Ухвала

від 21.12.2021 по справі 761/44201/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/44201/21

Провадження № 1-кс/761/24073/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року, в рамках кримінального провадження №12021105100001383 від 16.04.2021,

ВСТАНОВИЛА:

08 грудня 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року, в рамках кримінального провадження №12021105100001383 від 16.04.2021.

Клопотання мотивовано тим, що відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року накладено арешт в частині заборони користування майном, а саме в частині проведення будівельних та земляних робіт, здійснення реконструкції на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:178:0002, розміром 0,0873 га (реєстраційний номер майна 1905108480000), яка належить територіальній громаді міста Києва та перебуває відповідно до договору від 28.04.2020 в орендному користуванні у ОСОБА_5 , та у комплексі нежитлових будівель, загальною площею 461,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1406239580000).

Заявник адвокат ОСОБА_3 вказує, що ухвала суду про накладення арешту майна є незаконною та необґрунтованою, з огляду на те, що будівельні роботи, що здійснюються за адресою: АДРЕСА_1 , не є новим будівництвом, а є реконструкцією введеного в експлуатацію будинку, право приватної власності на яке набуте та зареєстроване у встановлений законом спосіб, а виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі на земельній ділянці здійснюється на підставі належного, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Крім того, заявник звертає увагу, що досудовим розслідуванням не здобуто, та в ухвалі слідчого судді не встановлено ознак того, що Земельна ділянка та Будівля були чи є об`єктами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, як і не встановлено факт вчинення ОСОБА_5 чи іншими особами будь-яких дій щодо Земельної ділянки та Будівлі всупереч встановленому порядку і без законних повноважень (самовільно).

Заявник адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав у ньому зазначених.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення клопотання про скасування арешту майна. Вказав, що акти перевірок контролюючих органів, будь-які експертизи, які б підтверджували або спростовували наявність порушень при будівництві, відсутні.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та долучені матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що Шевченківським УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021105100001383 від 16.04.2021.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року накладено арешт в частині заборони користування майном, а саме в частині проведення будівельних та земляних робіт, здійснення реконструкції на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:178:0002, розміром 0,0873 га (реєстраційний номер майна 1905108480000), яка належить територіальній громаді міста Києва та перебуває відповідно до договору від 28.04.2020 в орендному користуванні у ОСОБА_5 , та у комплексі нежитлових будівель, загальною площею 461,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1406239580000).

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов протии Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Згідно частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 зазначеної статті визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При цьому, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт зазначеного майна, а також недоведеність факту використання вказаного майна як доказу фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в межах якого здійснюється досудове розслідування, оскільки вказане не може свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, та не може бути підставою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, у зв`язку із чим викликає сумнів в розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Крім того, на день розгляду клопотання прокурором не надано підтвердження наявності підстави продовження дії заходу забезпечення як арешт майна, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

Так, прокурором не спростовано доводи заявника про те, що будівельні роботи, що здійснюються за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 21, не є новим будівництвом, а є реконструкцією введеного в експлуатацію будинку, право приватної власності на який набуте та зареєстроване у встановлений законом спосіб, та відноситься до незначних наслідків за класом наслідків СС1, а виконання будівельних робіт з реконструкції такої будівлі на вказаній у клопотанні земельній ділянці здійснюється на підставі належного, зареєстрованого у встановленому порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт як об`єкта з класом наслідків СС1.

При цьому прокурором не надано будь-яких документів, складених уповноваженими перевіряючими органами, не залучено спеціаліста, не поведено судово-будівельну експертизу, не надано будь-яких інших документів, які б вказували на те, що за адресою: м.Київ, вул. Тургенівська, 21, проводиться незаконне будівництво, без урахування характеру та пам`яткоохоронного статусу суміжної історичної забудові (м. Київ, вул Тургенівська,19).

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги той факт, що кримінальне провадження №12021105100001383 за вказаним фактом було розпочато ще 16.04.2021, а отже у органу досудового розслідування було достатньо часу для збирання доказів на обґрунтування своїх доводів та надання їх суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у володіння майном ОСОБА_5 , оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна з огляду на сумніви щодо співмірності такого обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а отже клопотання адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170-174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року, в рамках кримінального провадження №12021105100001383 від 16.04.2021, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений в рамках кримінального провадження №12021105100001383 від 16.04.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2021 року, в частині заборони користування майном, а саме в частині проведення будівельних та земляних робіт, здійснення реконструкції на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:178:0002, розміром 0,0873 га (реєстраційний номер майна 1905108480000), яка належить територіальній громаді міста Києва та перебуває відповідно до договору від 28.04.2020 в орендному користуванні у ОСОБА_5 , та у комплексі нежитлових будівель, загальною площею 461,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1406239580000).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 24 грудня 2021 року о 08 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1