Вирок

від 28.01.2022 по справі 308/12466/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12466/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021071030000706 від 19.05.2021, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Ужгород Закарпатської області, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно неодруженого, з середньою освітою, раніше не судимого в силу вимог ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України

В С Т А Н О В И В:

18.05.2021 приблизно о 12 годині 30 хвилині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у стані алкогольного сп`яніння, шляхом проникнення на територію товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОКРИСТАЛ-КОРУНД», що розташоване за адресою м. Ужгород вул. Гранітна 5А, а саме, у виробниче приміщення шляхом розбиття вікна, намагався викрасти станину верстату для торгування циліндричних заготовок, вартість якої згідно звіту про оцінку №375-07-321 від 16.07.2021 р. становить 836 гривень, однак умисел до кінця не зміг довести, з причин, які не залежали від його волі, оскільки був помічений ОСОБА_6 .

Таким чином ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), з проникненням у сховище.

При виконанні судом вимогст. 348 КПК Україниобвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що йому зрозуміла суть обвинувачень та що він визнає себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та бажає давати показання. З обставинами, викладеними в обвинувальному акті, повністю згідний.

У судовому засіданні прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України у вигляді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком терміном на 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Представник потерпілого товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОКРИСТАЛ-КОРУНД» - ОСОБА_6 , у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву про розгляд справи без його участі, в якому також зазначив про те, що претензій майнового характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляє, не заперечує проти проведення судового засідання в порядку ч. 3 ст.349 КПК України, покарання залишає на розсуд суду.

Оскільки учасники кримінального провадження не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому стороною обвинувачення кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст.349, ч. 2 ст.394 КПК Українипро те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини, які ніким не оспорюються, у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З огляду на вказане, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та доданими у судовому засіданні характеризуючими особу обвинуваченого даними.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив, що дійсно проник у виробниче приміщення шляхом розбиття вікна, намагався викрасти станину верстату для торгування циліндричних заготовок.

Покази обвинуваченого, на думку суду, є послідовними, логічними та такими, що не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення. Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо встановлених у судовому засіданні фактичних обставин і визнає ці обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_4 в межах висунутого йому обвинувачення, кваліфіковано вірно, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.185 Кримінального кодексу України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з проникненням у сховище.

Відповідно до вимог ст.65Кримінального кодексуУкраїни особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокремаст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Водночас, згідно з ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, що згідно з ст.12КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку,має постійне місце проживання, ніде не працевлаштований, раніше несудимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є його щире каяття

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з довідкою наявною у матеріалах справи, обвинувачений до КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей» по медичну допомогу не звертався.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та однієї обставини, що обтяжує покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_4 , та попередження нових злочинів йому необхідно призначити покарання саме у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.3ст.185 КК України.

Разом із цим, суд з врахуванням фактичних обставин справи, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, вважає за можливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши йому покарання не пов`язане з позбавленням волі згідност.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1ст.76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року зазначив, що покарання, як втручання держави в особисте приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.

Процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у даному кримінальному провадженні у розмірі 858,10 грн. покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити, згідно з положеннями ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 349, 374, 376, 395 КПК України , суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням строком один рік, на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно дост. 76 КК Українив період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи Закарпатським НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/107-21/5212-Д від 05.07.2021 у сумі 858 гривень 10 копійок.

Речовий доказ у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071030000706 від 19.05.2021 - станину верстату для торгування циліндричних заготовок вважати таким, що повернутий власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1