Ухвала

від 26.01.2022 по справі 496/1444/21

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1444/21

Провадження № 2/496/529/22

У Х В А Л А

26 січня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря - Бояренко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Медведєва М.Д.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до СТ Міжлимання , третя особа: Головне управління Держпраці в Одеській області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться вказана цивільна справа.

26 січня 2022 року до суду надійшло клопотання адвоката Медведєва Михайла Дмитровича про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву. Клопотання обґрунтоване тим, що 01.04.2021 року Біляївським районним судом Одеської області була прийнята ухвала про відкриття загального позовного провадження по справі № 496/1444/21 за позовною заявою від 29.03.2021 року ОСОБА_2 до громадської організації Садівниче товариство Міжлимання про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди. Відповідно до матеріалів цивільної справи, вказана ухвала була відправлена поштою 10.06.2021 року всім сторонам по справі. В резолютивній частині ухвали було запропоновано відповідачу, а саме, громадській організації Садівниче товариство Міжлимання , в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву, що зазначена вище, згідно з вимогами ст. 178 ЦПК України. Будь-яка особа, що представляє інтереси відповідача за законом або за довіреністю не отримувала цю ухвалу. Це підтверджується відсутністю в матеріалах цивільної справи будь-яких відомостей про вручення відповідного поштового відправлення представнику відповідача, тому відповідач не мав можливості звернутися до суду першої інстанції з відзивом на позов у встановлений в ухвалі строк. Про ухвалу від 01.04.2021 року та її зміст представнику відповідача стало відомо під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи тільки 13.12.2021 року. Представник відповідача був позбавлений можливості звернутися до суду з відзивом на позов з причин, що від нього на залежали, у зв`язку з чим, представник відповідача звернувся до суду з вказаною заявою.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача - Чижов В.А. просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача та пояснив, що відповідач та представник мали достатньо часу для надання відзиву по справі.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача - Медведєв М.Д. просив задовільнити подане клопотання.

Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, раніше до суду надав клопотання про проведення судового засідання за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Згідно частин 7, 8 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст.127 ЦПК України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

На підставі вищевикладеного вбачається, що заявляючи клопотання про поновлення відповідного процесуального строку на вчинення відповідної дії, а саме в даному випадку - подання відзиву на позовну заяву, одночасно має бути вчинена відповідна процесуальна дія, а саме - подання такого відзиву на позовну заяву.

Суд зазначає, що представник відповідачів заявляючи вказане клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву з додатками до нього, не подав до суду такого відзиву на позовну заяву з додатками до нього, за наслідком чого, суд вважає клопотання представника відповідачів безпідставним.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом враховується, що встановлення строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених ЦПК України, певних процесуальних дій.

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі Артіко проти Італії (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідачів про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього доказами, у зв`язку з чим у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 126, 127, 178, 191, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до СТ Міжлимання , третя особа: Головне управління Держпраці в Одеській області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині відмови у поновленні процесуальних строків до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 28 січня 2022 року.

Суддя О.П. Галич