Рішення

від 14.12.2021 по справі 753/7882/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/7882/20

провадження № 2/753/573/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ПОСТАНОГОВІЙ І.О.

за участі сторін:

представника позивача Загородньої Н.К. ;

відповідача ОСОБА_2 ;

представника відповідача ОСОБА_3 ;

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-19 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний-кооператив МОЛОДІЖНИЙ-19 (далі по тексту - позивач, ЖБК МОЛОДІЖНИЙ-19 ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_2 ), (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_4 ) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 14 097,16 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 13 631,10 грн., 3% річних у розмірі 408,93 грн. та 57,13 грн. - інфляційної складової боргу.

Позовні вимоги з урахуванням збільшень мотивовані тим, що ЖБК Молодіжний-19 належним чином виконав перед відповідачами, які є власниками квартири АДРЕСА_1 , свої зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг, проте відповідачі, будучи споживачами вказаних послуг неналежним чином здійснюють їх оплату, в зв`язку з чим за ними утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідачів з урахуванням штрафних санкцій. Також позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 200 грн. та судовий збір у розмірі 2 102 грн.

Ухвалою суду від 05 червня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-19 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

09 липня 2020 року відповідачами було подано відзиви на позов, які були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

09 липня 2020 року відповідачами подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Разом з зазначеним клопотанням ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також ОСОБА_6 подані зустрічні позовні заяви.

Ухвалою суду від 13 липня 2020 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив її в підготовче судове засідання.

13 липня 2020 року ухвалою суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ МОЛОДІЖНИЙ-19 про визнання недійсними рішення загальних зборів та правління ЖБК, було повернуто позивачу за зустрічним позовом.

23 липня 2020 року представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог та відповідь на відзив, які були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

03 серпня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подану зустрічну позовну заяву до ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ МОЛОДІЖНИЙ-19 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, яка ухвалою суду від 09 вересня 2020 року прийнята до розгляду, об`єднана в одне провадження з первісним позовом та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

03 серпня 2020 року ОСОБА_6 подану зустрічну позовну заяву до ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ МОЛОДІЖНИЙ-19 про визнання недійсними рішення загальних зборів та правління ЖБК, яка ухвалою суду від 09 вересня 2020 року прийнята до розгляду, об`єднана в одне провадження з первісним позовом та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

02 грудня 2020 року представником позивача за первісним позовом було подано відзиви на зустрічні позови, які були прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03 грудня 2020 року задоволено клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 до ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ МОЛОДІЖНИЙ-19 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 09 лтпня 2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

14 грудня 2021 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ МОЛОДІЖНИЙ-19 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії та зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ МОЛОДІЖНИЙ-19 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про визнання недійсними рішення загальних зборів та правління ЖБК було залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити повністю.

Відповідач 1 та її представник в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог в повному обсязі та просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі

Відповідач 2 в судове засідання не з`явилася, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ЖБК Молодіжний-19 є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 та здійснює господарську діяльність із утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду, а також здійснює контроль за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду.

Крім того, судом також встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , копія якого наявна в матеріалах справи.

Статтею 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ст. 10 Житлового кодексу України (далі по тексту - ЖК України) встановлено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а ст. 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Так, ст. 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а ст. 68 ЖК України на власників квартир покладається обов`язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про кооперацію серед основних обов`язків члена кооперативу є сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України Про житлово-комунальні послуги (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13; висновки Верховного Суду/Касаційного цивільного суду у постанові від 10 грудня 2018 року у справі за № 638/11034/15).

Крім того, відповідно до Закону України Про захист прав споживачів відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Згідно ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Судом встановлено, що позивач надає мешканцям житлово-комунальні послуги, відповідачі в свою чергу отримують їх, при цьому не виконують зобов`язання по їх оплаті. У зв`язку з чим за ними утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги з червня 2017 року по травень 2020 року у розмірі 14 097,16 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 13 631,10 грн., 3% річних у розмірі 408,93 грн. та 57,13 грн. - інфляційної складової боргу, що підтверджується копією наявного рахунку в матеріалах справи.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч. 2 ст.625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 14 097,16 грн. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача крім судового збору у розмірі 2 102 грн., також витрати на професійну правничу допомогу у розміріг 3 200 грн.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 138 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом слід саме у договорі з клієнтом визначити механізми розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019 р.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копії додатку до договору про надання правової допомоги від 14.02.2020 року, укладеного між адвокатом Кішенець В.А. та ЖБК Молодіжний-19 , ордеру на надання правничої допомоги, актк наданих послуг від 21.02.2020 року, в якій наведено опис робіт вартістю 3 200 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач довів належними доказами, що поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 200 грн., у зв`язку із чим дана сума витрат підлягає стягненню з відповідачів разом з витратами по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 12 Закону України Про кооперацію та на підставі стст. 275, 509, 526, 610, 625 ЦК України, стст. 7, 9, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 137, 138, 141, 258, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-19 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РОНКПП НОМЕР_2 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу Молодіжний-19 (місцезнаходження: м. Київ, вул. А.Ахматової, 6; ЄДРПОУ 22883520) суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 13 631,10 грн., інфляційні втрати у розмірі 57,13 грн. та 3% річний у сумі 408,93 грн., а також судовий збір в сумі 2 102 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 200 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.