Ухвала

від 28.01.2022 по справі 757/3268/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3268/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.,

при секретарі судових засідань - Дибі І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі судових засідань подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № 65315948, 65301917 ,-

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін Д.В. звернувся до суду із зазначеним поданням, 21 січня 2022 року визначено суддю для розгляду справи та 24 січня 2022 року передано судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Приватний виконавець просить постановити ухвалу про примусове проникнення до житла (будинку) за адресою: АДРЕСА_1 , боржника ОСОБА_1 , для вжиття заходів щодо перевірки майнового стану боржника, виявлення належного йому майна, на яке можливо звернути стягнення, опису та арешту.

Посилаючись на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. знаходяться виконавчі провадження №65315948 з виконання виконавчого листа № 757/17997/14-ц, виданого 11.11.2015 р. Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25 174 863,39 грн. суми боргу, 3 654,01 грн. судових витрат та №65301917 з виконання виконавчого листа № 757/31170/15-ц, виданого 13.03.2020 р. Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 (далі - Боржник) на користь ОСОБА_2 (далі - Стягувач), 3% річних у розмірі 3 134 721 грн. 92 коп., інфляційні втрати в розмірі 22 307 164 грн. 92 коп. та судові витрати в розмірі 9 135, 00 грн.

У своєму поданні приватний виконавець вказав що, за вказаними виконавчими документами боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . Адреса вказана у виконавчих документах: АДРЕСА_1 .

Листи із постановами про відкриття виконавчих проваджень № 65301917 та № 65315948 було отримано боржником, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, підписаним особисто ОСОБА_3 від 03.06.2021 року.

Відповідно до отриманої Довідки про реєстрацію місця проживання (вих.№14770854 від 30.04.2021 р.) та Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва (вих. № 14770864 від 30.04.2021 р.) боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі цього, приватним виконавцем було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 30.04.2021 року та замість адреси: АДРЕСА_1 , було зазначено нову адресу: АДРЕСА_2 . Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що боржником декларацію про доходи та майно не подано, рішення суду не виконані, будь-які дії, спрямовані на виконання не здійснено, банківські рахунки, відкритих на його ім`я відсутні, відсутні зареєстровані об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до даних Головного управління Держпраці у Київській області (вих. № 52/3/21/9557 від 11.05.2021), великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальні споруди, парові і водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском трубопроводи пари та гарячої води, об`єкти нафтогазового комплексу за боржником не обліковується.

Згідно з повідомленням Територіального сервісного центру РСЦ МВС в м. Києві (вих. № 31/26-488 від 19.05.2021) за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

За інформацією Департаменту дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України (вих. 40-304-720/21 від 07.05.2021), відповідно до даних єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Держархбудінспекції, інформація щодо видачі/реєстрації боржнику, як замовнику будівництва, документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відсутня.

Приватним виконавцем було отримано заяву боржника (вих. № б/н від 25.06.2021р.) в довільній формі, в якій він повідомляє про належне йому майно (майнові права) у вигляді цінних паперів, на які, на його думку, можливо звернути стягнення.

Згідно з актом приватного виконавця від 01.06.2021 р. приватним виконавцем було здійснено вихід за адресою реєстрації боржника, а саме: АДРЕСА_2 , з метою перевірки майнового стану боржника та огляду житлового приміщення. Під час перевірки майнового стану двері до квартири ніхто не відчинив, доступу до приміщення надано не було, відповідно здійснити перевірку та огляд приміщення не вбачалося можливим. При перевірці проводилася фотофіксація.

Відповідно до вимоги (вих. № 2059 від 03.09.2021 р.) боржника було зобов`язано бути присутнім та надати доступ до житлового приміщення для перевірки майнового стану та здійснення виконавчих дій з 10.00 до 10.30 год.

13.09.2021 р. за адресою АДРЕСА_2 , а також бути присутнім та надати доступ до будинку та земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:82:102:0046, площею: 0,1000 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) для перевірки майнового стану та здійснення виконавчих дій з 11.00 до 11.30 год. 13.09.2021 р. (докази надсилання вимоги боржнику додаються).

Згідно з актом приватного виконавця від 13.09.2021 р. відповідно до вимоги № 2059, у присутності понятих, з 10.00 до 10.20 год., за адресою АДРЕСА_2 було здійснено вихід. Доступ до приміщення було надано боржником. В результаті огляду приміщення було виявлено майно, на яке можливо звернути стягнення, а саме: килим, розміром 1,4 х 2,10 м., коричневого кольору. Іншого рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення виявлено не було.

Згідно з актом приватного виконавця 13.09.2021 p., відповідно до вимоги 2059 приватним виконавцем з 11:00 до 11:30 год. було здійснено вихід за адресою боржника, вказаною у виконавчому документі, до будинку та земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:82:102:0046, площею: та., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ) перевірки майнового стану та здійснення виконавчих дій у присутності . В зазначений час за вказаною адресою боржник був відсутній, двері не відчинив, доступу до житлового будинку та земельної ділянки надано було. Відповідно здійснити перевірку та огляд приміщення та земельної не вбачалося можливим.

Зазначає, що боржником було надано відповідь від 10.09.2021 р. на вимогу приватного виконавця № 2059, відповідно до якої боржник повідомив, що в будинку АДРЕСА_1 він не проживає, право власності за ним не зареєстровано, а тому доступу до будинку надано не буде. Вказаним повідомлення боржник по суті відмовився виконувати вимогу приватного виконавця.

Згідно відомостей з Державного земельного кадастру України приватним виконавцем було встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер: 8000000000:82:102:0046, площею 0,1000 га.), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) належить на праві власності ОСОБА_4 , згідно Державного акту на право власності на землю КВ № 120185, виданого на підставі цивільно-правового договору Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Юрієм Вікторовичем від 22.09.2003 р. № 5871.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , видане 18.06.2014, Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (№ 00030602393 від 30.04.2021 року) боржником 14.12.1990 року було укладено шлюб з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Відомості про розірвання шлюбу відсутні.

В ході здійснення виконавчого провадження приватний виконавець 26.10.2021 року звернувся до Печерського районного суду м. Києва з поданням про визначення частки майна в спільній сумісній власності.

Ухвалою Печерського суду м. Києва від 10.11.2021 року (справа №757/56845/21-ц) було визначено частку майна боржника на земельну ділянку, площею 0.1000 га., кадастровий номер: 8000000000:82:102:0046 по АДРЕСА_1 , якою він володіє спільно з ОСОБА_4 , у розмірі 1/2 частини, а також визначено частку майна боржника в житловому будинку АДРЕСА_3 , яким він володіє спільно з ОСОБА_4 у розмірі 1/2 частини.

Відповідно, 13.12.2021 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер: 8000000000:82:102:0046 по АДРЕСА_1 та 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 1308,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 387340580000, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Також, у відповідності до вищезазначеної ухвали, приватним виконавцем було надіслано вимогу (вих. № 2715 від 13.12.2021 р.) про зобов`язання боржника бути присутнім та надати доступ до земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:82:102:0046, та житлового будинку АДРЕСА_4 ) для перевірки майнового стану та здійснення виконавчих дій з 11.00 до 13.00 год. 20.12.2021 р. (докази надсилання вимоги боржнику додаються).

Згідно з актом приватного виконавця від 20.12.2021 р. відповідно до вимоги № 2715, у присутності понятих, з 11.00 до 13.00 год., за адресою АДРЕСА_1 було здійснено повторний вихід. В зазначений у вимогу час, за вказаною адресою боржник був відсутній, доступу надано не було. В ході бесіди з охороною через домофон приватному виконавцю повідомили, що боржник відсутній, доступу надано не буде. (При проведені перевірки приватним виконавцем здійснювалася фото та відеофіксація).

Також приватним виконавцем здійснювався вихід за адресою, яка зазначена у виконавчому документі, а тому на момент розгляду цієї справи в суді, боржник був зареєстрований за вказаною адресою.

Виконавець вважає, що боржник свідомо змінив адресу реєстрації перед відкриттям виконавчого провадження. Незважаючи на виходи за адресою нерухомого майна, яке належить боржнику, виконавцю неможливо здійснити перевірку майнового стану боржника, виявити інше майно та кошти, що належать боржникові, та на які можливо звернути стягнення, з причин незалежних від приватного виконавця.

Враховуючи викладене, приватний виконавець просив задовольнити подання.

25 січня 2022 року боржник подав відзив на подання про примусове проникнення до житла боржника. Вказуючи, що станом на час розгляду цього подання у приватного виконавця відсутні підстави стверджувати, що на праві власності у боржника відсутні грошові кошти та цінності, на які можливо звернути стягнення.

Положеннями ст. 371 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

При цьому, безпосередньо порядок визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, встановлено ст. 443 ЦПК України, згідно з якою питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Однак ухвала Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2021 року у справі №757/56845/21-ц, якою було визначено частку майна божника: ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,1000 га., кадастровий номер: 8000000000:82:102:0046 по АДРЕСА_1 , якою він володіє спільно з ОСОБА_4 , у розмірі 1/2 частини та визначено частку майна божника - ОСОБА_1 в житловому будинку по АДРЕСА_1 , яким він володіє спільно з ОСОБА_4 , у розмірі 1/2 частини та на яку посилається у поданні приватний виконавець станом на даний час оскаржується ОСОБА_4 до Київського апеляційного суду у зв`язку з чим Київським апеляційним судом було винесено ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі №757/56845/21-ц від 11.01.2022 р., тобто дана ухвала не набрала законної сили.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц, частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу у рахунок погашення боргу, без її виділу у натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Згідно з ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому, в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Отже законодавцем установлено можливість звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи як крайній захід, у разі безрезультатності вжиття інших, крім звернення стягнення на заробітну плату, пенсії тощо, заходів погашення заборгованості. При цьому, звернення стягнення на майно відбувається тільки у разі неможливості виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на грошові кошти, тобто першочергово стягнення за виконавчим документом звертається на грошові кошти, а у разі їх відсутності - на інше майно боржника.

На праві власності боржникові належать грошові кошти на банківських рахунках, цінні папери, інше майно та право вимоги до ПАТ трест Київміськбуд-1 , на які накладено арешт, проте не реалізовано приватним виконавцем.

Відповідно до конституційних положень права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга ст. 3 Конституції України). Так, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша ст. 64 Конституції України). Кожному гарантується недоторканість житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частина перша, друга ст. 30 Конституції України). Гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначене в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

В Україні як правовій державі визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1 частина перша статті 8 Конституції України), який передбачає панування права в суспільстві і вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

На підставі викладеного, боржник просив відмовити у задоволенні подання.

28 січня 2022 року від приватного виконавця надійшла заява про розгляд подання у його відсутності.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною другою статті 439 ЦПК України, суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Відповідно до статті 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. знаходяться виконавчі провадження №65315948 з виконання виконавчого листа № 757/17997/14-ц, виданого 11.11.2015 р. Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25 174 863,39 грн. суми боргу, 3 654,01 грн. судових витрат та №65301917 з виконання виконавчого листа № 757/31170/15-ц, виданого 13.03.2020 р. Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 (далі - Боржник) на користь ОСОБА_2 (далі - Стягувач), 3% річних у розмірі 3 134 721 грн. 92 коп., інфляційні втрати в розмірі 22 307 164 грн. 92 коп. та судові витрати в розмірі 9 135, 00 грн.

За вказаними виконавчими документами боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2021 року у справі №757/56845/21-ц визначено частку майна божника: ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:102:0046 по АДРЕСА_1 , якою він володіє спільно з ОСОБА_4 , у розмірі 1/2 частини та визначено частку майна божника - ОСОБА_1 в житловому будинку по АДРЕСА_1 , яким він володіє спільно з ОСОБА_4 , у розмірі 1/2 частини.

Посилаючись на дану ухвалу приватний виконавець просив про примусове проникнення до житла (будинку) за адресою: АДРЕСА_1 , боржника ОСОБА_1 , для вжиття заходів щодо перевірки майнового стану боржника, виявлення належного йому майна, на яке можливо звернути стягнення, опису та арешту.

Слід звернути увагу, що посилання приватного виконавця на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2021 року у справі №757/56845/21-ц не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 11.01.2022 р. апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , тобто дана ухвала не набрала законної сили.

Також з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року справа №757/65896/21-ц подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про визначення частки майна ОСОБА_1 у спільній сумісній власності з ОСОБА_4 у межах зведеного виконавчого провадження № 65315983 про стягнення з боржника на користь ОСОБА_2 залишено без задоволення.

За змістом норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Аналіз положень Закону України Про виконавче провадження та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому, питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

При цьому, надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника можливе лише за наявності відповідних обґрунтованих підстав та беззаперечних доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів наявності майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 на праві власності у вказаному будинку, виконавцем відповідно до приписів статей 76-77, 81 ЦПК України суду не надано.

Також слід зазначити, що факт реєстрації членів сім`ї боржника та їх проживання у даному будинку не може бути беззаперечним доказом наявності майна боржника за вказаною адресою.

Зважаючи на конституційні та міжнародні гарантії недоторканності житла, суд доходить висновку, що задоволення даного подання може призвести до порушення прав інших осіб, зокрема, власника будинку, тому у його задоволенні слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог ст.ст. 3, 8, 9, 21, 30, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1-23, 352-355, 439 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях № 65315948, 65301917 - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Л. Бусик