСОБА_89 , м. Харків,

115. ОСОБА_90 , м. Харків,

116. ОСОБА_91 ,

АДРЕСА_8 . Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Сендик-Полянська Ірина Михайлівна, м. Харків,

118. ОСОБА_92 , м. Харків,

119. ОСОБА_93 , м. Лозова,

120. ОСОБА_94 , м. Бердянськ,

121. ОСОБА_3 , м. Харків,

122. ОСОБА_95 , м. Люботин,

123. ОСОБА_96 , м. Харків,

124. ОСОБА_5 , м. Енергодар,

125. ОСОБА_97 , м. Харків,

126: ОСОБА_98 , м. Київ

про визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу об`єкта нерухомого майна, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних їм записів,-

та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_40 , м. Харків,

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані , м.Київ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор , м.Київ,

3. Публічного акціонерного товариства Обчислювальна техніка та інформатика , м.Харків,

про визнання недійсними договорів,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило суд визнати недійсними договори - правові підстави виникнення права власності та документи; визнати протиправними та скасувати рішення державних реєстраторів і вилучити з реєстру відповідні записи, вчинені на підставі таких рішень.

Всього 648 вимог немайнового характеру.

У подальшому, 02.08.2021 року ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор подано заяву про заміну (доповнення) предмету позову додатковою вимогою, на підставі ст.ст. 46, 48 Господарського процесуального кодексу України, де просило суд доповнити позовні вимоги вимогою наступного змісту: Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташованої за адресою м.Харків, вул. Велика Панасівська, 115 , який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року укладеним між Публічним акціонерним товариством Авант-Банк та Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2021 року, зокрема, прийнято заяву подану ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор про зміну (доповнення) предмету позову додатковою вимогою до розгляду.

Матеріали справи свідчать, що 09.06.2021 року до Господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою звернувся ОСОБА_40 , в якій просив суд:

- визнати недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23.04.2019 року №23/04-2019/2;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 року №20/06-2019/2;

- визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташованої за адресою м.Харків, вул. Котлова, 115 , встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 року №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика (3-й відповідач за зустрічним позовом) і Публічним акціонерним товариством Авант-Банк .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2021 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_40 до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 року (повний текст складено 16.09.2021 року, суддя Жигалкін І.П.) у справі №922/3804/20 в первісному позові відмовлено повністю.

Зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_40 задоволено повністю.

Визнано недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 року №23/04-2019/2.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 року №20/06-2019/2.

Визнано припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_9 , встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 року №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика і Публічним акціонерним товариством Авант-Банк .

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані (код ЄДРПОУ 41090620, 01001, м.Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 10, нежиле приміщення 60, літ. "А"), з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор (код ЄДРПОУ 41675267, 03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд. 5, нежиле приміщення 134), з Публічного акціонерного товариства Обчислювальна техніка та інформатика (код ЄДРПОУ 21174715, 61000, м. Харків, вул. Котлова, буд. 115) на користь фізичної особи ОСОБА_40 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_10 ) суму судового збору у розмірі 4540,00 грн.

ТОВ Файненс Компані (перший відповідач за зустрічним позовом) з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 року в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволені зустрічного позову. Судові витрати у справі апелянт просить покласти на позивача за зустрічним позовом.

У апеляційній скарзі апелянт наводить наступні доводи щодо вимог зустрічного позову:

1) Предметом відступлення права за оскаржуваними договорами були права вимоги за кредитними зобов`язаннями у повному обсязі, які вже були забезпечені іпотекою будівлі на Великій Панасівській (Котлова), 115. А саме право іпотеки як забезпечення виконання зобов`язання є нерозривно пов`язаним із основним зобов`язанням, тому право іпотеки слідувало за основним зобов`язанням. Тобто відсутність реєстрації відступлення прав іпотекодержателя не може впливати на право кредитора відступати право вимоги за кредитом, забезпеченим лише іпотекою. Воно лише обмежує його у праві реалізовувати право іпотекодержателя. Факт відсутності реєстрації обтяження сам по собі не спростовує переходу прав вимоги на предмет іпотеки, адже їх наявність чи відсутність не впливає на існування відносин сторін, що виникли на підставі укладених договорів (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №31/160(29/170(6/77-5/100).

2) Для належного переходу прав вимоги необхідними умовами є дотримання письмової форми правочину та його нотаріальне посвідчення. Як вбачається із наявних у справі договорів відступлення прав вимоги, останні були нотаріально посвідчені.

3) Невчинення ТОВ Файненс Компані та ТОВ ФК Фінєвровектор реєстрації прав іпотекодержателя обумовлена фізичною неможливістю, оскільки порушено право іпотекодержателя шляхом вчинення незаконних дій спрямованих на припинення іпотеки, подальшого поділу та відчуження предмета іпотеки на підставі неіснуючого судового рішення.

4) Законодавство України не пов`язує перехід прав вимоги за іпотечним договором до нового кредитора з моментом реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А отже, ТОВ Файненс Компані , а згодом ТОВ ФК Фінєвровектор набули права іпотекодержателя саме з моменту укладення договорів відступлення прав вимоги. Окрім того, законодавство не пов`язує і вилучення записів про іпотеку та обтяження з державного реєстру з підставами для припинення договору іпотеки або правовідносин за ним.

5) Законом не встановлено строку переоформлення прав від первісного кредитора до нового, а здійснення такого переоформлення через певний час не є підставою для припинення зобов`язань як за основним договором, так і за договором, який укладено на його забезпечення, оскільки змінюється лише суб`єктний склад сторін зобов`язання. ПАТ Авант Банк станом на день його припинення (03.08.2020 року) вже не було, а ні кредитором за кредитним договором, а ні іпотекодержателем за іпотечним договором, оскільки такі права ПАТ Авант Банк перейшли до ТОВ Файненс Компані 23.04.2019 року на підставі договору №23/04-2019/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, а згодом до ТОВ ФК Фінєвровектор на підставі договору №20/06-2019/2 купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 року.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 року відкрито апеляційне провадження за скаргою ТОВ Файненс Компані ; встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі; справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації такого права.

24.12.2021 року від представника позивача за зустрічним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№15107), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі, забезпечення повного і всебічного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність у судовому засіданні представника позивача за зустрічним позовом, керуючись приписами ст.216 та ст.270 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на іншу дату.

21.01.2022 року розгляд справи продовжено та представник першого відповідача за зустрічним позовом підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник другого відповідача за зустрічним позовом підтримав позицію апелянта та звернув увагу на те, що суд першої інстанції не дослідив і не надав оцінки тому, яким чином та які саме права позивача за зустрічним позовом є порушеними. При цьому, зазначив, що поза увагою суду залишилась та обставина, що спірними договорами відступлення (купівлі-продажу) прав вимог і купівлі-продажу майнових прав відчужувались майнові права не тільки за одним спірним іпотечними договором. Так за договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 року №23/04-2019/2 передавались права за цілим пулом - приблизно за 200 договорами, а за договором купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 року №20/06-2019/2 передавались права вимоги не тільки за іпотечним договором а і за кредитним договором.

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 21.01.2022 року проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.

З метою підготовки сторін до участі у судових дебатах у судовому засіданні 21.01.2022 року оголошено перерву до 24.01.2022 року.

Після перерви судове засідання 24.01.2022 року продовжено та присутні на ньому представники сторін оголосили позиції по справі.

Представник Публічного акціонерного товариства Обчислювальна техніка та інформатика у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення рекомендованої кореспонденції на офіційну адресу. Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Крім того, на офіційному сайті суду було здійснено оголошення про розгляд даної справи.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Враховуючи, що заявник в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог, колегія суддів переглядає справу в межах даної вимоги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством Авант-Банк (код ЄДРПОУ 36406512, припинене 03.08.2020 року, номер запису 10731110035017065) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будпромтех-1 (правонаступник - ТОВ Шотлайн , припинене у 2017 року) укладено кредитний договір №К-Ю/13/039.

За умовами зазначеного кредитного договору ПАТ Авант-Банк зобов`язався видати ТОВ Будпромтех-1 банківський кредит. Після укладення кредитного договору сторони вносили до нього зміни шляхом укладення додаткових договорів №№ 1-8. З урахуванням змін, що вносились до кредитного договору додатковими договорами, остаточна сума кредиту склала 75577000 грн., а остаточний строк повернення основної суми кредиту був визначений 02.12.2016 року.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором №К-Ю/13/039, між ПАТ Авант-Банк та Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика 09.12.2013 року укладено іпотечний договір №З-Ю/13/081, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за реєстровим номером 4408.

Предметом іпотеки стала належна іпотекодавцеві нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,4 (сім тисяч вісімдесят два цілих, сорок сотих) кв.м., розташована за адресою: м.Харків, вул. Котлова, будинок 115.

У зв`язку з укладенням додаткових договорів до кредитного договору, до іпотечного договору також укладались додаткові угоди №№ 1-4. Інформація про укладення іпотечного договору та обтяження майна була внесена до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно.

Перелічені вище фактичні обставини підтверджуються залученими до матеріалів справи засвідченими копіями кредитного договору, додаткових договорів до нього, іпотечного договору, додаткових угод до нього, витягом з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно, наданими позивачем за первісним позовом.

Матеріали справи свідчать, що 23.04.2019 року між ПАТ Авант-Банк та ТОВ Файненс Компані укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №23/04-2019/2.

За вказаним договором ПАТ Авант-Банк відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором №К-Ю/13/039 та за договором іпотеки №З-Ю/13/081 на користь ТОВ Файненс Компані . Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за номером 1155.

У подальшому, 20.06.2019 року між ТОВ Файненс Компані (продавець) та ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №20/06-2019/2 згідно якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають право вимоги до боржника, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами, а саме: кредитним договором №К-Ю/13/039 від 05.12.2013 року та договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за номером 35805.

У даній справі ОСОБА_40 звернувся з позовом про визнання вищевказаних правочинів недійсними, посилаючись на те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про об`єкт права власності за реєстраційним номером 235710463101 нежитлова будівля літ. "А-11", розташованої за адресою: АДРЕСА_9 і сторони не могли відступати відповідні вимоги.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначеною нормою передбачено можливість оскарження правочину як стороною договору, так і зацікавленою особою, яка не є стороною правочину.

Чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог статті 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Тобто у разі, якщо договір оскаржує особа, яка не є стороною цього договору, така особа, звертаючись з відповідним позовом до суду, має навести обґрунтування, в чому полягає порушення її прав та охоронюваних законом інтересів цим правочином.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 21.09.2016 року у справі №902/841/15).

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору (його частини), позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Так, 29.05.2019 року ОСОБА_40 зареєстрував у Державному реєстрі прав на нерухоме майно житлову квартиру загальною площею 12,7 кв.м., житловою площею 10,4 кв.м. Майно було зареєстровано рішенням про державну реєстрацію прав та їх обов`язків №47095755 від 29.05.2019 року. Факт реєстрації підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №168438352. Тобто, позивач - ОСОБА_40 є власником майна і на підставі ст. 317, 319, 386, 391 Цивільного кодексу України має право вимагати визнання його права власності і усунення будь-яких дій, що порушують дане право. Разом з тим, ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор ініціювало розгляд справи з вимогами, серед яких є вимога про визнання недійсними та скасування правовстановлюючих документів на майно ОСОБА_40 . Таким чином, другий відповідач за зустрічним позовом не визнає право власності позивача на майно і вчиняє активні дії з метою припинення права власності. Крім того, той факт, що відповідачі за зустрічним позовом на підставі відплатного договору передали майнові права на стягнення всієї будівлі, частина якої на праві власності належить позивачу свідчить про те, що відповідачі не визнають право власності позивача. Отже, між позивачем, першим відповідачем та другим відповідачем за зустрічним позовом існує спір про право. При цьому, відповідачі за зустрічним позовом правовими підставами для виникнення у них прав стягнення на майно (отже оскарження права власності позивача) вказують саме на спірні договори купівлі-продажу майнових прав. Викладене свідчить про наявність законного інтересу позивача за зустрічним позовом у визнанні недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що за змістом п. 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладені норми, колегія суддів зазначає, що предметом договору відступлення права вимоги може бути виключно дійсне та існуюче у первісного кредитора майнове право.

Тобто, укладаючи спірні договори про відступлення права вимоги та купівлі-продажу майнових прав за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року відчужувач повинен мати обсяг прав іпотекодержателя такого майна, а саме наявність зареєстрованого за ними права обтяження нерухомого майна.

Відповідно до статті 4 Закону України Про іпотеку обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав і їх обтяжень визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Так, згідно з ч. 2 статті 3 Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону України Про іпотеку , згідно з якою взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Матеріали справи свідчать, що 21.02.2014 року Київським районним судом м.Донецьк у справі №257/1598/14 за позовом ОСОБА_23 до ПАТ Обчислувальна техніка та інформатика та ПАТ Авант-Банк , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спру на стороні відповідача - ТОВ Будпромтех-1 про визнання права власності, визнання договору іпотеки недійсним, виключення записів - прийнято рішення, яке набрало законної сили 04.03.2014 року. Копія вказаного рішення наявна в матеріалах справи.

Вказаним рішенням визнано за ОСОБА_23 право власності на нежитлову будівлю літ А-11 , загальною площею 7082,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 . Визнано недійсним договір іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року, укладений між ПАТ Обчислувальна техніка та інформатика та ПАТ Авант-Банк , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за №4407. Вирішено виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку під №3752252 та запис про заборону відчуження під №3751833, внесеного на підставі договору іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року.

02.06.202016 року у Державному реєстрі прав на нерухоме майно був скасований запис про іпотеку нежитлової будівлі літ. А-11 , загальною площею 7082,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_9 . Після чого право власності на нежитлову будівлю зареєстроване за громадянкою ОСОБА_23 . У подальшому, відбувались дії по переведенню відповідного майна у житловий фонд, його поділ та відчуження на користь фізичних осіб.

14.12.2017 року у Державному реєстрі прав на нерухоме майно був закритий розділ по об`єкту №235710463101 нежитлова будівля літ. А-11 , загальною площею 7082,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_9 .

Як зазначають відповідачі за зустрічним позовом, рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 року у справі № 257/1598/14-ц підроблене, так як відомості про судову справу та рішення по ній взагалі відсутні у Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному веб-сайті судової влади України. У Павлоградському районному суді Дніпропетровської області, куди переїхав Київський районний суд Донецької області, згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №2710/38 від 02.09.2014 року, на підставі ч. 1 ст. 1 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції , також невідомо про вказане судове рішення та зокрема про судову справу №257/1598/14-ц. Павлоградський районний суд Дніпропетровської області у листі від 07.05.2019 року №1.86/55/2019 повідомив, що станом на 07.05.2019 року на адресу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільна справа №257/1598/14 не надходила та не передавалася. Згідно перевірки Єдиного Державного реєстру судових рішень запитуване рішення Київського районного суду м. Донецька по даній справі в базі зазначеного реєстру відсутнє.

У письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи, відповідачі за зустрічним позовом зазначається також, що рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 року у справі №257/1598/14-ц не могло бути підставою для державної реєстрації скасування іпотеки стосовно об`єкта нерухомості та державної реєстрації права власності, так як його не існує взагалі і воно не відповідає вимогам законодавства щодо обов`язкового опублікування судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Також містяться посилання на фіктивність такого рішення.

Щодо вказаних заперечень відповідачів за зустрічним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, Єдиний державний реєстр судових рішень - державна інформаційна система, що входить до складу Єдиної судової інформаційної системи і забезпечує збирання, облік (реєстрацію), накопичення, зберігання, захист, пошук та перегляд інформаційних ресурсів Реєстру та їх образів.

Законодавцем визначено, що судові рішення підлягають направленню - опублікуванню через Єдиний державний реєстр судових рішень. Проте, законодавець не пов`язує існування чи набрання законної сили судовим рішенням саме з його оприлюдненням (направленням) до вказаного реєстру.

Лист Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 за № 186/55/2019 (т. 20 а.с. 12 - 14), а також відсутність відомостей про судову справу №257/1598/14-ц у Єдиному державному реєстрі судових рішень не є належними та допустимими доказами фіктивності чи підроблення вищевказаного судового рішення.

Підроблення або фіктивність відповідного рішення мають доводитися належними засобами доказування, зокрема в рамках кримінального провадження.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення будь-яких дій на предмет встановлення підробки чи фальсифікації рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 року у справі №257/1598/14. Фактично відповідачі за зустрічним позовом обмежились лише твердженням про фіктивність чи підроблення рішення, не надаючи в обґрунтування такого твердження ніяких доказів.

До того ж як вірно вказав суд першої інстанції, ані в рішенні №29867323, ані в рішенні №29867906 приватного нотаріуса Лазарєвої Л.І., якими була проведена державна реєстрація іншого речового права, іпотека (припинення) та державна реєстрація обтяження, заборона на нерухоме майно (припинення) на нежитлову будівлю літ. "А-11", реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 , прямо не зазначено, що вони були проведені на підставі рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 року у справі №257/1598/14.

В обох перелічених рішеннях лише зазначено, що вони прийняті за результатами розгляду заяв ОСОБА_23 та документів, поданих для проведення державної реєстрації прав. Які саме документи аналізувались і досліджувались ОСОБА_99 в рішеннях не зазначено, а відповідачами за зустрічним позовом не доведено.

Під час розгляду справи у розрізі спірних правовідносин важливою обставиною є те, що запис про обтяження нерухомого майна іпотекою на момент укладення договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23.04.2019 року №23/04-2019/2 та договору купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 року №20/06-2019/2 був відсутній.

Отже, укладаючи спірні договори про відступлення права вимоги за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року ПАТ Авант-Банк та ТОВ Файненс Компані передано незареєстроване за банком право вимоги на предмет іпотеки за іпотечним договором, який не було обтяжено у реєстрі відповідно до вимог законодавства і це є порушенням статей 3- 4 Закону України Про іпотеку .

Частина 3 статті 24 Закону України Про іпотеку визначає, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, відомості про відступлення також не зареєстровані.

Конституційним Судом України в рішенні у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, другої статті 23 Закону України Про іпотеку від 14.07.2020, №8-р/2020, справа №3-67/2019 (1457/19), зазначено, що згідно з частиною першою статті 4 Закону №898 обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону (перше речення). Ці положення збігаються з положеннями абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Закон №1952) зі змінами, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За Законом №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2); обтяження - це заборона або обмеження розпорядження/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину (пункт 5 частини першої статті 2); речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону №1952, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3).

З аналізу наведених положень Закону №1952 випливає, що обтяження нерухомого майна іпотекою передбачає заборону або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном та виникає з моменту внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту такого обтяження.

Проте, як було встановлено вище, матеріали справи не містять доказів наявності запису про обтяження нерухомого майна іпотекою на момент прийняття ПАТ Авант-Банк , ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор та ТОВ Файненс Компані оспорюваних правочинів, як і відсутні докази належної реєстрація спірних право чинів.

Виникнення прав іпотекодержателя за договором іпотеки може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.08.2019 року у справі №911/2392/17.

За змістом висновків Верховного суду, на які посилаються відповідачі за зустрічним позовом, то вони спрямовані на надання гарантій правового захисту прав належному та добросовісному іпотекодержателю у випадку протиправного виключення відомостей про іпотеку чи обтяження з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Наразі відомості про протиправність відсутні. В будь-якому випадку такі правові гарантії не повинні розумітись як підстава для можливості вчинення правочинів щодо права іпотеки (зокрема, укладення договорів купівлі-продажу прав вимоги), якщо таке право не є належним чином зареєстрованим в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень, або стосовно об`єктів нерухомого майна, які не зареєстровані в зазначеному Державному реєстрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За висновком суду апеляційної інстанції, договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23.04.2019 року №23/04-2019/2 та договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 року №20/06-2019/2 в частині передання права вимоги і майнових прав за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року суперечать вищевказаним нормам права, а тому підлягають визнанню недійсними відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що за договором відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 року №23/04-2019/2 передавались права за цілим пулом - приблизно за 200 договорами, а за договором купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 року №20/06-2019/2 передавались права вимоги не тільки за іпотечним договором а і за кредитним.

Суд першої інстанції, задовольняючи зустрічні позовні вимоги, визнав вищевказані правочини недійсними в повному обсязі, тобто вирішив питання щодо правовідносин, учасником яких позивач за зустрічним позовом не є та тих, які не були предметом дослідження.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 року у даній справі підлягає зміні, шляхом зазначення у якій частині правочини - договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 року №23/04-2019/2 та договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 року №20/06-2019/2 підлягають визнанню недійсними, а саме що стосується іпотечного договору від 09.12.2013 року №З-Ю/13/081.

Щодо позовної вимоги про визнання припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташованої за адресою м.Харків, вул. Котлова, 115, встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 року №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика (3-й відповідач за зустрічним позовом) і Публічним акціонерним товариством Авант-Банк , то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується у відповідній частині з висновками суду першої інстанції.

Додатково слід звернути на те, що відповідно до ст. 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі, зокрема, визнання іпотечного договору недійсним.

Як вже було зазначено вище, рішенням Київського районного суду м.Донецьк у справі №257/1598/14 від 21.02.2014 року, яке набрало законної сили 04.03.2014 року визнано недійсним договір іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року, укладений між ПАТ Обчислувальна техніка та інформатика та ПАТ Авант-Банк , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за №4407.

Таким чином, іпотека нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташованої за адресою м.Харків, вул. Котлова, 115, встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 року №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика (3-й відповідач за зустрічним позовом) і Публічним акціонерним товариством Авант-Банк є припиненою.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог. У той час, місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, що зумовило прийняття судового рішення про визнання недійсними правочинів в повному обсязі, хоча правові підстави для таких дій відсутні. Таким чином, апеляційна скарга ТОВ Файненс Компані підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 року у даній справі зміні шляхом зазначення частини, в якій оскаржувані правочини підлягають визнанню недійсними.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.1 ст. 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу першого відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 року у справі №922/3804/20 в частині розгляду зустрічних позовних вимог змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_40 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 року №23/04-2019/2 та визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 року №20/06-2019/2 в частині відступлення права вимоги, передання майнових прав за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року.

Визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м., розташованої за адресою м.Харків, вул. Котлова, 115, встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 року №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика і Публічним акціонерним товариством Авант-Банк .

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31 січня 2022 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук