Рішення

від 24.01.2022 по справі 946/9199/21

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/9199/21

Провадження № 2/946/500/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 0,2004 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер - 5122080700:02:002:0111 і на земельну ділянку площею 3,5332 га, розташовану на території Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5122080700:01:001:0217.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Крижановською С.М. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, якими позовні визнають в повному обсязі та не заперечують проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв`язку з визнанням відповідачами позову, суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 належало наступне майно:

- житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 12, що також підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 16.10.2020 року за № 1656;

- земельна ділянка площею 0,2004 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 459606 від 02.07.2010 року, виданого на підставі рішення Бросківської ілської ради Ізмаїлського району Одеської області від 30.12.1996 року за № 43, кадастровий номер - 5122080700:02:002:0111;

- земельна ділянка площею 3,5332 га, розташована на території Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 480259 від 02.04.2003 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації ради народних депутатів від 11 вересня 2002 року за № 755, кадастровий номер - 5122080700:01:001:0217.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.02.2015 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишала, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 40428347 від 19.05.2015 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 є:

- дружина ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 05.04.1968 року, виданого Бросківським сільським бюро РАЦСу Ізмаїльського району Одеської області;

- син ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 06.04.1968 року, виданого Бросківським сільським бюро РАЦСу Ізмаїльського району Одеської області;

- син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 26.07.1994 року, виданого Бросківською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області;

- син ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 14.12.1971 року, виданого Бросківським сільським відділом РАЦСу Ізмаїльського району Одеської області.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 13.05.2015 року за № 698, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

В свою чергу відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини на користь ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 15.05.2020 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина на вищезазначене спадкове майно, яке вона фактично прийняла після смерті чоловіка, але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до заповіту від 08.08.2016 року, посвідченого секретарем Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 63, ОСОБА_5 , усе своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те що на день смерті буде їй належати і на що вона матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту після смерті ОСОБА_5 немає.

Як було встановлено в судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини, яка залишалась після смерті ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_1 .

В свою чергу позивач ОСОБА_1 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 26.10.2020 року, зареєстрована в реєстрі за № 765, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України. Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Комсомольським ВМХМВ УМВС України в Херсонській області від 15.01.2008 року, РНОКПП - НОМЕР_8 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_9 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 03.08.1995 року, РНОКПП - НОМЕР_10 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_11 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 17.06.1996 року, РНОКПП - НОМЕР_12 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на:

- житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,2004 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер - 5122080700:02:002:0111;

- земельну ділянку площею 3,5332 га, розташовану на території Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5122080700:01:001:0217.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.01.2022 року.

Суддя: О.О.Бурнусус