Ухвала

від 31.01.2022 по справі 496/6000/21

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/6000/21

Провадження № 2/496/728/22

У Х В А Л А

31 січня 2022 рокусуддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л. , розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальність Будмарин адвоката Згода Олексія Олександровича про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

15.12.2021 року до суду надійшла позовна заява представника товариства з обмеженою відповідальність Будмарин адвоката Згода О.О. до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

27.01.2022 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на прогулянкове судно з бортовим реєстраційним номером ДАП-9284-К , 1981 року побудови, зареєстроване за ОСОБА_1 у Судновій книзі України; автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 111 CDI, 2004 року випуску, об`єм двигуна 2148 куб. см., зареєстрований 10.10.2019 у ТСЦ № 5141 РСЦ МВС в Одеській області в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів за ОСОБА_1 ; автомобіль FORD ESCAPE, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2488 куб. см., зареєстрований 21.09.2021 року у ТСЦ №5152 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів за ОСОБА_1 . До набрання чинності рішенням у справі про відшкодування шкоди.

Обґрунтовуючи своє клопотання заявник, зокрема посилався на необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову як арешт майна, що обумовлено наявністю реальних ризиків відчуження вищевказаного рухомого майна та підтверджується волевиявленням відповідача ОСОБА_1 , який є власником майна, на таке відчуження, що виразилося в розміщенні останнім на платформі онлайн-оголошень OLX оголошень стосовно продажу наступного майна з зазначенням вартості майна.

Учасники процесу, у відповідності до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України , про розгляд зазначеного клопотання не повідомлялись.

Суддя приходить до висновку що заявлене клопотання про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; накладанням арешту на майно (п.1, п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України ).

За змістом ч.7 ст. 153 ЦПК України , в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2 , 18 , 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Як встановлено, між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Разом з тим, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту може ускладнити або зробити неможливим використання майна відповідача за його призначенням та доступ до нього, тоді як достатнім буде покладення заборони на відчуження зазначеного рухомого майна.

При цьому, заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи все вищевикладене, зокрема, ціну позову у розмірі 460000 грн. та вартість майна - щодо якого заявник заявляє клопотання про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на: прогулянкове судно з бортовим реєстраційним номером ДАП-9284-К , 1981 року побудови; автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 111 CDI, 2004 року випуску, об`єм двигуна 2148 куб. см.; автомобіль FORD ESCAPE, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2488 куб. см., суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги та заявлені вимоги заяви про забезпечення позову не є співмірними, а саме вартість зазначеного рухомого майна, може перевищувати ціну позову, а тому суд вважає за можливе накласти арешт на автомобіль FORD ESCAPE, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2488 куб. см., зареєстрований 21.09.2021 року у ТСЦ №5152 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів вартість якого складає 15000 долларів США, що на думку суду є співмірним заявленим позовним вимогам.

Суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 , 258-260 ЦПК України , суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальність Будмарин - адвоката Згода Олексія Олександровича про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на автомобіль FORD ESCAPE, 2009 року випуску, об`єм двигуна 2488 куб. см., зареєстрований 21.09.2021 року у ТСЦ №5152 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів за ОСОБА_1 до набрання чинності рішенням у справі №496/6000/21 за позовом представника товариства з обмеженою відповідальність Будмарин - адвоката Згода О.О. до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Роз`яснити учасникам цивільної справи, що учасник справи може звернутися до суду з мотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ст. 158 ЦПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя М.Л. Пасечник