Рішення

від 27.01.2022 по справі 917/1382/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2022 Справа № 917/1382/21

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький молокозавод" вул. Миру, 24, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область,37740

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Хол" вул. Полтавська, 26-А, м. Миргород, Полтавська область,37600

про стягнення 270 000,00 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники учасників справи:

від позивача: вістуні

від відповідача: відсутні

Обставини справи: 31.08.2021 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький молокозавод" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Хол" про стягнення 270 000,00 грн. заборгованості, яка складається з 225 000,00 грн. основного боргу та 45 000,00 грн. штрафу.

Ухвалою від 02.09.2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання у справі на 30.09.2021 року на 10:00 год. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167, 184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 15 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

23.09.2021 року від відповідача до суду надійшло клопотання від 22.09.2021 року про надання додаткового строку для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 24.09.2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Хол" про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву у справі №917/1382/21 задоволено, продовжено відповідачу процесуальний строк, встановлений судом для подачі відзиву на позовну заяву до 08.10.2021 року.

В судовому засіданні 30.09.2021 року оголошено перерву до 28.10.2021 року.

11.10.2021 року від відповідача надійшов відзив на позову заяву ( арк. с. 141-142). В поданому відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що з наданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків станом на 2021 року між позивачем та відповідачем за термін дії договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію на суму 588 928,50 грн., що становить ціну договору. Відповідно до п. 11.3.4. статуту позивача, директор має право одноразово вчиняти правочини, або кілька правочинів з одним, або афілійованими контрагентами (п.11.3.3.) загальна вартість яких не перевищує 100 000,00 грн. Для правочинів більшою вартістю директор зобов`язаний отримати згоду загальних зборів або учасників товариства, що володіють не менш як 50% голосів. Отже, на думку відповідача, директор позивача при укладені дистриб`юторського договору №16 від 31.12.2020 року перевищив свої повноваження надані статутом товариства і позивач не набув цивільних прав та обов`язків на підставі даного договору.

Також відповідач вказує на те, що розмір заборгованості за договором, яку просить стягнути позивач, не підтверджується належними і допустимими доказами. Так, згідно надано позивачем акту звірки взаємних розрахунків станом на 2021 року між позивачем та відповідачем за термін дії договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію на суму 588 928,50 грн., а відповідачем сплачено позивачу за неї 545 461,45 грн. Отже різниця між вартість поставленої за договором продукції та оплатою становить 43 467,05 грн., а не 225 000,00 грн., як зазначає позивач. Сума 181 532,95 грн., яка вказана позивачем в акті звірки як початкове сальдо, не є і не може бути заборгованістю за договором, оскільки самим позивачем в акті звірки зазначено, що вона виникла до укладення договору. В зв`язку з невизнанням розміру заборгованості за договором відповідачем даний акт звірки не підписано. Вимоги позивача про стягнення штрафу за систематичне порушення фінансової дисципліни на підставі п. 7.2. договору безпідставними, оскільки у відповідності до умов даного пункту договору для нарахування штрафу необхідна наявність, крім порушення термінів оплати, таких обставин як не подання звітності у формі та строки визначені договором та ігнорування нагадувань і попереджень з боку постачальника. Позивачем не зазначено, яку саме звітність не подано відповідачем у визначені строки та коли з цього приводу позивач направляв відповідачу нагадування і попередження.

Також відповідач вказує на те, що позивачем не обґрунтовано розмір штрафу, оскільки він нарахований від заборгованості в сумі 225 000,00 грн.

21.10.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками (арк. с. 149-174). В поданій відповіді на відзив позивач вказує на те, що перед підписанням дистриб`юторського договору №16 від 31.12.2020 року засновниками ТОВ "Оржицький молокозавод" було проведено загальні збори засновників (учасників) товариства, на яких було прийнято рішення про надання розширених повноважень директору підприємства на вчинення правочинів понад 100 000,00 грн. з ТОВ Агро Хол , що підтверджується наявним в архівах позивача протоколом загальних зборів №31/12/20 від 31.12.2020 року.

Також позивач вказує на те, що відповідачем на початку 2021 року було надано гарантійний лист, згідно з яким відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 253 000,00 грн. і брав на себе обов`язок її ліквідувати до кінця 2021 року.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем за травень 2021 року, узгоджений сторонами розмір дебіторської заборгованості відповідача склав 226 302,37 грн. З урахуванням часткового погашення відповідачем боргу на даний час розмір основного боргу відповідача складає 225 000,00 грн.

Різниця між вартістю поставленої позивачем продукції та розміром сплаченої за неї відповідачем коштів на які посилається відповідач пов`язана з тим, що до наданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків підписаного позивачем в односторонньому порядку було помилково враховано розрахунки за договором про перевезення вантажів №1-АХ від 01.09.2017 року укладеного між позивачем та відповідачем. Загальна вартість транспортних послуг наданих за договором про перевезення вантажів в період дії дистриб`юторсього договору №16 від 31.12.2020 року склала 62 259,08 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Ухвалою від 28.10.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.12.2021 року.

Судове засідання призначене на 07.12.2021 року не відбулось в зв`язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. на лікарняному.

Ухвалою від 20.12.2021 року суд розгляд справи по суті призначив на 13.01.2022 року.

Відповідач в судове засідання 13.01.2022 року не з`явився. Ухвала суду від 20.12.2021 року, яка направлялася відповідачу на адресу місцезнаходження вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Полтавська, 26-А, м. Миргород, Полтавська область,37600) повернулася до суду без вручення відповідачу з відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою .

В судовому засіданні 13.01.2022 року суд оголосив перерву в судовому засіданні до 27.01.2022 року.

20.01.2022 року від позивача до суду надійшли пояснення щодо розрахунку заборгованості. В поданих поясненнях позивач вказує на те, що долучений позивачем розрахунок заборгованості базувався на акті звірки взаємних розрахунків за період 2021 року. В судовому засіданні було встановлено, що даний акт звірки сформовано не вірно, оскільки в ньому було враховано ще один договір дистрибуції з контрагентом ТОВ Агро Хол , в рамках якого відбувалась співпраця позивача та відповідача до 2020 року, коли було підписано договір №16 від 31.12.2020 року. У зв`язку з помилкою в формуванні акту звірки виникли істотні розбіжності в розділах Дебет та Кредит , зокрема, було зменшено кількість поставок продукції, але збільшено обороти коштів за період поставки. Попри неточності у акті звірки відповідач в судовому засіданні частково підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем.

Позивач та відповідач в судове засідання 27.01.2022 року не з`явились, про місце, дату час його проведення повідомлялися судом належним чином.

На адресу відповідача (вул. Полтавська, 26-А, м. Миргород, Полтавська область,37600) судом була направлена ухвала суду від 13.01.2022 року з повідомленням про перерву в судовому засіданні до 27.01.2022 року.

Однак зазначена ухвала повернулася до суду без вручення відповідачу з відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою .

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 13.01.2022 року є 21.01.2022 року.

Крім того, ухвала від 13.01.2022 року у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, суд належним чином повідомляв позивача та відповідача про перерву в судовому засіданні до 27.01.2022 року.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

31.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оржицький молокозавод" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Хол" (дистриб`ютор, відповідач) укладено дистриб`юторський договір №16 (арк. с.35-39).

В укладеному договорі сторони узгодили, зокрема, наступне:

- постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) дистриб`ютору визначену цим договором продукцію, а дистриб`ютор зобов`язується приймати цю продукцію та здійснювати її оплату (п.1.1. Договору);

- найменування, ціна та асортимент продукції, що постачається постачальником визначається згідно Специфікації (Додаток №1С договору), яка є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору);

- кількість продукції та асортимент конкретної партії, умови передачі при кожній поставці вказуються в замовленні дистриб`ютора, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку, та з зазначенням ціни кожної одиниці та партії продукції в цілому відображається в товарній (товарно-транспортній) накладній (п. 1.3. Договору);

- ціна договору визначається сумою грошових коштів усіх товарних (товарно-транспортних) накладних, підписаних сторонами протягом терміну дії договору (п. 1.4. Договору);

- право власності на продукцію та ризик її втрати переходить від постачальника до дистриб`ютора з моменту підписання уповноваженою матеріально відповідальною особою останнього товарної (товарно -транспортної) накладної, завіреної печаткою або штампом, яка засвідчує факт передачі продукції дистриб`ютору (п. 3.9. Договору);

- розрахунки за отриману продукцію здійснюються в безготівковій формі або готівкою (згідно з чинним законодавством) не пізніше ніж за 14 календарних днів після отримання продукції. Інший термін та порядок оплати за продукцію може бути передбачений у додатковій угоді до цього Договору (п. 6.1. Договору);

- у випадку неодноразового порушення дистриб`ютором термінів оплати за продукцію без обґрунтованих причин чи обставин у встановлений договором термін, та не подання звітності у формі та строки визначені договором, в разі ігнорування нагадувань і попереджень з боку постачальника, дистриб`ютор додатково до неустойки, передбаченої п. 7.1. договору виплачує постачальнику за вимогою останнього штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості перед постачальником (п. 7.2. Договору).

31.12.2020 року між сторонами підписано додаткову угоду №1 до дистриб`юторського договору №16 від 31.12.2020 року (арк. с. 40).

До дистриб`юторського договору №16 від 31.12.2020 року сторонами складено та підписано специфікацію (арк. с. 41).

Як вказує позивач, ним на виконання умов договору №16 від 31.12.2020 року здійснювалось постачання відповідачу продукції за наступними видатковими накладними: №ОР000017111 від 15.03.2021 року на суму 9476,56 грн., №ОР000017564 від 16.03.2021 року на суму 5212,32 грн., №ОР000018656 від 20.03.2021 року на суму 4837,28 грн., №ОР000018784 від 22.03.2021 року на суму 9859,74 грн., №ОР000019233 від 23.03.2021 року на суму 211,08 грн., №ОР000019724 від 25.03.2021 року на суму 4722,05 грн., №ОР000020278 від 27.03.2021 року на суму 3668,33 грн., №ОР000020450 від 29.03.2021 року на суму 4470,49 грн., №ОР000020951 від 30.03.2021 року на суму 8132,95 грн., №ОР000021394 від 01.04.2021 року на суму 7070,39 грн., №ОР000021934 від 03.04.2021 року на суму 1756,88 грн., №ОР000022524 від 06.04.2021 року на суму 8101,46 грн., №ОР000023082 від 08.04.2021 року на суму 13023,43 грн., №ОР000023825 від 12.04.2021 року на суму 4378,22 грн., №ОР000024225 від 13.04.2021 року на суму 8029,02 грн., №ОР000024772 від 15.04.2021 року на суму 6072,19 грн., №ОР000025293 від 17.04.2021 року на суму 4525,57 грн., №ОР000025456 від 19.04.2021 року на суму 4307,64 грн., №ОР000025943 від 20.04.2021 року на суму 3549,54 грн., №ОР000026445 від 22.04.2021 року на суму 6050,75 грн., №ОР000027034 від 24.04.2021 року на суму 7553,38 грн., №ОР000027288 від 26.04.2021 року на суму 3702,77 грн., №ОР000027572 від 27.04.2021 року на суму 6641,44 грн., №ОР000028139від 29.04.2021 року на суму 8990,69 грн., №ОР000028745 від 01.05.2021 року на суму 5138,74 грн., №ОР000029105 від 04.05.2021 року на суму 5672,74 грн., №ОР000029632 від 06.05.2021 року на суму 5777,88 грн., №ОР000030229 від 08.05.2021 року на суму 6185,39 грн., №ОР000030362 від 10.05.2021 року на суму 4699,99 грн., №ОР000030837 від 11.05.2021 року на суму 20823,97 грн., №ОР000031437 від 13.05.2021 року на суму 30348,23 грн., №ОР000031985 від 15.05.2021 року на суму 3210,59 грн.

