Рішення

від 13.01.2022 по справі 510/1119/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1119/20

Провадження № 2/510/176/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2022 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,

за участю: секретаря - Пройка С.В.,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, направила на адресу суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності та відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту позивача; копія довідки нормативно грошової оцінки земельних ділянок; копії державних актів на право власності на земельні ділянки; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; копія Виконавчого комітету Нагірненської сільської ради Ренійського району від 17.02.2020р. № 193; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.06.2014р.; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.10.2017р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомого майна від 29.12.2018р.; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.02.2020р.; копія Нагірненської сільської ради Ренійського району від 04.09.2020р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія листа Ренійської районної державної нотаріальної контори від 17.09.2021р.; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.09.2021р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 яка є матір`ю позивача. За життя їй належало: житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.10.2017р.; земельні ділянки площею 3,28 га., 0,0250 га., 0,25 га., на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки. .

Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядилась належним їй майном, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.06.2014р., посвідчений Нагірненською сільською радою 08.12.2008р. Згідно довідки Нагірненської сільської ради від 17.02.2020р. № 193, вбачається, що ОСОБА_4 склала заповіт на ім`я ОСОБА_2 . Із листа Ренійської районної державної нотаріальної контори від 17.09.2021р., вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась. У зв`язку із відсутністю копії заповіту (відсутній зміст) з урахування того, що відповідач (спадкоємець за заповітом) ОСОБА_2 ніяких дій щодо прийняття спадщини за заповітом після смерті матері не вчиняв, суд прийшов до висновку, що в даному випадку спадкоємство здійснюється за законом. Так, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є діти спадкодавця: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 . У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, ніхто із спадкоємців першої черги не звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не відкривалась, що підтверджується листом нотаріусу Ренійської районної державної нотаріальної контори від 17.09.2021р. Однак, позивач прийняв спадщину з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент відкриття спадщини, позивач проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , про що свідчить довідка Виконавчого комітету Нагірненської сільської ради Ренійського району від 17.02.2020 р. № 193. Таким чином, позивач прийняв спадщину та не заявив про відмову від неї. Як було зазначено вище відповідач ОСОБА_2 ніяких дій щодо прийняття спадщини після смерті матері не вчиняв, крім того, не заперечує щоб спадщину на своє ім`я оформив позивач ОСОБА_1 .

Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлої матері ОСОБА_4 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплене заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_4 . Із листа нотаріусу Ренійської районної державної нотаріальної контори від 17.09.2021р. № 697/01-16, вбачається, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалась. Так, сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдиними спадкоємицями за законом після смерті матері (ст. 1223 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_4 позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги. Відповідач ОСОБА_2 ніяких дій щодо прийняття спадщини після смерті матері не вчиняв, крім того, не заперечує щоб спадщину на своє ім`я оформив позивач ОСОБА_1 . Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Однак, позивач не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовану постанову від 13.02.2020р., у зв`язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на вищевказане спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом однак, з незалежних від нього причин він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво про право власності на вищевказане спадкове майно, у зв`язку із чим був вимушений звернутися за захистом прав та інтересів до суду.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку загальною площею 3,28 га. (площею 2,78 га., 0,34 га., 0,16 га. кадастрові номери 5124182400:01:004:0383, 5124182400:01:002:0129, 5124182400:01:003:1031), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельну ділянку площею 0,0250 га. (кадастровий номер 5124182400:02:001:0408), цільове призначення для особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,2500 га. (кадастровий номер 5124182400:02:001:0407), цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 ;

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков