Ухвала

від 11.05.2021 по справі 757/22580/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22580/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

представника третьої особи адвоката: ОСОБА_3 ,

прокурора: ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Києві провадженняза клопотаннямадвоката ОСОБА_3 ,яка дієв інтересахТовариства зобмеженою відповідальністю«СТАТ ПРО»,про скасуванняарешту майна,накладеного ухвалоюслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва від13.08.2020року укримінальному провадженні№ 32020100110000021від05.05.2020року,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТ ПРО», звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2020 року у кримінальному провадженні № 32020100110000021від 05.05.2020 року.

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки не наведено доказів, що підтверджують факт відповідності вилучених коштів ознакам, встановленим ст. 98 КПК України, оскільки не підпадають під визначення речових доказів, не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти на собі сліди злочинів. Крім того, відсутні належні та допустимі докази (акти податкових перевірок, висновки експертиз, податкові повідомлення-рішення, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, що підтверджує необґрунтованість твердження про наявність злочинної схеми та фактично ставить під сумнів законність здійснення досудового розслідування в рамках вказано кримінального провадження. Отже, сторона захисту вважає арешт необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт підтримала клопотання та просила його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував та просив відмовити, надавши письмові заперечення в обгрунтування своєї позиції.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 32020100110000021 від 05.05.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3, ч. 4. ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.08.2020 у справі № 757/34575/20-к накладено арешт на грошові кошти підприємства ТОВ «Стат про», оскільки існує загроза переведення грошових коштів на рахунки інших підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення:1)збереження речовихдоказів;2)спеціальної конфіскації;3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи;4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу .

Згідно ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.08.2020 у справі № 757/34575/20-к вбачається, що при накладенні арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що оскільки існує загроза переведення грошових коштів на рахунки інших підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на вилучене в ході ошуку майно, на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилається адвокат ОСОБА_3 в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов`язує можливість скасування арешту майна, а відтак в задоволенні клопотання cлід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТ ПРО», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2020 року у кримінальному провадженні № 32020100110000021від 05.05.2020 року, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 08 год. 00 хв. 14.05.2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1