Рішення

від 23.01.2022 по справі 916/3552/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3552/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Пелехатій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102);

до відповідача: Приватної фірми «ТОВАРНА» (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 10, гуртожиток, код ЄДРПОУ 20951393);

про стягнення 359 574,35 грн.

1. Суть спору.

19.11.2021 позивач КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №3666/21) до відповідача ПФ «ТОВАРНА», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 359574,35 грн., також судові витрати в розмірі 5393,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору №3414 від 01.11.2006 на постачання теплової енергії, в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію в період з січня 2019 року по квітень 2021 року.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.11.2021 було відкрито провадження у справі №916/3552/21 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.12.2021.

21.12.2021 судом отримано від ПФ «ТОВАРНА» відзив (вх. ГСОО №34550/21). Водночас в прохальній частині відзиву, відповідач просив залучити в якості співвідповідача ДП МОУ «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» та витребувати у ДП «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» відомості стосовно заборгованості зі сплати мешканцями гуртожитку АДРЕСА_1 витрат за теплову енергію у період з січня 2019 року по квітень 2021 року та розмір погашеної заборгованості за вказаний період.

У судовому засіданні 22.12.2021 суд залишив на розгляді клопотання відповідача, викладені у відзиві та ухвалою у протокольній формі оголосив перерву для розгляду справи по суті до 17.01.2022.

12.01.2022 до суду від КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО 854/22).

Також 12.01.2022 судом отримано від КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» відповідь на відзив (вх. ГСОО №856/22).

У судовому засіданні 17.01.2022 суд оголосив ухвалу у протокольній формі про відмову у задоволені клопотань відповідача, викладених у відзиві та ухвалою у протокольній формі оголосив перерву для розгляду справи по суті до 24.01.2022.

21.01.2022 до суду від КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, призначеного на 24.01.2022, у зв`язку з перебуванням представника позивача на лікарняному (вх. ГСОО №1806/22) та клопотання про залучення до матеріалів справи договору №3310 від 01.11.2020 (вх. ГСОО 1808/22).

24.01.2022 позивач у судове засідання не з`явився, проте повідомив суд про причини неявки, однак не надав доказів про обставини, які унеможливлюють явку представника.

Відповідач у судове засідання 24.01.2022 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про місце, дату та час судового засіданні шляхом направлення ухвали суду від 17.01.2022 на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 10

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 24.01.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено 31.01.2022.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ».

01.11.2006р. між КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» та ПФ «ТОВАРНА» в особі директора ОСОБА_1 та діючої на підставі Статуту був укладений Договір на постачання теплової енергії №3414 за адресою: АДРЕСА_1 . Даний договір, а також додатки до нього підписаний зі сторони відповідача особисто директором ПФ «ТОВАРНА» Моргачовою О.П

Термін дії Договору пролонговано згідно до п.10.4., договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

На адресу КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» по теперішній час не надходили заяви від відповідача про розірвання або припинення вищезазначеного договору, тому він вважається пролонгованим та чинним у спірний період .

Тобто, Договір понад десять років реально виконувався Сторонами: теплова енергія реально постачалась позивачем, реально приймалась та сплачувалась відповідачем за тарифами, встановленими НКРЕКП України.

Додатковою угодою № 2 від 25.10.2016 у зв`язку з встановленням приладу обліку теплової енергії на об`єкті теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , сторони внесли з 01.10.2016р. відповідні зміни до п.п.2.1, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.5 зазначеного Договору та визначили, що обсяги теплопостачання на об`єкт споживача визначаються згідно з додатком №1 до додаткової угоди № 2 від 01.10.2016

У спірний період з січня 2019 року по квітень 2019 р. облік споживання теплової енергії на опалення визначався за приладами обліку. На підтвердження спожитих відповідачем по справі обсягів теплової енергії, до матеріалів справи додано завірені копії звітів за спожиту теплову енергію, а також до позовної заяви додано копії рахунків-фактури. У спірний період з листопада 2019 р. по квітень 2020 р. облік споживання теплової енергії на опалення визначався розрахунковим способом.

Ствердження відповідача, що при укладанні договору на поставку теплової енергії діяла виключно як особа, що представляє інтереси мешканців гуртожитку АДРЕСА_1 та не несе відповідальності за заборгованість зі сплати за поставлену мешканцям гуртожитку енергію є невірними та відсутні підстави для залучення по даній справі співвідповідача ДП МОУ «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД».

В 2019 році Господарський суд Одеської області досліджував ґрунтовність доводів КП «ТМО» при розгляді позовних вимог до відповідача - ПФ «ТОВАРНА» про стягнення заборгованості за Договором на постачання теплової енергії №3414 від 01.11.2006 у справі №916/2222/18 (рішення від 13.02.2019, суддя Малярчук І.А.). В наведеній судовій справі суд дослідив правомірність доводів теплопостачального підприємства про стягнення заборгованості та обов`язковість умов Договору, стягнувши заявлені суми заборгованості.

18 листопада 2020 року на адресу підприємства надійшла заява за вих №265 від 17.11.2020 від ДП МО «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД», в якій зазначено, що гуртожиток перебував в управлінні ПФ «ТОВАРНА», згідно з договором від 30 квітня 1995 року №46 про спільну діяльність юридичних осіб та за закінченням терміну дії Договору, на виконання доручення заступника Міністра оборони України про організацію прийому-передачі гуртожитку, за Актом прийому-передачі від 30 травня 2020 року та наказу від 30 червня 2020 року №16/1 «Про прийом гуртожитку» гуртожиток підприємством прийнято в управління та експлуатацію та 01.11.2020 між КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» та ДП МО «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» в особі директора ОСОБА_2 був укладений Договір на постачання теплової енергії №3310 за адресою: вул. Старицького, буд.10 (гуртожиток)..

На виконання договірних зобов`язань, КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» відпускало теплову енергію ПФ «ТОВАРНА», проте, в порушення своїх обов`язків, визначених у п. 3.2.2., 6.2., 6.3., 6.4 Договору, відповідач за спожиту теплову енергію частково не сплачував, внаслідок чого у період з січня 2019 року по квітень 2021 року включно у нього виникла заборгованість в розмірі 359 574,35 грн. (розрахунок заборгованості в додатках №1 до позовної заяви)

У заяві про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО 854/22) позивач зазначив, що у зв`язку з тим, що 01.11.2020 між КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» та ДП МОУ «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» був укладений Договір на постачання теплової енергії №3310 на постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , то період стягнення заборгованості по даній справі з січня 2019 року по квітень 2021 року слід уточнити на період з січня 2019 року по квітень 2020 року. При цьому розмір заборгованості позовних вимог не змінюється, так як за договором № 3414 від 01.11.2006 укладеним між КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» та ПФ «ТОВАРНА» на постачання теплової енергії на об`єкт за адресою: вул. Старицького, буд. 10 (гуртожиток) нарахування не здійснюються з початку опалювального сезону 2020-2021 років (уточнений розрахунок в додатках №1 до вищевказаної заяви).

3.2. Доводи ПФ «ТОВАРНА».

Відповідач зазначає, що ПФ «ТОВАРНА» не є власником або управителем гуртожитку по АДРЕСА_1 , мешканці якого отримували теплову енергію, заборгованість по оплаті якої просить стягнути позивач.

Так, в 1995 році між військовою частиною № НОМЕР_1 та ПФ «ТОВАРНА» було укладено договір про спільну діяльність № 46 30.04.1995, згідно пункту 1.1 якого, предметом вказаного договору була спільна діяльність щодо досягнення загальної господарської цілі з експлуатації холостяцького гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1 .

Згідно додаткової угоди № 1 від 30.01.2002 до договору №46 30.04.1995, було змінено вид договору зі спільної діяльності на договір доручення, визнавши пункти 1.1, 1.3, 2.1а, 3.1, 3.2, 4.4 договору № 46 від 30.04.1995 року такими, що втратили силу.

Довірителем за договором доручення від 30.01.2002 щодо здійснення повноважень на обслуговування гуртожитку №10 по вул. Старицького в м. Одесі виступало ДП МОУ «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД», яке і досі здійснює щодо вказаного гуртожитку повноваження повного господарського відання.

Згідно акту прийому-передачі від 30.05.2020 приміщення гуртожитку було передано ДП МОУ України «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД».

Відповідач зазначає, що нарахована сума заборгованості за спожиту теплову енергію виникла виключно за рахунок несплати мешканцями гуртожитку вартості спожитої енергії. Така заборгованість наразі погашається мешканцями гуртожитку на рахунок ДП МОУ «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД».

ПФ «ТОВАРНА» при укладенні договору на поставку теплової енергії діяла виключно як особа, що представляє інтереси мешканців гуртожитку АДРЕСА_1 та не несе самостійної відповідальності за заборгованість зі сплати за поставлену мешканцям гуртожитку енергію.

4. Обставини справи, встановлені судом.

01.11.2006 між КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» (Теплопостачальна організація) та ПФ «ТОВАРНА» (Споживач) укладено договір №3414 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого, Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов`язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором .

Згідно п. 3.2.2. договору, Споживач зобов`язується, зокрема, виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Як передбачено п. п. 5.1., 5.3. договору, облік споживання теплової енергії визначається: на опалення та гаряче водопостачання на об`єкт по вул. Старицького, 10 розрахунковим способом. Кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: на опалення - згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання Споживача в розрахунковий період; на гаряче водопостачання кількість теплової енергії визначається як добуток добового споживання, зазначеного в договорі, на кількість діб у звітному періоді.

Відповідно до п. п. 6.1. 6.5. договору, розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал діючому на момент укладання договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим. Споживач та Теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується в рахунку- фактурі, що надається Споживачу для подальшої оплати.

Пунктами 10.1., 10.4. договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін.

За положеннями п. 10.3. договору, припинення дії договору не звільняє Споживача від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Також, сторонами до договору №3414 від 01.11.2006р. було підписано додаток №1 «Обсяги постачання теплової енергії споживачу», додаток №2 «Схема теплотраси, що перебуває на балансі споживача», додаток №3 «Умови припинення подачі теплової енергії», додаток №1 «Обсяги постачання теплової енергії споживачу» до додаткової угоди №2 від 25.10.2016р.

Додатковою угодою №2 від 25.10.2016 сторони внесли зміни до п.п.2.1., 5.1., 5.3. договору №3414 від 01.11.2006 та визначили, що обсяги теплопостачання на об`єкт споживача визначаються згідно з додатком №1 до додаткової угоди №2 від 01.10.2016; облік споживання теплової енергії визначається за приладом обліку «ULTRAHEAT UH50», заводський №68698547; при виході з ладу приладу обліку кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом згідно Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.

25.11.2019 ПП «ТОВАРНА» звернулася до КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» з заявою ТС 13-09-7024 про поломку приладу обліку та про необхідність направлення представника «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» для огляду та складання акту.

Так, в матеріалах справи наявна копія акту виводу приладу обліку ULTRAHEAT UH50», заводський №68698547 з експлуатації від 25.11.2019 за адресою: м. Одеса, вул. Старицького, 10.

Як встановлено судом, у період з січня 2019 року по квітень 2019 року облік споживання теплової енергії на опалення визначався за приладами обліку, про що свідчать наявні в матеріалах справи звіти про обсяг спожитої теплової енергії а у період з листопада 2019 року по квітень 2020 року облік споживання теплової енергії на опалення визначався розрахунковим способом та позивачем булу виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури за вказаний період (копії рахунків-фактури наявні в матеріалах справи).

Отже, в період з січня 2019 по квітень 2020 ПФ «ТОВАРНА» спожито теплову енергію на зальну суму 359574,35 грн.

01.06.2021 КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» направило на юридичну адресу ПФ «ТОВАРНА» претензію на суму 359574,35 грн. за вих. №12.03.-1270 разом з додатками: актом звіряння розрахунків по договору №3414 та розрахунком заборгованості.

17.11.2020 ДП МО «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» направив КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» заяву за вих № 265, в якій повідомив, що гуртожиток за адресою м. Одеса, вул. Старицького, 10 перебував в управлінні ПФ «ТОВАРНА» згідно з договором від 30.04.1995 №46 про спільну діяльність юридичних осіб та закінченням терміну дії Договору, на виконання доручення заступника Міністра оборони України про організацію прийому-передачі гуртожитку, за Актом прийому-передачі від 30.05.2020 та наказу від 30.06.2020 № 16/1 «Про прийом гуртожитку» гуртожиток підприємством прийнято в управління та експлуатацію.

Так, 01.11.2020 між КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» (Теплопостачальна організація) та ДП МО «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» (Споживач) укладено договір №3310 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачу теплову енергію на опалення гуртожитку площею 4987 м2 за адресою: Старицького, 10, а Споживач зобов`язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.

Як зазначив позивач, відсутність з боку ПФ «ТОВАРНА», як споживача за договором №3414, оплати заборгованості за спожиту теплову енергію в період з січня 2019 року по квітень 2020 року стало підставою для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення 359574,35 грн.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

В ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази у сукупності, суд вважає доведеним факт належного виконання умов договору та постачання позивачем теплової енергії за договором №3414 за період з січня 2019 року по квітень 2020 року на загальну суму 359574,35 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується обсяг спожитої теплової енергії мешканцями гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Старицького, 10, в період з листопада 2020 року по квітень 2021 року, між тим відповідач не погоджується, що саме він є належним відповідачем, оскільки ПФ «ТОВАРНА» не є власником та управителем гуртожитку за вищезазначеною адресою.

Однак, суд зауважує, що такі твердження відповідача є помилковими та не обґрунтованими з огляду на те, що договір №3414 на постачання теплової енергії було укладено безпосередньо ПФ «ТОВАРНА» у власних інтересах з КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ», а також листом вих № 265 від 17.11.2020 ДП МО «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД» та актом прийому-передачі від 30.05.2020 підтверджується факт того, що за договором про спільну діяльність №46 від 30.04.1995 ПФ «ТОВАРНА» була управителем гуртожитка за адресою: м. Одеса, вул. Старицького, 10 та у зв`язку з закінченням терміну дії такого договору, вищевказане нерухоме майно 30.05.2020 передано ДП МО «ПІВДЕНЬВІЙСЬКБУД».

Тобто, з 30.04.1995 до 30.05.2020 управителем гуртожитка за адресою: м. Одеса, вул. Старицького, 10 була ПФ «ТОВАРНА», яка в свою чергу, як сторона (споживач) за договором №3414 на постачання теплової енергії взяла на себе обов`язок належним чином виконувати умови такого договору, в тому числі щодо повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію. При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту припинення дії договору №3414.

Крім цього, суд встановив, що рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2019 по справі №916/2222/18, яке набрало законної сили та не скасоване чи змінене у встановленому законом порядку, було задоволено позовні вимоги КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» та стягнуто з ПФ «ТОВАРНА» заборгованість за спожиту теплову енергію в період з 01.10.2016 по 01.10.2018 за договором №3414 на постачання теплової енергії від 01.11.2006.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, оскільки належних доказів, які підтверджують оплату ПФ «ТОВАРНА» спожитої теплової енергії за договором №3414 за період з січня 2019 року по квітень 2020 року в сумі 359574,35 грн. відповідачем суду не надано, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги КП «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» правомірними та цілком обґрунтованими.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, суд доходить висновку про наявність достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з ПФ «ТОВАРНА» суми заборгованості за спожиту теплову енергію за опалюваний за період з січня 2019 року по квітень 2020 року в розмірі 359574,35 грн.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватної фірми «ТОВАРНА» (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 10, гуртожиток, код ЄДРПОУ 20951393) на користь Комунального підприємства «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 359574/триста п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят чотири/грн. 35 коп., а також 5393/п`ять тисяч триста дев`яносто три/грн. 62 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 31 січня 2022 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська