Постанова

від 25.01.2022 по справі 910/7540/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2022 р. м. Київ Справа№ 910/7540/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Островерхій В.Л.

за участю представників сторін зазначених у протоколі судового засідання від 25.01.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Модус на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 (повний текст складено 28.09.2021)

у справі №910/7540/21 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Благодійної організації Фонд імені родини Гинянських

до Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурне

бюро Модус

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Комунальне підприємство Львівської обласної ради Львівська

обласна клінічна організація

про стягнення у розмірі 2 020 000 грн

ВСТАНОВИВ:

Благодійна організація "Фонд імені родини Гинянських" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" про стягнення заборгованості у розмірі 2 020 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Благодійна організація "Фонд імені родини Гинянських" зазначає, що між Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна лікарня", Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" та Благодійною організацією Фонд імені родини Гинянських було укладено Договір підряду №24/06/19 на виконання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт від 24.06.2019, за яким останній, на виконання умов Договору перерахував на поточний рахунок відповідача авансові платежі у розмірі 2 639 351,62 грн. Позивачем 28.12.2020 було розірвано укладений Договір, на момент розірвання якого відповідачем було виконано роботи на загальну вартість 619 351,62 грн, що підтверджується Актом № 1 від 30.09.2019. Позивач просить суд стягнути з відповідача різницю сплачених коштів у розмірі 2 020 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/7540/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" на користь Благодійної організації "Фонд імені родини Гинянських" грошові кошти у розмірі 2 020 000 грн. та судовий збір у розмірі 30 300 грн.

При ухваленні вказаного рішення судом першої інстанції було встановлено, Актом здачі-приймання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт від 30.09.2019, підтверджується факт надання відповідачем робіт на суму 619 351,62 грн та прийняття їх позивачем та третьою особою. 28.12.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист повідомлення про розірвання договору підряду в односторонньому порядку, який отриманий відповідачем 29.12.2020. З урахуванням положень п. 11.1.3 договору, укладений між сторонами договір підряду був розірваний в односторонньому порядку 08.01.2021. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки у відповідача існує обов`язок щодо повернення різниці між сплаченою благодійником сумою та вартістю робіт у розмірі 2 020 000,00 грн (2 639 351,62 грн - 619 351,62 грн).

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить:

- визнати поважними причини пропуску не подання висновку №23-09/21 від 23.09.2021 за результатами проведення комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи на стадії розгляду справи № 910/7540/21 у суді першої інстанції;

- врахувати висновок №23-09/21 від 23.09.2021 складений за результатами проведення комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи, та проектно-вишукувальну документацію, що розроблена на виконання Договору підряду №24/06/19 від 24.06.2019, яка міститься в матеріалах справи №910/7540/21 в електронному вигляді на CD носіях під час розгляду справи.

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/7540/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" у справі №910/7540/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7540/21, відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/7540/21.

Матеріали справи №910/7540/21 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 25.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 по справі № 910/7540/21. Запропоновано учасникам справи до 26.11.2021 надати свої міркування щодо заявленого відповідачем клопотання про визнання поважними причин пропуску не подання висновку №23-09/21 від 23.09.2021 за результатами проведення комплексної судової експертизи та будівельно-технічної експертизи та врахування при вирішенні справи висновку №23-09/21 від 23.09.2021 за результатами проведення комплексної судової експертизи та будівельно-технічної експертизи. Розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2021 року о 12 год. 00 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1- А, зал судових засідань № 6.

30.11.2021 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо клопотання про визнання поважними причини пропуску подання доказів, надіслані засобами поштового зв`язку 26.11.2021, в яких остання просить суд у задоволенні даного клопотання відповідача відмовити, на підставі ст. 80 ГПК України. Також, третя особа зазначає, що відповідач ані з відзивом на позовну заяву, ані з запереченнями на відповідь на відзив не подавав до суду першої інстанції докази на які посилається в апеляційній скарзі, та не повідомляв суд про їх наявність. Також, просив суд розглядати справу без участі представника третьої особи.

02.12.2021 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на клопотання про визнання поважними причини пропуску подання доказів.

Колегія суддів дійшла висновку про залишення даних заперечень без розгляду, на підставі до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до пункту 2 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 було встановлено строк подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, пояснення до 26.11.2021.

02.12.2021 від представника позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 по справі № 910/7540/21, надісланий засобами поштового зв`язку 23.12.2021, відповідно до поштового конверту. Колегія суддів дійшла висновку про долучення відзиву позивача до матеріалів справи, оскільки поданий в строк визначений ухвалою суду від 01.11.2021, на підставі до ч. 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечуючи проти доводів апелянта позивач вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права, а тому підлягають відхиленню судом. Так, позивач зазначає, що станом на 30.09.2019 виконавцем виконано роботи на загальну вартість 619 351,62 грн, що підтверджується актом здачі-приймання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт від 30.09.2019. Виконання робiт за Договором пiдряду виконавцем було припинено 30.10.2019, що пiдтверджуеться листом № 23 вiд 29.11.2019. В той же час, позивач листом № 0312-01 вiд 03.12.2019 не заперечував щодо припинення робiт та зазначив, що рiшення стосовно призупинення iнвентаризацiї проектних робiт узгоджене з замовником та вступає в силу з 09:00 05.12.2019. Жодних додаткових угод щодо продовження термінів виконання робіт сторонами підписано не було. 28.12.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-повідомлення про розірвання договору підряду в односторонньому порядку, який отриманий відповідачем 29.12.2020. Таким чином, Договір підряду вважається розірваним 08.01.2021 на підставі п. 11.1.3 договору. Також, позивач заперечує проти задоволення клопотання апелянта про долучення додаткових доказів на стадії апеляційного розгляду справи, на підставі ст. 80 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021, у зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці з 01.12.2021 по 17.12.2021, судді Ходаківської І.П. на лікарняному з 13.12.2021 сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/7540/21 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді - Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/7540/21 до провадження вказаною колегією суддів.

13.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" надало клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 14.12.2021 о 12:00, у зв`язку зі знаходженням представника відповідача на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 відкладено розгляд справи №910/7540/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/7540/21 на 25.01.2022 на 13 год. 00 хв.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 апеляційну скаргу у справі №910/7540/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Корсак В.А., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/7540/21 до провадження вказаною колегією суддів.

Щодо клопотання про визнання поважними причини пропуску не подання висновку №23-09/21 від 23.09.2021 за результатами проведення комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи на стадії розгляду справи № 910/7540/21 у суді першої інстанції та врахувати висновок №23-09/21 від 23.09.2021 складений за результатами проведення комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи, та проектно-вишукувальну документацію, що розроблена на виконання Договору підряду №24/06/19 від 24.06.2019, яка міститься в матеріалах справи №910/7540/21 в електронному вигляді на CD носіях під час розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду.

Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 80 цього Кодексу, чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 3 цієї статті, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Згідно частини 4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Отже, колегія суддів зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості замовити та подати до суду першої інстанції висновок експертизи до відзиву, або до письмових пояснень щодо подання доказів та не був обмежений в праві подати суду клопотання про поважність причин неподання доказів у встановлений законом строк, відповідно до ст. 80 ГПК України, тому посилання відповідача на отримання експертного висновку 23.09.2021 не заслуговує на увагу. Не дотримання відповідачем вимог ст.80 ГПК України стало підставою для відмови судом першої інстанції протокольною ухвалою від 22.09.2021 відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з 22.09.2021 на іншу дату через не можливість надати суду вказаний висновок експертизи через велику кількість матеріалів, які підлягають аналізу, про що зазначено в повідомленні про проведення судової експертизи ТОВ Міжнародна експертно-правова група від 21.09.2021, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

22.09.2021 судом першої інстанції також протокольною ухвалою було залишено без розгляду на підставі ч.2 ст.207 ГПК України клопотання відповідача від 22.09.2021 про долучення доказів до матеріалів справи, а саме проектно-вишукувальної документації, що розроблена на виконання Договору підряду №24/06/19 від 24.06.2019, а також міститься в електронному вигляді на CD (т.1 а.с.270-277) внаслідок порушення відповідачем приписів ст.80 ГПК України та не заявлення відповідачем в підготовчому засідання такого клопотання, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний господарський суд розглядає справу повторно. Тобто метою суду є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно.

За загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об`єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування даного клопотання апелянт зазначає, що докази які надані до апеляційної скарги, а саме висновок ТОВ Міжнародна експертно-правова група № 23-09/21 за результатами проведення комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи на вимогу відповідача був складений та переданий відповідачу лише 23.09.2021, в зв`язку з чим не був наданий до суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2021 представником відповідача було подано клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Прокольною ухвалою від 04.08.2021 було відмовлено у задоволенні заяви відповідача про проведення експертизи на підставі ст.ст.80,81 ГПК України через ненадання відповідачем доказів необхідних для проведення експертизи.

Статтею 207 ГПК України передбачено, що під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Стаття 118 ГПК України передбачає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, в зазначеному клопотанні відповідача, наведеному в апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих причин неможливості подання доказів у порядку та у строки, визначені ст.80 ГПК України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановлено сили, оскільки враховуючи, що з`ясування обставин справи не потребує спеціальних знань для повного, об`єктивного вирішення даного спору, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення даної справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2022 підтримав вимоги та доводи, викладені в його апеляційній скарзі та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/7540/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2022 заперечив проти вимог та доводів, викладених в апеляційній скарзі відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/7540/21 залишити без змін.

25.01.2021 представники третьої особи у судове засідання не з`явились. Просили суд розглядати справу без участі представника третьої особи.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

24.06.2019 між Благодійною організацією "Фонд імені родини Гинянських" (надалі - благодійник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Модус" (надалі - виконавець) та Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна лікарня" (надалі - замовник) був укладений договір підряду №24/06/19 на виконання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт (надалі- договір).

Відповідно до п. 1.1. договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець приймає на себе зобов`язання розробити проектно-вишукувальну документацію (а саме: Розробка документації стадії Проект . Розробка документації стадії Робоча документація , Дизайн проект, інженерно-геологічні вишукування) та виконати інжинірингові роботи по Об`єкту: Реконструкція неонатального корпусу (літ. А-2) по вулиці Чернігівська, 5 та будівлі (літ. Б-3) по вул. Некрасова, Львівської обласної клінічної лікарні м. Львів, Замовник зобов`язується прийняти, а Благодійник оплатити виконані Роботи.

Обсяг, характер, вартість всіх робіт, передбачених п. 1.1. цього договору, визначається Протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 1) та Технічним завданням на проектування (Додаток №2), погоджених та затверджених Сторонами.

Згідно з п. 2.1. договору загальна договірна ціна виконання робіт, що є предметом цього договору, визначена на підставі Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1) і складає: 3 216 351,62 грн, у тому числі ПДВ 20% - 536 058,60 грн.

Відповідно до п. 3.1.1 договору благодійник перераховує на поточний рахунок Виконавця авансові платежі згідно графіку фінансування робіт (Додаток № 4), який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.1.2. договору остаточний розрахунок за виконані проектні роботи, зазначені в п. 1.1, здійснюються Благодійником поетапно, протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту затвердження актів здачі-приймання робіт, які свідчать про закінчення окремих етапів (розділів) робіт з проектування, відповідно до Протоколу погодження Договірної ціни (Додаток № 1) та Графіку фінансування робіт (Додаток № 4).

Пунктом 8.1. договору встановлено, що здача-приймання робіт по кожному розділу проектування здійснюється впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту закінчення терміну виконання робіт за даним розділом на підставі Акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 11.1.3 договір цей договір може бути припинений достроково і розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Замовника та/ або Благодійника.

Згідно з п. 11.2 договору у випадку, якщо замовник або благодійник прийняв рішення про розірвання договору, він направляє виконавцю письмове повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення. В такому випадку дія Договору повністю або частково припиняється на 10 день від дати отримання повідомлення виконавцем, якщо більш пізній термін не встановлений безпосередньо в самому повідомленні.

Відповідно до п. 11.3 договору у випадку дострокового розірвання договору складається тристоронній акт про фактично виконаний обсяг робіт за цим договором, в якому вказується обсяг та вартість Робіт, фактично виконаних на момент розірвання договору. Такий акт підписується у порядку, встановленому статтею 7 цього договору, і є підставою проведення розрахунків між сторонами. При цьому Виконавець в момент підписання такого Акту передає Замовнику та Благодійнику проектну документацію, яка фактично виконана за договором.

Згідно з п. 11.4 договору якщо у результаті складання Акту про фактично виконаний обсяг робіт за цим договором з`ясується, що благодійником сплачено виконавцю суму, що перевищує вартість фактично виконаних робіт, згідно з вищевказаним актом, то виконавець повинен компенсувати свою заборгованість перед благодійником, як різницю між сплаченою сумою та вартістю робіт за таким актом, підписаним сторонами, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання вищевказаного акту, якщо сторони не обумовлять інший порядок взаєморозрахунків.

Пунктом 14.1. договору встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками обох сторін і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у відповідності до умов п. 3.1.1 договору підряду та Графіку фінансування було перераховано на поточний рахунок відповідача авансові платежі у розмірі 2 639 351,62 грн, про що свідчать платіжні доручення:

- №154 від 10.09.2019 у розмірі 770 000,00 грн;

- №163 від 01.10. 2019 у розмірі 239 351,62 грн;

- №164 від 01.10.2019 у розмірі 300 000,00 грн;

- №146 від 20.08.2019 у розмірі 450 000,00 грн;

- №127 від 09.07.2019 у розмірі 880 000,00 грн.

30.09.2019 на виконання умов договору між трьома сторонами договору було підписано Акт здачі-приймання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт, відповідно до якого виконавець виконав, а замовник та благодійник прийняли наступні роботи:

1. Розрахунок потреб для отримання Технічних умов - 15 000,00 грн.

2. Містобудівний розрахунок для отримання Містобудівних умов та обмежень - 60 000,00 грн.

3. Інженерно-геологічні вишукування- 45 000,00 грн.

4. Технічне обстеження будівельних конструкцій - 404 351,62 грн.

5. Дизайн проект. Етап 1 - 95 000, 00 грн.

Загальна вартість етапу виконаної роботи 619 351,62 грн, у т.ч. ПДВ 20% -103 225,27грн.

Листом № 23 від 29.11.2019 відповідачем було повідомлено позивача та третю особу, що 30 жовтня 2019 року виконання робіт за договором було призупинено у зв`язку з наміром замовника внести зміни до вихідних даних.

Листом №0312-01 від 03.12.2019 позивач не заперечував щодо призупинення робіт та зазначив, що рішення стосовно призупинення інвентаризації проектних робіт узгоджене з замовником та вступає в силу до 09:00 05.12.2019. У вищевказаному листі позивач також звернувся з відповідача з проханням провести очну інвентаризацію стану робіт за договором із викладенням відповідного акту за її результатами не пізніше 17:00 05.12.2019.

05.12.2019 в результаті проведення інвентаризації було складено документ під назвою Стадія Проект: Статус готовності документації за розділами .

21.04.2020 позивачем на адресу відповідача та третьої особи було надіслано лист-повідомлення про намір розірвати договір у зв`язку з виникненням істотної зміни обставин. Разом із вказаним листом-повідомленням позивачем було надіслано Додаткову угоду про розірвання договору, Акт звіряння взаємних розрахунків та Розрахунок вартості виконаних робіт.

У відповідь на вищевказаний лист-повідомлення відповідачем на адресу позивача та третьої особи було надіслано лист від 12.05.2020 щодо вирішення складної ситуації виконання договору з пропозицією внести зміни до договору щодо строків виконання робіт та оплати їх вартості або внести зміни до договору щодо обсягів робіт та їх вартості або розірвати договір із поверненням на користь позивача 62 650,00 грн.

28.12.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-повідомлення, у якому було повідомлено про розірвання договору в односторонньому порядку за власною ініціативою.

У відповідь на вказаний лист-повідомлення відповідачем на адресу позивача було направлено для підписання Акт здачі-приймання виконаних робіт від 12.01.2021, у якому розраховано обсяг фактично виконаних робіт на загальну суму 2 576 701,62 грн. Доказів надіслання цього Акта замовнику відповідачем суду не надано.

29.01.2021 позивач надав мотивовану відмову від підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт від 12.01.2021 та зазначив, що заборгованість виконавця складає 1 438 130,00 грн.

Претензією №1102-01 від 11.02.2021 позивач звернувся до відповідача з проханням сплатити вищевказану заборгованість протягом 10 календарних днів з дати отримання претензії.

10.03.2021 відповідач надав відповідь на претензію, у якій повідомив, що остання є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначає, що виконавцем виконано роботи на загальну суму 619 351,62 грн, а фактично благодійником сплачено на рахунок виконавця 2 639 351,62 грн, що є підставою для стягнення з відповідача різниці у розмірі 2 020 000,00 грн між сплаченої сумою та вартістю робіт за підписаним між трьома сторонами договору актом здачі-прийняття робіт від 30.09.2019 на підставі п.11.4 договору.

Суд першої інстанції оцінив подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховував, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підставно задовольнив позовні вимоги позивача, з огляду на наступне.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх (частина 1 статті 887 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Як зазначалось вище, на виконання умов договору позивачем згідно платіжних доручень №154 від 10.09.2019, №163 від 01.10.2019, №164 від 01.10.2019, №146 від 20.08.2019 та №127 від 09.07.2019 було сплачено на користь відповідача авансові платежі у розмірі 2 639 351,62 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно п. 4.2. договору датою початку робіт за договором є дата зарахування коштів в розмірі першого платежу, відповідно до п. 3.1. договору, на поточний рахунок виконавця.

Умовами п. 8.1. договору передбачено, що здача-приймання робіт по кожному розділу проектування здійснюється впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту закінчення терміну виконання Робіт за даним розділом на підставі Акту здачі-приймання виконаних робіт.

Розділом 4 договору було визначено етапи проведення робіт та строки виконання робіт по кожному етапу, а саме:

- Розрахунок потреб - 14 календарних днів, з моменту оплати першого авансового внеску;

- Містобудівний розрахунок - 21 календарний день після отримання вихідних даних;

- Інженерно-геологічні вишукування - 40 календарних днів;

- Технічне обстеження будівельних конструкцій - 45 календарних днів;

- Проектна документація. Стадія Проект - 80 календарних днів після отримання вихідних даних.

- Проектна документація. Стадія Робоча документація - 70 календарних днів після проходження експертизи стадії Проект ;

Дизайн проект. Етап 1-55 календарних днів виконано;

Дизайн проект. Етап 2-90 календарних днів після узгодження етапу 1 дизайн проекту.

Пунктом 8.1. договору здача-приймання робіт по кожному розділу проектування здійснюється впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту закінчення терміну виконання робіт за даним розділом на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 8.2. договору впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання акту, замовник та благодійник зобов`язані або прийняти виконані роботи виконавцем роботи і підписати акт, або відмовитися від підписання акту і направити на адресу виконавця мотивовану відмову.

Згідно п. 8.3. договору у разі мотивованої відмови замовника або благодійника від приймання робіт, впродовж 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання виконавцем мотивованої відмови, сторонами складається тристоронній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання. Усунення зауважень здійснюються виконавцем за свій рахунок.

Відповідно до п. 8.4. договору замовник або благодійник мають право відмовитися від підписання акта і прийняття виконаних робіт у випадках невідповідності розробленого відповідно до умов цього договору проектної документації, розробленої виконавцем, вимогам чинного законодавства, нормативних документів України і державних стандартів, а також завданню замовника.

За умовами визначеними у п. 8.5. договору у разі коли протягом 5 (п`яти) робочих днів після одержання замовником проектної документації та акту, мотивована відмова від замовника на надійшла, виконані роботи вважаються прийнятими тв підлягають оплаті за одностороннім актом без підпису замовника.

Судом встановлено, що відповідно до Акта здачі-приймання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт від 30.09.2019 відповідачем було виконано, а позивачем та третьою особою без жодних зауважень та заперечень прийнято роботи на загальну суму 619 351,62 грн (т.1 а.с. 33).

Відповідно до ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Листом №23 від 29.11.2019 виконання робіт за договором було призупинено у зв`язку з наміром замовника внести зміни до вихідних даних. Рішення стосовно призупинення інвентаризації проектних робіт було узгоджене з замовником та вступило в силу з 05.12.2019 (лист №0312-01 від 03.12.2019).

Пунктом 11.1.3 договору передбачено, що цей договір може бути припинений достроково і розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Замовника та/або Благодійника.

У випадку, якщо замовник або благодійник прийняв рішення про розірвання договору, він направляє виконавцю письмове повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення. В такому випадку дія Договору повністю або частково припиняється на 10 день від дати отримання повідомлення виконавцем, якщо більш пізній термін не встановлений безпосередньо в самому повідомленні (п. 11.2. договору).

Отже, договір підряду може бути розірваний за умовами п.11.3 договору в результаті односторонньої відмови від нього замовником та/або благодійником.

Відповідно до ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як встановлено судом першої інстанції, 28.12.2020 на адресу відповідача було надіслано лист-повідомлення, який отримано останнім 29.12.2020, у якому позивачем було повідомлено відповідача про розірвання договору підряду в односторонньому порядку.

З урахуванням договірних умов, визначених п.11.2 договору суд першої інстанції дійшов вірного висновку про розірвання договору в односторонньому порядку внаслідок односторонної відмови від договору у повному обсязі позивачем з 08.01.2021.

За умовами визначеними п.11.3 договору у випадку дострокового розірвання договору складається тристоронній акт про фактично виконаний обсяг робіт за цим договором, в якому вказується обсяг та вартість Робіт, фактично виконаних на момент розірвання договору. Такий акт підписується у порядку, встановленому статтею 7 цього договору, і є підставою проведення розрахунків між сторонами. При цьому Виконавець в момент підписання такого Акту передає Замовнику та Благодійнику проектну документацію, яка фактично виконана за договором.

Судом встановлено, що після отримання 29.12.2020 вищевказаного листа-повідомлення, відповідач направив позивачу для підписання Акт здачі-приймання виконаних робіт від 12.01.2021 на суму 2 576 701,62 грн, щодо якого отримав мотивовану відмову благодійника від 29.01.2021. Доказів надаслання цього акта замовнику відповідач суду не надав.

Якщо у результаті складання Акту про фактично виконаний обсяг робіт за цим договором з`ясується, що благодійником сплачено виконавцю суму, що перевищує вартість фактично виконаних робіт, згідно з вищевказаним актом, то виконавець повинен компенсувати свою заборгованість перед благодійником, як різницю між сплаченою сумою та вартістю робіт за таким актом, підписаним сторонами, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання вищевказаного акту, якщо сторони не обумовлять інший порядок взаєморозрахунків (п. 11.4 договору).

З урахуванням положень п. 11.3 договору, дострокового розірвання в односторонньому порядку договору підряду з 08.01.2021 за ініціативою позивача, відсутності складеного та підписаного тристороннього акта здачі-приймання виконаних робіт за цим договором на суму 2 576 701,62 грн та ненадання відповідачем суду доказів передачі замовнику та благодійнику проектної документації за договором, у відповідача виникло зобов`язання щодо компенсації позивачу на підставі п.11.4 договору різниці між сплаченою позивачем сумою та вартістю прийнятих робіт за актом підписаним трьома сторонами договору від 30.09.2019.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд першої інстанції встановив виконання відповідачем робіт на суму 619 351,62 грн, що підтверджені Актом здачі-приймання проектно-вишукувальних та інжинірингових робіт від 30.09.2019, підписаним позивачем, відповідачем та третьою особою, оплату позивачем відповідачу 2 639 351,62 грн, розірвання договору підряду в односторонньому порядку з 08.01.2021 за ініціативою благодійника згідно п. 11.1.3. договору, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, стягнув з відповідача на користь позивача 2 020 000,00 грн (2 639 351,62 грн - 619 351,62 грн), обумовлену п.11.4 договору різницю між сплаченою благодійником сумою та вартістю фактично виконаних за цим договором робіт за складеним та підписаним трьома сторонами актом від 30.09.2019.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про необхідність врахування наданого відповідачем Акта здачі-приймання виконаних робіт від 12.01.2021 на суму 2 576 701,62 грн, оскільки даний акт складений в порушення п. 11.3. договору, не підписаний замовником та благодійником згідно п. 8.2 договору, та надану позивачем відповідачу мотивовану відмову від 29.01.2021 від писання цього акта.

Посилання відповідача на мотивовану відмову благодійника від 29.01.2021 від підписання акта здачі-приймання виконаних робіт від 12.01.2021 за договором № 24/05/19 від 24.06.2019 та претензію від 11.02.2021 № 1102-01 в обґрунтування виконання відповідачем робіт за договором на суму 1 438 130 грн не заслуговує на увагу, оскільки відповідачем не надано суду доказів прийняття робіт, а також проведення інвентаризації стану робіт за договором трьома сторонами договору в порядку визначеному п 8.2. договору.

Крім того, всупереч умов, визначених п.11.3 договору, відповідачем не надано суду першої інстанції доказів передачі замовнику та благодійнику проектної документації обумовленої договором.

За приписами ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/7540/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Модус задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Модус .

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Модус на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/7540/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/7540/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Модус .

4. Матеріали справи №910/7540/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.02.2022.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

В.А. Корсак