Ухвала

від 02.02.2022 по справі 912/193/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 лютого 2022 рокуСправа № 912/193/22

Суддя Господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради (далі - Управління приватизації, оренди майна та землі ОМР), код ЄДР 30225269, пр. Соборний, буд. 59, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000

до Фізичної особи - підприємця Шевченко Олени Анатоліївни, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 879,88 грн, розірвання договору, звільнення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Управління приватизації, оренди майна та землі ОМР до Фізичної особи - підприємця Шевченко Олени Анатоліївни з вимогами:

- стягнути з Фізичної особи - підприємця Шевченко Олени Анатоліївни на користь Управління приватизації, оренди майна та землі ОМР 879,88 грн заборгованості за Договором особистого строкового сервітуту земельної ділянки №266 від 07.09.2018;

- розірвати Договір особистого строкового сервітуту земельної ділянки №266 від 07.09.2018;

- звільнити земельної ділянки кадастровий номер 3510300000:10:396:0065, загальною площею 0,0030 га, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Перспективна (біля будинку №18);

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором особистого строкового сервітуту земельної ділянки №266 від 07.09.2018.

Як вказує позивач, на підставі рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області №560 від 31.08.2018, між Олександрійською міською радою Кіровоградської області (Власник), від імені якої та на підставі рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області №603 від 11.05.2012 діє Управління приватизації, оренди майна та землі ОМР, та Фізичною особою - підприємцем Шевченко Оленою Анатоліївною, 07.09.2018 був укладений договір особистого строкового сервітуту земельної ділянки №266, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Софіївська, (біля будинку №18), кадастровий номер 3510300000:10:396:0065, загальною площею 0,0030 га, терміном на 25 років.

Вказана земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади м. Олександрії в особі Олександрійської міської ради Кіровоградської області та була надана відповідачу для розміщення тимчасової споруди - металевого гаража, площею 0,0030 га.

В супереч умовам договору, з врахуванням зміни нормативно грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, плата за сервітутне землекористування не сплачується відповідачем на протязі 6 місяців, станом на 20.01.2022 заборгованість відповідача за спірним договором складає 879,88 грн, що в свою чергу у відповідності до п. в) п. 8.3. Договору особистого строкового сервітуту земельної ділянки №266 від 07.09.2018, є підставою для його розірвання.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Дослідивши подану позовну заяву суддя дійшла висновку, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.97 №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

В силу положень ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб`єктним складом.

За приписами ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Частиною 2 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пп. 1, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує в якості відповідача - Фізичну особу - підприємця Шевченко Олену Анатоліївну.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ст. 7 вказаного Закону).

На підставі витягу №б/н від 29.01.2022 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судом встановлено, що 30.12.2016 до реєстру було внесено запис №24450060005003015 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Шевченко Олени Анатоліївни.

За змістом ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Однак, в подальшому 26.11.2018 до реєстру було внесено запис №24450000000013339 про державну реєстрацію підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Шевченко Олени Анатоліївни.

З матеріалів позовної заяви вбачається, у відповідності до рішення №560 від 31.08.2018 Олександрійської міської ради "Про надання в тимчасове користування земельних ділянок на умовах особистого строкового сервітуту", надано Шевченко Олені Анатоліївні в тимчасове користування терміном на 25 років на умовах особистого строкового сервітуту по вул. Софіївській (біля будинку в„–18 ) для розміщення тимчасової споруди - металевого гаража земельну ділянку площею 0,0030 га (кадастровий номер 3510300000:10:396:0065) (у т.ч. площею 0,0030 га - землі, які використовуються для транспорту) за рахунок земель житлової та громадської забудови Олександрійської міської ради з використанням комплексного благоустрою прилеглої території на землях міської ради.

В той час, Договір особистого строкового сервітуту земельної ділянки №266 від 07.09.2018 фактично укладено з фізичною особою, а не з фізичною особою-підприємцем, оскільки Шевченко Олена Анатоліївна в період з 30.12.2016 по 26.11.2018 не мала статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Той факт, що назараз Шевченко Олена Анатоліївна зареєстрована, як фізична особа-підприємець ніяким чином не впливає на те, що вона виступала стороною Договору особистого строкового сервітуту земельної ділянки №266 від 07.09.2018, саме, як фізична особа.

Зобов`язання майнового характеру, що виникають між суб`єктами господарювання та негосподарюючими суб`єктами-громадянами, не є господарськими та регулюються іншими актами законодавства (ч. 3 ст. 175 ГК України).

Великою Палатою Верховного Суду вже неодноразово висловлені висновки, зокрема, в її постановах від 19.06.2019 у справі №904/4713/18, від 06.06.2018 у справі №910/16713/15, від 27.06.2018 у справі №749/230/15-ц про те, що самі лише посилання позивача про участь відповідача у спірних взаємовідносинах саме, як фізичної особи - підприємця, а відповідний спір є таким, що виник між суб`єктами господарювання, не можуть бути підставою для розгляду цього спору господарськими судами. Факт здійснення відповідачем господарської, зокрема підприємницької, діяльності, як фізичною особою-підприємцем має бути підтверджений матеріалами справи.

Натомість, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідний спір є таким, що виник між суб`єктами господарювання, матеріали позову не містять.

Таким чином, справа щодо даного спору, стороною якого є фізична особа, яка не була підприємцем, як на момент його укладення, так і протягом 2 місяців після його укладення, з врахуванням положень пп. 1, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За таких обставин суддя дійшла висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Управління приватизації, оренди майна та землі ОМР до Фізичної особи - підприємця Шевченко Олени Анатоліївни про стягнення 879,88 грн, розірвання договору, звільнення земельної ділянки на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

За приписами ч. 3-4 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Положеннями ч. 6 ст. 175 ГПК України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на викладене, суд роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду, а саме - Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст. 20, 175, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Управління приватизації, оренди майна та землі ОМР до Фізичної особи - підприємця Шевченко Олени Анатоліївни про стягнення 879,88 грн, розірвання договору, звільнення земельної ділянки.

До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається Управлінню приватизації, оренди майна та землі ОМР додаються матеріали позовної заяви №85/06 від 25.01.2022 з додатками. Копія такої позовної заяви залишається в суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити сторонам.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.