Справа № 700/860/21
Провадження № 2/700/49/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2022 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/860/21 провадження №2/700/49/22 за позовом ОСОБА_1 до Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її свекор - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,4056 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за цією ж адресою. Вона є невісткою та спадкоємцем померлого за заповітом, звернулася до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, а саме земельну ділянку, площею 0,4056 га, на якій розташований вже успадкований нею житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 . Однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю в заповіті на її ім`я щодо розпорядження спадкодавця щодо спадкування даної земельної ділянки. Оскільки остання три роки проживала із ОСОБА_4 та доглядала його до смерті, інші спадкоємці на спадщину не претендують, то за таких обставин змушена звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 .
Позивач у судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без участі представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер свекор позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.02.2021 року.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,4056 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за цією ж адресою.
ОСОБА_4 за життя залишив заповіт від 01.08.2016 року, посвідчений Кам`янобрідською сільською радою, зареєстрований в реєстрі за № 127, згідно з яким заповів ОСОБА_1 житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вищевказаний будинок спадкоємець ОСОБА_1 успадкувала, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.11.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2822, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26.11.2021 року.
26.11.2021 року позивач отримала постанову нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2019/02-31 у зв`язку з тим, що у поданому спадкоємцем заповіті від 01.08.2016 року відсутнє розпорядження спадкодавця щодо земельної ділянки, площею 0,4056 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 290970 (кадастровий номер 7122884000:01:000:0013).
Відповідно до довідки відділу № 3 управління у Звенигородському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, кадастровий номер вищезазначеної земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_4 змінено на 7122884000:01:001:0028.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, Кам`янобрідський старостинський округ від 08.12.2021 року № 1-26 к, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом із ним постійно проживала невістка - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України , спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1217 ЦК України , спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1218 , ч.1 ст. 1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України ).
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
Враховуючи, що за позивачем визнано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.11.2021 року, зареєстрованим у реєстрі за № 2822, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26.11.2021 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Відповідно до ст. 378 Цивільного кодексу України, право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.
Отже, земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, інших положеннях законодавства.
Відповідно до п. 61 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під таким будинком і спорудою після їх набуття.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218 , 1261, 1269 , 1270 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 0,4056 га, кадастровий номер 7122884000:01:001:0028, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 290970 виданого 03 грудня 2004 року на ім`я ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. В. Бесараб
Суд | Лисянський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2022 |
Оприлюднено | 02.02.2022 |
Номер документу | 102864393 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Лисянський районний суд Черкаської області
Бесараб Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні