Рішення

від 27.01.2022 по справі 905/1298/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.2022 Справа №905/1298/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

секретар судового засідання за дорученням (помічник судді) Спекторенко М.І.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Комунального підприємства Міської служби єдиного замовника Курахівської міської ради (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Лермонтова, 4-Б, код ЄДРПОУ 32371188)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в розмірі 12 827,40 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Міської служби єдиного замовника Курахівської міської ради звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 36 401,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території за договором про надання послуг з утримання приміщення №7-С від 11.04.2011.

Ухвалою суду від 16.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти позову заперечував з посиланнями на те, що договір про надання послуг з утримання приміщення №7-С від 11.04.2011 виконувався ним, на відміну від самого позивача, належним чином, оплати здійснювались відповідно до додатку № 1 до договору. Вказував, що положення договору №94/20 від 22.06.2020 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного між позивачем та управителем багатоквартирного будинку, не регулюють правовідносини між позивачем та ним із зазначенням, що новий договір, об`єктом якого є нежитлове приміщення, власником якого є відповідач, між сторонами не укладався.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2021 прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження

Ухвалою господарського суду від 28.10.2021 задоволено заяву позивача про зменшення позовних вимог до 12 872,40 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.01.2022 о 12:00 год.

27.01.2022 у судове засідання представники позивача та відповідача не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Разом з цим від представниці позивача на електронну адресу суду, з накладанням кваліфікованого цифрового підпису, надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи у повному обсязі, дослідивши та надавши оцінку кожному доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, заслухавши доводи та міркування учасників судового процесу, з`ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив наступне.

11.04.2011 між Комунальним підприємством Міської служби єдиного замовника Курахівської міської ради (далі - виконавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем, ОСОБА_1 (далі - споживач, відповідач), було укладено договір №7-С про надання послуг з утримання приміщення (далі - Договір).

Вищезазначений Договір підписано представниками сторін без зауважень, підпис позивача скріплений печаткою.

Відповідно до п. 1.1 предметом Договору є надання виконавцем послуг з утримання приміщення та прибудинкової території будинку №16 по вулиці Лєрмонтова та своєчасна оплата споживачем таких послуг згідно з встановленим тарифом, в строки та на умовах, передбачених Договором.

Розмір щомісячної плати за послуги визначається з розрахунку витрат на утримання приміщення та на момент укладання Договору складає 124,48 грн. (п. 2.1 Договору).

Вартість послуг за Договором змінюється за умови ведення нових тарифів на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій шляхом прийняття відповідного рішення Виконавчого комітету Курахівської міської ради. При цьому відповідні зміни вносяться в Договір шляхом підписання додаткової угоди, підписаної та скріпленої печатками сторін (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 8.3 Договору, всі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються в письмовій формі як додаткова угода, яка підписана та скріплена печатками сторін.

Згідно з пп. 3.5.5 Договору, виконавець має право вносити за згодою споживача зміни в Договір, які впливають на розмір плати за послуги.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Строк оплати - не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Плата вноситься споживачем шляхом щомісячного перерахування грошової суми, вказаної в п. 2.1 Договору (пп. 2.3-2.4 Договору).

Відповідно до пп. 3.2.1 Договору, споживач зобов`язаний сплачувати послуги у встановлені Договором строки.

Згідно з п. 7.1-7.2 Договору, строк його дії з 01.05.2011 по 31.12.2011. У випадку, якщо жодна зі сторін за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не повідомить про намір його розірвати чи внести в нього зміни, Договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

Договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін (п. 7.3 Договору).

12.03.2012 сторонами підписана без зауважень додаткова угода №1 до Договору, якою вносились зміни до п. 2.1 Договору - розмір щомісячної плати за послуги збільшився до 300,96 грн. з ПДВ, починаючи з 01.02.2012 (п. 3 додаткової угоди).

Підставою для подання позовної заяви до суду є невиконання відповідачем встановлених Договором зобов`язань щодо оплати послуг з утримання приміщень та прибудинкових територій, наданих позивачем у період з 01.05.2018 по 01.07.2021.

Оскільки, в добровільному порядку відповідач заборгованість не сплатив, направлену претензію №133 від 09.02.2021 ним залишено без задоволення, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі: 11 436,48 грн. - основного боргу; 1 390,92 грн. - пені; 2379,00 - судовий збір за подання позовної заяви.

Господарський суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

За змістом ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір надання послуг (ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Положеннями ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Поняття господарського зобов`язання визначено в ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГПК України), а саме господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 193 ГПК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено поняття договору. який є домовленістю двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ст. 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін (ст. 907 ЦК України).

Порядок розірвання договору в односторонньому порядку регулює стаття 188 ГК України. Відповідно до неї, Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, має надіслати пропозицію про це контрагенту. Контрагент має розглянути пропозицію та протягом 20 днів з моменту її отримання повідомити ініціатора розірвання договору про результати розгляду.

Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання (зміни) угоди або друга Сторона не надала відповідь у встановлений строк, ініціатор розірвання (зміни) має право передати спір на вирішення суду. Якщо суд ухвалив рішення розірвати або змінити договір, такий документ вважається розірваним чи зміненим з дня набуття чинності судового рішення (якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач зазначає, що відповідні послуги надані відповідачу належним чином та в повному обсязі, спожиті ним, однак не сплачені, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 11 436,48 грн .

Враховуючи положення додаткової угоди до Договору, що змінили розмір щомісячної плати за послуги - 300,96 грн. з ПДВ, заборгованість розрахована наступним чином:

- з 01.05.2018 по 31.12.2018 - 300,96 грн.х8 міс. = 2 409,68 грн.;

- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 300,96 грн.х12 міс. = 3 611,52 грн .;

- з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 300,96 грн.х12 міс. = 3 611,52 грн .;

- з 01.01.2021 по 01.07.2021 - 300,96 грн.х6 міс. = 1 805,76 грн .

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до пп. 3.3.3.3 Договору виконавець має право нараховувати у випадку несвоєчасної оплати за виконанні послуги пеню, в розмірі, встановленому законом та Договором. За порушення строку оплати спожитих послуг, встановленого п. 2.3 Договору, споживач сплачує виконавцю пеню в розмірі 1% від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, але не більше, ніж 100% від загальної суми боргу відповідно до Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій (пп. 4.1.1 Договору).

Враховуючи викладені вище норми та положення Договору, позивачем нараховано пеню у розмірі 1 390,92 грн. наступним чином:

- грудень 2020 - 171 (днів прострочення)х3,00 (1% від суми прострочення платежу за кожен день прострочення) = 513,00 грн.; нараховано пені - 300,96 грн.;

- січень 2021 - 140 (днів прострочення)х3,00 = 420,00 грн.; нараховано пені - 300,96 грн.;

- лютий 2021 - 112 (днів прострочення)х3,00 = 336,00 грн.; нараховано пені - 336,00 грн.;

- березень 2021 - 80 (днів прострочення)х3,00 = 240,00 грн.; нараховано пені - 240,00 грн.;

- квітень 2021 - 51 (днів прострочення)х3,00 = 153,00 грн.; нараховано пені - 153,00 грн.;

- травень 2021 - 20 (днів прострочення)х3,00 = 60,00 грн.; нараховано пені - 60,00 грн.

У свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факту укладання Договору про надання послуги між сторонами та вказує, що свої зобов`язання з оплати послуг виконував належним чином з моменту підписання договору до теперішнього часу. На підтвердження вказаного факту відповідач надає квитанції про сплату грошових коштів, які, начебто, свідчать про виконання обов`язку про оплату вартості спожитих послуг.

Суд наголошує, що сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, повинна навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них . У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (Постанова Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 522/22023/16-ц).

Суд одразу звертає увагу, що надані відповідачем квитанції не приймаються судом як належні докази , оскільки більшість квитанцій хоча й підтверджує здійснення відповідачем перерахування грошових коштів на рахунок позивача, але датовані 2012, 2013 та 2014 роками. У свою чергу, предметом позову в цій справі є стягнення заборгованості в період з 2018 по 2021.

Також, постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено у додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції, одним із реквізитів платіжного доручення є Призначення платежу , який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу .

Тому інші платіжні документи, отримувачем за якими був позивач, в графі призначенні платежу , які не містять будь-яких посилань на Договір та враховуючи тривалий характер правовідносин, фактичною несплатою боргів за період, що не входить до предмету позовних вимог, вказані платіжні доручення не є підтвердженням оплати зобов`язання у спірний період.

Відповідач вказує, що укладений між сторонами Договір станом на 2021 втратив чинність, оскільки повинен бути приведеним у відповідність до норм Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Господарський суд не погоджується з твердженням відповідача, оскільки вищевказаний закон не встановлює вимогу щодо приведення положень договору у відповідність до цього нормативно-правового акту. Тобто, закон не містить жодних положень щодо розірвання чи обов`язку приведення у відповідність з ним раніше укладених договорів . Наведене повністю узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 5 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Господарський суд зазначає, що сама по собі зміна законодавства у відповідній сфері, не може бути підставою для розірвання укладеного договору або, як зазначав відповідач, втратою його законної дійсності .

Відповідно до принципу свободи договору, встановленому приписами ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п. 7.1-7.2 Договору, строк його дії з 01.05.2011 по 31.12.2011. У випадку, якщо жодна зі сторін за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не повідомить про намір його розірвати чи внести в нього зміни, Договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

Відповідно до п. 7.4 цей Договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін.

За загальним правилом вносити до договору зміни дозволено за згодою сторін (ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України).

Тобто, відповідно до норм чинного законодавства та умов договору, кожна із сторін має право на зміну умов договору або його розірвання. Однак, ні позивачем, ні відповідачем не було реалізовано цього права , жодна зі сторін зі сторін договору не повідомила про намір розірвати договір, внести до нього зміни або укласти новий догорів.

Оскільки, Договір сторонами не розірваний, не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, не містить ознак нікчемності, він є діючим та обов`язком для виконання сторонами.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач неналежно виконував зобов`язання, передбачені Договором, на підтвердження чого надає суду копії актів, які на його переконання, свідчать про неналежність такого виконання.

Аналізуючи відповідні акти, господарський суд зазначає, що самі по собі аварійні ситуації, які стали підставою для складення актів, не є належними доказами у розумінні ст. 76 ГПК України, оскільки підтверджують лише факт виникнення таких ситуацій (засмічення каналізаційної труби, аварія на системі центрального опалення). У той же час, до предмета доказування належить доведення відповідачем того факту, що це сталося саме з вини позивача та тільки тоді може вважатися неналежним виконанням його зобов`язань.

До того ж, факт неналежного виконання позивачем зобов`язання не звільняє відповідача від оплати за послуг, визначених Договором, та не є предметом розгляду у цій справі.

Перевіривши розрахунок позивача в частині як основної заборгованості, так і пені, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 2.3 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Строк оплати - не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач у розрахунку основної заборгованості за 2021 здійснює нарахування за 6 місяців, разом з тим обов`язок оплати відповідачем послуг, наданих за червень 2021 виник 11.07.2021

Господарський суд звертає увагу позивача на те, що днем подання заяви до суду є день відправлення заяви на адресу суду поштою та, як вбачається з поштового конверту, а також з інформації, що міститься на офіційному сайті Укрпошта , оформлення відправлення позовної заяви у відділенні поштового зв`язку датоване 05.07.2021 .

Разом з цим, враховуючи що станом на дату прийняття рішення відповідачем не погашений розмір основної заборгованості за Договором, господарський суд дійшов висновку повністю задовольнити вимогу позивача про стягнення основного боргу в розмірі 11 135,52 грн. та частково задовольнити вимогу про стягнення пені в розмірі 1 390,92 грн. в сумі 1 355,88 грн., враховуючи нарахування позивачем за лютий 2021 пені у розмірі 336,00 грн., що є більшим, ніж 300,96 грн. Тому, відповідно до положень п. 4.1.1 Договору, розмір пені за лютий 2021 складає саме 300,96 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129 ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Міської служби єдиного замовника Курахівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення: 1) основного боргу в розмірі 11436,48 грн. - задовольнити повністю; 2) пені в розмірі 1 390,92 грн. - задовольнити частково в сумі 1 355,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Міської служби єдиного замовника Курахівської міської ради (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Лермонтова, 4-Б, код ЄДРПОУ 32371188) основний борг в розмірі 11 135,52 грн.; пеню в розмірі 1 355,88 грн.; витрати на оплату судового збору в розмірі 2 263,80 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.01.2022 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2022.

Згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Комунальне підприємство Міської служби єдиного замовника Курахівської міської ради (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Лермонтова, 4-Б, код ЄДРПОУ 32371188)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

Суддя О.М. Сковородіна