Рішення

від 01.02.2022 по справі 904/9151/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9151/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Д.Е.С.", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 36 451,12 грн.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Д.Е.С." заборгованість у розмірі 36 451,12 грн. за спожиту електроенергію.

Дослідивши подані позовні матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (36 451,12 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

13.01.2022 від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від 13.01.2022.

20.01.2022 від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив вих. № б/н від 20.01.2022.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу, який є публічним договором приєднання, щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, на підставі чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 29 242,37 грн.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем умов договору щодо допущення строків оплати нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 3 850,28 грн., 3% річних - 780,91 грн., інфляційні втрати - 2 577,56 грн.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 193, 230, 232 Господарський кодекс України та на статтях 526, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов

Відповідач заперечує проти позову та зазначає, що позивач не надав погодження з відповідачем умов договору про постачання електричної енергії сама в тій редакції, що зазначена у комерційній пропозиції. Також, відповідач заперечує проти розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, Споживач мав можливість ознайомитись з публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, публічною Комерційною пропозицією постачальника, та мав можливість звернутись до Постачальника з метою отримання відповідних роз`яснень, однак, Відповідач жодного разу не звертався до Позивача щодо отримання інформації про умови Комерційної пропозиції та ціну на електричну енергію, а споживав електричну енергію, оплачуючії виставлені рахунки, тим самим погодившись з умовами Договору та Комерційної пропозиції.

Постачатьник електричної енергії має зобов`язання перед учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до ПРРЕЕ. у тому числі перед операторами системи розподілу, оператором системи передачі, виробниками електричної енергії та іншими учасниками ринку. У разі невиконання зобов`язань постачальником електричної енергії перед іншими учасниками ринку, до постачальника застосовуються фінансові санкції, відповідно до укладених договорів.

Споживач не здійснив повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за період листопада-грудня 2020 року, та допустив порушення строків оплати.

Внаслідок чого, відповідно до умов Договору та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Постачальником було нараховано та заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні витрати за весь час прострочення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договору про постачання електричної енергії, умов та строків оплати за поставлену електричну енергію, встановлення факту неналежного виконання відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати рахунків.

Як вбачається з позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - постачальник, позивач) - суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення згідно з пунктом 13 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 13 розділу XVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому прядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 01.01.2019 такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Києва та Севастополя, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.

Згідно з ч. 4 ст. 56 цього ж Закону постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору про постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП" від 14.06.2018 № 429 ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» у відповідності із Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ) - постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

Пунктом 1.2.8 Правил встановлено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Позивачем опубліковано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у газеті "Вісті Придніпров`я" від 06.11.2018 №84 (1984), а також розміщено на офіційному веб-сайті https://dnep.com.ua.

Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцентування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно з п. 1.2.15 Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Також пунктом 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Д.Е.С." (далі - Відповідач, Споживач) приєдналось до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом оплати виставленого рахунку та споживання електричної енергії.

Відповідно, з 01.01.2019 між постачальником та споживачем укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір).

Споживач приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, розміщеного на сайті постачальника за посилання https://dnep.com.ua на умовах Договору та на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" постачальника послуг ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" для малих не побутових споживачів (далі - Комерційна пропозиція), за особовим рахунком № 521000034884 бази даних споживачів постачальника.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Згідно з умовами договору постачальник продає електричну енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатковою до цього договору та повинні передбачати наступне:

- ціни на електричну енергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором;

- споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору.

Умови Договору відповідають вимогам Закону та ПРРЕЕ.

Розділом 4 ПРРЕЕ передбачений Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії, відповідно до якого, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до складених договорів.

Послуги оператора системи оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника або поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.

Оплата електропостачальнику вартості електричної енергії, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника.

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

Згідно п. 5.2. Договору, Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Відповідно до п. 5.3. Договору, ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1. глави цього Договору та у відповідності до методики (порядку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором.

У відповідності до п. 5.5. Договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена регулятором, повинна бути обов`язковою для сторін з дати її введення в дію.

Згідно п. 5.6. Договору інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування.

Відповідно до п. 5.7. Договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів).

Розрахунковим періодом за цим місяцем є календарний місяць (п. 5.8. Договору).

Згідно п. 5.10. Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

У відповідності до п. 5.11. Договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів).

У разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього договору (п. 6.2. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги, згідно з умовами цього договору.

Згідно із п. 8.1. Договору постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об`єкта споживача від електроживлення у випадку порушення споживачем строків оплати за спожиту електричну енергію за цим договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості.

Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за спожиту електричну енергію за цим договором (п. 8.2. Договору).

Відновлення постачання електричної енергії споживачу може бути здійснено за умови повного розрахунку споживачем за спожиту електричну енергію за цим договором або складання сторонами графіку погашення заборгованості на умовах цього договору та відшкодування витрат постачальника на заходи з припинення та відновлення постачання електричної енергії (п. 8.3. Договору).

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що у pазі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричною енергією, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1. Договору).

У розділі 5 «Термін оплати» Комерційної пропозиції зазначено, що 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.

У разі не отримання Споживачем рахунку. Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.

Згідно пунктів 4.3. 4.13.. 5.1.2.30. ПРРЕЕ. обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 виконує відповідний оператор систем розподілу (далі - ОСР).

30.11.2020 Постачальником було видано Рахунок про сплату заборгованості за листопад 2020 року № 251400065801 від 30.11.2020 на суму 22 779,36грн. та встановлено термін сплати рахунку до 11 грудня 2020 року.

31.12.2020 Постачальником було видано Рахунок про сплату заборгованості за грудень 2020 року №251200083364 від 31.12.2020 на суму 19 561,94грн. та встановлено термін сплати рахунку до 13 січня року.

За період листопада-грудня 2020 року Відповідачем за споживання електричної енергії Позивачу було сплачено 13 098,93 грн.

З метою досудового врегулювання погашення виниклої заборгованості. Споживачу у січні 2021 року була направлена вимога про сплату заборгованості за використану електричну енергію та повторно у березні 2021 року направлені рахунки про сплату заборгованості. Однак сума боргу на теперішній момент не сплачена, що і стало причиною спору та стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 275 Господарського кдексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як визначено в частинах 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Так, відповідно до досліджених матеріалів справи і заяви, колегією суддів встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" Постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429, видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" у відповідності із Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 1.2.8. ПРРЕЕ Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" було опубліковано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у газеті "Вісті Придніпров`я" від 06.11.2018 № 84 (1984), а також розміщено на офіційному веб-сайті https://dnep.com.ua (нині - https://dp.yasno.com.ua).

У пункті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2.15. ПРРЕЕ передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Пунктом 3.2.9. ПРРЕЕ передбачено, що споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії має обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Така комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору.

Згідно п.3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічна Комерційна пропозиція не потребує підпису сторін, а укладається у порядку, визначеному вище, та являються укладеними з моменту оплати Споживачем виставленого рахунку, або з моменту споживання Споживачем електричної енергії.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем, а саме оплати рахунку постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії, що підтверджується інформацією ПрАТ «ПЕЕМ «Центральна енергетична компанія» про обсяги розподіленої електроенергію (арк.с. 33) та банківською випискою по рахунку (докази часткової оплати).

Зазначене вище спростовує заперечення відповідача, що ним не укладено договір на постачання електричної енергії в редакції наданій позивачем до матеріалів справи.

Щодо суми основного боргу.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання договірних зобов`язань позивач здійснював постачання електричної енергії в обсягах визначених договором.

Загальна сума заборгованості за період листопад по грудень 2020 року складає: 22 779,36 грн. (борг за листопад 2020 року) - 13 098,93 (оплата боргу за листопад 2020 року) + 19 561,94 грн. (борг за грудень 2020 року) = 29 242,37 грн.

Вказане підтверджується відомістю за спожиту електроенергію в у листопаді та грудні 2020 року, згідно якого кількість спожитої електроенергії склала 16113 кВт/год.

Рахунки за електроенергію (а.с. 37-40) щодо оплати за спожиту електроенергію за грудень 2019 року були надіслані (а.с.41) Споживачу, та сплаченні останнім лише частково.

Однак, доказів сплати коштів Споживачем по рахункам за спожиту в листопаді та грудні 2020 року електроенергію в сумі 29 242,37 грн. матеріали справи не містять, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально.

На час прийняття рішення, доказів оплати за поставлену електроенергію у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в сумі 29 242,37 грн. підлягає задоволенню.

Щодо суми пені.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України, насамперед, загальні положення про забезпечення виконання зобов`язання, встановлені його статтями 546-548. Проте, норми Цивільного кодексу України не повністю поширюються на господарсько-правові штрафні санкції.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Спірним є питання нарахування та стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов`язань за Договором.

Так, згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі сплином якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Розділом 6 Комерційної пропозиції передбачено, за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією. Споживач сплачує Постачальник пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання.

Дослідивши умови Комерційної пропозиції, якає невідємною частиною договру про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, суд дійшов висновку, що розділ 6 не містить іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, із зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.08.2021 року у справі №910/13575/20).

Відтак, умову, передбачену у розділі 6-му Комерційної пропозиції, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19.

Перевіривши розрахунки надані позивачем, судом встановлено, що при обчисленні пені позивачем не вірно визначено період прострочки виконання зобов`язання та не застосовано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу та не припинено нарахування через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає пеня, нарахована:

- за зобов`язаннями за листопад 2020 - за період з 12.12.2020 по 12.06.2021, відповідно до суми заборгованості 9 680,43 грн. складає 639,53грн.;

- за зобов`язаннями за грудень 2020 - за період з 14.01.2021 по 14.07.2021, відповідно до суми заборгованості 19 561,94 грн. складає 1 367,72грн.,

разом 2 092,95грн.

Отже, за розрахунком суду пеня, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2 092,95грн., а в решті вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 780,91 грн. за період з 12.12.2020 по 23.11.2021 та інфляційних втрат у розмірі 2 577,56 грн. за період грудня 2020 по листопад 2021.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 780,91 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат за допомогою системи "Законодавство" та встановив, що за прострочення зобов`язань з грудня 2020 по листопад 2021 на суму заборгованості 9 680,43 грн складає 1001,29 грн. та за період з січня 2021 по листопад 2021 на суму заборгованості 19 561,94 грн складає 1 830,84 грн., разом 2 832,13 грн, однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем, а саме 2 577,56 грн.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Д.Е.С" (49000, м. Дніпро, вул. Гладкова, буд. 6, кв. 47; код ЄДРПОУ 36441740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд 7; код ЄДРПОУ 42082379) основний борг у розмірі 29 242,37 грн., пеня у розмірі 2 092,95 грн., 3% річних у розмірі 780,91 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 577,56 грн. та судовий збір у розмірі 2 092,95грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 01.02.2022.

Суддя В.Г. Бєлік