Постанова

від 13.01.2022 по справі 927/939/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2022 р. Справа№ 927/939/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Дерій В.В.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

розглянувши матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021

винесену за результатом розгляду заяви ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі № 927/939/21 (суддя Сидоренко М.А.)

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім"

про визнання недійсними договору та акту приймання-передачі, стягнення частки в статутному капіталі вартістю 3 832 500 грн. 00 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 заяву ОСОБА_1 від 25.10.2021 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи до забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договору та акту приймання - передачі, стягнення частки в статутному капіталі вартістю 3 832 500 грн 00 коп. Накладено арешт та заборонити відчужувати частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (код ЄДРПОУ 32659577, село Городище Бахмацького району Чернігівської області, вул. Перемоги, 79) в розмірі 3 832 500,00 гривень, що становить 51,1% від загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" та належить на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 09 квітня 2013 року Дарницьким РВ ГУ ДМС України в місті Києві, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ). Заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь - який інший спосіб у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії щодо відчуження/передачі, обтяження або переходу права власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (код ЄДРПОУ 32659577, село Городище Бахмацького району Чернігівської області, вул. Перемоги, 79) в розмірі 3 832 500,00 гривень, що становить 51,1% від загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" та належить на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 09 квітня 2013 року Дарницьким РВ ГУ ДМС України в місті Києві, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ). Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ). Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвала мотивована тим, що заборона вчинення реєстраційних дій та арешт корпоративних прав є одними із визначених законом способів забезпечення позову, які передбачені, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Спір у даній справі виник з правочину щодо частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім". У випадку відчуження ОСОБА_2 своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" захист порушених прав позивача буде ускладненим. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну частину частки відповідача в статутному капіталі Товариства та заборони на її відчуження, а також заборони державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань утруднить можливість для позивача вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення прав позивача. При цьому, припущення позивача про те, що спірна частка у статутному капіталі третьої особи, яка є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути чи зменшитися на момент виконання рішення є достатньо обґрунтованим для забезпечення позову, оскільки підтверджується наданими документами (рішенням Антимонопольного комітету України від 13.10.2021р. № 560-р "Про надання дозволу на концентрацію" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім") з яких вбачається, що відповідачем після подання позову до суду вчиняються підготовчі дії до відчуження своєї частки. Під час розгляду даної справи підлягають з`ясуванню насамперед обставини щодо відповідності укладеного між сторонами 07.05.2019р. договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" вимогам чинного законодавства. Тому інші заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, прямо не стосуються предмета спору, а стосуються реалізації корпоративних прав позивача, зокрема, правомочностей на участь в управлінні товариством, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даного товариства та активів у разі ліквідації останнього відповідно до закону.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із винесеною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 28.10.2021 у справі № 927/939/21 про забезпечення позову в частині відмови у вжитті заходів забезпечення і ухвалити у відповідній частині нову ухвалу, якою:

заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" вчиняти будь - які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна та на припинення права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення та права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за укладеними з фізичними особами договорами оренди землі, зокрема:

- скликати, проводити загальні збори учасників з метою надання згоди на вчинення правочинів щодо припинення або зміни умов користування товариством орендованими земельними ділянками, погодження правочинів про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок;

- скликати, проводити засідання наглядової ради товариства з метою надання згоди на вчинення правочинів щодо припинення або зміни умов користування товариством орендованими земельними ділянками, погодження правочинів про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок;

- приймати рішення про надання згоди на вчинення правочинів щодо припинення або зміни умов користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" орендованими земельними ділянками сільськогосподарського призначення, погодження правочинів про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

- надавати, надсилати фізичним особам - орендодавцям земельних ділянок сільськогосподарського призначення пропозиції з дострокового розірвання договорів оренди землі;

- звертатись до державних реєстраторів з метою реєстрації припинення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" за укладеними з фізичними особами договорами оренди землі;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", його загальним зборам учасників, наглядовій раді, директору, особам, уповноваженим за довіреністю, вчиняти будь - які правочини з відчуження нерухомого майна, власних земельних ділянок, з передачі третім особам за договорами оренди, суборенди, емфітевзису власних та орендованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також правочинів з відчуження, відступлення та передачі третім особам прав за будь - якими договорами оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема вчиняти будь - які правочини, спрямовані на дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та/або припинення належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" прав за договорами оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та/або на вилучення об`єктів оренди з користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім";

- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно Закону України № 1952-1V від 01.07.2004 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або вносити зміни в будь - який інший спосіб у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь - які реєстраційні дії (або проводити зміни в будь - який інший спосіб) щодо припинення прав оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за укладеними з фізичними особами (орендодавцями) договорами оренди землі, зокрема з кадастровими номерами зазначеними у апеляційній скарзі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, вжитих судом заходів недостатньо для дійсно ефективного забезпечення виконання рішення суду у цій справі у випадку задоволення позову. В даній справі для ефективного захисту корпоративних прав позивача та ефективного забезпечення виконання рішення суду на випадок задоволення позову важливо було одночасне вжиття кількох заходів забезпечення. Для повного захисту корпоративних прав позивача істотним є саме збереження активів товариства і, відповідно, ринкової вартості частки, а зазначені заходи забезпечення (щодо земельних ділянок товариства) прямо пов`язані із предметом позовної вимоги про стягнення частки, адже для ефективного захисту прав та законних інтересів позивача важливо не лише повернення йому частки, але й збереження її вартості, тому вжиттям всіх запропонованих заходів не буде порушено принципи співмірності та адекватності заходів забезпечення позову.

Скаржник зазначає, що за період з 29.09.2021 по 25.10.2021 товариством було припинено 706 договорів оренди земельних ділянок і укладено таку ж кількість договорів оренди відповідних земельних ділянок ТОВ "СП "Агродім."

Також скаржник зазначає, що ним у заяві обґрунтовано, що вжиття таких заходів не матиме негативного впливу ані на господарську діяльність, ані на інтереси фізичних осіб власників, а навпаки, спроможне попередити порушення й їх інтересів.

Скаржник вважає, що без застосування таких заходів, як заборона відчуження нерухомого майна, майнових прав, зокрема, щодо орендованих товариством земельних ділянок, вжиті ухвалою заходи (арешт частки і заборона вчинення реєстраційних дій) є неадекватним та неспівмірним заходом задля реального ефективного забезпечення виконання рішення суду про задоволення позову у даній справі.

Також, не погодившись із винесеною ухвалою, ОСОБА_2 звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21, в частині задоволення заяви ОСОБА_1 скасувати. Прийняти нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, судом не здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який просила застосувати позивачка, позовним вимогам, належним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на доводи та припущення позивачки. Доказів на підтвердження існування очевидної загрози порушення прав позивачки, що має очевидний та об`єктивних характер, а також доказів обґрунтування необхідності вжиття заходів для забезпечення позову, позивачкою не надано.

Скаржник вважає, що рішення Антимонопольного комітету України від 13.10.2021 № 560-р не свідчить про наміри відповідачки відчужити частку у статутному капіталі ТОВ "СП "Агродім", а свідчить про те, що компанії "Намсен Лімітед" надано дозвіл на придбання частки у статутному капіталі ТОВ "СП "Агродім", що забезпечує, перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства, про що і вказано у самому рішення, натомість одержання компаніє дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію свідчить лише про дотримання норм Закону України "Про захист економічної конкуренції".

На думку скаржника, недопустимо забезпечувати позов шляхом накладення арешту та заборону відчужувати частку в статутному капіталі ТОВ "СП "Агродім" та заборони вчинення реєстраційних дій або проведення змін в будь-який інший спосіб щодо відчуження/передачі, обтяження або переходу права власності на таку частку, якщо у позивачки наявні примірні припущення лише щодо можливого відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "СП "Агродім" в майбутньому, водночас такі припущення не підтверджені жодними доказами.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду 28.12.2021, вказала на те, що скаржник сам зазначив про те, що підставою застосування заходів забезпечення є обґрунтоване припущення, а не доведені факти, проте посилається у скарзі на недоведеність належними доказами тих обставин, на які позивач посилався в заяві про вжиття заходів забезпечення. Називаючи надані позивачем докази не достатніми, скаржником не вказано, які докази за цих обставин, суд мав вважати належними і достатніми, тобто, якщо маються на увазі докази вчинення реєстраційних дій по переоформленню частки на іншу особу або державну реєстрацію перерозподілу часток у статутному капіталі Товариства, то при існуванні таких фактів вжиття заходів забезпечення було б вже недоцільним, адже подія вже відбулась, і будь-які заходи були б неспроможними забезпечити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача. Крім того, факт прийняття такого рішення АМКУ не є доказом факту відчуження відповідачем частки у статутному капіталі Товариства, натомість факт отримання Компанією "Намсен Лімітед" дозволу на концентрацію, свідчить про усвідомлену, цілеспрямовану підготовку до правочину, для укладення якого отримання такого дозволу є необхідним. Позивач не мав можливості отримати додаткові докази, детальну інформацію, крім загальнодоступної інформації, тому до матеріалів справи й надано лише витяг від 13.10.2021.

ОСОБА_1 зазначає про те, що сукупність фактів, свідчать про вчинення товариством та третіми особами активних дій, спрямованих на підготовку та вчинення правочину з продажу відповідачем вказаному нерезиденту частку відповідача у статутному капіталі товариства, в тому числі спірної частки.

Також, ОСОБА_1 зазначає про те, що посилаючись на негативний вплив застосованих заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою, на права третіх осіб, скаржник не зазначив жодних конкретних наслідків й не надав відповідних доказів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021 матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 у судовій справі № 927/939/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М, судді - Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21. Призначено справу № 927/939/21 до розгляду у судовому засіданні 09.12.2021.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) між суддями матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 у судовій справі № 927/939/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М, судді - Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду поновлено ОСОБА_2 пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21. Об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21 в одне провадження для спільного розгляду у справі № 927/939/21. Призначено справу № 927/939/21 до розгляду у судовому засіданні 09.12.2021.

11.01.2022 від ОСОБА_1 через відділ документального забезпечення суду надійшли заява про відвід судді Гаврилюка О.М. (№ 09.1-19/8/22) та заява про відвід судді Суліма В.В. (09.1-19/7/22) від розгляду справи № 927/939/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 визнано заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Гаврилюка О.М. та Суліма В.В. від розгляду справи № 927/939/21 необґрунтованими. Відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід суддів Гаврилюка О.М. та Суліма В.В. від розгляду справи № 927/939/21.

Явка учасників у судове засідання

Представники третьої особи у судове засідання, призначене на 13.01.2022, не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.

Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників третьої особи.

Позиції учасників справи

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні 13.01.2022 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21 скасувати в частині відмови у вжитті заходів забезпечення і ухвалити у відповідній частині нову ухвалу, якою задовольнити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні 13.01.2022 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 скасувати в частині задоволення заяви ОСОБА_1 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

02.09.2021 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договору та акту приймання - передачі, стягнення частки в статутному капіталі вартістю 3 832 500,00 грн, якою позивач просить:

визнати недійсним договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі, укладений 07.05.2019 між сторонами;

визнати недійсним акт приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", укладений 07.05.2019 між сторонами та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білоус А.А.;

стягнути з відповідача на користь позивача частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" у розмірі 51,1% статутного капіталу, що становить 3 832 500,00 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що укладення спірного договору відбулось поза її волею, їй не було відомо про його укладення, жодних доручень та повноважень на вчинення таких дій нею жодній особі не надавалось, намір про відчуження своєї частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" не висловлювався; як наслідок - позивач вважає, що в силу приписів ст. 203, 215, 241 Цивільного кодексу України існують підстави для визнання недійсними як договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" від 07.05.2019, так і акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" від 07.05.2019 як такого, що не є окремим документом, а був укладений на виконання спірного договору.

Також, ОСОБА_1 подано заяву від 25.10.2021 про забезпечення позову (надалі - Заява), згідно якої заявник просить:

1) накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 09 квітня 2013 року Дарницьким РВ ГУ ДМС України в місті Києві, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), а саме на частину її частки в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (код ЄДРПОУ 32659577, село Городище, вул. Перемоги, б. 79, Бахмацький р-он Чернігівської області) (надалі - Товариство), що відповідає 51,1% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 3 832 500,00 гривень (надалі - Частка);

2) заборонити ОСОБА_2 відчужувати частину її частки в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", що відповідає 51,1% статутного капіталу товариства номінальною вартістю 3 832 500,00 гривень;

3) заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь - який інший спосіб у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити будь - які реєстраційні дії або проводити зміни в будь - який інший спосіб відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім";

4) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" вчиняти будь - які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна та на припинення права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення та права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за укладеними з фізичними особами договорами оренди землі, зокрема:

скликати, проводити загальні збори учасників з метою надання згоди на вчинення правочинів щодо припинення або зміни умов користування товариством орендованими земельними ділянками, погодження правочинів про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок;

скликати, проводити засідання наглядової ради товариства з метою надання згоди на вчинення правочинів щодо припинення або зміни умов користування товариством орендованими земельними ділянками, погодження правочинів про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок;

приймати рішення про надання згоди на вчинення правочинів щодо припинення або зміни умов користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" орендованими земельними ділянками сільськогосподарського призначення, погодження правочинів про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

надавати, надсилати фізичним особам - орендодавцям земельних ділянок сільськогосподарського призначення пропозиції з дострокового розірвання договорів оренди землі;

звертатись до державних реєстраторів з метою реєстрації припинення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" за укладеними з фізичними особами договорами оренди землі;

5) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", його загальним зборам учасників, наглядовій раді, директору, особам, уповноваженим за довіреністю, вчиняти будь - які правочини з відчуження нерухомого майна, власних земельних ділянок, з передачі третім особам за договорами оренди, суборенди, емфітевзису власних та орендованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також правочинів з відчуження, відступлення та передачі третім особам прав за будь - якими договорами оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема вчиняти будь - які правочини, спрямовані на дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та/або припинення належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" прав за договорами оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та/або на вилучення об`єктів оренди з користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім";

6) заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно Закону України № 1952-1V від 01.07.2004 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або вносити зміни в будь - який інший спосіб у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (або проводити зміни в будь - який інший спосіб) щодо припинення прав оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за укладеними з фізичними особами (орендодавцями) договорами оренди землі, зокрема за наведеними кадастровими номерами.

Заява мотивована тим, що невжиття негайно заходів із забезпечення позову істотно утруднить або може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки в разі вчинення подальшого продажу Частки та/або нових реєстраційних дій щодо Товариства буде неможливим захист законних інтересів позивача і відновлення його корпоративних прав на Частку в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, а в разі зменшення майна (майнових прав) Товариства, знецінення вартості активів Товариства буде неможливим ефективний захист прав і майнових інтересів позивача, пов`язаних з Часткою. Відповідач бере участь в управлінні Товариством, володіючи 63,1% (в тому числі 51,1%, отриманої від позивача спірної Частки) у його Статутному капіталі. Завдяки цьому відповідач суттєво впливає на прийняття найважливіших рішень на загальних зборах учасників Товариства. Спільно з ТОВ "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", ідентифікаційний код юридичної особи - 38870645, реєстраційний код за ЄДРІСІ - 23300271, адреса місцезнаходження - Україна, 01001, місто Київ, провулок Шевченка Тараса, буд. 3 (далі - КУА), якій належить 24,9% статутного капіталу Товариства і до якого одночасно позивач подав аналогічний позов, відповідач володіє 88% статутного капіталу Товариства. Відповідно до ст. 30, 34 Закону України від 06.02.2018 № 2275-УШ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", такої кількості голосів (більше трьох чвертей) достатньо для прийняття рішень щодо зміни статуту Товариства, зміни розміру статутного капіталу, реорганізацію або ліквідацію Товариства, розподіл його майна. І до моменту виконання рішення по цій справі стан Товариства, зокрема розмір Статутного капіталу, співвідношення часток, обсяги компетенцій органів управління Товариства, може змінитись так, що виконання рішення буде неможливим. Згідно з розділом "Дані про хронологію реєстраційних дій" Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства від 13.10.2021, 11.10.2021 зафіксовано спробу зареєструвати зміну кінцевого бенефіціарного власника, реєстраційна дія не була здійснена через відомості в реєстрі про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційних дій, а також подання документів особою, яка не має на це повноважень. Слід зазначити, що наразі судові рішення (ухвали) про заборони вчинення реєстраційних дій стосовно Товариства по судових справах № 927/460/21 та № 927/461/21 скасовані відповідними постановами Північного апеляційного господарського суду, які переглядаються Верховним Судом. Про наміри відповідача відчужувати далі Частку свідчить також інформаційне повідомлення Антимонопольного комітету України про рішення АМКУ за 13.10.2021, яке опубліковане 13.10.2021 о 12:52 на офіційному сайті Антимонопольного комітету України (за посиланням https://amcu.gov.ua/news/informaciya-pro-rishennya-amku-13102021), згідно якого: "надано дозвіл компанії "Намсен Лімітед" (NAMSEN LIMITED) (м. Нікосія, Республіка Кіпр) на придбання частки у статутному капіталі ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (с. Городище, Бахмацький р-н, Чернігівська обл.), що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства". Зазначене Рішення АМКУ, спроба провести реєстраційні дії свідчать, що особи, які фактично керують Товариством, в тому числі відповідач, вчиняють активні дії, спрямовані на продаж, переоформлення й реєстрацію більшої частини корпоративних прав на Товариство, в тому числі спірної Частки, на особу -нерезидента, яка наразі не є учасником Товариства. Як зазначалось, відповідачу належить частка в Товаристві розміром 63,1%, з яких: 51,1% - спірна Частка, що належала позивачу, і 12% - частка, придбана у іншої особи. Відповідно, на даний час, частка в Товаристві розміром більше 50% належить лише відповідачу. З цього вбачається, що зазначена компанія "Намсен Лімітед" (NAMSEN LIMITED) планує придбання частки Товариства саме у відповідача по даній справі - у ОСОБА_2 . Отже, спірна Частка була спочатку відповідачем об`єднана з іншою придбаною пізніше часткою в Товаристві, наступний крок - продаж частки розміром 63,1%, в тому числі спірної Частки, на іншу особу - нерезидента. Це безумовно суттєво ускладнить захист позивачем своїх корпоративних прав і зокрема повернення спірної Частки шляхом її стягнення на користь позивача. Позивач також оскаржує продаж частки в статутному капіталі Товариства розміром 24,9% на користь КУА (справа № 927/911/21 розглядається Господарським судом Чернігівської області) та низку рішень, прийнятих Загальними зборами учасників Товариства за участі КУА та відповідача. Враховуючи, що оскаржуваний договір є частиною єдиної глобальної угоди, яка призвела до втрати позивачем корпоративних прав на Товариство, а також особистий зв`язок відповідача з бенефіціаром КУА (бенефіціарним власником КУА згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є ОСОБА_3 ) і зв`язок компанії "Намсен Лімітед" (NAMSEN LIMITED) з бенефіціаром КУА, ці дії свідчать про переоформлення корпоративних прав Товариства, і зокрема спірної Частки, на іншу підконтрольну особу виключно з метою уникнення їх повернення позивачу, що можливо внаслідок судового захисту. Вчинення будь - яких нових реєстраційних дій щодо Товариства ускладнить виконання рішення суду про задоволення позову. Внесення кожного нового реєстраційного запису щодо Товариства, в тому числі щодо Частки (зокрема в інших випадках ніж її відчуження відповідачем, наприклад звернення стягнення на Частку за зобов`язаннями відповідача, спроектоване ним чи третіми особами), призведе до того, що позивач буде змушений звертатися до суду з новими позовними вимогами, зокрема щодо витребування Частки у наступних набувачів, про скасування реєстраційних записів, тощо. Крім того, Частка також буде суттєво знецінена, якщо одночасно з заходами забезпечення у вигляді арешту Частки і заборони вчинення реєстраційних дій не вжити заходи щодо збереження активів самого Товариства. Відповідач разом з іншим учасником Товариства має намір зменшувати активи Товариства. Про наміри відповідача знецінювати Частку шляхом продажу на підконтрольні відповідачу та кінцевому бенефіціарному власнику КУА та Товариства структури техніки, с/г продукції за невигідними для Товариства цінами, а також відступлення на інших осіб прав Товариства за комерційно важливими правовідносинами - такими, як договори оренди земель, купівлі -продажу сільськогосподарської продукції, запчастин, витратних матеріалів, тощо свідчать прийняті керівними органами Товариства рішення (за безпосередньої участі відповідача як учасника з часткою 63,1%), а також дії самого Товариства з передачі власного майна в іпотеку, заставу, а також з масового розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (договори оренди переукладаються з власниками від імені новоствореного товариства - "двійника" ТОВ "СП "Агродім.").

Дослідивши матеріали оскарження, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приписами статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Виконання будь - якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Як визначено статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак, положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія ефективності задоволення вимог позивача. Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Також, за приписами частини четвертої та одинадцятої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто вжиття заходу забезпечення пов`язуються з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Разом з тим, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з вимогами, крім майнового, так і немайнового характеру, то в даному випадку крім підстави вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, має також застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Так, в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/5550/19.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, зокрема, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

При цьому Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kьbler v. Germany), заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Згідно з п. 8, 15, 31 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: перелік засновників та учасників юридичної особи; розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників); дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності з частиною 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктами 2, 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачені такі підстави для відмови у державній реєстрації, як:

"у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії";

"у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій та арешт корпоративних прав є одними із визначених законом способів забезпечення позову, які передбачені, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19.

Предметом позову у цій справі є вимоги про:

визнання недійсним договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", укладеного 07.05.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

визнання недійсним акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", укладеного 07.05.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білоус А.А.;

стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" у розмірі 51,1% статутного капіталу, що становить 3 832 500,00 грн.

Так, спір у даній справі виник з правочину щодо частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім".

Як вбачається з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", станом на 13.10.2021 розмір статутного (складеного) капіталу товариства становить 7 500 000,00 грн.

Учасниками товариства являються:

ОСОБА_1 - розмір внеску до статутного фонду 900 000,00 грн.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії" - розмір внеску до статутного фонду 1 867 500,00 грн.

ОСОБА_2 - розмір внеску до статутного фонду 4 732 500,00 грн.

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи: ОСОБА_2 . Тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 63.1.

На офіційному сайті Антимонопольного комітету України (за посиланням https://amcu.gov.ua/news/informaciya-pro-rishennya-amku-13102021) 13 жовтня 2021 року опубліковано інформацію про рішення АМКУ 13.10.2021, зокрема, про надання дозволу компанії "Намсен Лімітед" (NAMSEN LIMITED) (м. Нікосія, Республіка Кіпр) на придбання частки у статутному капіталі ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (с. Городище, Бахмацький р-н, Чернігівська обл.), що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.

Зі змісту рішення Антимонопольного комітету України від 13.10.2021 № 560-р "Про надання дозволу на концентрацію", яке наявне у відкритому доступі на цьому ж сайті, вбачається, що концентрація полягає у придбанні компанією "Намсен Лімістед" частки у статутному капіталі ТОВ "СП "Агродім", що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства.

