Рішення

від 21.01.2022 по справі 908/3340/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/160/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2022 Справа № 908/3340/21

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АП-РАЙТ , код ЄДРПОУ 41224090 (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньождніпровська, буд. 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат , код ЄДРПОУ 38983006 (69600, м.Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)

про стягнення суми 226381,59 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АП-РАЙТ про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат суми 160057,81 грн. заборгованості за договором поставки № 824 від 18.12.2018, суми 12795,25 грн. - 3% річних, суми 53528,53 грн. інфляційних нарахувань, всього - загальної суми 226381,59 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3340/21, присвоєно номер провадження справи 9/160/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.01.2022 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору поставки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковими накладними № 66 від 07.09.2020 на суму 178463,33 грн., № 67 від 14.09.2020 на суму 364283,04 грн., № 68 від 20.09.2020 на суму 347311,44 грн. згідно Специфікації № 14 до Договору поставки № 824 від 18.12.2018. Внаслідок чого утворилась заборгованість, яка з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, становить 160057,81 грн. За порушення строків оплати товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача суму 12795,25 грн. - 3% річних та суму 53528,53 грн. інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов`язання. Позов обґрунтовано ст.ст. 509, 525-527, 530, 610-612, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України та умовами договору поставки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 23.12.2021 (направлений засобами поштового зв`язку 21.12.2021), по суті позовних вимог зазначив наступне. Позивач надаючи копії видаткових накладних №66 від 07.09.2020, №67 від 14.09.2020, № 68 від 20.09.2020 не надав в підтвердження повноважень копію довіреності на отримання цінностей за зазначеними накладними. Крім того у вказаних видаткових накладних відсутня посада особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. З копій видаткових накладних не вбачається хто саме отримував товар, зокрема, неможливо встановити особу та її повноваження на отримання товару та визначити її правовий зв`язок з відповідачем. За умовами п. 4.3. Договору рахунок на оплату може бути переданий постачальником покупцю по факсу або на електронну скриньку, однак Постачальник повинен протягом 2 робочих днів з дати передачі рахунку на оплату по факсу направити на адресу Покупця оригінал відповідного рахунку на оплату. Проте позивачем у позовній заяві не зазначено обставини відповідно до якої ним виконано п. 4.3. Договору, а також не додано доказів направлення рахунку за договором №824. Позовна заява не містить також і заявку Покупця (п. 5.5. Договору), яка є передумовою для оформлення видаткової накладної на відпуск товару, що поставляється за договором. Щодо нарахування позивачем 3% річних у розмірі 12 795,25 грн. та інфляційного збільшення боргу у розмірі 53 528,53 грн. за період з 12.10.2020 року по 19.10.2021 року, то відповідач зазначив, що розрахунок відповідає діючому законодавству. З приводу наданого позивачем Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.09.2020 - 19.10.2021, відповідач наголосив на тому, що акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Позивачем вказано не всі обставини, на яких ґрунтується позовна вимога та надано не всі докази, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини. Відповідач просив суд врахувати наданий ним відзив при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат (Покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю АП-РАЙТ (Постачальник, позивача у справі) був укладений договір поставки № 824 від 18.12.2018, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити Покупцю товар, зазначений у Специфікаціях до даного Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар. Найменування (номенклатура, асортимент) товару зазначені у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору. Предметом договору є дрібняк коксовий марка МК-2 (ДК 021:2015 код 09110000-3) - Товар , загальна кількість, асортимент, номенклатура зазначені у Специфікаціях. Специфікації повинні містити найменування товару, одинцю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару (п.п. 1.1 - 1.3 договору).

Загальна сума Договору складається з сум всіх Специфікацій до цього договору. Строк (термін) поставки товару обумовлюється у відповідних Специфікаціях. Поставка відбувається на умовах, зазначених в Специфікаціях. Товар постачається окремими партіями згідно виробничої необхідності в межах переліку найменувань Специфікацій (п.п. 3.2, 5.1-5.3).

Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.4 розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах, що узгоджуються сторонами у відповідних Специфікаціях на поставку Товару, які є, які є невід`ємною частиною Договору. Покупець здійснює оплату вартості товару в національній валюті України, на умовах та в порядку, передбаченому у відповідних Специфікаціях, на підставі рахунку на оплату, виставленого Постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 12 цього Договору. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 10.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 19.12.2019 визначено строк дії договору - до 31.12.2020.

03.09.2020 сторонами було підписано Специфікацію № 14 до Договору поставки №824 від 18.12.2018 у відповідності до якої узгоджено, що Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти й оплати товар: дрібняк коксовий марки МК-2 ТУ У 23.1-00190443-011:2011 (зі змінами №№,1 2) в кількості 250 тн, загальною вартістю 947499,00 грн., у т.ч. 157916,50 грн. ПДВ.

В п. 3 Специфікації визначено умови поставки: 1) СРТ - ст. Запоріжжя-Ліве - перевезення залізничним транспортом залізнична станція Запоріжжя-Ліве , Придніпровська залізниця, одержувач ЗТМК . Товаросупровідним документом є залізнична накладна. 2)DDP-склад покупця, 69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, автотранспортом Постачальника.

Згідно з п. 5 Специфікації № 14 датою поставки є дата календарного штемпеля прибуття вантажу, вказана в гр. 51 залізничної накладної, що засвідчує прибуття товару на залізничну станцію призначення та про факт поставки товару згідно умов Договору (поставка залізничним транспортом), або дата накладної на поставку товару/Акту приймання-передачі товару (поставка автотранспортом).

Покупець здійснює оплату за поставлений Товар впродовж 21 календарного дня від дати поставки товару (п. 8 Специфікації № 14).

Як слідує зі змісту позовної заяви на виконання умов вищевказаного Договору позивачем була здійснена поставка товару ТОВ ЗТМК за видатковими накладними № 66 від 07.09.2020 в кількості 47,088 т на суму 178463,33 грн., №67 від 14.09.2020 в кількості 96,117 т на суму 364283,04 грн., № 68 від 20.09.2020 в кількості 91,639 т на суму 347311,44 грн. (копії накладних додані до позовної заяви), всього - на загальну суму 890057,81 грн.

Позивачем надано копії Актів приймання-передачі косової продукції: № 7 від 07.09.2020 на суму 178463,33 грн., № 8 від 14.09.2010 на суму 364283,04 грн., № 9 від 20.09.2020 на суму 347311,44 грн., а також копії залізничних накладних від 05.09.2020, від 07.09.2020 та від 19.09.2021, згідно з якими здійснювалась поставка залізничним транспортом на станцію призначення Запоріжжя-Ліве .

На підтвердження здійснених відповідачем часткових оплат за поставлений товар позивачем надано копії платіжних доручень: № 20-0010191 від 24.12.2020 на суму 50000,00 грн., № 21-0000329 від 12.01.2021 на суму 20000,00 грн., № 21-0000579 від 19.01.2021 на суму 70000,00 грн., № 21-0000880 від 28.01.2021 на суму 38463, 33 грн., № 21-0000881 від 28.01.2021 на суму 101536,67 грн., № 21-0001122 від 02.02.2021 на суму 50000,00 грн., № 21-0001154 від 03.02.2021 на суму 50000,00 грн., № 21-0001465 від 10.02.2021 на суму 50000,00 грн., № 21-0001508 від 11.02.2021 на суму 50000,00 грн., № 21-0001688 від 17.02.2021 на суму 50000,00 грн., №21-0001953 від 24.02.2021 на суму 50000,00 грн., № 21-0002739 від 25.03.2021 на суму 50000,00 грн., № 21-0003432 від 15.04.2021 на суму 12746,37 грн., № 21-0003433 від 15.04.2021 на суму 37253,63 грн., № 21-0004424 від 12.05.2021 на суму 30000,00 грн., № 21-0009961 від 25.10.2021 на суму 20000,00 грн. Всього згідно вказаних платіжних доручень ТОВ ЗТМК перераховано на рахунок позивача загальну суму 730000,00 грн.

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача суми 160057,81 грн. заборгованості за поставлений товар, а також суми 12795,25 грн. - 3% річних, нарахованих за загальний період з 12.10.2020 по 19.10.2021 включно та суми 53528,53 грн. інфляційного збільшення за період з жовтня 2020 по вересень 2021 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом вище, за видатковими накладними № 66 від 07.09.2020 на суму 178463,33 грн., №67 від 14.09.2020 на суму 364283,04 грн., № 68 від 20.09.2020 на суму 347311,44 грн. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 890057,81 грн.

Враховуючи, встановлений в п. 8 Специфікації № 14 строк оплати товару, відповідач повинен був здійснити оплату товару впродовж 21 календарного дня від дати поставки товару. Отже термін оплати товару за видатковою накладною № 66 від 07.09.2020 настав 28.09.2020, за видатковою накладною №67 від 14.09.2020 - 05.10.2020, за видатковою накладною № 68 від 20.09.2020 - 12.10.2020 (з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України).

У вказаних видаткових накладних зазначені відповідні рахунки на оплату покупцю, а саме: рахунок № 64 від 07.09.2020, № 65 від 14.09.2020, № 66 від 20.09.2020.

В зазначених вище платіжних дорученнях, згідно з якими відповідач здійснив часткові оплати в період з 24.12.2020 по 25.10.2021 на загальну суму 730000,00 грн. у призначенні платежів вказано: сплата за коксовий дрібняк , а також рахунки № 64 від 07.09.2020, № 65 від 14.09.2020, № 66 від 20.09.2020, які вказані у видаткових накладних.

Викладені у відзиві відповідача доводи стосовно того, що позивачем не надано до позовної заяви заявок покупця на відвантаження товару, у видаткових накладних відсутня посада особи, не вбачається хто саме отримував товар, тому неможливо встановити особу та її повноваження на отримання товару та визначити її правовий зв`язок з відповідачем, суд вважає неспроможними, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18 у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15).

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, належними та допустимими доказами, які підтверджують факт заборгованості, можуть бути первинні документи, зокрема такі, як товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, акти приймання-передачі товарів.

Крім копій видаткових накладних, у яких в графі Отримав міститься відтиск штампу складу № 57050 ТОВ ЗТМК та підпис (без зазначення ПІБ), позивачем також надано в матеріали справи Акти прийому-передачі товару №7 від 07.09.2020 на суму 178463,33 грн., № 8 від 14.09.2020 на суму 364283,04 грн., № 9 від 20.09.2020 на суму 347311,44 грн., які підписані з боку відповідача в.о. директора ТОВ ЗТМК Лубенніковим С.В. (на підставі вказаних у актах відповідних довіреностей) та скріплені печаткою відповідача , а також містять підпис зав.складом ТОВ ЗТМК , та є належними доказами, які підтверджують прийняття ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат (Покупець) від ТОВ АП-РАЙТ (Постачальник) товару, відвантаженого на ст.Запоріжжя-Ліве, асортимент та вартість якого відповідають видатковим накладним.

З огляду на викладене зазначені відповідачем недоліки при оформленні видаткових накладних, а також ненадання позивачем заявок Покупця на відвантаження товару, не спростовують його отримання відповідачем та не впливають на вирішення судом спору у даній справі. Надані позивачем докази у їх сукупності є належними доказами, які підтверджують факт постачання товару відповідачу та його прийняття ним.

Крім того, факт отримання товару відповідач у відзиві не заперечив, більша частина товару ним оплачена, однак із порушенням встановленого строку на оплату.

Зважаючи на суми проведених відповідачем часткових оплат, останнім повністю оплачено вартість товару за видатковими накладними № 66 від 07.09.2020 та № 67 від 14.09.2020 та частково за видатковою накладною № 68 від 20.09.2020, що також є свідченням отримання товару.

Стосовно посилання відповідача на ненадання позивачем доказів направлення відповідачу рахунків на оплату, то по-перше, як встановлено судом вище, відповідні рахунки були вказані у призначенні платежів платіжних доручень, за якими відповідачем здійснювались оплати за товар, по-друге, зазначене відповідачем не впливає на обов`язок Покупця здійснити оплату отриманого товару у встановлений договором строк.

З урахуванням здійснених часткових оплат заборгованість відповідача за поставлений товар складає 160 057,81 грн. (890057,81-730000), яка заявлена позивачем до стягнення.

Доказів виконання зобов`язання щодо оплати заявленої до стягнення суми основного боргу за поставлений товар відповідач суду не надав.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 160 057,81 грн. заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 12795,25 грн. - 3% річних та суми 53528,53 грн. втрат від інфляційного збільшення.

Відповідно до приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунком сума 3% річних нарахована на суму простроченого грошового зобов`язання за загальний період 12.10.2020 по 19.10.2021, з урахуванням здійснених часткових оплат.

Факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив наступне. Оскільки останнім днем строку оплати товару за видатковою накладною № 68 від 20.09.2020 на суму 347311,44 грн. є 12.10.2020 (з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України), то нарахування відсотків річних на суму даної накладної, починаючи з 12.10.2020, як то слідує з розрахунку позивача, є безпідставним. Крім того, слід враховувати, що день фактичної сплати суми заборгованості (в т.ч. часткової) не включається в період часу за який здійснюється нарахування 3% річних, що не було враховано позивачем при здійсненні розрахунку.

З огляду на вищезазначене, суд, здійснивши перерахунок, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем граничного періоду розрахунку та максимального розміру відповідних нарахувань, дійшов до висновку, що до стягнення з відповідача належить сума 12693,64 грн. 3% річних. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних судом відмовляться.

Перевіривши розрахунок інфляційний втрат за загальний період з жовтня 2020 по вересень 2021 включно, суд встановив, що його здійснено правильно, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом у заявленому позивачем розмірі - в сумі 53528,53 грн.

Таким чином в цілому позов задовольняється судом частково.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат , код ЄДРПОУ 38983006 (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АП-РАЙТ , код ЄДРПОУ 41224090 (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньождніпровська, буд. 4) суму 160057 (сто шістдесят тисяч п`ятдесят сім) грн. 81 коп. основного боргу, суму 12693 (дванадцять тисяч шістсот дев`яносто три) грн. 64 коп. - 3% річних, суму 53528 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот двадцять вісім) грн. 53 коп. - інфляційних втрат та суму 3394 (три тисячі триста дев`яносто чотири) грн. 20 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 01.02.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва