Ухвала

від 18.01.2022 по справі 337/6367/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.01.2022 Справа № 337/6367/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 337/6367/21 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11сс/807/39/22 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною представника (власника майна ТОВ «ІБХ-ІНЖИНІРИНГ») - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15 листопада 2021 року, якою клопотання слідчого відділу поліції №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12021082070000722 від 08 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, задоволено частково та накладено арешт на майно, належне на праві приватної власності ТОВ «ІБХ - ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 35557573), а саме на будівлі та споруди за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Солов`їна, 3 (реєстраційний номер згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1676615223101), шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

за участю прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна (ТОВ «ІНЖИНІРИНГ») - адвоката ОСОБА_6 .

Представник (власника майна ТОВ «ІБХ- ІНЖИНІРИНГ») - адвокат ОСОБА_6 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15 листопада 2021 року, якою клопотання слідчого відділу поліції №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_8 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12021082070000722 від 08 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, задоволено частково та накладено арешт на майно, належне на праві приватної власності ТОВ «ІБХ - ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 35557573), а саме на будівлі та споруди за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Солов`їна, 3 (реєстраційний номер згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1676615223101), шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що у органу досудового розслідування наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, оскільки є достатньо підстав вважати, що право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме на причали-підпірні стінки №6, №7, розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул.Солов`їна, 3, було набуте у зв`язку із підробленням офіційного документу. Слідчий суддя погодився з тим, що з метою забезпечення кримінального провадження необхідно заборонити відчужувати та розпоряджатись вказаним нерухомим майном.

В апеляційній скарзі представник (власника майна ТОВ «ІБХ- ІНЖИНІРИНГ») - адвокат ОСОБА_6 просить оскаржувану ухвалу скасувати, у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

В обґрунтуваннясвоєї скаргиапелянт зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та зроблені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, тому з таким рішенням слідчого судді неможна погодитись в повному обсязі з огляду на таке.

Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.358 КК України, а саме: під час інвентаризації державного майна за адресою: м.Запоріжжя, вул. Солов`їна, 3, від 01 січня 1994 року, члени комісії підробили офіційний документ та не включили до складу майна гідротехнічні споруди, що призвело до вибуття їх з державної власності.

В клопотанні прокурор, як на підставу накладення арешту на майно послався на таке:

-ДП «Адміністрація річкових портів» було виявлено, що згідно бази даних ГТС, яка ведеться ДП «Регістр судноплавства України», за ТОВ «ІБХ- ІНЖИНІРИНГ» обліковується причал-підпірна станка (1985 року побудови), яка розташована по вул. Солов`їна, 3 в Хортицькому районі міста Запоріжжя; (проте до клопотання слідчим відповідні документи не додавались)

- існують підстави вважати, що право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме на причали-підпірні стінки №6,№7, розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул.Солов`їна, 3, виникло на підставі підроблених документів (договорів купівлі-продажу від 25 грудня 2009 року за реєстровими номерами 3755 та 3757), шляхом підроблення офіційного документу, який посвідчується нотаріусом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, (проте, до матеріалів клопотання не додано відповідного витягу з ЄРДР, до якого було внесено відповідну інформацію про зазначені події (підробку договорів), що мали місце у 2009 році, які, на думку слідчого, містять в собі склад злочину підроблення офіційних документів), що свідчить про порушення вимог ст.214 КПК України.

- на теперішній час об`єкти нерухомого майна закріплені за реєстраційним номером №1676615223101 (згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №282834227) постановою слідчого від 08 листопада 2021 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, (проте, до матеріалів клопотання слідчим відповідної постанови про визнання речовими доказами не додано, слідчим суддею вона не досліджувалась, за таких обставин слідчий суддя мав керуватись вимогами абз.2 ч.10 ст.170 КПК України, яка викладена імперативно).

Таким чином, на час звернення з клопотанням про арешт майна слідчим, прокурором не було виконано вимоги ст.171 КПК України, яка зобов`язує учасників кримінального провадження, які звернулись до суду з клопотанням про арешт майна, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застосування такого обмежувального заходу, та надати докази на підтвердження своїх доводів.

За таких обставин, клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а відповідно, є немотивованим.

Згідно з ухвалою слідчого судді, 10 листопада 2021 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого про арешт майна.

Відповідно до матеріалів клопотання досудовим розслідуванням встановлено:

ДП «Адміністрація річкових портів» проведено моніторинг наявності гідротехнічних споруд на судноплавних річках держави, в результаті якого виявлено непоодинокі випадки використання державного майна - гідротехнічних споруд (далі - ГТС) суб`єктами господарювання без достатніх правових підстав.

ДП «Адміністрація річкових портів» було виявлено, що згідно бази даних ГТС, яка ведеться ДП «Регістр судноплавства України», за ТОВ «ІБХ- ІНЖИНІРИНГ» обліковується причал-підпірна стінка (1985 року побудови), яка розташована по вул. Солов`їна, 3 в Хортицькому районі м. Запоріжжя.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «ІБХ- ІНЖИНІРИНГ» (теперішній власник нерухомого майна) придбав спірне нерухоме майно за вказаною адресою на підставі договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2018 року, укладеного з ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску».

У свою чергу, згідно вказаного договору купівлі-продажу, ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» набуло право власності на спірний об`єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_9 25 грудня 2009 року за реєстровим номером 3755, зареєстрованого Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 31 травня 2010 року за р. №1543963, та договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_9 25 грудня 2009 року за реєстровим номером 3757, зареєстрованого Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 31 травня 2010 року за р. №28298016.

Під час відчуження спірного об`єкту нерухомого майна ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» передало, а ТОВ «ІБХ- ІНЖИНІРИНГ» прийняло, окрім нерухомого майна, оригінали технічних паспортів на всі будівлі за вказаною адресою, нотаріально засвідчені копії попередніх договорів купівлі-продажу та витягів з БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26261569 від 31 травня 2010 року та №26261674 від 31 травня 2010 року.

Окрім цього, в ході досудового розслідування було оглянуто реєстраційну (інвентаризаційну) справу на нерухоме майно та документи, що підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: м.Запоріжжя, вул. Солов`їна, 3, які знаходяться у володінні Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації. Сторонами за договорами купівлі-продажу від 25 грудня 2009 року за реєстровими номерами 3755 та 3757 є ПАТ «ППЗТ» (продавець) та ТОВ «Придніпровське підприємство по сортуванню та відвантаженню піску» (покупець). Оглядом договорів встановлено, що їх предметом є такі об`єкти нерухомого майна: ремонтно - механічні майстерні інв. №33, приміщення ДСП- кар`єр інв. №39, контора інв. №41, їдальня інв. №23, овочесховище інв. №25.

Причали-підпірні стінки №6, №7 не є предметом зазначених договорів купівлі- продажу.

Інформацією, яка міститься у інвентаризаційній справі, підтверджено, що причали-підпірні стінки №6, №7 не входили до переліку нерухомого майна, яке було приватизовано.

Перелічені вище обставини в сукупності свідчать про безпідставне набуття права власності на спірне нерухоме майно.

Також встановлено, що службові особи ПАТ «ППЗТ» звертались до Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації з метою отримання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме на причали-підпірні стінки №6, №7. Однак, у рішенні реєстратора ОСОБА_10 від 08 лютого 2010 року повідомляється, що видати витяг з Реєстру прав власності на причали-підпірні стінки №6, №7 не виявляється можливим на підставі того, що документи, які б підтверджували право власності ПАТ «ППЗТ» на причали-підпірні стінки №6, №7 - відсутні.

В даному випадку, майно на яке необхідно накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, існують вагомі підстави вважати його таким, що набуто незаконно та недобросовісно. У разі не накладення арешту на вказане майно, об`єкти нерухомості можуть бути відчужені третім особам.

Підставою для арешту вказаних об`єктів нерухомого майна є те, що об`єкти нерухомого майна є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту на майно є забезпечення кримінального провадження, запобігання відчуження, перетворення, знищення, пошкодження та псування об`єктів нерухомого майна, а отже ускладнення та затягування досудового розслідування у кримінальному провадженні, втрату основних речових доказів у кримінальному провадженні.

Слідчий просить слідчого суддю накласти арешт на майно належне на праві приватної власності ТОВ «ІБХ - ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 35557573), а саме на будівлі та споруди за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Солов`їна, 3 (реєстраційний номер згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1676615223101), шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

Заслухавши доповідь судді; представника власника майна (ТОВ «ІБХ- ІНЖИНІРИНГ») - адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст.173 КПК України, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею зазначених вимог закону враховано не в повній мірі при розгляді клопотання, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначено, що метою накладення арешту на майно є забезпечення кримінального провадження, запобігання відчуження, перетворення, знищення, пошкодження та псування об`єктів нерухомого майна.

В той же час, клопотання слідчого не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження і самих доказів, на підтвердження того, що будівлі та споруди, дійсно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Так, речовими доказами, відповідно до вимог ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

В клопотанні міститься формальне посилання на те, що забезпечення арешту необхідно для запобігання відчуження, перетворення, знищення, пошкодження та псування об`єктів нерухомого майна.

Проте, в клопотанні конкретно не зазначено, яке саме доказове значення має вищевказане майно, з огляду на правову кваліфікацію кримінального правопорушення, відомості про які внесені до ЄРДР.

Тобто, клопотання слідчого, всупереч вимогам ч.2 ст.171 КПК України, не містить належного обґрунтування необхідності вказаного арешту.

З огляду на викладене, не є переконливими доводи клопотання про те, що зазначене у цьому клопотанні майно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.

Окрім того, в матеріалах провадження та в самому клопотанні відсутні відомості про те, що будь-якій особі завдано шкоду.

Про підозру жодній особі не повідомлено. Відповідно, цивільний позов у провадженні теж відсутній.

Дослідивши надані суду матеріали, колегія суддів доходить висновку, що ініціатором клопотання не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, та не доведено що унаслідок застосування вищевказаного арешту може бути виконано завдання, для виконання якого подано клопотання.

Всупереч вимогам ст.132 КПК України, на викладене слідчий суддя уваги не звернув та без наявності для цього достатніх підстав дійшов передчасного висновку про необхідність накладення вищевказаного арешту.

Прокурор у судовому засіданні суду апеляційної інстанції долучила до матеріалів провадження копію постанови про визнання предметів речовими доказами від 08 листопада 2021 року та зазначила, що ця постанова досліджувалась слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна.

Проте, сам по собі факт винесення слідчим постанови про визнання будь-якого майна речовим доказом у провадженні не може безумовно свідчити про те, що таке майно дійсно відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст.98 КПК України. Вказаний факт має бути доведений слідчим та прокурором, чого в цьому випадку не зроблено.

Отже, колегія суддів вважає, що жодної з передбачених законом підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, як і самої доцільності такого арешту в цьому випадку не доведено у встановленому законом порядку.

З огляду на зазначене, доводи представника (власника майна ТОВ «ІБХ- ІНЖИНІРИНГ») - адвоката ОСОБА_6 , викладені в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді, є слушними.

Окрім того,при апеляційномурозгляді представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 зазначила, що в усній формі від дирекції ТОВ «ІБХ- ІНЖИНІРИНГ» вона дізналась, що заявник ДП «Адміністрація річкових портів» відкликав свою заяву та кримінальне провадження закрито.

Прокурор підтвердила, що на теперішній час слідчим закрито кримінальне провадження, проте законність цього рішення прокуратурою ще не перевірена.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що, всупереч вимогам ст.ст.94, 370 КПК України, слідчий суддя не здійснив повного і всебічного дослідження всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення клопотання, не оцінив додані до клопотання докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, без достатніх для цього підстав наклав вищевказаний арешт, та свої висновки належним чином не вмотивував в оскаржуваній ухвалі, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи зазначене,вказана ухваласлідчого суддіне можебути визнаназаконною таобґрунтованою тапідлягає безумовномускасуванню,з постановленнямнової ухвали-про відмовуу задоволенніклопотання слідчого відділу поліції №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника (власника майна ТОВ «ІБХ- ІНЖИНІРИНГ») - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15 листопада 2021 року, якою клопотання слідчого відділу поліції №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12021082070000722 від 08 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, задоволено частково та накладено арешт на майно, належне на праві приватної власності ТОВ «ІБХ - ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 35557573), а саме на будівлі та споруди за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Солов`їна, 3 (реєстраційний номер згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1676615223101), шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном, скасувати.

Відмовити у задоволенні вищезазначеного клопотання слідчого.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4