Рішення

від 27.01.2022 по справі 396/1404/21

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1404/21

Провадження № 2/396/533/21

РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2021 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання - Андріяш І.С.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/1404/21 за позовом ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Дмитрух Дмитро Миколайович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Полякова Наталя Василівна про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись в обґрунтування своїх позовних вимог, на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , факт смерті якого підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Покійний ОСОБА_4 заповів позивачу належну йому земельну ділянку площею 6,76 га, що знаходиться на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належної йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-КР №018798 , кадастровий номер: 3524082800:02:000:0296, виданого Кропивницькою сільською радою Новоукраїнською району Кіровоградської області 15.05.2001 р., за №300 та належний йому житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за номером АДРЕСА_1 , що підтверджується заповітом від 31 травня 2017 року зареєстрованим в реєстрі за № 184, посвідченим Поляковою Н. В. , приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області .

Відповідно до ст. 1235 ЦК України, позивач є спадкоємцем за заповітом.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак строк звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини закінчився 26 серпня 2021 року.

07 жовтня 2021 року позивач, перебуваючи разом з дружиною - ОСОБА_2 , в приватного нотаріуса Полякової Н. В., яка повідомила, що ОСОБА_4 склав також заповіт і на ім`я позивача.

За таких обставин позивач дізнався про існування заповіту.

В цей же день, 07 жовтня 2021 року, спадкоємець звернувся до приватного нотаріуса Полякової Н. В., яка винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 07.10.2021 року, в зв`язку з пропуском ОСОБА_2 шестимісячного строку для звернення з заявою про прийняття спадщини.

Вважає обставину щодо необізнаності про наявність заповіту поважною причиною пропуску строку, просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явилися, подано до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, а справу розглядати у відсутність позивача та його представника.

Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, на адресу суду від останньої надійшла заява, в якій відповідачка просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилася, на адресу суду надіслала заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Третя особа, приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Полякова Н.В. в судове засідання не з`явилася, по невідомим суду причинам, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду копію спадкової справи.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , факт смерті якого підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане 03 березня 2021 року Новоукраїнським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, зокрема на земельну ділянку, площею 6,76 га, що знаходиться на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належної йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-КР №018798 , кадастровий номер: 3524082800:02:000:0296, виданого Кропивницькою сільською радою Новоукраїнською району Кіровоградської області 15.05.2001 р., за №300 та належний йому житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за номером АДРЕСА_1 , що підтверджується заповітом від 31 травня 2017 року зареєстрованим в реєстрі за № 184.

Відповідно до заповіту, від 31 травня 2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 184, посвідченим Поляковою Н.В. приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області, Федоренко М.О. заповів ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 6,76 га, що знаходиться на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належної йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-КР №018798 , кадастровий номер: 3524082800:02:000:0296, виданого Кропивницькою сільською радою Новоукраїнською району Кіровоградської області 15.05.2001 р., за №300 та належний йому житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за номером АДРЕСА_1 (а.с.9).

07 жовтня 2021 року, позивач звернувся до приватного нотаріуса Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Полякової Н.В., яка винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.10.2021 року, в зв`язку з пропуском ОСОБА_2 шестимісячного строку для звернення з заявою про прийняття спадщини (а.с.11).

Як вбачається з копії спадкової справи №14/2021 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подала заяву про відмову від прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 не звернувся у строк, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки не був обізнаний про існування заповіту.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються поважними в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. при розгляді справи №681/203/17-ц.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06.09.2017 р. у справі №6-496цс17, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Оглянувши матеріали справи, вивчивши докази в їх сукупності, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а тому, приходить до висновку про надання йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті останнього терміном у два місяці.

Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує те, що ОСОБА_2 не є родичем спадкодавця за заповітом, не підтримував постійний зв`язок зі спадкодавцем, повідомлення про смерть ОСОБА_4 не публікувались у регіональній пресі, про наявність заповіту, позивач дізнався лише 07.10.2021 року, заповіт на момент ухвалення рішення є чинним, а також враховуючи зміст волевиявлення спадкодавця, сформульоване у складеним ним за життя заповіту, враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи, що відповідачі позов визнали та визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову може бути прийнято судом, а оскільки необізнаність про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, позов підлягає до задоволення.

На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595, ст. 63 Закону України Про нотаріат , ст.ст. 1220, 1222, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 27.01.2022 року.

Суддя: А. А. Русіна