Рішення

від 19.01.2022 по справі 916/3316/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3316/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Акціонерного товариства Райффайзен Банк (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Донпродсервіс (65085, Одеська обл., м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8 В, код ЄДРПОУ 33072737)

про стягнення 328280,94 грн., -

за участю представників сторін :

від позивача: Поліщук Р.Г., в порядку положень про самопредставництво

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Акціонерне товариство Райффайзен Банк звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Донпродсервіс про стягнення 328280,94 грн., з яких: 264348,38 грн. заборгованості за кредитом та 63932,56 грн. заборгованості за відсотками.

Позовні вимоги АТ Райффайзен Банк обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №011/0029/443347 від 23.08.2018.

Ухвалою суду від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 30.11.2021 о 12:30.

У підготовчому засіданні 30.11.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 21.12.2021 о 14:30.

У підготовчому засіданні 21.12.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 185 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.01.2022 о 12:00.

У судовому засіданні 19.01.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

У підготовчі та судові засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

Справа №916/3316/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від відповідача не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов , з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

23.08.2018 між Акціонерним товариством Райффайзен Банк (кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Донпродсервіс (позичальник, відповідач) укладений кредитний договір №011/0029/443347, відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 500000 грн., а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 кредитного договору кінцевий термін кредиту - 23.09.2018 - становить останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з метою отримання кредиту. Кінцевий термін погашення кредиту - 23.08.2020, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення кого позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

У відповідності до п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору протягом всього строку фактичного користування кредитом (в т.ч. після настання кінцевого терміну погашення кредиту) позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28,5% річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором. Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3 кредитного договору позичальник зобов`язався здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором. Позичальник здійснює повернення кредитору та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором * ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс) * процентна ставка за місяць) / ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) - 1); Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна Процентна ставка / кількість днів поточного року) * Кількість днів в місяці, який передує даті сплати ануїтетного платежу; Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного повернення кредиту - сума щомісячного платежу за %. Позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 23 числа (дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є Банківським днем позичальник зобов`язаний здійснити платіж не пізніше останнього Банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у Графіку. При простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених Графіком.

Додатком №1 до кредитного договору №011/0029/443347 від 23.08.2018 визначено, що погашення заборгованості за кредитом та сплата процентів за користування кредитом по кредитному договору №011/0029/443347 від 23.08.2018 здійснюється згідно зі встановленим графіком погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

На виконання умов кредитного договору №011/0029/443347 від 23.08.2018 позивачем було надано кредит відповідачу в розмірі 500000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Донпродсервіс .

20.09.2018 між Акціонерним товариством Райффайзен Банк (кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Донпродсервіс (позичальник, відповідач) було укладено додаткову угоду б/н до кредитного договору №011/0029/443347 від 23.08.2018, відповідно до умов якої на виконання умов договору сторони домовилися викласти Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, викладений у додатку 1 до договору в новій редакції, що додається до додаткової угоди.

Згідно з п.3 додаткової угоди сторони встановили, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється відповідно до ст. 5 договору.

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача за кредитним договором №011/0029/443347 від 23.08.2018 складає суму в розмірі 264348,38 грн. заборгованості за кредитом та 63932,56 грн. заборгованості за відсотками, іншого відповідачем не доведено.

30.09.2020 позивач направив на адресу відповідача вимогу (від 29.09.2020) про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №011/0029/443347 від 23.08.2018, в якій вимагав протягом не більше 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені.

В матеріалах справи також наявні анкета-заява на отримання кредиту (форма для юридичної особи) від 13.08.2018; лист Товариства з обмеженою відповідальністю Донпродсервіс від 23.08.2018 №1 з проханням перерахувати кредитні кошти на поточний рахунок позичальника.

Виходячи з наявних матеріалів справи вимогу про повернення кредиту відповідачем не було виконано.

Іншого відповідачем не доведено.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно зі ст. 55 Закону України Про банки і банківську діяльність відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено господарським судом, між позивачем і відповідачем укладений кредитний договір №011/0029/443347 від 23.08.2018, на виконання умов якого позивач видав відповідачу кредит в розмірі 500000 грн., умови щодо погашення якого відповідачем належним чином виконані не були, у зв`язку з чим в подальшому позивач заявив відповідачу вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, яка відповідачем задоволена не була. Іншого відповідачем не доведено.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги умови укладеного між позивачем і відповідачем кредитного договору, виходячи з того, що відповідачем неналежним чином виконані свої зобов`язання за кредитним договором №011/0029/443347 від 23.08.2018, а також не відповідачем надано до суду жодних заперечень та/або інших доказів щодо наявності/відсутності/іншого розміру заборгованості по кредиту, господарський суд виходячи з наявних матеріалів справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Райффайзен Банк в частині стягнення з відповідача 264348,38 грн. заборгованості за кредитом та 63932,56 грн. заборгованості за відсотками.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Акціонерним товариством Райффайзен Банк позовних вимог в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства Райффайзен Банк задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Донпродсервіс (65085, Одеська обл., м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8 В, код ЄДРПОУ 33072737) на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) 264348 /двісті шістдесят чотири тисячі триста сорок вісім/ грн. 38 коп. заборгованості за кредитом, 63932 /шістдесят три тисячі дев`ятсот тридцять дві/ грн. 56 коп. заборгованості за відсотками та 4924 /чотири тисячі дев`ятсот двадцять чотири/ грн. 21 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28 січня 2022 р.

Суддя Ю.С. Бездоля