Постанова

від 24.01.2022 по справі 905/1461/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Харків Справа № 905/1461/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача -

відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Лиман, Донецька область (вх. №3877Д/1-18)

на рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2021 року у справі №905/1461/21, ухвалене в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Харакоз К.С.), повний текст якого складено 29.11.2021 року

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Лиман, Донецька область

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» , м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення плати за зберігання вантажу у сумі 26 423,40грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.11.2021 року у справі №905/1461/21 у задоволені позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» про стягнення плати за зберігання вантажу у сумі 26423,40грн. - відмовлено.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2021 року у справі повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Відмовляючи в стягненні збору за зберігання вантажу, господарський суд першої інстанції зазначив що враховуючи приписи ст.46 Статуту залізниць України безкоштовний термін зберігання вантажів у 54 вагонах у даному випадку розпочався з 24-ої години дати вивантаження вантажу - 30.03.2021, та скінчився о 24-й годині 31.03.2021, а тому, оскільки відповідачем вагони забрані 31.03.2021 о 10:30 год підстави для нарахування збору за зберігання вантажу у розмірі 26423,40грн з ПДВ у позивача відсутні. Те, що термін безоплатного зберігання починає свій відлік з моменту затримки, тобто після спливу 4-ох годин з часу передачі відповідачу вагонів, ґрунтується на власному тлумаченні позивачем норм законодавства, зокрема пункту 8 Правил зберігання вантажів. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 905/140/21.

Висновок господарського суду першої інстанції є помилковим, оскільки Статутом залізниць України, який має вищу юридичну силу по відношенню до Правил зберігання вантажів, визначений інший порядок обчислення такого терміну, а саме з 24 -ї години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. Це пов`язано з тим, що в п. 46 Статуту залізниць України та п. 8 Правил зберігання вантажів, опис обставин не є тотожним. Правила зберігання вантажів описують обчислення терміну безкоштовного зберігання, крім випадків, визначених у п. 46 Статуту залізниць України ще у випадку затримки вантажу - з моменту затримки.

В даному випадку не мало місце вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці та подача вагонів під вивантаження засобами одержувача, а наявна затримка вантажу через його не вивезення зі станції одержувачем власними засобами відповідно до умов договору від 28.02.2017 року, після оформлення передавальних операцій та підписання сторонами пам`ятки про подавання вагонів. Саме цей факт став підставою для затримки вантажу, який фактично було передано одержувачу і який знаходився на коліях станції Маріуполь-Сортувальний протягом 26 год. 43 хв., після спливу 4 годин.

Відповідно до п. 8 Правил зберігання вантажів, термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №905/175/21 від 18.10.2021 року, №905/107/21 від 28.10.2021 року, №905/179/21 від 28.10.2021 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236, від 17.02.2021 року № 104, від 21.04.2021 року №405, від 16.06.2021 року №611, від 11.08.2021 року №855, від 22.09.2021 року №981, від 15.12.2021 року №1336 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 31.03.2022 року.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а, від 23.06.2021 року №10-а, від 16.08.2021 року №12-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2021 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2021 року у справі; відповідачу встановлено строк до 20.01.2022 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 ГПК України; призначено справу до розгляду на "24" січня 2022 року о 14:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі судових засідань № 115; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

14.01.2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№466), в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що позивач виконав розрахунок збору за зберігання вантажу всупереч ст. 46 Статут залізниць України та п. 8 Правил зберігання вантажів, в результаті чого термін зберігання вантажу у потягу №2107 завищено на добу; відповідач звільнив колії станції призначення у добу безоплатного зберігання - 31.03.2021 року та збір за зберігання вантажу у поїзді №2107 не повинен нараховуватись.

Представник позивача в судове засідання 24.01.2022 року не з`явився, копію ухвали від 17.12.2021 року позивач отримав 24.12.2021 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.12.2021 року №6102256730323.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2022 року не з`явився, копію ухвали від 17.12.2021 року відповідач отримав 24.12.2021 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.12.2021 року №6102256730340.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвалу суду від 17.12.2021 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні. Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

30.06.2020 року між ПАТ «Українська залізниця» (перевізник) та ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 00191129/2020-0001.

Вказаний факт підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням АТ «Українська залізниця» про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-00191129/2020-0001 від 30.06.2020 року, яким перевізник засвідчив прийняття від ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомив останньому про присвоєні йому коди: 1.відправника/одержувача 3134; 2. платника 8119897 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.

28.02.2017 року між ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (залізниця) та ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (власник колії) укладено договір №1/28 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії «Донецька залізниця» .

Між сторонами підписані додаткові угоди від 17.07.2018 року, від 19.11.2019 року, від 29.10.2018 року до договору №1/28 від 28.02.2017 року.

Додатковою угодою від 17.07.2018 року внесено зміни до назви договору №1/28 від 28.02.2017 року, доповнивши її після слів «при станції Маріуполь-Сортувальний» словами «та станції Асланове» .

Відповідно до п.1 договору №1/28 від 28.02.2017 року, в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 року, згідно з Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах договору, експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, станцією Сартана ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний стрілкою №4 залізниці до колії насуву на непарну гірку власника колії; стрілкою №18 залізниці до колії розпуску на парну гірку залізниці; стрілкою №103 залізниці до колії №30 станції Маріуполь-Сортувальний залізниці і стрілкою №2 до парної горловини парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний залізниці. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.

За змістом п.2 договору, розгорнута довжина під`їзної колії складає 441775 метрів.

У п. 3 договору № 1/28 від 28.02.2017 року, сторони погодили, що рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь-Сортувальний Залізниці та Рудна власника колії.

Вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці: по станції Маріуполь - сортувальний на колії № 1, 2, 3, 4, 5 непарного парку приймання поїзда: з різними вантажами і порожніми вагонами, маршрути з доменним коксом. Огляд і передача вагонів в технічному і комерційному відношеннях провадиться на передавальних коліях. Придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т.ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна встановлюється робітниками Залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф.ВУ-15 (п.5 договору в редакції додаткової угоди від 17.07.2018).

Відповідно до п.6 договору №1/28 від 28.02.2017 року, в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 року, кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії встановлюється: - в маршрутах з доменним коксом, окатишами залізорудними, порожніми хоперами під навантаження - в кількості, що прибули; - в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь-Сортувальний - не більше 228 осей (57 вагонів); в поїздах на станцію Асланове, які подаються на станцію Рудна - не більше 220 осей (55 вагонів). Вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, по станції Рудна власника колії - впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.

За умовами п.14 договору, власник колії сплачує залізниці плату, зокрема, за користування ваганами (контейнерами) згідно Правилам користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1; інші збори і плати згідно Статуту залізниць, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1. Збори і плати вносяться залізниці згідно діючому законодавству.

Згідно з п.15 договору №1/28 від 28.02.2017 року, в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 року, при переданні на під`їзну колію несправних власних вагонів або контейнерів, що належать підприємствам або власності перевізника залізниця складає відповідний акт загальної форми ГУ-23 та при поверненні даних вагонів у порожньому стані на передавальні колії складається ф.ВУ-23М та дається повідомлення до Автоматизованої Системи УЗ.

За змістом п.19 договору №1/28 від 28.02.2017 року, в редакції додаткової угоди від 29.10.2020 року, термін дії договору продовжено до 31.12.2021 року включно.

30.03.2021 року о 00:42 год на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу відповідача зі станції Волноваха Донецької залізниці прибув потяг №2107. У складі потягу знаходилось 54 вагонів. Про вказане свідчать відомості, які відображені в натурному листі потягу №3501 (номер потягу зазначено на календарному штемпелі станції призначення - 2107).

За відомостями з пам`ятки №975 про подавання вагонів слідує, що позивачем передано, а відповідачем прийнято 54 вагони 30.03.2021 року о 03:47 год. Вказана пам`ятка підписана відповідачем без зауважень щодо технічного стану вагонів.

Позивач вказує на те, що враховуючи п.6 договору №1/28, відповідач повинен був забрати спірні вагони з 2 колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій, тобто не пізніше 07:47 хв. 30.03.2021 року, втім вагони з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний були забрані локомотивом ПрАТ «ММК ім. Ілліча» о 10:30 год 31.03.2021 року, загальний час простою склав 26 год 43 хв.

Згідно акту про затримку вагонів від №1-63 від 31.03.2021 року, що складений у присутності комерційного агента станції Маріуполь-Сортувальний Рослик І.В. та прийомоздавальника ПрАТ «ММК ім. Ілліча» Мелешко О.В., потяг у кількості 54 вагонів прибрані з 2 колії парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний 31.03.2021 року о 10-30 год.

31.03.2021 року позивачем складений акт загальної форми №6-356, відповідно до якого 54 вагони потягу №2107 простоювали з вини вантажоотримувача з 07:47 год. 30.03.2021 року до 10:30 год. 31.03.2021 року. Загальний час знаходження 54 вагонів на коліях станції склав 26 год 43 хв.

За час простою відповідачу було нараховано додаткові збори і плати в сумі 29519,40 грн. з ПДВ, в тому числі: 3096,00 грн. з ПДВ - плата за користування вагонами (без урахування вагонів ЦТЛ); 26423,40 грн. з ПДВ - збір за зберігання вантажу.

Сума збору за зберігання вантажу в розмірі 22019,50 грн. без ПДВ була включена залізницею до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №04040422. Представник відповідача відомості і накопичувальну картку підписав із зауваженнями такого змісту: «Сума 22019,50 грн відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку» ; «Сума 8,80грн відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку» ; «Сума 7998,86грн відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку» .

Позивач звертався до відповідача з претензією від 28.05.2021 року про сплату коштів у сумі 29519,40 грн з ПДВ, в тому числі: 3096,00 грн. з ПДВ - плата за користування вагонами; 26423,40 грн. з ПДВ - збір за зберігання вантажу.

Як вказує позивач відповідач оплатив плату за користування вагонами в сумі 3096,00 грн.

Згідно з відповіддю №94/559 від 15.06.2021 року на претензію вимоги про сплату коштів у сумі 26423,40 грн з ПДВ відповідачем відхилено з посиланням на обставини того, що вантажоодержувач звільнив колії станції призначення у добу безоплатного зберігання - 31.03.2021 року.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду Донецької області, в якому останній просив стягнути з відповідача збір за зберігання вантажу у сумі 26423,40 грн.

18.11.2021 року господарським судом Донецької області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що враховуючи приписи ст.46 Статуту залізниць України, безкоштовний термін зберігання вантажів у 54 вагонах у даному випадку розпочався з 24-ої години дати вивантаження вантажу - 30.03.2021 року, та скінчився о 24-й годині 31.03.2021 року, а тому, оскільки відповідачем вагони забрані 31.03.2021 року о 10:30 год., підстави для нарахування збору за зберігання вантажу у розмірі 26423,40 грн. з ПДВ у позивача відсутні.

Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду необґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно ст.914 ЦК України, ст.307 ГК України, ст.8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах. Форму договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги встановлено Правилами розрахунків за перевезення вантажів (додаток № 1 до пункту 2.3 Правил). У договорі визначаються обсяги, строки та умови надання транспортних засобів, порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов`язань.

За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2 ст.8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), положення якого згідно з п. 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (п.3 Статуту).

За приписами п. 64 Статуту, для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії.

Згідно з п.71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.10.2021 року у справі №905/175/21 та від 12.10.2021 року у справі №905/140/21, де, зокрема, вказано таке.

«Всі вантажі, які прибувають на станцію призначення, зберігаються безкоштовно протягом доби, проте порядок обчислення початку безкоштовного строку залежить виключно від причин несвоєчасного вивантаження вантажу; у випадку затримки вантажу термін безкоштовного зберігання варто обчислювати після спливу 4-х годин, передбачених умовами договору для забирання вагонів; безкоштовну добу зберігання вантажу у випадку доведеності позивачем затримки вагонів необхідно розраховувати наступним чином: до часу прибуття потягу підсумовується час для розвантажувально-передавальних операцій та 4-х годинний термін для забирання вагонів, і лише після спливу вказаного часу починається відлік безоплатної доби зберігання вантажу. Порядок зберігання та нарахування у зв`язку з цим відповідного збору регламентується Правилами зберігання вантажів. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені п. 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу (п. 5 Правил зберігання вантажів).Пунктом 46 Статуту залізниць передбачено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки. Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317 від 26.03.2009 року визначено, що неповна доба зберігання вантажів округляється до повної. З огляду на те, що позивачем доведена затримка вантажу, яка сталася з вини відповідача, що також встановлено судами, Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що безоплатна доба зберігання закінчилася о 00:00 годин 30.07.2020 року, оскільки суди розрахували її лише на підставі частини 2 статті 46 Статут залізниць, при цьому не врахувавши, що пунктом 8 Правил зберігання передбачений порядок визначення безоплатної доби, у випадку затримки вагонів.»

Разом з тим, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.10.2021 року у справі №905/107/21 та від 28.10.2021 року у справі №905/179/21, де, зокрема, Верховний Суд, з огляду на те, що позивачем доведена затримка вантажу, яка сталася з вини відповідача, що також встановлено судами, не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що безоплатна доба зберігання закінчилася о 00:00 годин 24.07.2020, оскільки суди розрахували її лише на підставі частини 2 статті 46 Статуту залізниць, при цьому не врахували, що пунктом 8 Правил зберігання вантажів передбачений порядок визначення безоплатної доби, у випадку затримки вагонів.

Таким чином, відсутність вини відповідача у затримані вагонів останнім, належними та допустимими доказами доведено не було, а факт затримки вагонів у встановленому законом порядку зафіксовано актом про затримку вагонів №1-63 від 31.03.2021 року та актом загальної форми № 6-356 від 31.03.2021 року, відповідно до яких за затримку вагонів на коліях станції було нараховано, зокрема, збір за зберігання вантажів.

Зазначені суми були внесені до накопичувальної картки №04040422 форми ФДУ -92 від 04.04.2021 року.

Окрім того, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 904/5743/16, де, між іншим, вказано, що належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції, є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з додатком № 6 до Правил користування вагонами і контейнерами.

Таким чином, зі змісту вказаних вище положень чинного законодавства слідує, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу.

Отже, в даному випадку не мало місце вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці та подача вагонів під вивантаження засобами одержувача.

Так, за матеріалами справи, була наявна затримка вантажу через його невивезення зі станції одержувачем власними засобами, відповідно до умов договору, після оформлення передавальних операцій та підписання сторонами пам`яток про подання вагонів, що стало підставою для затримки вантажу, який фактично було передано одержувачу, і який знаходився на коліях станції Маріуполь-Сортувальна.

За таких обставин, позивачем доведено затримку вантажу, яка сталась з вини відповідача, а тому висновок господарського суду першої інстанції про те, що безкоштовний термін зберігання вантажів у 54 вагонах у даному випадку розпочався з 24-ої години дати вивантаження вантажу - 30.03.2021 року, та скінчився о 24-й годині 31.03.2021 року є передчасним, оскільки місцевий господарський суд розрахував його лише на підставі ч. 2 ст. 46 Статуту, при цьому, не врахував, що п. 8 Правил зберігання вантажів передбачено порядок визначення безоплатної доби, у випадку затримання вагонів.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2021 року у справі слід скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, поклавши судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до ст.129 ГПК України, на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.2 ст. 275, п.1, 2 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2021 року у справі №905/1461/21 скасувати повністю.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22) 26423,40 грн. - збору за зберігання вантажу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Київ 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22) 5 675,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.01.2022 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза