Рішення

від 31.01.2022 по справі 904/8600/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8600/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обратка" (73003, Херсонська область, м. Херсон, вул. 9 січня, буд. 19, флігель Б, ідентифікаційний код 41546077) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоу-Транс Лоджистікс" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 35, ідентифікаційний код 40189620) про стягнення 66 690,00 грн. заборгованості за надані послуги по організації перевезення вантажу, 8 669,70 грн. інфляційних втрат, 3 968,51 грн. 3% річних, 21 911,64 грн. пені

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Обратка" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 21.10.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоу-Транс Лоджистікс" заборгованості в загальній сумі 101 239,85 грн., з яких:

- 66 690,00 грн. заборгованість за надані послуги по організації перевезення вантажу;

- 8 669,70 грн. інфляційні втрати за період з листопада 2019 року по вересень 2021 року;

- 3 968,51 грн. 3% річних за період з 28.10.2019 по 21.10.2021;

- 21 911,64 грн. пеня за період з 28.10.2019 по 21.10.2021.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати по сплату судового збору у сумі 2 270,00 грн. та витрати за надання професійної правничої допомоги у сумі 15 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням взятих відповідачем на себе зобов`язань за договором №23042019 перевезення вантажу та транспортно-експедиційного обслуговування від 23.04.2019 в частині своєчасної та повної оплати за отримані послуги перевезення надані на підставі заявки №12 від 08.10.2019 на суму 2 700 доларів США (станом на 10.10.2019 курс 1 гривні відносно 1 долара США згідно відомостей з сайту НБУ становить 24,70 грн., відтак вартість послуг становить 2 700 доларів США * 26,7 грн. = 66 690,00 грн.).

Ухвалою суду від 01.11.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази направлення позовних матеріалів на юридичну адресу відповідача.

На електрону пошту суду 05.11.2021 надійшла заява позивача виправлення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/8600/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 08.12.2021 надійшов відзив відповідача яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем в порушення умов договору до теперішнього часу не були надані: ні товарно-транспортні накладні; ні рахунок-фактура; ні акт наданих послуг перевезення. Також не була надана і податкова накладна всупереч умов п.3.1.11 договору. Відповідач вважає, що можливо це перевезення було здійснено позивачем по заявці іншого замовника, тому що у наданих до позову CMR відповідача, як замовника, не зазначено, а факт виконання заявки відповідача про надання послуг перевезення позивачем не доведено наданими до позову документами. Таким чином, оскільки позивачем порушені умови договору та не надані у встановленому порядку вищезазначені документи, то у відповідача не настає відповідальність по сплаті заборгованості.

На електрону пошту суду 17.12.2021 надійшла відповідь позивача на відзив в якій зазначає, що відповідно до п.2.2 договору в заявці мають міститися наступні данні: маршрут руху, найменування вантажу, вага, вид пакування, тощо. Однією з умов, що має містити заявка є фрахтова ставка та умови оплати. Відтак в заявці сторонами визначено умови оплати в 14 днів після розвантаження, а отже відповідач помилково вважає, що момент виникнення обов`язку оплати за надані послуги пов`язаний з наданням документів.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Обратка" (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гоу-Транс Лоджистікс" (далі - замовник, відповідач) 23.04.2019 укладено договір №23042019 перевезення вантажу та транспортно-експедиційне обслуговування (далі - договір) відповідно до розділу 1 якого замовник доручає перевезення вантаж, а виконавець зобов`язується доставити наданий замовником вантаж (організувати доставку вантажу) до пункту призначення в обумовлений сторонами строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а замовник зобов`язується вчасно оплатити послуги перевезення (організацію перевезень). Разом з безпосереднім здійсненням перевезенням, виконавець має право надавати замовникові послуги із транспортного експедирування вантажів (організація перевезення вантажів). Сторони домовились, що якщо виконавець при виконанні умов договору виконує обов`язки безпосереднього перевізника, то сторони керуються загальними умовами перевезення вантажів. А при виконанні виконавцем умов договору обов`язків експедитора, то сторони керуються загальними умовами транспортного експедирування.

Перевезення виконуються відповідно до статуту автомобільного транспорту, Цивільного кодексу України, Законів України "Про транспорт", "Про транспортно-експедиторську діяльність" та інших діючих нормативних актів України. На кожне перевезення оформляється заявка, яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою замовника і передається виконавцю за допомогою факсимільного зв`язку, електронним переказом (за допомогою мережі "Інтернет") та невід`ємною частиною договору (п.2.1 договору).

В заявці мають міститися наступні дані: маршрут руху; найменування вантажу; вага, вид пакування, кількість місць вантажу; властивості вантажу, що вимагають особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу під час перевезення, фрахтова ставка, умови оплати, адреси місць завантаження і розвантаження вантажу з указівкою контактних осіб і їхніх телефонів, дати і часу завантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, особливі умови (п.2.2 договору).

Після одержання заявки виконавець акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі за допомогою факсимільного зв`язку, електронним переказом з відбитком печатки підприємства та підпису уповноваженої особи. У випадку відсутності письмового акцепту, заявка вважається не прийнятою до виконання (анульованою) (п.2.3 договору).

Відповідно до п.3.1.8 договору виконавець зобов`язаний не пізніше ніж через 14 календарних днів з моменту розвантаження вантажу передати замовнику оригінали товаротранспортної накладної, рахунку-фактури та акту про надання зазначених послуг з перевезення вантажу що підтверджують виконання послуг у рамках договору.

Виконавець зобов`язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.3.1.11 договору).

Згідно з п.3.3.8 договору замовник зобов`язаний своєчасно в терміни, здійснювати оплату послуг виконавця в строки і на умовах, передбачених договором.

Розрахунки за наданні послуг між виконавцем і замовником проводяться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок виконавця на підставі виставлених рахунків (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.3 договору сторони, приймаючи до уваги вимоги законодавства України, в тому числі щодо скорочених строків реєстрації податкових накладних, з одночасним зняттям з рахунку виконавця суму податкового зобов`язання, сторони дійшли згоди, що замовник здійснює розрахунок з виконавця наступним чином: перша частинами коштів сплачується замовником на умовах попередню оплати в розмірі 20% від суми перевезення, а остання частина коштів за виконане перевезення здійснюється протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт та отримання виконавцем пакету документів, а саме: товарно-транспорту накладну з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, рахунок-фактуру та акта виконаних робіт. Підпис обох сторін на акті виконаних робіт засвідчує факт отримання замовником пакету документів, що підтверджують виконання перевезення. У випадку, якщо відправлений виконавцем замовнику акт виконаних робіт замовником не підписаний і не заперечений на протязі 5-ти (п`яти) банківських днів з моменту його отримання, такий акт вважається узгоджений сторонами, прийнятий без змін та підлягає оплаті в повному обсязі.

Замовник має право здійснювати оплату за перевезення вантажів на умовах повної передплати (п.4.4 договору).

Датою оплати вартості (ціни) перевезення (провізної плати) вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п.4.5 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п.8.1 договору).

Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 договору, та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за договором. Послуги перевезення вантажів за договором надаються протягом 1 (одного) року з моменту укладення договору. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про протилежне (п.8.2 договору).

У Заявці №12 на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 08.10.2019 сторони погодили наступні умови послуги та їх вартості:

1) найменування, вага, обсяг вантажу, спосіб завантаження (задня, збоку, верхня) - хек свіжоморожений 78729 кг.;

2) умови INKOTERMS - CIF;

3) опис транспорту: номер, пломба контейнеру, морська лінія із зазначенням номеру коносамента; № автомобіля/напівпричепа, місце дислокації; П.І.Б. водія, номер телефону водія - НОМЕР_1 , НОМЕР_8, НОМЕР_9, коносаменту НОМЕР_10, ОСОБА_1 , фредлайнер НОМЕР_2 НОМЕР_3 ; ОСОБА_2 , вольво НОМЕР_4 НОМЕР_5 ; ОСОБА_3 , вольво НОМЕР_6 НОМЕР_7 ;

4) адреса, дата та час завантаження - порт Одеса, Термінал Бруклін Київ Порт 09.10.2019;

4.1) відправник вантажу, контактні особи при завантаженні, телефони - ТОВ "Гоу-Транс Лоджистике", ОСОБА_4 ;

4.2) адреса митного оформлення - вільне;

5) прикордонний перехід - порт Одеса ;

6) митниця призначення - м. Дніпро, Митний пост Автопорт Ювілейний (Агросоюз) 10.10.2019;

7) вантажоодержувач, контактна особа при розвантаженні - ТОВ "Омега" м. Дніпро;

8) адреса та дата розвантаження - м. Дніпро, один з РЦ вантажоодержувача;

9) строк оплати, порядок розрахунків - 14 днів після вивантаження;

10) особливі умови - 3*40 RH, повернення 13.10.2019.

Сторони погодили, що вартість послуг з організації перевезення та експедирування вантажу за заявкою становить суму еквівалентну 2700 дол. США за курсом НБУ на день завантаження та включає такі послуги: автотранспортні послуги порт Одеса-Дніпро (митниця, склад).

На виконання умов договору позивачем надані послуги з перевезення за CMR №320/1, 320/2, 302/3, дата завантаження - 10.10.2019, дата розвантаження - 12.10.2019.

Станом 10.10.2019 курс 1 гривні відносно 1 долара США відповідно до відомостей з сайту НБУ становить 24,70 грн., відтак вартість послуг становить 2 700 доларів США *26,7 = 66 690,00 грн.

Відповідачем не сплачені надані послуги на суму 66 690,00 грн. У відзиві відповідач зазначає, що факт виконання заявки відповідача про надання послуг перевезення позивачем не доведено наданими до позову документами.

Відтак, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 66 690,00 грн. заборгованість за надані послуги по організації перевезення вантажу 8 669,70 грн. інфляційних втрат, 3 968,51 грн. 3% річних та 21 911,64 грн. пені.

Предметом доказування по справі є обставини укладення договору, строк дії договору, види послуг, строки виконання послуг, вартість послуг за договором, умови оплати, наявність надання послуг, наявність прострочення оплати послуг.

Згідно з частини 1 статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини з перевезення.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У встановлений договором строк щодо оплати вартості наданих послуг відповідачем не виконані.

Відповідач факту надання йому позивачем послуг не заперечив та не спростував, доказів належного виконання зобов`язань за договором в частині оплати вартості отриманих послуг суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених вимог по стягненню заборгованості у розмірі 66 690,00 грн., строк оплати якої настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у сумі 66 690,00 грн. від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з перевезення у розмірі 66 690,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача суд вважає необхідним зазначити, що у заявці №12 від 08.10.2019 сторони узгодили, що строк оплати 14 днів після вивантаження.

А щодо посилань відповідача на те, що можливо це перевезення було здійснено позивачем по заявці іншого замовника, тому що у наданих до позову CMR відповідача, як замовника, не зазначено, суд звертає увагу, що CMR №320/1, 320/2, 302/3 містять умови які були узгоджені сторонами у заявці №12 від 08.10.2019, зокрема, опис транспорту: 3*40 RH CGMU5144976, НОМЕР_8, НОМЕР_9, коносаменту НОМЕР_10, ОСОБА_1 , фредлайнер НОМЕР_2 НОМЕР_3 ; ОСОБА_2 , вольво НОМЕР_4 НОМЕР_5 ; ОСОБА_3 , вольво НОМЕР_6 НОМЕР_7 .

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, якщо зобов`язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовані нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.6 договору у разі порушення термінів оплати послуг, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення платежу несвоєчасно виконання зобов`язань.

Нарахування та сплата неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань за договором здійснюється без обмежень певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов`язання повинні були виконані, до дня їх фактичного виконання (п.5.8 договору).

Таким чином, сторони погодили інший період нарахування пені, ніж той, що встановлений у ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України (протягом 6 місяців від дня, коли зобов`язання повинно було бути виконане).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 21 911,64 грн. пені за період з 28.10.2019 по 21.10.2021 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 8 669,70 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2019 року по вересень 2021 року та 3 968,51 грн. 3% річних за період з 28.10.2019 по 21.10.2021.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат судом не виявлено помилки. Тому позовні вимоги в частині стягнення 8 669,70 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2019 року по вересень 2021 року та 3 968,51 грн. 3% річних за період з 28.10.2019 по 21.10.2021 підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. покладаються на відповідача.

Позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 цього ж Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п., п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивачем здійснено звернення до суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу одночасно із зверненням до суду з позовною заявою.

На підтвердження несення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи було долучено:

- копію договору №99-21 про надання правової допомоги від 01.10.2021;

- ордер серія ВТ№1019651 від 20.10.2021.

Між Адвокатським бюро "Адвокатська контора Поліщук Д.О" (далі - Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обратка" (далі - клієнт) укладений договір про надання правової допомоги №99-21 від 01.10.2021 (далі - договір про надання правової допомоги).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу у правовідносинах між Клієнтом та ТОВ "Гоу-Транс Лоджистікс" з приводу стягнення заборгованості за надані послуги щодо:

- Надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань.

- Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру.

- Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства).

- Збирання доказів.

- Представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо і будь-яких питань.

Безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за договором здійснює адвокат Поліщук Дмитро Олександрович на підставі свідоцтва про права зайняття адвокатською діяльністю № 000923 видане 06.02.2018 Радою адвокатів Житомирської області.

Відповідно до пункту 3.1 договору про надання правової допомоги розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах договору про надання правової допомоги становить 15 000,00 грн.

Договір про надання правової допомоги діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору (п.5.1 договору про надання правової допомоги).

Договір про надання правової допомоги укладений до 31.12.2025 та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.5.2 договору про надання правової допомоги).

У позовній заяві зазначено, що до змісту витрат за надання правової допомоги входить:

1) попереднє опрацювання матеріалів - 1 000,00 грн.;

2) опрацювання законодавчої бази що регулюють спірні правовідносини - 2 000,00 грн.;

3) формування правової позиції - 1 000,00 грн.;

4) консультування клієнта - 2 000,00 грн.;

5) збір доказів необхідних для справи - 1 000,00 грн. ;

6) підготовка та подання позовної заяви - 5 000,00 грн.;

7) представництво в суді - 3 000,00 грн.

Відповідач проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу заперечує, вважає заявлену суму завищеною.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Здійснивши аналіз ціни позову предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, суд дійшов висновку, що складності у розгляді справи не виникло.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведений у позовній заяві та встановлено, що представництво в суді на суму 3 000,00 грн. адвокатом Поліщук Д.О. не здійснювалось, тому суд виключив їх із суми до розподілення судових витрат.

Крім того, підготовка та подання позовної заяви у сумі 5 000,00 грн., є завищеними оскільки причиною виникнення спору у справі №904/8600/21 є неналежне виконання відповідачем лише одного договору та однієї заявки.

Також, попереднє опрацювання матеріалів (1 000,00 грн.), опрацювання законодавчої бази що регулюють спірні правовідносин (2 000,00 грн.) та формування правової позиції (1 000,00 грн.) можна об`єднати з послугами консультування клієнта (2 000,00 грн.)

Зважаючи на невелику кількість документів (1 договір, 1 заявка), справа є не складною. Слід зазначити, що надання правової допомоги це професійний обов`язок адвоката, який знає закон та судову практику, спори про стягнення річних та інфляційних втрат не є складними, за цією категорією спорів склалася усталена судова практика.

Представлені суду докази в підтвердження надання позивачу адвокатських послуг, пов`язаних з розглядом даної справи, не є безумовною підставою для відшкодування витрат в заявленому розмірі (15 000,00 грн.), адже розмір відповідних витрат має, крім іншого, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З вищевикладеного, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу у даній справі явно не відповідає критеріям співмірності із складністю справи, та не відповідає обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

За таких обставин, враховуючи вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Обратка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоу-Транс Лоджистікс" про стягнення 66 690,00 грн. заборгованості за надані послуги по організації перевезення вантажу, 8 669,70 грн. інфляційних втрат, 3 968,51 грн. 3% річних, 21 911,64 грн. пені задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гоу-Транс Лоджистікс" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 35, ідентифікаційний код 40189620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Обратка" (73003, Херсонська область, м. Херсон, вул. 9 січня, буд. 19, флігель Б, ідентифікаційний код 41546077) 66 690,00 грн. заборгованості за надані послуги по організації перевезення вантажу, 8 669,70 грн. інфляційних втрат, 3 968,51 грн. 3% річних, 21 911,64 грн. пені, судовий збір у сумі 2 270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв