Рішення

від 14.12.2021 по справі 376/2731/21

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2731/21

Провадження № 2/376/1698/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2021 р.

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Віговського С.І.,

при секретарі - Кропивлянській С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Сквирської міської ради Київської області, Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, про визнання права на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просять визнати за ним право власності на земельні ділянки для ведення індивідуально дачного будівництва та для садівництва.

До судового засідання позивачі підтримали позовні вимоги, просили суд справу слухати за їх відсутності, подавши до суду відповідні письмові заяви.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України слідує, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів зокрема: якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі у 2020 році подавали клопотання до Сквирської міської ради Київської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для садівництва 0,12 га та індивідуального дачного будівництва 0.10 га на території села Цапіївка Сквирського району.

Також позивачі звернулися до Розаліївської сільської ради про надання дозволу на приватизацію належних земельних паїв.

Орган місцевого самоврядування повинен розглянути це клопотання на сесії та винести рішення або про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу.

Відповідного рішення винесено не було, проте усно було повідомлено, що зазначені земельні ділянки знаходяться в межах вже сформованих земельних ділянок площею 3,5793 га під кадастровим номером 3220485800:03:013:0020 та площею 3,5701 га під кадастровим номером 3220485800:01:003:0022, та що вони ще не мають статусу комунальної власності.

Вказані обставини справи встановлені матеріалами справи.

Згідно з ч.5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Положенням ч. 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

З 01 січня 2019 року вступив в силу Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні відповідно до якого землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності . Тобто сільська рада має всі права розпоряджатися зазначеними землями.

Відповідно до ч. 11 ст. 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно зі ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 116 ЗК України уточнює, що передача земельних ділянок безкоштовно у власність громадян здійснюється один раз за кожним видом використання, тобто кожен громадянин України має право безкоштовно отримати у свою приватну власність шість земельних ділянок різного цільового призначення.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 12, 81, 83, 200, 206, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, ст. 328, ЦК України, ст. 81, 116, 118, 121 - 123, 152 ЗК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: с. Мала Вільшанка, Обухівський район, Київської області, РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Сквирської міської ради Київської області (місцезнаходження: вул. Богачевського, буд. 28, м. Сквира, Київська область, код ЄДРПОУ: 04054961), Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області (місцезнаходження: вул. Народна, буд. 71а, с. Розаліївка, Білоцерківський район, Київська область, код ЄДРПОУ: 04363159), про визнання права на майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для садівництва 0,12 га та індивідуального дачного будівництва 0.10 га на території села Цапіївка Сквирського (нині - Білоцерківського) району Київської області та на земельну ділянку орієнтовною площею 2 га, що знаходиться в межах вже сформованої земельної ділянки площею 3,5793 га під кадастровим номером 3220485800:03:013:0020, що знаходяться в адміністративних межах с. Розаліївка Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 3,5793 га під кадастровим номером 3220485800:03:013:0020, що знаходяться в адміністративних межах с. Розаліївка Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для садівництва 0,12 га та індивідуального дачного будівництва 0.10 га на території села Цапіївка Сквирського (нині - Білоцерківського) району Київської області та на земельну ділянку орієнтовною площею 2 га, що знаходиться в межах вже сформованої земельної ділянки площею 3,5793 га під кадастровим номером 3220485800:03:013:0020, що знаходяться в адміністративних межах с. Розаліївка Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 3,5793 га під кадастровим номером 3220485800:03:013:0020, що знаходяться в адміністративних межах с. Розаліївка Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку для садівництва 0,12 га та індивідуального дачного будівництва 0.10 га на території села Цапіївка Сквирського (нині - Білоцерківського) району Київської області та на земельну ділянку орієнтовною площею 2 га, що знаходиться в межах вже сформованої земельної ділянки площею 3,5701 га під кадастровим номером 3220485800:01:003:0022, що знаходяться в адміністративних межах с. Розаліївка Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 3,5701 га під кадастровим номером 3220485800:01:003:0022, що знаходяться в адміністративних межах с. Розаліївка Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку для садівництва 0,12 га та індивідуального дачного будівництва 0.10 га на території села Цапіївка Сквирського (нині - Білоцерківського) району Київської області та на земельну ділянку орієнтовною площею 2 га, що знаходиться в межах вже сформованої земельної ділянки площею 3,5701 га під кадастровим номером 3220485800:01:003:0022, що знаходяться в адміністративних межах с. Розаліївка Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 3,5701 га під кадастровим номером 3220485800:01:003:0022, що знаходяться в адміністративних межах с. Розаліївка Білоцерківського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: http://court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя С. І. Віговський