Відповідно до наданої заявниками інформації: ТОВ "СП "Агродім" здійснює діяльність із вирощування зернових, зернобобових культур і насіння соняшнику; оптової торгівлі зерновими, зернобобовими та олійними культурами; розведення великої рогатої худоби, виробництва й реалізації молока та м`яса у відповідних територіальних межах; надання послуг із первинної обробки та зберігання зернових і технічних культур у відповідних територіальних межах;

контроль над ТОВ "СП "Агродім" здійснює фізична особа - громадянка України, з якою після здійснення заявленої концентрації відносини контролю будуть припинені.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції", концентрацією визнається безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб`єкта господарювання.

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (дані про хронологію реєстраційних дій) також вказано, що 11.10.2021 було відмовлено у проведенні державної реєстрації зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) у зв`язку з поданням документів особою, яка не має на це повноважень та наявністю в Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційних дій.

У випадку відчуження ОСОБА_2 своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" захист порушених прав позивача буде ускладненим. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну частину частки відповідача в статутному капіталі Товариства та заборони на її відчуження, а також заборони державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань утруднить можливість для позивача вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення прав позивача.

При цьому, припущення позивача про те, що спірна частка у статутному капіталі третьої особи, яка є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути чи зменшитися на момент виконання рішення є достатньо обґрунтованим для забезпечення позову, оскільки підтверджується наданими документами (рішенням Антимонопольного комітету України від 13.10.2021р. № 560-р "Про надання дозволу на концентрацію" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім") з яких вбачається, що відповідачем після подання позову до суду вчиняються підготовчі дії до відчуження своєї частки.

Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції здійснив оцінку наявних у матеріалах справи доказів (рішення Антимонопольного комітету України від 13.10.2021р. № 560-р "Про надання дозволу на концентрацію" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім"), дійшов правильного висновку, що припущення позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчужувати частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (код ЄДРПОУ 32659577, село Городище Бахмацького району Чернігівської області, вул. Перемоги, 79) в розмірі 3 832 500,00 гривень, що становить 51,1% від загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" та належить на праві власності ОСОБА_2 , заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь - який інший спосіб у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії щодо відчуження/передачі, обтяження або переходу права власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" в розмірі 3 832 500,00 гривень, що становить 51,1% від загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" та належить на праві власності ОСОБА_2 , може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, суд першої інстанції урахував зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову (який зазначено вище) та предметом позовної вимоги, співмірність вжитих заходів забезпечення позову і предмету позову, крім того, зазначені заходи спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті.

Крім того, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заходів забезпечення позову, в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна та на припинення права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення та права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за укладеними з фізичними особами договорами оренди землі, зокрема: скликання, проведення загальних зборів учасників з метою надання згоди на вчинення правочинів щодо припинення або зміни умов користування товариством орендованими земельними ділянками, погодження правочинів про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок; скликання, проведення засідання наглядової ради товариства з метою надання згоди на вчинення правочинів щодо припинення або зміни умов користування товариством орендованими земельними ділянками, погодження правочинів про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок; прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочинів щодо припинення або зміни умов користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" орендованими земельними ділянками сільськогосподарського призначення, погодження правочинів про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення; надання, надсилання фізичним особам - орендодавцям земельних ділянок сільськогосподарського призначення пропозиції з дострокового розірвання договорів оренди землі; звернення до державних реєстраторів з метою реєстрації припинення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" за укладеними з фізичними особами договорами оренди землі; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", його загальним зборам учасників, наглядовій раді, директору, особам, уповноваженим за довіреністю, вчиняти будь - які правочини з відчуження нерухомого майна, власних земельних ділянок, з передачі третім особам за договорами оренди, суборенди, емфітевзису власних та орендованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також правочинів з відчуження, відступлення та передачі третім особам прав за будь-якими договорами оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема вчиняти будь-які правочини, спрямовані на дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та/або припинення належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" прав за договорами оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та/або на вилучення об`єктів оренди з користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім"; заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно Закону України № 1952-1V від 01.07.2004 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або вносити зміни в будь - який інший спосіб у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (або проводити зміни в будь - який інший спосіб) щодо припинення прав оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за укладеними з фізичними особами (орендодавцями) договорами оренди землі, зокрема за наведеними кадастровими номерами, враховуючи викладене та наступне.

Так, предметом спору по даній справі є вимоги позивача до відповідача спрямовані на захист порушених прав на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (визнання недійсними договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі, акту приймання - передачі частки та стягнення її на користь позивача).

Під час розгляду даної справи підлягають з`ясуванню насамперед обставини щодо відповідності укладеного між сторонами 07.05.2019р. договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "АГРОДІМ" вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що інші заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, прямо не стосуються предмета спору, а стосуються реалізації корпоративних прав позивача, зокрема, правомочностей на участь в управлінні товариством, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даного товариства та активів у разі ліквідації останнього відповідно до закону, а обсяг таких прав визначається, виходячи з розміру частки у статутному капіталі товариства. Однак на даний час питання щодо належності позивачеві на праві власності частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "АГРОДІМ" у розмірі 51,1% статутного капіталу є спірним і підлягає з`ясуванню в межах даної справи, тому, заходи забезпечення позову шляхом заборони третій особі та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії не пов`язані з предметом спору не є адекватними заходами забезпечення позову, оскільки не відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються.

Крім того, заборона ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" та суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна та на припинення права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення та права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за укладеними з фізичними особами договорами оренди землі, що свідчить про неспівмірність вжитих заходів з предметом спору, а такий спосіб забезпечення позову не перебуває у безпосередньому зв`язку зі спором, що розглядається, та призводить до невиправданого обмеження прав товариства, учасників товариства, які не є відповідачами, та власників земельних ділянок.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову не матиме наслідком порушення прав відповідача та не призведе до порушення балансу інтересів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16 та ін.).

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову у цій справі ускладнить/унеможливить поновлення прав та/або законних інтересів позивача у разі задоволення позову. При цьому відповідач у апеляційній скарзі зазначає про, те, що позивачкою не доведено наміри відчужити спірну частку у статутному капіталі СП "Агродім".

Однак, факт прийняття рішення Антимонопольним комітетом України не є доказом факту відчуження відповідачем частки у статутному капіталі Товариства, натомість факт отримання Компанією "Намсен Лімітед" дозволу на концентрацію, свідчить про усвідомлену, цілеспрямовану підготовку до правочину, для укладення якого, отримання такого дозволу є необхідним.

У зв`язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - збереження спірної частки у статутному капіталі у власності Компанії. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідача будуть порушені, а баланс інтересів порушений.

З зазначеного вбачається, що ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що відповідає вимогам закону.

Отже, судом першої інстанції достеменно встановлено, а ОСОБА_2 (скаржником) не спростовано, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчужувати частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" в розмірі 3 832 500,00 гривень, що становить 51,1% від загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" та належить на праві власності ОСОБА_2 та заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь - який інший спосіб у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії щодо відчуження/передачі, обтяження або переходу права власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" в розмірі 3 832 500,00 гривень, що становить 51,1% від загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" та належить на праві власності ОСОБА_2 , не порушити прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів і третьої особи чи інших осіб, які не є учасниками справи, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду позову ОСОБА_1 по суті, а в разі задоволення позову сприятимуть справедливому та ефективному захисту порушених прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду, здійснивши на основі співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, встановивши існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, дійшла висновку про те, що вжиті господарським судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють такі правовідносини, та вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і обґрунтованим припущенням, що невжиття заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду і такі заходи спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття таких заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача та забезпечення збалансованість інтересів сторін.

Враховуючи викладене вище, доводи, викладені в апеляційних скаргах, судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства.

З приводу решти доводів скаржників, викладених у скаргах, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржувана ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржниками не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються у апеляційних скаргах. Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21 задоволенню не підлягають. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційних скарг, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржників в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 136, 137, 140, 267-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21 залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2021 у справі № 927/939/21 залишити без змін.

4. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржників.

5. Матеріали оскарження справи № 927/939/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.01.2022.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич