Ухвала

від 24.01.2022 по справі 757/66206/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/58/2022 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер справи: 757/66206/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

володільця майна ОСОБА_6 ,

її представника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , з внесеними останнім доповненнями до неї, в інтересах приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 і накладено арешт на грошові кошти, які розміщені на рахунках, відкритих ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_1 ) у наступних банківських установах, зокрема, у:

- AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (долар США);

- АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), рахунки НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_7 подав в інтересах приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна. Так, апелянт зазначає, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 не є підозрюваною у кримінальному провадженні. Крім того, представник вказує, що всі рахунки, які відкриваються приватними виконавцями, є рахунками із спеціальним режимом використання, зокрема, рахунки 2621 «Кошти на вимогу суб`єктів незалежної професійної діяльності», 2624 «Кошти, що отримані суб`єктом незалежної професійної діяльності». При цьому автор апеляції наголошує, що рахунки 2621 призначені для обліку вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність, у тому числі поточні рахунки суб`єктів незалежної професійної діяльності, використання яких передбачене законодавством України, надані кредити овердрафт, а рахунки 2624 призначені для обліку коштів, які отримані суб`єктами під час здійснення ними незалежної оціночної діяльності, у тому числі грошові суми, прийняті на рахунок умовного зберігання «ескроу» та в депозит нотаріуса, депозитні суми і стягнуті з боржників кошти для їх виплати стягувачам, кошти для розрахунків з кредиторами арбітражним керуючим, використання яких передбачене законодавством України.

Таким чином, як запевняє апелянт, рахунки, які відкриті ОСОБА_6 у AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) та в АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), є рахунками із спеціальним режимом використання, накладення арешту на які заборонено чинним законодавством України.

На думку представника, прокурором не доведено, а слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не зазначено обґрунтованих підстав для накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих ОСОБА_6 .

Також автор апеляції стверджує, що накладення арешту на рахунки приватного виконавця ОСОБА_6 фактично обмежує права та законні інтереси стягувачів на своєчасне і належне виконання судових рішень, які перебувають на примусовому виконанні у приватного виконавця ОСОБА_6 , що порушує основний принцип процесуального законодавства України обов`язковості виконання судових рішень.

19 січня 2022 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_7 надійшли доповнення до його апеляційної скарги, в яких він відмічає, що вказане кримінальне провадження було зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань на підставі рапорту від 05 травня 2021 року старшого оперуповноваженого в ОВС 1-го відділу 1-го управління ГУ КЗЕ СБУ України капітана ОСОБА_9 , однак, як зауважує апелянт, так званий рапорт про внесення відомостей щодо виявлення кримінального правопорушення, який був поданий цією особою, взагалі не передбачений законодавством України та інструкціями, якими мав би керуватись останній.

Отже, як запевняє представник, кримінальне провадження було розпочато на підставі рапорту, який не відповідає вимогам ст. 214 КПК України та у подальшому буде визнаний недопустимим доказом.

Крім того, апелянт звертає увагу, що у вищевказаному рапорті співробітник СБУ посилається на протидію загрозам національній безпеці в економічній сфері, яка визначена ст. 7 Закону України «Про основи національної безпеки», однак, як наголошує автор апеляції, заяви від заявників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 щодо можливих протиправних дій нотаріусів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інших були подані понад чотири місяці з початку проведення досудового розслідування. При цьому ОСОБА_7 доводить до відому, що інформація, викладена у рапортах старшого оперуповноваженого 1-го відділу 1-го управління ГУ КЗЕ СБ України ОСОБА_18 , які були долучені до матеріалів клопотання, взагалі не стосується приватного виконавцяОСОБА_6 . До того ж, представник вказує, що обшуки проводились у грудні 2021 року, за результатами яких було вилучено виконавче провадження № 60333059, а тому, за переконанням апелянта, інформація про те, що оперуповноваженим було оглянуто зазначене провадження у серпні 2021 року, не відповідає дійсності, а це, в свою чергу, свідчить про внесення у офіційний документ (рапорт) недостовірних відомостей службовою особою.

