Рішення

від 31.01.2022 по справі 917/1736/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2022 р. Справа № 917/1736/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Погрібної С.В., секретар судового засідання Мирна-Касян Ю.Л., розглянувши справу № 917/1736/21

за позовною заявою Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України", вул. Госпітальна, 12-Г, м. Київ, в особі Філії Полтавського обласного управління Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України", вул. Соборності, 63а, м. Полтава, Полтавська область, 36014

до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення боргу за кредитним договором,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Філії Полтавського обласного управління Акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення 141 494,57 грн. заборгованості за кредитним договором № 2063/308 від 27.09.2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 2063/308 від 27.09.2019 р. щодо повного та своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів та сплати відсотків за користування ними.

Крім того, в тексті позовної заяви позивач заявив клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.11.2021 р. зроблено запит до Відділу з питань державної реєстрації Лохвицької міської територіальної громади, щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

26.11.2021 р. від Відділу "Центр надання адміністративних послуг" Виконавчого комітету Лохвицької міської ради надійшла довідка від 23.11.2021 р. № 2065/02-08, відповідно до якої ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 01.12.2021 р. було відкрито провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження суду не надав.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Частиною 5 статті 12 ГПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки. Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази і письмові пояснення, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

27 вересня 2019 року між публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України" (надалі - Банк, Кредитор, Позивач), в особі керуючого територіально відокремленого безбалансового відділення №10016/0146 ІІ-типу філії-Полтавське обласне управління АТ Ощадбанк Шпитяка С.В., з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем Борисовою Валерією Ігорівною (надалі - Позичальник, Боржник, Відповідач) з другої сторони, було укладено Договір про споживчий кредит №2063/308 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. п. 3.1. - 3.2. даного Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в сумі 200 000,00 гривень з терміном остаточного повернення Кредиту не пізніше "26" вересня 2022 року.

Відповідно до п. 3.4 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти в розмірі 30% річних. Проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на Основну суму боргу та за строк фактичного користування Кредитом, починаючи з дати видачі кредиту включно, до повного погашення Основної сум боргу за цим Договором.

Відповідно до п. 3.8. Кредитного договору Банк здійснює надання кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.

Підтвердженням звернення Відповідача за кредитом є Заява на отримання кредит фізичною особою-підприємцем від 20.09.2019р.

Факт надання кредиту та його використання Відповідачем підтверджується меморіальним ордером №4657941017 від 30.09.2019 р. та банківською випискою по Поточному рахунку Відповідача.

Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється Позичальником згідно з графіком платежів, який є Додатком 2 до цього Договору (п. 3.10. Кредитного договору).

Відповідно до п.п. 3.19.-3.20. Кредитного договору Банк має право (але не зобов`язаний) здійснювати договірне списання коштів Позичальника з поточного(-их) рахунку(-ів) Позичальника (у національній та/або іноземних валютах), як відкритого(-их) в дату укладення цього Договору, так і того(тих), що буде(-уть) відкриті протягом строку дії цього Договору, у розмірі сум платежів, що підлягають сплаті (компенсації/відшкодуванню Позичальником на користь Банку за цим Договором при настанні строку виконання Зобов`язань (його частини). Таке договірне списання коштів може здійснюватися Банком будь-яку кількість разів, починаючи з першого дня виникнення Зобов`язання за цим Договором до повного виконання Зобов`язання.

Відповідно до вимог п. 3.12. Кредитного договору Банк має право призупинити надання Кредиту або відмовитись від надання Позичальнику Кредиту частково або в повному обсязі відкликати Кредит, або вимагати дострокового повернення суми Кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), у тому числі, але не виключно, в наступних випадках : 3.12.1. Позичальник вчасно не здійснив погашення Основної суми боргу або частини, або не сплатив проценти за користування Кредитом або будь-які інші суми, яі підлягають сплаті за цим Договором та/або за будь-яким іншим договором, який укладений Позичальником з Банком з метою здійснення будь-якої кредитної операції.

Відповідно до вимог п. 3.13. відкликання Банком Кредиту з підстав, визначених п. 3.12 цього Договору здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4. цього Договору, вимоги про відкликання Кредиту.

Після отримання від Банку зазначеної вище вимоги про відкликання Кредит Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 (двадцяти п`яти) Банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (п. 3.14 Кредитного договору).

Відповідно до вимог п. 8.4. Кредитного договору будь-які повідомлення, вимоги, що направляються Сторонами одна одній, повинні бути здійсненні у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату кур`єром або відправлені цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Датою направлення таких повідомлень вважається дата і особистого вручення.

Кредитним договором передбачено право Банку вимагати від позичальника належного виконання взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором та обов`язок Позичальника належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за Кредитним договором зобов`язання (п.п. 4.2.1., 4.3.1. Кредитного договору),

У випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань, Банк має право застосовувати до Позичальника штрафні санкції (п. 6.1 Кредитного договору).

Нарахування штрафних санкцій здійснюється до повного виконання відповідного зобов`язання та не припиняється через шість місяців від дня, коли таке зобов`язання мало бути виконано (п. 6.2. Кредитного договору).

Згідно з вимогами п. 7.1. Кредитного договору спори, врегулювання яких неможливо досягнути шляхом переговорів протягом двадцяти календарних днів, вирішуються в судовому порядку відповідно до вимог законодавства.

За даними Позивача Відповідачем порушувались умови Кредитного договору, а саме : допущена прострочена заборгованість зі сплати основного боргу та нарахованих відсотків.

Враховуючи умови Кредитного договору, Відповідачу 19.08.2021 р. була направлена вимога про відкликання кредиту, яку Відповідач отримав 26.08.2021р. (докази наявні у матеріалах справи).

Станом на 01.11.2021 року за Відповідачем рахується заборгованість у сумі 141 494,57 грн., в т.ч. : заборгованість за основним боргом (кредитом) у розмірі 131 027,11 грн.; проценти за користування кредитом у розмірі 6 268,88 грн.; 1 225,53 грн. 3% річних; 2 973,05 грн. втрати від інфляції.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 131 027,11 грн. заборгованості за основним боргом (кредитом); 6 268,88 грн. процентів за користування кредитом; 1 225,53 грн. 3% річних; 2 973,05 грн. втрат від інфляції. На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: Копія розрахунку заборгованості по позичальнику ОСОБА_1 ; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по АТ Ощадбанк ; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ФОП Борисовій В.І.; Копія Кредитного договору №2063/308; Копія Заяви на отримання кредиту фізичною особою-підприємцем від 20.09.2019р.; Копія меморіального ордеру №4657941017 від 30.09.2019р.; Копія банківської виписки по поточному рахунку Борисової В.І.; Копія вимоги про відкликання кредиту від 19.08.2021р. з доказами вручення; Копія паспорту та ідентифікаційного коду Борисової В.І..

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

За змістом ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3.4 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти в розмірі 30% річних. Проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на Основну суму боргу та за строк фактичного користування Кредитом, починаючи з дати видачі кредиту включно, до повного погашення Основної сум боргу за цим Договором.

Матеріалами справи підтверджується наступне :

- належне виконання позивачем свого обов`язку за Кредитним договором щодо надання позичальнику (відповідачу) кредитних коштів в сумі 200 000,00 грн., внаслідок чого у відповідача виник обов`язок повернути кредитні кошти (копія меморіального ордеру, а.с. 31);

- неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору щодо проведення своєчасної сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом;

- банк, скориставшись своїм правом, передбаченим п. 3.12.1 Кредитного договору, 19.08.2021 р. направив на адресу позичальника вимогу про повне погашення заборгованості за Кредитним договором. Дана вимога була отримана 26.08.2021 р.. (а.с. 39-40).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 №310/11534/13 дійшла висновку, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови та строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі;

- Відповідач в порушення умов Кредитного договору та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України суму кредиту в розмірі 131 027,11 грн. та проценти за користування кредитом у розмірі 6 268,88 грн. не сплатив (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Дані обставини відповідачем не спростовані.

Отже, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом в сумі 131 027,11 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 6 268,88 грн. за період з 27.09.2019 р. по 01.11.2021 р. підтверджені документально, відповідають нормам матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем графіку повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом та перевіривши відповідність наданого позивачем розрахунку вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 225,53 грн. та інфляційних втрат у сумі 2 973,05 грн. за прострочення повернення кредитних коштів та прострочення сплати процентів.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 131 027,11 грн. заборгованості за основним боргом (кредитом), 6 268,88 грн. процентів за користування кредитом, 1 225,53 грн. 3% річних та 2 973,05 грн. втрат від інфляції, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно того, що станом на дату подання позову відповідач не є суб`єктом підприємницької діяльності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Аналіз змісту та підстав позову свідчить про те, що даний спір виник між сторонами на підставі господарського договору, та між сторонами існують господарські зобов`язання.

За змістом ст.51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, ч.8 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 №755-IV у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її обов`язок виконання укладених нею договорів не припиняється, а продовжує існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її обов`язок щодо виконання укладених нею як фізичною особою підприємцем договорів не припиняється, а залишається за нею як за фізичною особою.

Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач правомірно звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, укладеним нею як Фізичною особою підприємцем.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України , м. Київ, в особі філії-Полтавського обласного управління АТ Ощадбанк (код ЄДРПОУ - 09331508; юридична адреса 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 63А) 131 027,11 грн. заборгованості за основним боргом (кредитом); 6 268,88 грн. процентів за користування кредитом; 1 225,53 грн. 3% річних; 2 973,05 грн. втрат від інфляції та 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписане 31.01.2022 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя Погрібна С.В.