Рішення

від 27.06.2017 по справі 574/36/17

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/36/17

Провадження № 2/574/180/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря Кошелєвої Н.В.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жуківської сільської ради Буринського району Сумської області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та земельні ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 27.10.2005 року вони з чоловіком ОСОБА_2 придбали житловий будинок з господарськими будівлями та земельні ділянки, на якій він розташований по АДРЕСА_1 , про що нотаріусом був посвідчений відповідний договір купівлі-продажу. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік помер, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частину будинку, що була зареєстрована за чоловіком, оскільки змінились технічні характеристики будинку внаслідок перебудови, що потягнуло збільшення житлової площі будинку, яка була зазначена в договорі купівлі - продажу. З врахуванням того, що один із співвласників будинку помер і вона не в змозі належним чином зареєструвати відповідні зміни, просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та на земельні ділянки для будівництва і обслуговування будинку,ведення особистого селянського господарства, на яких він розташований.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала і в своїх поясненнях підтвердила обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в задоволенні позову не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд листом.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , який був зареєстрований виконавчим комітетом Жуківської сільської ради Буринського району Сумської області 21.07.1990 року, актовий запис №3 (а.с.12).

27.10.2005 року вони придбали в рівних долях кожний житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 68,8 кв.м., житловою площею 18,1 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 , що вбачається з договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Черниш Д.М., який в подальшому був зареєстрований в ТОВ Буринське БТІ , реєстраційний №12549941, довідки БТІ (а.с.6,21).

Цього ж числа останніми в рівних долях були придбані і земельні ділянки за вищевказаною адресою площею 0,0732 га для будівництва та обслуговування будинку і господарських споруд, а також площею 0,6092 га для ведення особистого селянського господарства, які належали продавцю ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії СМ №096168, виданого Жуківською сіслькою радою 24.06.2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010562700757 що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки (ас.7,14).

З витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витягів з технічної документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що після реєстрації земельних ділянок їм було присвоєно наступні кадастрові номери: земельній ділянці площею 0,0732 га з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - кадастровий номер 5920983600:01:000:0011; земельній ділянці площею 0,02549 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства - кадастровий номер 5920983600:01:000:0012; земельній ділянці площею 0,3540 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства - кадастровий номер 5920983600:01:000:0013 (а.с.15-20).

Як вбачається з довідки ТОВ Буринське БТІ , за життя, позивачка разом із чоловіком самочинно добудували до будинку тамбур - а1 площею 4,8 кв.м. Крім цього останні здійснили переобладнання кухні та передпокою з демонтуванням кухонної груби, що спричинило збільшення житлової площі на 27,7 кв.м., що і не являється самочинним будівництвом (а.с.21).

Відповідно до звіту технічного обстеження вказаних будівель і будинку в цілому, встановлена їх відповідність вимогам надійної та безпечної експлуатації, при цьому зазначені виконана прибудова та переобладнання будинку були внесені до технічного паспорту на житловий будинок (а.с.22-24).

ІНФОРМАЦІЯ_1 один із співвласників вищевказаного будинковолодіння ОСОБА_2 помер, у зв`язку з чим відкрилася спадщина, яку прийняла позивачка в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не відмовилася від неї, будучи при цьому спадкоємцем першої черги за законом ( ст.1261 ЦК). При цьому інші спадкоємці першої черги за законом - діти спадкодавця та позивачки сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , від прийняття спадщини відмовилися, що підтверджується свідоцтвом про смерть спадкодавця, довідкою Жуківської сільської ради, витягами із Спадкового реєстру, копією спадкової справи №8/2014, заведеною приватним нотаріусом Анохіним О.В. (а.с.9-11,13).

До складу спадщини ввійшла Ѕ частина вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та Ѕ частини земельних ділянок, на яких він розташований.

Між тим, на звернення позивачки щодо видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус відповів відмовою, оскільки суттєво змінилися технічні характеристика об`єкта нерухомого майна, його загальна та житлова площа через проведену добудову та реконструкцію (а.с.39)

В грудня 2016 року позивачка звернулася до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області із заявою про прийняття в експлуатацію самочинно добудованих об`єктів будівництва, однак отримала відмову через відсутність правових підстав на вчинення таких дій інспекцією на ці будівлі (а.с.25).

Як вбачається з положень ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 376 ЦК України , житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пунктах 11 та 12 Постанови №6 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) відповідно до пункту 4 статті 26, статті 27 Закону № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог необхідної містобудівельної документації, отриманої забудовником до початку виконання будівельних робіт, зокрема: вихідних даних, технічних умов, будівельного паспорта, розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт.

У справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК ).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

Таким чином судом встановлено, що самочинно добудований до будинку тамбур а1 площею 4,8 кв.м. був збудований на земельній ділянці, яка належала позивачці та спадкодавцю на праві спільної часткової власності і цим не порушуються права інших осіб, а збільшення житлової площі на 27,7 кв.м. за рахунок проведеної реконструкції кухні та передпокою з демонтуванням кухонної труби, не відноситься за самочинного будівництва.

Відповідно до ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст.1297 встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У відповідності до ст.8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (1950 р.) кожен має право на повагу до його приватного, сімейного життя та до житла.

З огляду на зміст зазначених норм права та їх аналізу, враховуючи, що позивачка прийняв спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.5,6,10,15, 212 ЦПК України, ст.ст. 328,1218,1225,1258,1261,1268,1297 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Жуківської сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та земельні ділянки в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок - за планом літер - А-1 загальною площею 73,9 кв.м., житловою площею 45,8 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: літня кухня - Б , сарай - В , сарай - Г , навіс - Д , навіс - Е , погріб - Пг , огорожа - №1-3 , що розташований по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки:

- площею 0,0732 га з кадастровим номером 5920983600:01:000:0011, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- площею 0,2549 га з кадастровим номером 5920983600:01:000:0012, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства;

- площею 0,3540 га з кадастровим номером 5920983600:01:000:0013, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства,

що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 30.06.2017 року