Також автор апеляції запевняє, що органом досудового розслідування не було проведено жодної слідчої дії з ОСОБА_6 та останній не було вручено повідомлення про підозру.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був завчасно проінформований. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути зазначену справу у відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення володільця майна ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, з доповненнями до неї, і просили її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді представник ОСОБА_7 не пропустив з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга, з внесеними останнім доповненнями до неї,підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001336, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України.

Органи досудового розслідування посилаються на те, що невстановленими на цей час службовими особами факторингових компаній ТОВ «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ 37616221), ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708), ТОВ «Велфін» (код ЄДРПОУ 39952398), ТОВ «Центрокредит» (код ЄДРПОУ 41053106), ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696), ТОВ «Фінансова Компанія «Ріальто» (код ЄДРПОУ 43492595), які зареєстровані в місті Києві, за попередньою змовою з приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , приватними нотаріусами Києво-Святошинського та Обухівського районних нотаріальних округів Київської області ОСОБА_17 і ОСОБА_16 , приватними виконавцями виконавчого округу міста Києва ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , а також з іншими невстановленими на даний час особами, був створений протиправний механізм, спрямований на незаконне стягнення грошових коштів з фізичних і юридичних осіб на підставі раніше укладених цими особами кредитних договорів із банківськими установами, права вимоги за якими попередньо були придбані вказаними факторинговими компаніями в банківських установах.

Так, на виконання зазначеного протиправного механізму посадові особи факторингових компаній звертаються до приватних нотаріусів для отримання виконавчих написів щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, надаючи останнім при цьому підроблені документи, в яких зазначені недостовірні відомості щодо місця проживання боржників, із зазначенням їх місця проживання на території міста Києва, які не відповідають дійсності.

Встановлено, що ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для реалізації протиправного механізму та отримання неправомірної вигоди організовують для факторингових компаній виготовлення підроблених документів щодо місця проживання боржника, на підставі яких в подальшому вчиняються виконавчі написи.

З метою маскування вказаної протиправної діяльності ОСОБА_27 та ОСОБА_26 під виглядом надання юридичних послуг використовують підконтрольні ним ГО «Всеукраїнське об`єднання приватних виконавців «Факт» (код ЄДРПОУ 42466176) та ТОВ «Юридична компанія «Факт» (код ЄДРПОУ 43033977), засновником якої є ОСОБА_26 .

В подальшому на підставі підроблених документів приватні нотаріуси, будучи попередньо обізнаними, що у згаданих документах містяться недостовірні відомості щодо адреси проживання боржників, виносять виконавчі написи із зазначенням місця фактичного проживання боржників на території міста Києва, отримуючи за це неправомірну грошову винагороду.

Вказані протиправні дії дають змогу факторинговим компаніям безпідставно здійснювати процедуру стягнення з боржників, які проживають в усіх регіонах України, за виконавчими написами «чорних нотаріусів» на території виконавчого округу міста Києва, які спеціалізуються на їх масовому вчинені (близько 30000 на рік) та працюють в так званих «офісах», які спеціалізуються на зазначених незаконних стягненнях. Крім того, процедура вчинення виконавчого напису нотаріуса дозволяє стягувати заборгованість за кредитними договорами, де сплинув трирічний термін позовної давності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до зазначеного переліку, відповідно до яких було доповнено новий розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника, із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». У зв`язку з цим чинна редакція Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 передбачає можливість вчинення виконавчих написів у відносинах кредитора і боржника лише на підставі оригіналів нотаріально посвідчених договорів.

Надалі, як стверджують органи досудового розслідування, службові особи факторингових компаній безпідставно передають на примусове виконання виконавчі написи нотаріусів до приватних виконавців виконавчого округу міста Києва, що є завершальною стадією у вказаному протиправному механізмі.

