Рішення

від 01.02.2022 по справі 923/1492/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року Справа № 923/1492/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , за участю секретаря судових засідань Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Дукат-Агро", смт. Комишани, м. Херсон, код ЄДРПОУ 34074426,

до: Приватного підприємства "Александр А.Синенко", с. Чулаківка, Скадовський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 31652568, с. Чулаківка, Скадовський район,

про стягнення 683980,29 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - адвокат Лупєєв А.І., довіреність від 11.01.2021;

від відповідача - не з`явився.

У відповідності до ч. 1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи.

15 листопада 2021 року Приватне підприємство "Дукат-Агро" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою з вимогами спрямованими до Приватного підприємства "Александр А.Синенко" про стягнення 683980,29 грн. заборгованості. Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов Договору № 2 від 10 березня 2021 року, в частині проведення розрахунків за поставлений товар. За твердженням позивача сума заборгованості становить 498156,68 грн. Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов`язань за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 10075,80грн, суму 25 % річних у розмірі 46103,22 грн, суму пені у розмірі 30013,25 грн, суму штрафу у розмірі 99631,34 грн

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

18 листопада 2021 року до суду від ПП "Дукат-Агро" надійшла заява, в якій заявник повідомив, що в прохальній частині позовної заяви помилково зазначено вимогу про стягнення з відповідача 5921,41 грн суми проіндексованої вартості товару у гривні. До зазначеної заяви додано уточнену позовну заяву, в якій ПП "Дукат-Агро" просить суд вважати позовні вимоги викладеними у редакції уточненої позовної заяви.

Ухвалою від 19 листопада 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/1492/21 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення (в разі надходження відповіді на відзив), а позивачу - відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України у встановлені строки.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення, згідно п.3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

На адресу суду повернулось поштове повідомлення з відміткою про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі позивачу та відповідачу (т.1, а.с. 33-34).

За таких обставин, суд вважає, що сторони у справі належним чином були повідомлені про розгляд судом даної справи.

Ухвалою від 16 грудня 2021 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/1492/21.

Також судом продовжено строк розгляду справи № 923/1492/21 по суті на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено здійснити розгляд справи по суті впродовж розумного строку. Судове засідання з розгляду справи по суту призначено на 01 лютого 2022 року о 10:00 год.

Матеріали справи містять докази вручення ухвали суду від 16.12.2021 позивачу та відповідачу (т.1, а.с. 40-41).

Відповідачем явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечено, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Наслідки неявки у судове засідання учасника справи передбачені ст. 202 ГПК України.

Враховуючи, що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, а завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, з огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлені строки, доказів в обґрунтування своєї позиції, жодних заяв про продовження/поновлення строків для їх подачі, відсутність заявлених учасником справи заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті спору та прийняття рішення у справі за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2022. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 01.02.2022 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представника позивача про орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 10 березня 2021 року між Приватним підприємством "Дукат-Агро" (надалі - продавець або позивач) і Приватним підприємством "Александр А.Синенко" (надалі - покупець або відповідач) був укладений Договір купівлі-продажу №2 (надалі - Договір).

За умовами Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур, засоби захисту рослин (мінеральні добрива) (надалі - товар), покупець в свою чергу зобов`язується прийняти зазначений товар, і оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором (Додатках або Специфікаціях до нього) (п.1.1. Договору).

Пунктом 9.1. Договору визначено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31 грудня 2021 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Доказів про відмову від Договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, кількість товару, визначається у Додатку(ах) та/або Специфікації(ях) до Договору, які є його невід`ємною частиною.

Сторонами Договору досягнуто згоди, що загальна сума договору складається з сум, вказаних у накладних на передачу товару (видаткових), найменування та кількість якого зазначена у додатку(ах) та/або специфікації(ях) договору (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору визначено, що ціна товару встановлена за домовленістю сторін у національній валюті України, але сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті - Долар США та встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов`язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні згідно умов 3.3. Договору.

Сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов`язань по договору, визначається шляхом множення вартості товару в доларах США, на комерційний курс гривні до долару США, який буде встановлений міжбанківським валютним курсом продажу долара США до гривні, який щоденно розміщується за адресою на інтернет-сторінці (http//minfin.com.ua/currency/mb/), на момент виставлення рахунку Продавцем. Виставлений рахунок вважається дійсним протягом 2(двох) банківських днів. В разі, якщо курс міжбанку гривні змінився, покупець, у день здійснення платежу (переказування коштів на розрахунковий рахунок Продавця) самостійно, без пред`явлення йому рахунку Продавцем, проводить його перерахунок з урахуванням встановленого міжбанком курсу гривні до долару США на день здійснення платежу та ініціює переказ продавцю перерахованої суми платежу. При переказуванні перерахованої суми платежу покупець зобов`язується у призначенні платежу (у т.ч.) вказати суму збільшення ціни товару, але цей платіж з перерахунком не може бути меншим від суми платежу за товар на дату коли мав бути здійснений платіж за Договором згідно виставленого рахунку (п. 3.3. Договору).

Згідно пункту 3.4. Договору, загальна сума договору складається із суми вартості товару згідно всіх накладних на передачу товару (видаткових), підписаних в рамках цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Учасниками договору визначено наступний порядок оплати товару. Покупець здійснює оплату за товар, на умовах, передбачених у Додатку(ах) та/або Специфікації(ях) до нього. (п. 3.5. Договору). Оплата здійснюються шляхом перерахування покупцем безготівкових грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок продавця, згідно виставлених рахунків, якщо інше не передбачено у Додатку(ах) та/або Специфікації(ях) до цього Договору. (п. 3.6. Договору). Сторони домовились вважати датою оплати товару - дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 3.7. Договору). При здійсненні оплати покупець зобов`язується вказувати у призначенні платежу конкретне зобов`язання, тобто №, дату рахунку, або договору купівлі-продажу в рамках якого здійснюється оплата. Якщо покупець цього не дотримується, то продавець має право сам, на власний розсуд, визначити по якому договору купівлі-продажу чи будь-якому іншому зобов`язанню зарахувати оплату покупця (п. 3.8. Договору).

Пунктом 2.9. Договору сторони визначили вважати датою поставки повару - дату вказану у накладній(их) на передачу товару видатковій(их)), а в разі передачі товару перевізниками організаціями зв`язку - дату відповідного Акту(ах) прийому-передачі товару, підписаних уповноваженими представниками продавця та уповноваженими представниками перевізника або організації зв`язку.

Умовами Договору встановлено, що у випадку порушення термінів або умов оплати поставленої продукції покупець зобов`язаний, на вимогу продавця сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (п.6.6. Договору).

За умовами п. 6.9. Договору у разі порушення строків оплати більше ніж на 30 календарних днів, покупець крім пені, передбаченої п. 6.6. Договору, зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 20% від суми несвоєчасно оплаченого товару.

За твердженням позивача, на виконання умов Договору ПП "Дукат Агро" було передано у власність ПП "Александр А.Синенко" товар на загальну суму 498156,68 грн, на умовах оплати визначених у відповідних додатках до Договору.

Позивач вказує, що зазначений вище товар було прийнято відповідачем, проте, всупереч договірним зобов`язанням відповідач оплату за отриманий товар у встановлені Договором строки не провів. За розрахунками позивача сума заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар становить 498156,68 грн.

На підтвердження своїх тверджень, позивачем додано до матеріалів позовної заяви копії наступних документів: Договір купівлі-продажу № 2 від 10.02.2021, додатки до Договору, рахунки на оплату, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти звірки взаєморозрахунків.

У зв`язку з порушення відповідачем строків проведення розрахунків за поставлений товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 10075,80 грн, суму 25 % річних у розмірі 46103,22 грн, суму пені у розмірі 30013,25 грн та суму штрафу у розмірі 99631,34 грн.

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 683980,29 грн заборгованості.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Дукат Агро" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем продано відповідачу товар по ціні, в кількості та асортименті згідно Договору та додатків до договору, на загальну суму 498156,68 грн. Сторонами Договору погоджено у додатках найменування товару, кількість, ціну, вартість поставки, базис поставки, умови оплати та умови поставки.

Факт поставки ПП "Дукат Агро" товару згідно Договору ПП "Александр А.Синенко" підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними: № 74 від 01.09.2021 на суму 39816,84 грн, № 3 від 17.05.2021 на суму 68342,54 грн, № 2 від 17.05.2021 на суму 313657,50 грн, № 75 від 01.09.2021 на суму 76339,80 грн.

Також до матеріалів справи додано копію товаро-транспортної накладної № Р74 від 01.09.2021 за якою поставлено товар на суму 39816,84 грн та копію товаро-транспортної накладної № Р75 від 01.09.2021 за якою поставлено товар на суму 76339,80 грн.

Зазначені видаткові накладні та товаро-транспортні накладні підписані обома сторонами без претензій та зауважень.

Позивачем також було виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату:

- № 29 від 11.05.2021 на суму 76339,80 грн;

- № 15 від 05.04.2021 на суму 39816,84 грн;

- № 13 від 26.03.2021 на суму 68342,54 грн;

- № 12 від 26.03.2021 на суму 313657,50 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 498156,68 грн.

З матеріалів справи слідує, що у визначений в додатках до Договору строк, відповідач не здійснив оплату придбаного у позивача товару. Станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, у відповідача наявна прострочена заборгованість перед позивачем у розмірі 498156,68 грн.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням приписів п. 3.5. Договору та ч.1 ст. 530 ЦК України відповідач зобов`язаний був здійснити розрахунок з позивачем за придбаний товар в строк визначений у додатках вказаного Договору, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Закону та Договору.

Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 498156,68 грн, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 498156,68 грн, є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 25% річних, пені та штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Право на нарахування пені та річних сторони узгодили в п. 6.6. Договору, відповідно до умов якого за прострочення платежів Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов`язання від суми заборгованості за колений день прострочення платежу, а також проценти на суму прострочення згідно ст. 625ЦК України у розмірі 25% річних.

Крім того, у разі порушення строків оплати більше ніж на 30 календарних днів, покупець крім пені, передбаченої п. 6.6. Договору, зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 20% від суми несвоєчасно оплаченого товару (п. 6.9. Договору).

Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків інфляційних втрат, 25% річних, пені та штрафу (т. 1, а.с. 17-18), та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 10075,80 грн, суми 25 % річних у розмірі 46103,22 грн, суми пені у розмірі 30013,25 грн та суми штрафу у розмірі 99631,34 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 10259,70 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Александр А.Синенко" (75635, Херсонська обл., Голопристанський р-н, село Чулаківка, вул. Калініна, будинок 61, код ЄДРПОУ 31652568) на користь Приватного підприємства "Дукат-Агро" (73490, Херсонська обл., місто Херсон, селище Комишани, вул. Радянська, будинок 95-А, код ЄДРПОУ 34074426) суму основного боргу у розмірі 498156,68 грн, суму пені у розмірі 30013,25 грн, суму штрафу у розмірі 99631,34 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 10075,80 грн, суму 25% річних у розмірі 46103,22 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 10259,70 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.02.2022.

Суддя С.В. Нікітенко