Рішення

від 31.01.2022 по справі 917/1834/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2022 Справа № 917/1834/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О. І., розглянувши справу № 917/1834/21

за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Іванової Лариси Федорівни, АДРЕСА_1

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний дім Б.30", вул. Володимира Великого, 30, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 20 451,04 грн. заборгованості

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

25.11.2021 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Іванової Лариси Федорівни до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний дім Б.30" про стягнення 20 451,04 грн. заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору підряду № 01/07-30 від 01.07.2018 року в частині розрахунків за надані послуги (роботи).

Ухвалою від 20.12.2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1834/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов. Попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.12.2021 року, які направлялися сторонам на адресу місцезнаходження, що вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Європейська, 25, кв. 18, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 - адреса позивача, вул. Володимира Великого, 30, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 - адреса відповідача) повернулися до суду без вручення з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" та адресат відсутній за вказаною адресою відповідно.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 20.12.2021 року є 06.01.2022 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

01.07.2018 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Володимира Великого б.30 (замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Івановою Ларисою Федорівною (підрядник, позивач) укладено договір підряду № 01/07-30 (договір) (арк. с. 16-20). Також до вищезазначеного договору було укладено Додаткову угоду №1 від 31.12.2018 р., Додаткову угоду № 2 від 31.12.2019 р., Додаткову угоду № 3 від 01.08.2020 р. та Додаткову угоду від 30.10.2020 р. (арк. с.21-24), які є невід`ємними частинами договору.

Найменування відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Володимира Великого б.30 було змінено на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний дім Б.30" (далі замовник, відповідач). На підтвердження викладеного позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний дім Б.30" (а.с. 36-45), відповідно до якого державна реєстрація зміни найменування юридичної особи відбулась 17.05.2021 р.

Умовами даного договору сторони погодили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору, за дорученням замовника підрядник зобов`язується на власний ризик та за умов цього договору виконувати роботи по комплексному обслуговуванню об`єкту: прибирання прибудинкової території та надавати послуги виклику виробничо-диспетчерської служби в будинку № 30 по вул. Володимира Великого в м. Кременчуці, що перебуває на балансі замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Розділом 3 договору сторонами передбачено, що вартість робіт є динамічною і за погодженням сторін може змінюватись шляхом укладення додаткових угод. Замовник щомісячно проводить розрахунки з Підрядником на підставі актів виконаних робіт у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення. Після надання замовнику підрядником акту приймання-передачі наданих послуг (робіт), замовник повинен протягом трьох робочих днів прийняти виконані роботи та підписати акт прийому передачі наданих послуг (робіт), або в той же строк надати підряднику письмову вмотивовану відмову. У разі ненадання в зазначений строк замовником підряднику підписаного акту приймання-передачі наданих послуг (робіт) або письмової вмотивованої відмови послуга (робота) вважається виконаною в повному об`ємі та прийнятою замовником, а акти вважаються підписаними.

Оплата робіт здійснюється протягом п`ятнадцяти календарних днів після підписання акту виконаних робіт

Згідно з п. 1 додаткової угоди №3 від 01.07.2018 р., вартість робіт з прибирання прибудинкової території за один календарний місяць складає 8 272,26 грн. Без ПДВ, та додатково 300,00 грн. без ПДВ за один виклик при наданні послуги цілодобового виклику виробничо-диспетчерської служби.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 4 від 01.07.2018 р., договір набуває чинності з 01.07.2018 р. і діє до 30.11.2020 р. - включно, але в будь-кому разі в часині зобов`язань до моменту його остаточного виконання сторонами.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору за виконану роботу не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний дім Б.30" 16544,52 грн. - суми основного боргу.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав в якості доказів завірені копії договору підряду № 01/07-30 від 01.07.2018 p., додаткової угоди №1 від 31.12.2018 р., додаткової угоди № 2 від 31.12.2019 р., додаткової угоди № 3 від 01.08.2020 р., додаткової угоди від 30.10.2020 р., акту звірки взаємних розрахунків від 01.12.2020 р., акту №80 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2020 року на суму 8272,26 грн. без ПДВ, акту № 86 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за листопад 2020 р. на суму 8272,26 грн. без ПДВ та копію претензії про погашення заборгованості за договором підряду № 01/07-30 від 01.07.2018 р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом, позивач на виконання умов договору надав послуги по договору підряду № 01/07-30 від 01.07.2018 р., що підтверджується акту №80 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2020 року на суму 8272,26 грн. без ПДВ, акту № 86 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за листопад 2020 р. на суму 8272,26 грн. без ПДВ (а.с.26, 27).

У пункті 3.5 договору сторони погодили, що оплата робіт здійснюється протягом п`ятнадцяти календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Оскільки сторони у договорі обумовили строк здійснення оплати робіт відповідачем за договором, то згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як стверджує позивач, відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав, у встановлений договором строк не здійснив оплату робіт.

Направлена на адресу відповідача претензія залишена останнім без відповіді та задоволення, а тому станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується борг в сумі 16544,52 грн.

Таким чином зобов`язання відповідача щодо оплати виконаних робіт в розмірі 16544,52 грн. на час розгляду справи не виконане. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16544,52 грн. оплати виконаних робіт є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як передбачено п. 7.4 договору, за недотримання строків сплати зазначених п. 3.4 даного договору, замовником сплачується підряднику пеня в розмірі 3% від вартості робіт визначеної в п. 3.1 даного договору за кожен день прострочення виконання зобов`язання до повного виконання свого зобов`язання.

Отже позивач просить стягнути з відповідача (за періоди з 16.11.2020 р. по 25.10.2021 р. (за зобов`язання за актом №80 здачі-приймання робіт (надання послуг)) та з 16.12.2020 р. по 25.10.2021 р. (за зобов`язання за актом №86 здачі-приймання робіт (надання послуг)):

- пеню в сумі 2134,46 грн.;

- інфляційні витрати в сумі 1324,79 грн.;

- 3% річних в сумі 447,27 грн.

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення пені, 3% річних та інфляційних, суд звертає увагу на наступне.

При нарахуванні пені, 3% річних та інфляційних за період з 16.11.2020 р. по 25.10.2021 р. (за зобов`язання за актом №80 здачі-приймання робіт (надання послуг)) позивачем не вірно визначено початок перебігу строку прострочення, а саме без врахування положень ст. 254 ЦК України.

Так, п. 3.5 договору сторони погодили, що оплата робіт здійснюється протягом п`ятнадцяти календарних днів після підписання акту виконаних робіт

Частиною 5 ст. 254 ЦК України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Крім того, при нарахуванні пені позивачем не враховано приписи п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також, при розрахунку інфляційних нарахувань за зобов`язаннями за актом № 80 здачі-приймання робіт (надання послуг)) та за актом № 86 здачі-приймання робіт (надання послуг)) позивачем було вказано день закінчення нарахування, а саме з 25.10.2021 р., хоча фактично відповідно до його розрахунку, період нарахування спливає 30.09.2021 р..

З урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятору "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3", до стягнення підлягає пеня в сумі 1074,85 грн., 3% річних в сумі 446,59 грн. та інфляційні в сумі 1485,61 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості робіт і позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 16544,52 грн., пені в сумі 1074,85 грн., 3% річних в сумі 446,59 грн. та інфляційних в сумі 1485,61 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими документально та нормами матеріального права та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач зазначає, що ним понесло витрати по сплаті професійної правничої допомоги у розмірі 2500,00 грн.

На підтвердження отримання професійної правничої допомоги позивач надав: копію договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року укладений між позивачем та адвокатом Мілінським І. М.; копію акту про надані послуги професійної правничої допомоги відповідно до договору від 01.07.2021 р.; копію квитанції б/н від 22.10.2021 року про сплату 2500,00 грн.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 857 від 28.12.2010 р. (арк. с. 28-31).

Предметом Договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у справі про стягнення заборгованості з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Володимира Великого Б.30 ( ОСББ Рідний дім Б.30 ) за договором підряду № 01/07-30 від 01.07.2018 року (п.1.1 договору).

Факт надання адвокатом Мілінським І. М. позивачу послуг за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту про надані послуги професійної правничої допомоги від 27.10.2021 року (арк. с. 29).

Згідно квитанції б/н від 22.10.2021 р. позивач сплатив адвокату Мілінському І. М. 2500,00 грн. (арк. с. 19).

Отже, матеріалами справи підтверджуються понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500,00 грн. Заперечень чи клопотання про зменшення витрат на професійну допомогу від відповідача не надходило.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оскільки позовні вимоги задоволені судом частково, то витрати на правову допомогу на підставі ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача частково пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2390,05 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 232-233,237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний дім Б.30", (вул. Володимира Великого, 30, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 41821613) на користь Фізичної особи - підприємця Іванової Лариси Федорівни, ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , р/р № НОМЕР_2 , ПАТ Укрсиббанк , МФО 351005) 16544,52 грн. основного боргу, 1074,85 грн. пені, 446,59 грн. 3 % річних, 1485,61 грн. інфляційних нарахувань, 2170,16 грн. витрат по сплаті судового збору та 2390,05 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено 31.01.2022 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Тимощенко О.М.