В свою чергу, приватні виконавці, будучи також попередньо обізнаними про наявність у виконавчих написах приватних нотаріусів недостовірних відомостей щодо фактичного проживання боржників та отримуючи за свої дії неправомірну грошову винагороду, невідкладно виносять постанову про відкриття виконавчого провадження, не повідомляючи про це сторону виконавчого провадження боржника, та у триденний термін виявляють та звертають стягнення на кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах. Після цього вказані грошові кошти перераховуються на рахунки стягувачів факторингові компанії.

Таким чином, органи досудового розслідування вважають, що невстановленими службовими особами вищенаведених факторингових компаній за попередньою змовою з приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу, Києво-Святошинського і Обухівського районних нотаріальних округів Київської області, а також з приватними виконавцями виконавчого округу міста Києва та іншими особами, з метою особистого збагачення і отримання неправомірної вигоди, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Постанови КМУ від 29 червня 1999 року за №1172, тобто у спосіб, який суперечить чинному законодавству, на постійній основі реалізується злочинний план, направлений на незаконне стягнення грошових коштів з фізичних та юридичних осіб.

Також, як стверджують органи досудового розслідування, під час вивчення інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що фізичні та юридичні особи, з яких незаконно було стягнуто грошові кошти, дізнавшись про відкриття виконавчого провадження, у якому вони є боржниками або після стягнення з них грошових коштів чи накладання арешту на їх майно, масово звертаються до суду з позовними заявами щодо зупинення стягнення і визнання виконавчих написів вищевказаних нотаріусів такими, що не підлягають виконанню. При цьому, відповідно до отриманої оперативної інформації та фабули судових рішень, було встановлено, що вказані фізичні та юридичні особи ніколи в місті Києві не проживали і не проживають, що також підтверджує викладені вище обставини.

В рапорті старшого о/у 1-го відділу 1-го управління ГУ КЗЕ СБ України ОСОБА_28 приведено дані, що ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_1 ) має рахунки, які відкриті у AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), зокрема, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (долар США), а також рахунки, які відкриті в АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), зокрема, НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , на яких знаходяться грошові кошти.

10 грудня 2021 року постановою слідчого слідчої групи ГСУ НП України слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Чернігівській області ОСОБА_29 грошові кошти, які розміщені на приведених вище рахунках, які відкриті ОСОБА_6 у AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) та в АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42021000000001336.

13 грудня 2021 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунках, відкритих ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_1 ) у наступних банківських установах, зокрема, у:

- AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (долар США);

- АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), рахунки НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.

Це клопотання мотивовано тим, що грошові кошти, які розміщені на вказаних рахунках, є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому підлягають арешту з метою їх збереження.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року зазначене клопотання прокурора було задоволено.

Задовольняючи приведене клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42021000000001336, про накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунках, відкритих ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_1 ) у наступних банківських установах, зокрема, у:

- AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (долар США);

- АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), рахунки НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, які додані до клопотання, та прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунках, відкритих ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_1 ) у наступних банківських установах, зокрема, у:

- AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (долар США);

- АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), рахунки НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , в частині позбавлення права відчуження, розпорядження і користування, з огляду на те, що грошові кошти, які розміщені на приведених вище рахунках, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя і прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунках, відкритих ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_1 ) у наступних банківських установах, зокрема, у:

- AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (долар США);

- АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), рахунки НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування ними, з метою забезпечення збереження цього майна як речового доказу у кримінальному провадженні, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження існування правових підстав для арешту вказаного майна саме з тією метою, яку він привів у клопотанні.

Між тим, жодних даних про те, що на грошові кошти, які розміщені на приведених вище рахунках, відкритих ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_1 ) у AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) та в АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), може бути накладено арешт з метою забезпечення їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься, тобто в цих матеріалах відсутні будь-які об`єктивні дані, які б підтверджували, що зазначені грошові кошти зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження», органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.

При цьому частиною 2 вказаної статті згаданого Закону визначено, що приватний виконавець для здійснення примусового виконання рішень відкриває в банках рахунки, у тому числі за потреби в іноземній валюті, для:

1) обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;

2) зарахування коштів виконавчого провадження;

3) зарахування винагороди.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження», кошти, зазначені у пунктах 1 і 2 частини другої цієї статті, не є доходом приватного виконавця.

Згідно ч. 4 ст. 44 вказаного Закону, орган державної виконавчої служби та приватний виконавець щодо кожного рахунку ведуть електронний облік і звітність за сумами на рахунках у порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

У відповідності до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Таким чином, грошові кошти, які знаходяться на рахунках для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах і їх виплати стягувачам та зарахування коштів виконавчого провадження, не належать приватному виконавцю, а являють собою грошові суми, стягнуті з боржника, які підлягають розподілу в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, всі рахунки, які відкриваються приватними виконавцями, є рахунками із спеціальним режимом використання, зокрема, рахунки 2621 «Кошти на вимогу суб`єктів незалежної професійної діяльності», 2624 «Кошти, що отримані суб`єктом незалежної професійної діяльності». Ці рахунки з обліку коштів суб`єктів незалежної професійної діяльності діють з 2020 року у зв`язку із запровадженням нових рахунків, введених постановою Правління Національного банку України від 20серпня 2020 року № 123 до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89.

Зокрема, рахунки 2621 призначені для обліку вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, у тому числі поточні рахунки суб`єктів незалежної професійної діяльності, використання яких передбачене законодавством України, надані кредити овердрафт, а рахунки 2624 призначені для обліку коштів, які отримані суб`єктами під час здійснення ними незалежної професійної діяльності, у тому числі грошові суми, прийняті на рахунок умовного зберігання «ескроу» та в депозит нотаріуса, депозитні суми і стягнуті з боржників кошти для їх виплати стягувачам, кошти для розрахунків з кредиторами арбітражним керуючим, використання яких передбачене законодавства України.

У відповідності до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

З огляду на наведені обставини колегія суддів об`єктивно переконана, що арешт грошових коштів на рахунках, які мають спеціальний режим використання у цьому кримінальному провадженні, не відповідає вимогам закону та зможе забезпечити мету і завдання такого арешту, оскільки грошові кошти на перелічених вище рахунках не належать ОСОБА_6 , яка в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження» є фактично володільцем, а не власником таких грошових коштів. При цьому колегія суддів акцентує увагу, що надходження грошових коштів на ці рахунки відбувається від здійснення незалежної професійної діяльності, спрямованої на виконання судових рішень, а тому відсутні правові підстави для накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунках, відкритих приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 у AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) та в АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), з метою забезпечення їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

До того ж, матеріали, які додані до клопотання прокурора про арешт майна, не містять відомостей, які б свідчили про причетність ОСОБА_6 , як приватного виконавця, до вчинення кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні. Як вбачається із витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань, в цей реєстр внесені відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень тільки службовими особами факторингових компаній за попередньою змовою з приватними нотаріусами Житомирського та Київського міських нотаріальних округів, а про причетність до вчинення цих кримінальних правопорушень приватних виконавців, в даному випадку ОСОБА_6 , взагалі не згадується. Не повідомлялася остання і про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на майно, власником чи володільцем якого вона являється, в тому числі і з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, про яку прокурор ставив питання у своєму клопотанні про арешт майна і якій слідчий суддя взагалі не надав оцінки в своїй ухвалі.

Враховуючи вищевикладені обставини, які свідчать про однобічність, неповноту, формальність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника ОСОБА_7 , з внесеними останнім доповненнями до неї, в інтересах приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 , задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами володільця майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , з внесеними останнім доповненнями до неї, в інтересах приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 і накладено арешт на грошові кошти, які розміщені на рахунках, відкритих ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_1 ) у наступних банківських установах, зокрема, у:

- AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (долар США);

- АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), рахунки НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунках, відкритих ОСОБА_6 (ІПН: НОМЕР_1 ) у наступних банківських установах, зокрема, у:

- AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), рахунки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (долар США);

- АТ «АЛЬФА-БАНК» (ЄДРПОУ 23494714), рахунки НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування, відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4