Постанова

від 26.01.2022 по справі 914/3211/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2022 р. Справа № 914/3211/20

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бонк Т.Б., Малех І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача (скаржника) - Музика М.П.

від відповідача - Медвідь В.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудкомплект", б/н від 29 червня 2021 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 25 травня 2021 року (підписане 03.06.2021 року), суддя Кітаєва С.Б.

у справі №914/3211/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудкомплект", м. Львів

до відповідача Приватного підприємства "Центр допомоги та співробітництва "Хосен", м. Львів

про стягнення 232 339,75 грн. заборгованості

в с т а н о в и в :

07 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Промбудкомплект звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства Центр допомоги та співробітництва Хосен про стягнення 232 339,75 грн., з яких: 206 635,35 грн. - основного боргу за договором оренди нежитлових приміщень №5 від 01 січня 2020 року; 18 061,43 грн. - пеня; 3 839,78 грн. - 3% річних та 3 803,19 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25 травня 2021 року у справі №914/3211/20 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 93 231,23 грн. - основного боргу; 9 760,70 грн. - пені; 3 171,22 грн. - інфляційних втрат та 2 070,29 грн. - 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивоване тим, що відповідач, всупереч умовам договору, не виконав взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендної плати за об`єкт оренди за період з 01 лютого по 15 березня 2020 року. Посилаючись на умови договору та норми ст.ст.611, 625 ЦК України та ст.ст.217, 230 ГК України, суд також дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, яка виникла за вказаний вище період.

Поряд з тим, відмовляючи в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 16 березня по 12 червня 2020 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що настання форс-мажорних обставин, підтверджених Сертифікатом Торгово-промислової палати, є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати за вказаний вище період. У зв`язку з наведеним, суд також відмовив і у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за вказаний період.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудкомплект" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25 травня 2021 року у справі №914/3211/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами. Поряд з тим, наголошує, що відповідачем повідомлено позивача про існування форс-мажорних обставин в період з 16 березня по 12 червня 2020 року, лише після звернення до суду з цим позовом із посиланням на сертифікат Торгово-промислової палати, датований лише 12 лютого 2021 року. Одночасно апелянт зазначає, що з власної ініціативи самостійно зменшив відповідачу орендну плату на 50% у спірний період.

У письмових поясненнях відповідач просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що у відповідача не було об`єктивної можливості використовувати об`єкт оренди, за визначеною метою - для розміщення кафе, зважаючи на запровадження в Україні карантину, що підтверджується відповідним сертифікатом Торгово-промислової падати від 12 лютого 2021 року. Зокрема, відповідач посилається на норми ч.6 ст.762 ЦК України.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бойко С.М., розпорядженням керівника апарату суду №75 від 26 січня 2022 року призначено проведення автоматизованої заміни складу суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 січня 2022 року суддю Бойко С.М. замінено на суддю Малех І.Б.

В судове засідання з`явилися представники сторін.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25 травня 2021 року у справі №914/3211/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, з підстав, наведених у апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у письмових поясненнях.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Промбудкомплект (в тексті договору - орендодавець) та Приватним підприємством Центр допомоги та співробітництва Хосен (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №5, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - частину приміщення площею 256, 7 кв.м, розміщене за адресою: м. Львів, вул. Газова, 26 (А-4), кім.100, 106, 107, 108.

Майно передається в оренду з метою використання в межах видів діяльності, зареєстрованих в свідоцтві (п.1.2 Договору).

Згідно з п.2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно, власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.2.3 Договору у разі припинення цього договору достроково орендар повертає майно орендодавцю попередньо попередивши його письмово за 30 днів в аналогічному порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

У п.3.1 Договору сторони погодили, що орендна плата складає 250 грн. за 1 кв. м, та становить 64 175 грн. в т.ч. ПДВ 10 695,83 грн.

Згідно з п.3.2 Договору орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно, з 25 по 30 число поточного місяця.

Орендна плата та оплата рахунків перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.3 Договору).

У п.п.3.4, 3.5, 3.6 Договору сторони погодили, що орендодавець щомісяця подає рахунки орендарю щодо компенсації експлуатаційних видатків. Оплата рахунків за експлуатаційні видатки перераховується до 5 числа наступного місяця. Орендар також відшкодовує орендодавцю: витрати на технічне обслуговування, та експлуатацію електромережі, та електрообладнання, компенсації реактивної електроенергії, та витрати, і втрати при транспортуванні електроенергії у розмірі 20% від вартості спожитої активної та реактивної електроенергії; витрати за постачання води та водовідведення, технічне обслуговування та експлуатацію водомереж - 20% від вартості спожитої води.

Відповідно до розділу 4 Договору орендар зобов`язався, зокрема, використовувати орендоване майно відповідно до його призначення, згідно встановленого режиму використання орендованого приміщення, та умов цього договору; своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та експлуатаційні видатки поточного місяця і авансові виплати наступного місяця.

Згідно з п.9.1 Договору останній діє з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно.

Припинення дії договору не звільняє орендаря від обов`язку погашення заборгованості перед орендодавцем (п.9.7 Договору).

За актом приймання-передачі від 01 січня 2020 року об`єкт оренди передано орендарю.

У матеріалах справи містяться акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: за січень №ОУ-0000001 від 31.01.2020 на загальну суму 68 304,50 грн.; за лютий №ОУ-0000013 від 29.02.2020 на загальну суму 68 098 грн.; за березень №ОУ-0000025 від 31.03.2020 на загальну суму 50 266,45 грн., за квітень №ОУ-00000030 від 30.04.2020 на загальну суму 33 038,50 грн., за травень №ОУ-0000041 від 31.05.2020 на загальну суму 33 372,42 грн., за червень №ОУ-0000054 від 12.06.2020 на загальну суму 21 589,98 грн.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень та за лютий 2020 року підписані обома сторонами. Решта актів підписані лише позивачем.

Відповідачем частково сплачувалась орендна плата за користування орендованим майном, а саме: 10.02.2020 року - 28 301,50 грн., 13.02.2020 року - 20 000 грн., 25.02.2020 року - 20 000 грн.

За актом приймання-передачі нежитлових приміщень з оренди від 12 червня 2020 року орендар повернув нежитлові приміщення, що є об`єктом договору орендодавцю.

У грудні 2020 року ТзОВ Промбудкомплект звернулось до суду з цим позовом про стягнення з ПП Центр допомоги та співробітництва Хосен 232 339,75 грн., з яких: 206 635,35 грн. - основного боргу за договором оренди нежитлових приміщень №5 від 01 січня 2020 року; 18 061,43 грн. - пеня; 3 839,78 грн. - 3% річних та 3 803,19 грн. - інфляційні втрати.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 вказаної статті).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст.286 ГК України).

Розмір орендної плати сторонами погоджено у п.3.1 Договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поряд з тим, згідно з ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Для застосування ч.6 ст.762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі №910/7495/16 вказано, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили, тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати (аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ст.762ЦК України викладена у постановах Верховного Суду у справах №914/1248/18 та №914/2264/17).

Судом встановлено, що 17 березня 2020 року ПП Центр допомоги та співробітництва Хосен видано наказ №3 Про припинення діяльності кафе-бару Куліш , у зв`язку з карантином , відповідно до якого: 1. Згідно постанови КМУ №211 від 11.03.2020 року і Протоколу №7 міської комісії ТЕБ і НС Львівської міської Ради від 16.03.2020 року припинити діяльність кафе-бару Куліш на термін впровадження карантину. В усній формі повідомити працівників кафе-бару Куліш про припинення діяльності закладу громадського харчування на період карантину. Відповідальною особою за виконання умов впровадження карантину призначити директора Поліщук Н.М. .

09 червня 2020 року відповідач надіслав на адресу позивача лист за №1/06-вих, згідно з яким повідомив про те, що на виконання постанови КМУ №211 від 11.03.2020 року із 15 березня 2020 року зупинено діяльність кафе-бару Куліш , що розміщений в нежитлових приміщеннях по вул. Газовій, 26 кафе-бар Куліш . У вказаному листі відповідач повідомив, що з вказаного періоду орендовані приміщення не використовуються. У зв`язку з тим, що зупинка діяльності у сфері громадського харчування на нормативному рівні призводить до великих збитків, ПП Хосен повідомило про відмову від подальшої оренди приміщень по вул. Газова,26 у м. Львові. Також, у листі відповідач зазначив, що оскільки приміщення не використовувалось з 15 березня 2020 року, то останній визнає заборгованість по сплаті орендної плати, що виникла з 01 лютого до 15 березня 2020 року.

12 червня 2020 року сторонами підписано акт приймання передачі нежитлових приміщень з оренди, відповідно до якого орендар повернув, а орендодавець прийняв з користування нежитлові приміщення площею 256,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Газова, 26 (А-4)/кім. 100, 106, 107, 108.

12 лютого 2021 року Львівською торгово-промисловою палатою видано ПП Центр допомоги та співробітництва Хосен сертифікат №4600-21-0211 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого Львівська торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, установлений КМУ; призупинення на час карантину у м. Львові діяльності закладів громадського харчування; заборона в Україні роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування.

Вказаний сертифікат виданий ПП Центр допомоги та співробітництва Хосен (місцезнаходження: вул. Газова, буд. 28, Львів, 79058, код ЄДРПОУ: 32053205) щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: використання переданого в оренду майна в межах видів діяльності для здійснення діяльності кафе, у термін: 16.03.2020 року за договором оренди нежитлових приміщень №5 від 17.03.2020 року, укладеним із ТзОВ Промбудкомплект , код ЄДРПОУ: 30582542, відповідно до: постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року, протоколу №7 міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій ЛМР від 16.03.2020 року, постанови КМУ за №392 від 20.05.2020 року, договору №5 від 01.01.2020 року, наказу №3 від 17.03.2020 року ПП ЦДС ХОСЕН , повідомлення ПП ЦДС ХОСЕН від 09.06.2020 року, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): з 16 березня по 12 червня 2020 року.

Згідно з пп.2 п.3 ст.14 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.14№ ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Частиною 2 ст.14№ ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з п.14 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

Відповідно до ст.29 ЗУ Про захист населення від інфекційних хвороб Кабінет Міністрів України постановив установити, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 17 березня 2020 року на всій території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 12 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №23, ст.896, №30, ст.1061) та від 20 травня 2020 року №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №43, ст.1394, №52, ст.1626).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Підпунктом 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в редакції постанови КМУ від 16.03.2020 р. №215 з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Підпунктом 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції постанови КМУ від 25.03.2020 р. №239) заборонено до 24 квітня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Підпунктом 8 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції постанови КМУ від 22.04.2020 р. №291) заборонено до 11 травня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Підпунктом 8 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції постанови КМУ від 04.05.2020 р. №343) заборонено до 22 травня 2020 року роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні установлено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

У регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції (п.2. Постанови).

Відповідно до п.п.6 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів на період карантину забороняється робота закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів (крім розміщених у них магазинів), діяльність закладів, що надають послуги з розміщення, закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури.

Норма права, закріплена в ч.6 ст.762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає.

При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об`єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту тощо.

В матеріалах справи наявний Сертифікат Львівської Торгово-промислової палати №4600-21-0211 від 12 лютого 2021 року про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який підтверджує, що ПП Центр допомоги та співробітництва Хосен , через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, установлений Кабінетом Міністрів України; призупинення на час карантину у місті Львові діяльності закладів громадського харчування; заборони в Україні роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування, було позбавлено можливості використання переданого в оренду майна в межах видів діяльності для здійснення діяльності кафе за Договором оренди нежитлових приміщень №5 від 01.01.2020 року, укладеним з ТзОВ Промбудкомплект . Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): з 16 березня до 12 червня 2020 року.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обставин, що не залежали від відповідача, та в силу ч.6 ст.762 ЦК України звільняють його від сплати орендної плати за час, протягом якого об`єкт оренди ним не міг використовуватися у відповідності до умов договору оренди.

Настання форс-мажорних обставин, підтверджених Сертифікатом Торгово-промислової палати, є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати за період з 16.03.2020 по 12.06.2020 та нарахованих штрафних санкцій, у зв`язку з чим, враховуючи часткову оплату відповідачем орендної плати, зокрема, за січень 2020 року, з відповідача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за період з 01 лютого по 15 березня 2020 року у розмірі 93 231,23 грн., яка визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Крім того, відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 2 070,29 грн. (із заявлених до стягнення 3 839,78 грн.) та інфляційних втрат в сумі 3 171,22 грн. (із заявлених до стягнення 3 803,19 грн.).

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п.5.1 Договору сторони погодили, що за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, що нараховується до моменту повного погашення заборгованості.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 63 252,94 грн. (в повному обсязі).

У пункті 3.3 Договору сторони погодили, що орендна плата та оплата рахунків перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи наведене вище, перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 9 760,70 грн. (із заявлених до стягнення 18 061,43 грн.).

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 93 231,23 грн. - основного боргу; 9 760,70 грн. - пені; 3 171,22 грн. - інфляційних втрат та 2 070,29 грн. - 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог суд правильно відмовив.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про відсутність у договорі оренди умов щодо наслідків настання форс-мажорних обставин, оскільки, підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати за договором судом встановлено на підставі норм чинного законодавства, зокрема, положень Цивільного кодексу України, ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні та відповідних постанов Кабінету Міністрів України щодо встановлення карантину.

Щодо повідомлення відповідачем позивача про зупинення діяльності кафе та неможливість використання орендованого майна за призначенням лише 09 червня 2020 року (лист відповідача №1/06-вих), колегія суддів вважає такі доводи скаржника безпідставними, оскільки наведене не впливає на наявність чи відсутність підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати у період дії карантину та заборони роботи закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо).

За наведених вище обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 25 травня 2021 року у справі №914/3211/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промбудкомплект - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №914/3211/20 повернути до Господарського суду Львівської області .

Повну постанову складено 28 січня 2022 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Малех І.Б.