Рішення

від 01.02.2022 по справі 904/8653/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2022м. ДніпроСправа № 904/8653/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 74, ідентифікаційний код 40108651) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бравіс-КР" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, буд. 17, приміщення 3, ідентифікаційний код 39627392) про стягнення 3 260,00 грн. безпідставно набутих коштів

СУТЬ СПОРУ:

Головне управління Національної поліції в Чернігівській області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №1071/124/17/05-2021 від 21.10.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бравіс-КР" 3 260,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товар, який підлягав поставці за кладеним сторонами договором №72/342 від 19.03.2020, а саме "захисні окуляри", включений до Переліку, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224, тому являється товаром, який звільнений від оподаткування податком на додану вартість. Отже, позивач стверджує, що всупереч вимогам п.71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, здійснюючи закупівлю товарів за рахунок бюджетних коштів на підставі договору №72/342 від 19.03.2020, укладеного між сторонами, позивач сплатив на користь відповідача податок на додану вартість у розмірі 3 260,00 грн. за товар, звільнений від оподаткування.

Ухвалою суду від 02.11.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек про сплату поштового відправлення, першу сторінку договору.

До суду 10.11.2021 надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/8653/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.10.2021, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, буд. 17, приміщення 3, на яку і була направлена кореспонденція суду для відповідача.

Поштове відправлення на вказану адресу відповідача, в якому містилися ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, повернулася до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бравіс-КР" (далі - продавець, відповідач) 19.03.2020 укладено договір №72/342 про закупівлю товарів (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язався поставити і передати у власність покупця окуляри захисні силіконові VITA Кулібін (далі - товар) згідно переданих накладних, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Кількість, характеристика й ціна товару викладені в специфікації (п.1.2 договору).

Пунктом поставки товару за договором є м. Чернігів проспект Перемоги, 74 (п.1.4 договору).

Строк поставки до 21.12.2020 (п.1.5 договору).

Ціна договору становить 19 560,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість (п.2.1 договору).

Оплата товару здійснюється у наступному порядку: оплата здійснюється в безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно наданих накладних та рахунку протягам 10 банківських днів з дати отримання товару (п.2.3 договору).

Оригінал рахунку, накладні надаються представнику покупця під час передачі товару (п.2.4 договору).

Датою отримання товару вважається дата його фактичної передачі та підписання накладних (п.2.5 договору).

У Специфікації від 19.03.2020 сторони поставку товару окуляри захисні VITA у кількості 1 000 шт. за ціною за одиницю 16,30 грн. без ПДВ, загальна вартість без ПДВ 16 300,00 грн., ПДВ (20%) 3 260,00 грн., разом з ПДВ 19 560,00 грн.

На виконання умов договору позивачем відповідачу платіжним дорученням № 1558 від 19.03.2020 переховано 19 560,00 грн., з ПДВ 3 260,00 грн., а відповідачем позивачу за видатковою накладною №208-19 від 19.03.2020 поставлено товар на вказану суму.

Позивач звернувся до відповідача з листом №143/124/21/01-2021 від 02.02.2021 про повернення надлишкові перераховані кошти, а саме суму ПДВ згідно укладеного договору від 19.03.2020 №72/342 у розмірі 3 260,00 грн.

На вказаний лист позивача відповідач листом №22 від 03.02.2021 повідомив, що суму ПДВ у розмірі 3 260,00 грн. включили в звітну податкову декларацію за березень 2020 року, тому повертати повторно цю суму до бюджету не має підстав. Також відповідач зазначив, що формально право на пільгу виникло з 17.03.2020, а на її реалізацію - лише з 15.04.2020, коли затверджений постановою №224 перелік поширив свою дію на внутрішні постачання. Тож, відповідач вважає, що нарахований за ставкою 20% ПДВ, який виник 19.03.2020, можна залишити без коригування.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суму перерахованого позивачем відповідачу за договором податку на додану вартість посилаючись на те, що, з огляду на зміни у законодавстві, які відбулись після перерахування спірних коштів, операції з товаром, купівля-продаж якого є предметом договору (захисні окуляри), звільняється від оподаткування податком на додану вартість, а відтак, правові підстави для перерахування податку на додану вартість, які хоч і були на час укладення договору, у подальшому, у зв`язку із прийняттям законодавчих актів, відпали, а спірні кошти підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Предметом доказування по справі є факт набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого).

17 березня 2020 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 71 такого змісту: "71. Тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 пункт 71 розділу XX "Перехідні положення" ПК України викладено у такій редакції: " 71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року".

Тобто, в силу наведених норм законодавцем встановлено, що операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції виключно щодо товарів, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації п. 71 розділу XX "Перехідні положення" ПК України 20.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" № 224 (далі Постанова № 224), якою затверджено відповідний перелік товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

За змістом розділу "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Постанови № 244 до вказаних товарів віднесені й захисні окуляри.

Медичне обладнання, яке є предметом договору, віднесено до товарів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

Як встановлено вище, на виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 1558 від 19.03.2020 перерахував відповідачу 19 560,00грн. (в тому числі ПДВ 3 260,00грн.).

Згідно ч. 1 ст. ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічну за змістом позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі №922/2216/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

За умовами договору, загальна вартість товару становить 19 560,00 грн., в т.ч. ПДВ грн.

Згідно з п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем /замовником послуг/.

Тобто сторони договору погодили, що у ціну розрахункової одиниці вартості товару включено оплату ПДВ.

Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 пункт 71 розділу XX "Перехідні положення" ПК України викладено у такій редакції: " 71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року".

Постановою № 224 до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, серед інших віднесено і захисні окуляри.

Слід зазначити, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Отже, відповідач як одна із сторін зобов`язання набуває зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20.

Слід зазначити про те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірна сума податку на додану вартість була ним віднесена до податкового зобов`язання та сплачена до державного бюджету України.

Враховуючи, що відповідач отриману від позивачу суму податку на додану вартість до бюджету не сплатив, так як товар звільнено від оподаткування податком на додану вартість, неповернення відповідачем позивачеві суми, перерахованої поза межами договірних платежів (суми ПДВ, яка є складовою договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів), має наслідком безпідставного отримання відповідачем 3 260,00 грн.

З огляду на вказані обставини позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Національної поліції в Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бравіс-КР" про стягнення 3 260,00 грн. безпідставно набутих коштів задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бравіс-КР" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, буд. 17, приміщення 3, ідентифікаційний код 39627392) на користь Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 74, ідентифікаційний код 40108651) 3 260,00 грн. безпідставно набутих коштів та судовий збір у сумі 2 270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв