Рішення

від 21.01.2022 по справі 907/532/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/532/21

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Оуаді С.Л.

розглянувши у судовому засіданні дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НАФТАЗАХІДНЕ НВ , м. Київ

до Бабурнич Едгара Михайловича , м. Хуст Закарпатської області

про стягнення заборгованості на суму 56092,88 грн, в т.ч.: 53095,46 грн. - основного боргу, 2997,42 грн. штрафних санкцій

представники:

позивача - Яковенко Д.А., адвокат

відповідача - не з`явився

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами до відповідача у зв`язку з невиконанням останнім як фізичною особою-підприємцем власних зобов`язань згідно укладеного з позивачем договору оренди № 61-0111 від 01.11.2016 щодо оплати орендної плати у період з 01.11.2019 по 29.02.2020 на суму 53095,46 грн., що є предметом позову в частині основного боргу.

Ухвалою суду від 29.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, сторонам встановлено строки для подачі процесуальних документів.

16.08.2021 на адресу суду надійшов письмовий відзив відповідача, за змістом якого останній проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем приховано від суду факт виконання відповідачем ремонтних робіт в орендованому приміщенні, вартість яких за умовами договору оренди (п. 7.3) повинна враховуватися в рахунок орендної плати. Стверджує, що при підписанні додаткової угоди № 3 від 29.02.20 про припинення договірних відносин за договором оренди № 61-0111 від 01.11.2016 та акту від 01.03.20 приймання-передачі орендованого майна після закінчення договірних відносин, ним зроблено відмітки на цих документах про зобов`язання сплатити заборгованість по орендній платі за мінусом витрат по акту ремонтних робіт від 29.02.20 за період 2014-2020 на суму 46453,00 грн. Наполягає на витребуванні від позивача оригіналів акту приймання-передачі від 01.03.21, акту звіряння за період з 01.11.19 по 29.02.20 та додаткової угоди № 3 про припинення договірних відносин, посилаючись на розбіжності у зазначених документах, що містяться у їх примірниках, які знаходяться у сторін щодо, зокрема, дати погашення орендарем заборгованості, переліку обладнання переданого орендарем після припинення договірних відносин, показника лічильника обліку електроенергії.

Згідно ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частинами 1 та 2 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 5 ст. 13 ГПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, суд повважав за доцільне провести розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та ухвалою від 11.10.2021 призначив судове засідання з розгляду справи на 15 листопада 2021, запропонував відповідачу у визначений судом строк надіслати копію відзиву та доданих до нього документів позивачу, якому, у свою чергу, запропоновано надати суду та в копії відповідачу відповідь на відзив, а також оригінали документів, долучених до позовної заяви та зазначених у додатках до неї під №№ 1-4 ().

Ухвалами суду від 15.11.21, 26.11.21 з підстав наведених у них судове засідання відкладалося, останній раз на 21.01.22.

Позивач надісланою суду відповіддю на відзив (заперечення) відповідача від 12.08.2021, вважає їх безпідставними, оскільки долучений акт не є належним та допустимим доказом проведення відповідачем ремонтних робіт в орендованому приміщенні, оскільки складений в односторонньому порядку відповідачем, без будь-яких підтверджуючих документів витратних матеріалів перерахованих в ньому та виконаних робіт. Повідомив, що оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, подати суду не може, оскільки такі втрачені при переміщенні документів у період з 20.10.21 по 25.10.21 у зв`язку зі зміною офісу позивача

Відповідач надісланими запереченнями на відповідь на відзив просить залишити позов без розгляду через ненадання позивачем оригіналів документів, просить справу вирішувати без участі його уповноваженого представника.

Представник позивача присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції наполягає на задоволенні позовних вимог в частині основного боргу, посилаючись на долучені до матеріалів справи документи та на те, що відповідачем не заперечується наявність заборгованості, стягнення якої є предметом спору, а заперечення проти позову зводяться до необхідності зустрічного зарахування суми ремонтних робіт, проведення яких, на думку позивача, не доведено.

Суд, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні учасника процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При цьому суд виходив з наступного.

У ході судового розгляду справи встановлено, що 01.11.2016 сторони уклали договір № 61-0111 оренди (далі - договір оренди), відповідно до умов якого ТОВ НАФТАЗАХІДНЕ НВ - позивач у справі - як орендодавець зобов`язався передати, а ФОП Бабурнич - як орендар зобов`язався прийняти у строкове платне користування для розміщення КУХНІ нежитлове приміщення площею 39,00 м 2 та частину торгівельного залу загальною площею 22, 00 м 2 , що в цілому складає 61,00 м 2 , яке розташоване по АДРЕСА_2 (далі - об`єкт оренди), за користування яким орендар сплачує орендну плату в розмірі 10000,00 грн. щомісячно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця (п.п.1.1, 4.2, 4.3)

Згідно розділу 3 договору об`єкт оренди вважається переданий орендарю з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання передачі та строк дії договору складає 12 місяців з моменту такої передачі.

01.11.2016 об`єкт оренди передано орендодавцем орендарю за договором, про що складено акт приймання-передачі.

06.02.2018 додатковою угодою № 1 про внесення змін до договору оренди, сторони дійшли згоди про збільшення розміру орендної плати за користування об`єктом оренди та встановлення її в сумі 12000,00 грн та встановивши строк дії договору 24 місяці з моменту передачі об`єкта оренди за актом приймання-передачі.

Додатковою угодою № 3 про припинення договірних відносин до договору оренди від 29.02.2020 сторони у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди узгодили, що договір оренди припиняє свою дію з 01.03.2020, акт приймання-передачі об`єкта оренди та обладнання (майна) має бути укладений сторонами в день набрання чинності цією додатковою угодою, але не пізніше 01.03.2020; остаточні розрахунки за користування об`єктами оренди та інші платежі, які пов`язані зі сплатою (компенсацією) комунальних (експлуатаційних) витрат мають бути оплачені орендарем не пізніше 01.04.2020 на банківський рахунок орендодавця; протягом 2-х днів сторони мають підписати акт звірки розрахунків та акти приймання наданих послуг, у разі непогашення орендарем заборгованості у строк визначений цією угодою орендодавець вправі застосувати до орендаря господарські санкції визначені договором та чинним законодавством (п.п.1-4).

Сторони склали та підписали акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2019 по 29.02.2020, за даними якого заборгованість на користь позивача у даній справі становить суму 53095,46 грн.

01.03.2020 сторони склали акт приймання-передачі, за текстом якого орендодавець прийняв, а орендар повернув із строкового платного користування об`єкт оренди у стані придатному для використання, претензії в орендодавця щодо технічного стану об`єкта оренди відсутні; сторони домовилися, що існуючу заборгованість з орендної плати орендар погасить не пізніше 01.04.2020.

Несплата зазначеної суми заборгованості з орендної плати послугувала підставою звернення позивача з даним позовом до відповідача, який припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що 13.04.2020 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб`єктного складу.

За змістом ст. 526 ЦКУ та ст. 193 ГКУ зобов`язання, господарське зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦКУ, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 759, 762 ЦКУ у редакції станом на час виникнення спірних відносин за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно приписів ст. 776 ЦКУ поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом; капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 283, 286 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведені приписи законодавства, приймаючи до уваги, що господарські зобов`язання повинні виконуватися суб`єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та за наведених фактичних обставин справи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за спірний період на суму 53095,46 грн. правомірні та підлягають задоволенню судом.

При цьому суд враховує, що 13.04.2020 фізичною особою-підприємцем Бабурнич Е.М. на підставі власного рішення була припинена підприємницька діяльність, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Заперечення відповідача проти позову не можуть бути прийняті судом, оскільки такі не спростовують факту наявності заборгованості останнього з орендної плати за договором оренди. Позиція відповідача по суті спірних відносин зводиться до необхідності зарахування вартості ремонтних робіт на об`єкті оренди у погашення заборгованості по орендній платі.

Надаючи оцінку наведеним твердженням відповідача, суд виходить з того, що умовами договору оренди передбачено: проведення орендарем поточного ремонту об`єкту оренди за власний кошт та власними силами (п. 5.3), ремонт об`єкта оренди проведений орендарем за власний кошт та власними силами компенсується за рахунок орендної плати (п. 7.3), разом з тим, відповідач як орендар не довів належними доказами факт здійснення ремонтних робіт та їх вартість, оскільки наданий ним "Акт ремонтних робіт за 2014-2020р." датований 29.02.2020 на суму 46453 грн. є одностороннім документом підписаним лише орендарем. Відповідачем не надано жодних документів, які би підтверджували проведення ремонтних робіт та їх вартість, відтак - відсутні підстави вважати правомірним зарахування суми 46453 грн. в рахунок заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі, наявність якої не заперечується та не спростована відповідачем у ході судового розгляду справи.

Наявність розбіжностей у примірниках акту приймання-передачі від 01.03.21 та додаткової угоди № 3 про припинення договірних відносин наданих суду сторонами щодо визначеної дати погашення орендарем заборгованості, переліку обладнання переданого орендарем після припинення договірних відносин, наявності чи відсутності показника лічильника обліку електроенергії, на що посилається відповідач заперечуючи проти позову, не є визначальними з огляду на предмет спірних відносин.

Приймаючи до уваги неможливість надання позивачем оригіналів документів, копії яких долучені до матеріалів справи, через їх втрату при переміщенні документів у період з 20.10.21 по 25.10.21 у зв`язку зі зміною офісу позивача, суд констатує, що визначальним у даному спорі є доведений факт наявності орендних відносин у період до 1.03.2020, факт наявності станом на час припинення орендних відносин заборгованості орендаря з орендної плати, що підтверджується копіями документів поданими суду обома сторонами, хоча такі і містять окремі вищенаведені розбіжності. За таких обставин та на підставі приписів ч. 10 ст. 81 ГПК України суд вправі розглянути справу за наявними в ній доказами, відхиливши вимогу відповідача про залишення позову без розгляду через ненадання позивачем оригіналів документів по справі.

Відповідно до приписів ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

За фактичних обставин справи та на підставі наведених приписів цивільного та господарського законодавства спірну заборгованість на суму 53095,46 грн., що виникла із зобов`язань перед позивачем фізичної особи-підприємця Бабурнич Е.М., належить стягнути з останього як фізичної особи.

В іншій частині позовних вимог - стягнення з відповідача суми 2997,42 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору - належить відмовити, оскільки такі санкції договором оренди не передбачені.

За змістом ст. 129 ГПК України на відповідача належить покласти судові витрати позивача пов`язані з розглядом справи відповідно до присудженої суми.

Керуючись ст.ст. 11, 13, 14, 46, 73-79, 81, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Бабурнич Едгара Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю НАФТАЗАХІДНЕ НВ (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 Б, каб. 412, код ЄДРПОУ 40852111) заборгованість на суму 53095,46 грн. (п`ятдесят три тисячі дев`яносто п`ять грн. 46 коп.), та у відшкодування судових витрат - 2148,70 грн. (дві тисячі сто сорок вісім грн. 70 коп.)

2. В іншій частині позову - відмовити, поклавши судові витрати в цій частині на позивача.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 02.02.22.

Суддя Ушак І.Г.