Крім того, на підтвердження поставки продукції відповідачу за вище перерахованими видатковими накладними позивачем надано товарно-транспорті накладні: №17111 від 15.03.2021 року на суму 9476,56 грн.; №17564 від 16.03.2021 року на суму 5212,32 грн.; №18784 від 22.03.2021 року на суму 9859,74 грн., №19233 від 23.03.2021 року на суму 211,08 грн., №19724 від 25.03.2021 року на суму 4722,05 грн., №20278 від 27.03.2021 року на суму 3668,33 грн., №20450 від 29.03.2021 року на суму 4470,49 грн., №20951 від 30.03.2021 року на суму 8132,95 грн., №21394 від 01.04.2021 року на суму 7070,39 грн., №21934 від 03.04.2021 року на суму 1756,88 грн., №22524 від 06.04.2021 року на суму 8101,46 грн., №23082 від 08.04.2021 року на суму 13023,43 грн., №23825 від 12.04.2021 року на суму 4378,22 грн., №24225 від 13.04.2021 року на суму 8029,02 грн., №24772 від 15.04.2021 року на суму 6072,19 грн., №25293 від 17.04.2021 року на суму 4525,57 грн., №25456 від 19.04.2021 року на суму 4307,64 грн., №25943 від 20.04.2021 року на суму 3549,54 грн., №26445 від 22.04.2021 року на суму 6050,75 грн., №27034 від 24.04.2021 року на суму 7553,38 грн., №27288 від 26.04.2021 року на суму 3702,77 грн., №27572 від 27.04.2021 року на суму 6641,44 грн., №28139 від 29.04.2021 року на суму 8990,69 грн., №28745 від 01.05.2021 року на суму 5138,74 грн., №29105 від 04.05.2021 року на суму 5672,74 грн., №29632 від 06.05.2021 року на суму 5777,88 грн., №30229 від 08.05.2021 року на суму 6185,39 грн., №30362 від 10.05.2021 року на суму 4699,99 грн., №31437 від 13.05.2021 року на суму 30348,23 грн., №31985 від 15.05.2021 року на суму 3210,59 грн.

Після проведення звірки взаємних розрахунків за актом звірки взаємних розрахунків станом за період 2021 рік за даними позивача заборгованість відповідача за поставлену продукцію складає 225 000,00 грн.

Також позивач вказує на те, що відповідачем на початку 2021 року було надано гарантійний лист згідно з яким відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 253 000,00 грн. і брав на себе обов`язок її ліквідувати до кінця 2021 року.

Позивач посилається на підписаний між позивачем та відповідачем акт звірки взаємних розрахунків за травень 2021 року, де узгоджений сторонами розмір дебіторської заборгованості відповідача склав 226 302,37 грн.

13.08.2021 року позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію 12/08/21 за вих. №2014 від 12.08.2021 року про сплату заборгованості за договором №16 від 30.12.2020 року. Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 270 000,000 грн. заборгованості за Дистриб`юторським договором №16 від 31.12.2020 року, яка складається з: 225 000,00 грн. основного боргу та 45000,00 грн. штрафу зав систематичне порушення відповідачем фінансової дисципліни.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію виписки з ЄДР по позивачу; копію довідки про зміну реквізитів позивача; копію витягу з ЄДР по відповідачу; копію статуту позивача; копію дистриб`юторського договору №16 від 31.12.2020 року; копію додаткової угоди №1 від 31.12.2020 року; копію специфікації до дистриб`юторського договору №16 від 31.12.2020 року; копію гарантійного листа відповідача; копію претензії №21/05/21 з доказами її направлення; копію претензії 12/08/21 з доказами її направлення; копію акту звірки взаємних розрахунків за 2021 рік між позивачем та відповідачем; копію листа відповідача про припинення співпраці; копії видаткових накладних; №ОР000017111 від 15.03.2021 року, №ОР000017564 від 16.03.2021 року, №ОР000018784 від 22.03.2021 року, №ОР000019233 від 23.03.2021 року, №ОР000019724 від 25.03.2021 року, №ОР000020278 від 27.03.2021 року, №ОР000020450 від 29.03.2021 року, №ОР000020951 від 30.03.2021 року, №ОР000021394 від 01.04.2021 року, №ОР000021934 від 03.04.2021 року, №ОР000022524 від 06.04.2021 року, №ОР000023082 від 08.04.2021 року, №ОР000023825 від 12.04.2021 року, №ОР000024225 від 13.04.2021 року, №ОР000024772 від 15.04.2021 року, №ОР000025293 від 17.04.2021 року, №ОР000025456 від 19.04.2021 року, №ОР000025943 від 20.04.2021 року, №ОР000026445 від 22.04.2021 року, №ОР000027034 від 24.04.2021 року, №ОР000027288 від 26.04.2021 року, №ОР000027572 від 27.04.2021 року, №ОР000028139від 29.04.2021 року, №ОР000028745 від 01.05.2021 року, №ОР000029105 від 04.05.2021 року, №ОР000029632 від 06.05.2021 року, №ОР000030229 від 08.05.2021 року, №ОР000030362 від 10.05.2021 року, №ОР000031437 від 13.05.2021 року, №ОР000031985 від 15.05.2021 року; копії товарно-транспортих накладних: №17111 від 15.03.2021 року; №17564 від 16.03.2021 року; №18784 від 22.03.2021 року, №19233 від 23.03.2021 року, №19724 від 25.03.2021 року, №20278 від 27.03.2021 року, №20450 від 29.03.2021 року, №20951 від 30.03.2021 року, №21394 від 01.04.2021 року, №21934 від 03.04.2021 року, №22524 від 06.04.2021 року, №23082 від 08.04.2021 року, №23825 від 12.04.2021 року, №24225 від 13.04.2021 року, №24772 від 15.04.2021 року, №25293 від 17.04.2021 року, №25456 від 19.04.2021 року, №25943 від 20.04.2021 року, №26445 від 22.04.2021 року, №27034 від 24.04.2021 року, №27288 від 26.04.2021 року, №27572 від 27.04.2021 року, №28139 від 29.04.2021 року, №28745 від 01.05.2021 року, №29105 від 04.05.2021 року, №29632 від 06.05.2021 року, №30229 від 08.05.2021 року, №30362 від 10.05.2021 року, №31437 від 13.05.2021 року, №31985 від 15.05.2021 року; копію договору №1-АХ про перевезення вантажів від 01.09.2017 року; копію додатку №1 від 01.09.2017 року до договору №1-АХ про перевезення вантажів від 01.09.2017 року; копію додатку №1 від 01.12.2018 року до договору №1-АХ про перевезення вантажів від 01.09.2017 року; копію додатку №1 від 01.06.2019 року до договору №1-АХ про перевезення вантажів від 01.09.2017 року; копії актів здачі-прийняття (надання послуг) від 28.02.2021 року, від 31.01.2021 року,30.04.2021 року,15.05.2021 року, 31.03.2021 року, копію акту звірки взаємних розрахунків станом за період 2021 р. між позивачем та відповідачем за договором №16 від 31.12.2020 року; копію акту звірки взаємних розрахунків станом за період: травень 2021 р. між позивачем та відповідачем; копії платіжних доручень: №4149 від 12.01.2021 року, №3377 від 10.02.2021 року, №4472 від 10.03.2021 року, №4631 від 08.04.2021 року; копію протоколу загальних зборів позивача №31/12/20 від 31.12.2020 року.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до положень статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. При цьому, в силу вимог ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із вказаними положеннями Закону кореспондуються приписи п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до яких встановлено такі ж вимоги до первинних документів. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2018р. у справі № 814/309/17).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2019р. у справі № 910/14371/18, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та посвідчення накладної печаткою товариства фіксує факт здійснення господарської операції і підтвердження договірних відносин, що є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Позивач на підтвердження відповідачу поставки відповідачу продукції за договором №16 від 31.12.2020 року та наявності у відповідача заборгованості в сумі 225 000,00 грн. посилається на наступні видаткові накладні: №ОР000017111 від 15.03.2021 року на суму 9476,56 грн., №ОР000017564 від 16.03.2021 року на суму 5212,32 грн., №ОР000018656 від 20.03.2021 року на суму 4837,28 грн., №ОР000018784 від 22.03.2021 року на суму 9859,74 грн., №ОР000019233 від 23.03.2021 року на суму 211,08 грн., №ОР000019724 від 25.03.2021 року на суму 4722,05 грн., №ОР000020278 від 27.03.2021 року на суму 3668,33 грн., №ОР000020450 від 29.03.2021 року на суму 4470,49 грн., №ОР000020951 від 30.03.2021 року на суму 8132,95 грн., №ОР000021394 від 01.04.2021 року на суму 7070,39 грн., №ОР000021934 від 03.04.2021 року на суму 1756,88 грн., №ОР000022524 від 06.04.2021 року на суму 8101,46 грн., №ОР000023082 від 08.04.2021 року на суму 13023,43 грн., №ОР000023825 від 12.04.2021 року на суму 4378,22 грн., №ОР000024225 від 13.04.2021 року на суму 8029,02 грн., №ОР000024772 від 15.04.2021 року на суму 6072,19 грн., №ОР000025293 від 17.04.2021 року на суму 4525,57 грн., №ОР000025456 від 19.04.2021 року на суму 4307,64 грн., №ОР000025943 від 20.04.2021 року на суму 3549,54 грн., №ОР000026445 від 22.04.2021 року на суму 6050,75 грн., №ОР000027034 від 24.04.2021 року на суму 7553,38 грн., №ОР000027288 від 26.04.2021 року на суму 3702,77 грн., №ОР000027572 від 27.04.2021 року на суму 6641,44 грн., №ОР000028139від 29.04.2021 року на суму 8990,69 грн., №ОР000028745 від 01.05.2021 року на суму 5138,74 грн., №ОР000029105 від 04.05.2021 року на суму 5672,74 грн., №ОР000029632 від 06.05.2021 року на суму 5777,88 грн., №ОР000030229 від 08.05.2021 року на суму 6185,39 грн., №ОР000030362 від 10.05.2021 року на суму 4699,99 грн., №ОР000030837 від 11.05.2021 року на суму 20823,97 грн., №ОР000031437 від 13.05.2021 року на суму 30348,23 грн., №ОР000031985 від 15.05.2021 року на суму 3210,59 грн.

Однак, матеріали справи не містять двох з вище перелічених видаткових накладних, а саме: видаткову накладну №ОР000018656 від 20.03.2021 року на суму 4837,28 грн. та видаткову накладну №ОР000030837 від 11.05.2021 року на суму 20823,97 грн. та товарно- транспортних накладних до даних видаткових накладних. Натомість позивачем до позовної заяви додано видаткову накладну №397 від 05.01.202021 року та товарно-транспортну накладну №397 на суму 596,38 грн. за іншим договором (№2 від 31.12.2019 року) та видаткові накладні №10975 від 18.02.2021 року на суму 18 270,19 грн. та №15324 від 08.03.2021 року на суму 5831, 16 грн. з товаро-транспортними накладними до них, які не входять до переліку видаткових накладних, заборгованість за якими просить стягнути позивач.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу продукції за договором №16 від 31.12. 2020 року на загальну суму 200 540,45 грн.

Також позивач вказує на те, що відповідачем на початку 2021 року було надано гарантійний лист, згідно з яким відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 253 000,00 грн. і брав на себе обов`язок її ліквідувати до кінця 2021 року.

При дослідженні гарантійного листа судом встановлено, що відповідач дійсно визнає заборгованість в сумі 235000,00 грн. та надає графік її погашення, однак по двом контрагентам і без конкретизації за яким саме договором чи договорами у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в сумі 235000,00 грн.

Отже, наданий позивачем гарантійний лист не підтверджує визнання відповідачем заборгованості в сумі 225 000,00 грн. саме за Дистриб`юторським договором №16 від 31.12.2020 року.

Крім того, позивач у підтвердження заборгованості за договором у позовній заяві посилається на складений позивачем в односторонньому порядку акт звірки взаємних розрахунків станом за період 2021 рік, за даними якого заборгованість відповідача за поставлену продукцію складає 225 000,00 грн. та не підписаний обома сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період: травень 2021 року.

Двадцять першого грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/499/20 досліджував питання щодо використання акту звірки взаєморозрахунків, як доказу господарської операції. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018р. у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018р. у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Разом із тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, спрямовані на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатися формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, в якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Як встановлено судом у судовому засіданні та визнається самим позивачем, акт звірки взаємних розрахунків за період 2021 рік сформовано позивачем не вірно, оскільки в ньому було враховано ще один договір з контрагентом ТОВ Агро Хол та проплати по ньому.

Отже, наданий позивачем сформований в односторонньому порядку акт звірки взаємних розрахунків за період 2021 рік не є належним доказом у підтвердження заборгованості відповідача за договором в розмірі 225 000,00 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків підписаного між позивачем та відповідачем за травень 2021 року, відповідачем сплачено позивачу 43 753,60 грн., а узгоджений сторонами розмір дебіторської заборгованості відповідача склав 226 302,37 грн.

З наданого акту звірки судом встановлено, що відповідачем частково сплачено заборгованість за договором в сумі 43 753,60 грн.

Жодних інших доказів здійснення відповідачем часткових оплат за отриману від позивача продукцію за спірним договором матеріали справи не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність факту поставки позивачем відповідачу продукції за Дистриб`юторським договором №16 від 31.12.2020 року в сумі 200540,45 грн. та її часткова оплата відповідачем в сумі 43 753,45 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленої продукції і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 156 786,85 грн., є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 7.2. договору сторони погодили, що у випадку неодноразового порушення дистриб`ютором термінів оплати за продукцію без обґрунтованих причин чи обставин у встановлений договором термін, та не подання звітності у формі та строки визначені договором, в разі ігнорування нагадувань і попереджень з боку постачальника, дистриб`ютор додатково до неустойки, передбаченої п. 7.1. договору виплачує постачальнику за вимогою останнього штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості перед постачальником (п. 7.2. Договору).

На підставі вищевикладеного позивачем здійснено нарахування відповідачу від суми заборгованості (225 000,00 грн.) 20% штрафу за систематичне порушення відповідачем фінансової дисципліни в розмірі 45 000,00 грн.

Оскільки матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 156 786,85 грн., то штраф підлягає обрахунку від даної суми.

За перерахунком, здійсненим судом, до стягнення підлягає штраф в сумі 31 357,37 грн.

Заперечення відповідача в частині того, що для нарахування штрафу на підставі п. 7.2. договору крім порушення термінів оплати необхідна наявність таких обставин як: не подання звітності у формі та строки визначені договором та ігнорування нагадувань і попереджень з боку постачальника судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Пунктом 7.2. договору сторони погодили нарахування штрафу у розмірі 20 % від суми заборгованості перед постачальником у випадку неодноразового порушення дистриб`ютором термінів оплати за продукцію без обґрунтованих причин чи обставин у встановлений договором термін, та не подання звітності у формі та строки визначені договором, в разі ігнорування нагадувань і попереджень з боку постачальника.

В рамках даної справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф за порушення відповідачем термінів оплати за продукцію без обґрунтованих причин чи обставин у встановлений договором термін. Вимог щодо стягнення з відповідача штрафу за не подання звітності у формі та строки визначені договором, ігнорування нагадувань і попереджень з боку постачальника позивачем до відповідача не заявлено.

Заперечення відповідача в частині того, що директор позивача при укладені дистриб`юторського договору №16 від 31.12.2020 року перевищив свої повноваження надані статутом товариства, судом також до уваги не приймаються, оскільки відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ "Оржицький молокозавод" №31/12/20 від 31.12.2020 року засновниками (учасниками) товариства було прийнято рішення про надання директору ТОВ "Оржицький молокозавод"Максимову В.О. повноважень з підписання дистриб`юторського договору №16 від 31.12.2020 року на загальну суму понад 100 000,00 грн. з ТОВ "Агро Хол".

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 156 786,85 грн. основного боргу та 31 357,37 грн. штрафу, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Хол" (вул. Полтавська, 26-А, м. Миргород, Полтавська область,37600, ідентифікаційний код 35716991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький молокозавод" (вул. Миру, 24, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область,37740, ідентифікаційний код 39418096) 156 786,85 грн. основного боргу, 31 357,37 грн. штрафу та 2822,16 грн. судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено 01.02.2021 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.М. Тимощенко