Рішення

від 27.01.2022 по справі 909/1086/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1086/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання - за дорученням судді помічник судді Григорчук І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство"

до відповідача Приватного підприємства "Тартак-Люкс"

про стягнення завданих збитків в сумі 87674 грн 58 к.,

за участю:

представника позивача Іванцюк І. І.

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Суть спору.

ДП "Надвірнянське лісове господарство" звернулося до господарського суду з позовом до ПП "Тартак-Люкс" про стягнення завданих збитків в сумі 87674 грн 58 к.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 17.11.2021 постановлено позовну заяву ДП "Надвірнянське лісове господарство" залишити без руху, встановлено позивачу десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі суду належним чином засвідчених копій свідоцтва платника ПДВ ПП "Тартак-Люкс", поштової квитанції про надсилання претензії ПП "Тартак-Люкс" та належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (фіскальний чек).

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 01.12.2021 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 20.12.2021, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 20.12.2021 суд відклав розгляд справи на 27.01.2022.

27.01.2022 до суду від позивача надійшло клопотання № 01-2/67 від 26.01.2022 (вх. № 1331/22) про долучення до матеріалів справи копій таких документів: договорів, актів виконаних робіт, платіжних доручень.

Суд належним чином повідомляв сторін про дату та час розгляду справи.

Явка представника позивача в судове засідання свідчить про належне його повідомлення про дату та час розгляду справи.

Що стосується відповідача, то ухвали від 01.12.2021 та від 20.12.2021 повернулися до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали у цій справі було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з їх текстом.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав останньому за належною адресою для вчинення відповідних дій, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог ухвал суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 178 ГПК України визначено право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі в судовому засіданні представника відповідача, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

При розгляді даної справи суд також керувався положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Позиції сторін.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем обов`язку, щодо проведення реєстрації податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін, що в свою чергу позбавило позивача права на податковий кредит та призвело до завдання йому матеріальних збитків.

Письмово позиція позивача щодо даного спору викладена у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між ДП "Надвірнянське лісове господарство" та ПП "Тартак-Люкс" в період з січня 2020 року до вересня 2021 року існували договірні відносини щодо виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісівництвом. Наведений факт підтверджують договори про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісівництвом: № 07-4/991 від 21.12.2020, № 07-4/989 від 21.12.2020, № 07-4/322 від 19.05.2021 № 07-4/323 від 19.05.2021, № 07-4/321 від 19.05.2021, № 07-4/238 від 29.03.2021, № 07-4/237 від 29.03.2021, № 07-4/351 від 07.06.2021, № 07-4/324 від 19.05.2021.

Відповідач надав (виконав), а позивач отримав обумовлені вказаними вище договорами послуги (роботи), про свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі виконаних робіт: № 000001305 від 31.08.2021 та № 000000494 від 31.03.2021 (за договором № 07-4/238 від 29.03.2021), № 000001124 від 31.07.2021, № 000001014 від 30.06.2021, № 000000791 від 31.05.2021 (за договором № 07-4/321 від 19.05.2021), № 000001125 від 31.07.2021, № 000001015 від 30.06.2021 та № 000000790 від 31.05.2021 (за договором № 07-4/322 від 19.05.2021), № 000001262 від 31.08.2021 та № 000001821 за жовтень 2021 року (за договором № 07-4/324 від 19.05.2021), № 000000084 від 31.12.2020 (за договором № 07-4/989 від 21.12.2020), № 000000198 від 31.12.2020 (за договором № 07-4/991 від 21.12.2020), № 000000369 від 31.03.2021 та № 000000557 від 30.04.2021 (за договором № 07-4/237 від 29.03.2021), № 000001013 від 30.06.2021 (за договором № 07-4/323 від 19.05.2021), № 000000793 від 31.05.2021 (за договором № 07-4/324 від 19.05.2021), а також акти виконаних робіт: за договором № 07-4/902 від 14.12.2020 (за грудень 2020 року), за договором № 07-4/351 від 07.06.2021 (за червень 2021 року), за договором № 07-4/350 від 07.06.2021 (за червень 2021 року).

В актах приймання-передачі виконаних робіт та актах виконаних робіт вартість виконаних робіт включає ПДВ.

За виконані роботи позивач розрахувався з відповідачем в повному обсязі, зокрема, провів оплату на загальну суму 569098 грн 01 к., про що свідчать платіжні доручення: № 2858 від 05.11.2021, № 2883 від 09.11.2021, № 2884 від 09.11.2021, № 2857 від 05.11.2021, № 2856 від 05.11.2021, № 2855 від 05.11.2021, № 2745 від 28.10.2021, № 2746 від 28.10.2021, № 2744 від 28.10.2021, № 2743 від 28.10.2021, № 2742 від 28.10.2021, від 09.03.2021, № 425 від 09.03.2021, № 424 від 09.03.2021, № 82 від 25.01.2021, № 81 від 25.01.2021, № 79 від 25.01.2021, № 80 від 25.01.2021.

Однак, відповідач порушив порядок реєстрації податкових накладних та надав позивачу лише одну зареєстровану податкову накладну № 3 від 31.12.2020 на суму 7175 грн 09 к., інших податкових накладних на очікувану суму 87674 грн 58 к. позивач не отримував.

Доказом того, що ПП "Тартак-Люкс" є платником ПДВ є витяг № 2009154500003 з реєстру платників податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи.

Позивач звертався до відповідача з претензійною вимогою № 07-2/4 від 05.07.2021 щодо реєстрації податкових накладних.

Однак, вимога залишена без реагування з боку відповідача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно ст. 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст. 74, 76, 77 ГПК України).

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Стаття 14 ПК України визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п. п. 14.1.178.); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. п. 14.1.181).

У ст. 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.1, 198.2 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зазначених у наведеній нормі. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно правил ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України).

Так, як установлено судом між сторонами виникли правовідносини на підставі договорів про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісівництвом.

Актами виконаних робіт підтверджено виконання та надання послуг, пов`язаних із лісівництвом.

Операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до п. п. 185.1 ст. 185 ПК України є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковується за ставкою 20 відсотків (ст. 193 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні докази оформлення та реєстрації ПП "Тартак-Люкс" податкових накладних на зазначені вище операції з виконанням робіт та надання послуг, пов`язаних з лісівництвом, в повному обсязі.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 зробив правовий висновок про те, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

При цьому, як зазначено у вказаній постанові, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, ПП "Тартак-Люкс" в порушенням вимог ст. 201 ПК України не склало та не зареєструвало податкові накладні, у зв`язку з чим ДП "Надвірнянське лісове господарство" було позбавлено права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 87674 грн 58 к.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю ПП "Тартак-Люкс" щодо виконання визначеного законом обов`язку скласти і зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту ДП "Надвірнянське лісове господарство", а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 87674 грн 58 к., яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

ПП "Тартак-Люкс" повідомлені позивачем обставини не заперечив, доказів на їх спростування не подав, свою вину не спростував.

Висновок суду.

В контексті наведеного позов підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2379 грн 00 к. згідно платіжного доручення № 2929 від 10.11.2021.

Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, беручи до уваги ціну позову, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 2270 грн 00 к.

Суд звертає увагу на те, що позивач має право на повернення сплаченого судового збору в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, в порядку встановленому п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 86, 129, 178, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" до відповідача Приватного підприємства "Тартак-Люкс" про стягнення завданих збитків в сумі 87674 грн 58 к. - задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Тартак-Люкс" (вул. Івана Миколайчука, буд. 14/35, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 37182850) на користь Державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" (вул. Соборна, буд. 163, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400; ідентифікаційний код 22189564) 87674 (вісімдесят сім тисяч шістсот сімдесят чотири) грн 58 к. збитків та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 к. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 01.02.2022.

Суддя Т. В. Стефанів