Рішення

від 31.01.2022 по справі 522/22548/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/22548/21

Провадження №2/522/1582/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Семешиної Л.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов`язковим платежам та внескам, компенсацію витрат на опалення,

ВСТАНОВИВ:

До суду 25.11.2021 року надійшов позов ОСББ Корона до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по обов`язковим платежам та внескам, компенсацію витрат на опалення у загальному розмірі 126 305,77 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , та є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ Корона , отримує послуги з опалення, але при цьому не виконує зобов`язання по оплаті компенсації витрат на опалення, внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, чим спричинив позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку. Станом на 01.10.2021 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ОСББ Корона у загальному розмірі 126 305,77 грн. за період з 01.10.2018 року по 30.09.2021 року, яка складається з обов`язкових внесків, витрат на опалення, 3% річних, інфляційних витрат та пені. Позивачем було вжито всіх можливих заходів щодо стягнення заборгованості з відповідача, проте останній ухиляється від сплати заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з зазначеним позовом. Також у позові позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

До суду 08.12.2021 року надійшла відповідь щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16.12.2021 року цивільна справа прийнята до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 22.12.2021 року.

У судове засідання призначене на 22.12.2021 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 26.01.2022 року.

У судове засідання призначене на 26.01.2022 року позивач не з`явився, представник ОСББ Корона - адвокат Гайдай О.В. надав суду заяву, в якій просив справу розглядати за відсутністю сторони позивача з підтриманням позовних вимог, просив їх задовольнити. проти винесення заочного рішення по зазначеній справі не заперечував, а також враховуючи те, що позивачем до позовної заяви було подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження судом було ухвалено проводити судовий розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а сторони в установленому законом порядку не подали клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, то в силу положень ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, поважних причин неявки суду не представив. Клопотань, заяв та відзиву до суду не надав, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України , суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 31.01.2022 року.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15 ЦК України ).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст.3 ЦПК України ).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України ).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України ).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України ).

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.11.2021 року, 02.06.2009 року співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 створили об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона , членом якого ОСОБА_1 став 08.10.2009 року після придбання у приватну власність 1/1 квартири АДРЕСА_1 , згідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 14.09.2009 року Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідно до вимог закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та статуту ОСББ Корона , відповідач повинен нести обов`язкові витрати з утримання будинку та прибудинкової території, ремонтного фонду, загальнопайових на утримання місць загального користування (коридори), контролю доступу (домофон), з компенсації витрат на опалення і виконувати рішення об`єднання, в тому числі рішення Загальних зборів членів ОСББ Корона , оформлене Протоколом №17 від 31.03.2017 року яким було затверджено розрахунок членських внесків (тариф з утримання будинку та прибудинкової території) для власників приватизованих квартир та нежитлових приміщень, що становив 6,00 грн. з 1 кв.м з 01.04.2017 року і по теперішній час відповідно, та оформлене Протоколом №1 від 20.12.2008 року, №21/01 від 02.02.2020 року, якими було затверджено тарифи на ремонтний фонд у розмірі 45,00 грн. з кв.м загальної площі квартири з 20.01.2008 року по 02.02.2020 року та 1 грн. з кв.м з загальної площі з 02.02.2020 року і по теперішній час відповідно, та які гр. ОСОБА_1 перестав виконувати з жовтня 2018 року, у зв`язку із чим, станом на 01.10.2021 року у гр. ОСОБА_1 виникла заборгованість перед об`єднанням в розмірі 126 305,77 грн., яка підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Позивачем 01.12.2011 року був укладений з Приватним підприємством Чорномор-ріелт Договір про продовження зобов`язання № 1к, згідно до якого, останнім надаються послуги позивачу за договорами підписаними із виконавцями або виробниками комунальних послуг, у розумінні Закону України Про житлово-комунальні послуги , які надаються на АДРЕСА_2 , тобто, для потреб співвласників що створили ОСББ Корона .

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , отримує послуги за опалення, при цьому не виконує зобов`язання по оплаті компенсації витрат на опалення, внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, чим спричинив позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді невідшкодування затрат на опалення, обов`язкових внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, загальна сума заборгованості якої станом на 01.10.2021 року за період з жовтня 2018 року по вересень 2021 року становить 109 056,81 грн. (а.с.23-28)

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Виходячи з положень ч.1 ст. 17 , ст. 20 , ч.ч.6, 7 , 8 ст. 22 , ч.4 ст. 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Згідно ст.17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку" , витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною 2 ст.12 Закону України "Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку" визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Частино 3 ст.12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлово приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання має право відповідно законодавства та Статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Відповідно до ч.13, 15 ст.10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , на загальних зборах ОСББ прийняті рішення, яким встановлено розмір внесків на утримання будинку (а.с.19, 20).

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно статті 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги , комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі змісту статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону , споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно частини шостої статті 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду № 285/4671/15-ц від 14.01.2019 року.

Пунктами 1, 5, 10 ч.1 ст. 7 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку передбачено, що співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року , власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, визначені законом або договором.

За період проживання відповідача у вказаній квартирі позивачем, як обслуговуючою організацією, в указаний період щоденно надавались вказані послуги, оскільки вказані відповідачем не спростовано.

З наданого розрахунку заборгованості по компенсації затрат на опалення, обов`язкових внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, загальна сума заборгованості станом на 01.10.2021 року за ОСОБА_1 рахується у розмірі 109 056,81 грн. , без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості за період з 01.10.2018 року по 30.09.2021 року (а.с.23).

При цьому позивачем додано в якості доказу Акти звірення взаємних розрахунків від 09.06.2020 року, 24.11.2020 року, 01.07.2021 року за періоди з 01.10.2018 року по 31.05.2020 року (а.с.24-25), з 01.06.2020 року по 24.11.2020 року (а.с.26), з 01.11.2020 року по 01.07.2021 року (а.с.28) та з 01.06.2021 року по 05.10.2021 року (а.с.27).

Таким чином, оскільки знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані послуги з опалення та не сплатив внесків, суд вважає за можливе стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 109 056,81грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов`язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язань.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України , не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його борг складатиме: основну суму богу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

У частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат суд враховує наступне.

Згідно розрахунку позивача, інфляційні збитки становлять 11 141,10 грн., 3 % річних - 5 499,81 грн.

Суд погоджується з розрахунками позивача щодо стягнення з відповідача інфляційні витрати за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.10.2018 року по 30.06.2021 року у розмірі 11 141,10 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості за період з 01.10.2018 року по 30.09.2021 року, що становить 5 499,81 коп.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позов в частині стягнення з відповідача суму заборгованості в розмірі 109 056,81грн., інфляційні витрати у розмірі 11 141,10 грн. та 3% річних 5 499,81 грн.

Разом з тим, статтею 624 ЦК України встановлено, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Стаття 549 ЦК України дає визначення неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту норм ст.624 ЦК України вбачається, що неустойка (пеня) стягується у тому випадку, якщо вона передбачена договором або законом.

Судом не встановлено, що у даних правовідносинах договором або законом передбачено стягнення пені, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову у частині вимог про стягнення пені.

Щодо вимоги про стягнення з позивача судових витрат по оплаті судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з розміру задоволених позовних вимог, суд присуджує до стягнення з відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 2 259,11 грн.

Відповідно до ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, по позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 6 , 7 , 10-13 , 18 , 76-81 , 89 , 258 , 259 , 263-265 , 268 , 273 , 274 , 279 , 352-353 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона (ЄДРПОУ 36503650, м.Одеса, вул.Генуезька, буд.36) заборгованості за надані послуги з опалення та внесків по утриманню будинку в розмірі 125 697,72, гривень (сто двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) гривень 72 коп. , з яких заборгованість за надані житлово-комунальні послуги (членські внески) та відшкодування витрат на опалення станом на 01.10.2021 року у сумі 109 056 (сто дев`ять тисяч п`ятдесят шість) гривень 81 копійка, інфляційні втрати у сумі 11 141,10 гривень (одинадцять тисяч сто сорок одна) гривня 10 копійок, три відсотки річних у сумі 5 499 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Корона (ЄДРПОУ 36503650, м.Одеса, вул.Генуезька, буд.36) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 259 (дві тисячі двісті п`ятдесят дев`ять) гривень 11 копійок.

В іншій частині позову - відмовити .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 31.01.2022 року.

Суддя: Домусчі Л.В.