Ухвала

від 25.01.2022 по справі 361/5353/21

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/5353/21

Провадження № 1-кс/361/59/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.22 Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Згурівка, Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, із базовою загально середньою освітою, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 42021111100000009 від 29.01.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтуванняклопотання зазначено,що слідчим відділом Броварського районного управління поліції головного управління Національної поліції в Київської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 29.01.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42021111100000009, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що до слідчого відділу Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області з Згурівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури надійшли матеріали, щодо незаконного отримання більше одного разу громадянином ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2 Га із визначеним цільовим призначенням для ведення селянського господарства на території Новооржицької сільської ради Згурівського району Київської області (кадастровий номер 3221984500:05:008:0028).

Так, в ході досудового розслідування указаного кримінального провадження встановлено, що 21.03.2017, ОСОБА_4 у присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , яка встановила його особу, дієздатність перевірила, перебуваючи за адресою: м. Київ, провулок Інженерний, 4, офіс № 3, разом із ОСОБА_8 було укладено довіреність, у ході якої ОСОБА_4 попередньо ознайомлений нотаріусом із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, усвідомлюючи значення своїх дій, та згідно з вільним волевиявленням, яке повністю відповідає своїй внутрішній волі, відповідно до вимог статті 244, 1007 Цивільного кодексу України на підставі укладеного з повіреним усного договору доручення, уповноважив ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 бути його представником з усіх без винятку питань, пов`язаних з приватизацією, оформленням в установленому порядку права власності, реєстрацію на його ім`я права власності, виділенням в натурі, отриманням правовстановлюючого документа, розпорядженням та здійсненням будь-яких інших дій в межах його права власності (з правом продажу, обміну, передачі в оренду, добровільної відмови від права власності на користь Держави) стосовно належної йому земельної ділянки, площею в межах норм безоплатної приватизації, виданою для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Київської області (земельна ділянка не відноситься до земельної частки (паю), в усіх державних, приватних, громадських установах, підприємствах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в органах нотаріату, державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, відповідний реєстраційний службі, центрі надання адміністративних послуг, банківських установах, науково-дослідницьких та проектних інститутах землеустрою, в державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру та її структурних підрозділах та/або будь яких органах, що реалізують державну політику в сфері земельних ресурсів, відділі «Центру ДЗК», управліннях житлового забезпечення, управліннях містобудування та архітектури, управліннях охорони навколишнього природного середовища, державній санітарно-епідеміологічній службі (станції), управлінні пожежної охорони, газового господарства, забезпечення електроенергією, водопостачання та каналізування ,в районній державній адміністрації ,в органах місцевого самоврядування, експертних установах, в архівах з усіх без винятку питань, що стосується наданих повноважень; у судах усіх інстанцій, передбачених Закону України «Про судоустрій» і статус суддів», в органах влади, органах місцевого самоврядування, органах Міністерства юстиції, виконавчої служби, правоохоронних органів, в органах прокуратури, внутрішніх справ, а також перед фізичними особами, з усіх питань пов`язаних із захистом його прав, свобод та інтересів; в уповноважених органах нотаріату, перед державним реєстратором, у відповідних органах державної реєстрації прав власності, органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, органах державної реєстрації прав власності, органах виконавчої влади, місцевого самоврядування ,органах ,відділах юстиції, зокрема, бути представником з питань внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про належну йому земельну ділянку, надання повідомлень про виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, тощо. Де представнику ОСОБА_8 надається право:

Подавати від імені ОСОБА_4 заяви (в тому числі заяви про надання йому у власність земельної ділянки), отримати розпорядження (рішення, накази) відповідного органу виконавчої влади, місцевого самоврядування, про передачу йому у власність земельної ділянки, укладати договори на виконання робіт, пов`язаних із приватизацією земельної ділянки, отримувати необхідні довідки та документи, розписуватися за ОСОБА_4 на будь-яких документах;

Сформувати земельну ділянку на його ім`я, отримати довідку про присвоєння кадастрового номеру ,виготовити витяг з Держземкадастру, зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отримати витяг про реєстрацію права власності, свідоцтво, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності тощо та/або в інших органах реєстрації;

Замовити та отримати всю необхідну для відчуження документацію на вищезазначену земельну ділянку, а саме: одержати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, експертну оцінку земельної ділянки, довідку про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки, одержувати довідки та рішення тощо після чого продати (обміняти, передати в оренду, укласти угоду (договір), про передачу права власності на земельну ділянку на користь держави) вищезазначену земельну ділянку, визначати в усіх випадках строки, ціну, плату та інші умови на свій розсуд, підписати від його імені попередній договір, договір купівлі-продажу, договір міни (обміну), договір оренди, угоду (договорів) про передачу права власності на земельну ділянку, акти прийому-передачі, отримати грошові кошти, за договорами, в тому числі на його банківський рахунок або банківський рахунок представника, в разі необхідності розривати вищевказані договори, підписати договори про розірвання, договір про внесення змін до укладених договорів;

Зняти заборону та/або іпотеку (зареєструвати припинення всіх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) та/або будь-які інші обтяження, арешти, податкові застави із залежної йому вищевказаної земельної ділянки, отримати інформацію (витяги) про знаття заборони та іпотеки (про припинення всіх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), тощо;

Вчиняти від імені ОСОБА_4 будь-яких дій, знати про дату, час і місце судового розгляду, брати участь в судових засіданнях, знайомитися з матеріалами справ, заявляти клопотання і відводи, давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, подавати докази, знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, знімати копії з матеріалах справи, одержувати копії судових рішень, постанов, оскаржувати судові рішення, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, давати усні або письмові пояснення, заявляти відводи, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця, отримувати виконавчі документи (дублікати), порушувати питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконавця, оспорювати оцінку майна та інше, одержувати документи, що стосуватиметься його прав та законних інтересів; знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, а також подавати будь-які інші скарги, одержувати документи, що стосуватиметься його прав та законних інтересів, в тому числі виконавчі, сплачувати за нього у разі потреби судові витрати та, інші платежі, пов`язані з цією довіреністю.

Крім того зміст ст. 60, 65, 74, 274 Сімейного кодексу України, ст.ст. 165, 167, 172 Податкового кодексу України, ст.ст. 205, 208, 237-240, 244, 245, 247-250, 398, 1000, 1003, 1187 Цивільного кодексу України та пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» земельного кодексу України довірителю нотаріусом роз`яснено.

Крім того, 29.03.2017 ОСОБА_4 звернувся із клопотанням до головного управління Держгеокадастру в Київській області на підставі статті 118, 121 Земельного кодексу України, щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою та відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 Га, яка розташована за адресою: Київська область, Сквирський район, Великоєрчівська сільська рада.

Разом із тим, 10.08.2017 Головним управлінням Держгеокадастром в Київській області в особі начальника ОСОБА_9 затверджено наказ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» та надано ОСОБА_4 загальною площею 2 Га на території Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області за кадастровим номером 3224080900:03:014:0025.

Також, 08.08.2017 ОСОБА_4 подав до Головного управління Держгеокадастру в Київській області клопотання щодо отримання безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3224080900:03:014:0025.

Так, 10.08.2017 ОСОБА_4 отримав наказ з Головного управління Держгеокадастру в Київській області наказ № 10-14412/15-17-сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», тобто на підставі статті 118, 121 Земельного кодексу України ОСОБА_4 використав своє законне право на отримання земельної ділянки площею 2 Га із цільовим призначенням для ведення селянського господарства.

У подальшому 22.09.2017 ОСОБА_4 від імені якого діяв ОСОБА_8 на підставі довіреності від 21.03.2017 № 206 земельну ділянку із кадастровим номером 3224080900:03:014:0025 загальною площею 2 Га для ведення особистого селянського господарства продав громадянину ОСОБА_10 , на підставі договору купівлі продажу на загальну суму 32000 гривень.

Окрім цього, ОСОБА_4 08.06.2020 у невстановлений досудовим слідством час, та місцем, усвідомлюючи, що він використав своє законне право на отримання земельної ділянки у розмірі 2 Га на території Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області за кадастровим номером 3224080900:03:014:0025, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом обману склав, підписав власним підписом заяву щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 3221984500:05:008:0028 та подав її знову до іншого органу місцевого самоврядування Новооржицької сільської ради Згурівського району Київської області, на отримання безоплатно у власність іншу земельну ділянку з кадастровим номером 3221984500:05:008:0028 загальною площею 2 Га для ведення особистого селянського господарства при цьому повідомив, що своє право щодо передачі в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не використав.

На підставі поданої ОСОБА_4 заяви до органу місцевого самоврядування Новооржицької сільської ради Згурівського району Київської області із зазначеними недостовірними відомостями в частині не використання останнім права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, службовими особами органу місцевого самоврядування Новооржицької сільської ради Згурівського району Київської області, які не були обізнані в злочинних діях ОСОБА_4 та достовірно не знали, що останній використав своє право на отримання земельної ділянки із встановлених норм безоплатної передачі земельної ділянки за кадастровим номером 3224080900:03:014:0025, прийняли рішення № 597-40-VII від 17.07.2020 щодо передачі у приватну власність зазначеної земельної ділянки ОСОБА_4 .

У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 після отримання ним рішення Новооржицької сільської ради Згурівського району Київської області за № 597-40-VII від 17.07.2020 щодо передачі у приватну власність земельної ділянки із кадастровим номером 3221984500:05:008:0028 загальною площею 2 Га для ведення особистого селянського господарства, 30.10.2020 року розпорядився даною земельною ділянкою на власний розсуд, реалізувавши її громадянину ОСОБА_11 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1143 на загальну суму 50000 гривень, із визначеною ринковою вартістю, що відчужувалася згідно договору становила 123111 гривень, тим самим, заподіяв майнової шкоди Державі в особі Новооржицької сільської ради Згурівського району Київської області в значній шкоді, у великих розмірах.

На підставі купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3221984500:05:008:0028, новим власником ОСОБА_11 було у подальшому поділено зазначену земельну ділянку на дві окремі земельні ділянки за кадастровими номерами 3221984500:05:008:0038 та 3221984500:05:008:0038 загальними площами по 1 Га кожна.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-21/28506-ПЧ встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Підпис» наданого на дослідження Клопотання № В-9443/0/5-17 від 29.03.2017 виконаний ОСОБА_4 ; підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Підпис» наданого на дослідження Клопотання № В-25730/0/5-17 від 08.08.2017 виконаний ОСОБА_4 ; підпис від імені ОСОБА_4 в нижньому кутку наданої на дослідження Заяви від 08.06.2020 виконаний ОСОБА_4 .

З огляду на наведене, незаконні дії ОСОБА_4 призвели до завдання державі матеріальної шкоди на суму 5400000 гривень, що станом на 16.09.2021 у 600 разів і більше перевищує неоподаткованих мінімум доходів громадян та згідно п. 4 примітки 1 до ст. 185 КК України є злочином, що вчинений у особливо великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні шахрайства у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

29.09.2021 ОСОБА_12 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

01.10.2021 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 29 листопада 2021 включно, обов`язки які ним не виконувалися.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, обґрунтовується та підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, що містяться в матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4 .

Про наявність (існування) ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тяжкість покарання і той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування, у зв`язку із чим він оголошений у розшук, свідчить про можливість підозрюваного і у подальшому переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 можезнищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може незаконно впливати на свідків, експертів в даному кримінальному провадженні, що в подальшому може зашкодити проведенню повного, неупередженого та об`єктивного досудового розслідування.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КП.К України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працює, отже не має постійного джерела доходу, а тому для задоволення своїх мінімальних соціальних потреб може продовжити злочинну діяльність, оскільки це є, його єдиним джерелом доходів

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Виходячи з викладеного вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України під час досудового розслідування вважаю за доведене те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у статті 177 КПК України, бо є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 , який вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та/або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладені вище обставини, можна зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, оскільки є всі підстави вважати, що, не обравши підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 178 КПК України під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:

- зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_4 , до вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- вік та стан підозрюваного ОСОБА_4 , дозволяє йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.

Разом із тим, підозрюваного ОСОБА_4 18.11.2021 року було викликано по телефону на проведення слідчих дій на 19.11.2021 року слідчим ОСОБА_13 . Та в подальшому через засоби поштового зв`язку ОСОБА_4 було відправлено повістки за місцем мешкання та реєстрації, але останнім дані виклики проігноровано.

У визначені дні, згідно повісток про виклик 22, 23, 24 листопада без поважних причин підозрюваний ОСОБА_4 не з`явився до слідчого, чим порушив вимоги ч. 5 ст. 194 КПК України обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Таким чином, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, корисний характер злочину, відсутність у підозрюваного офіційного джерела доходів, факт повторності учинення підозрюваним ОСОБА_4 корисного злочину та інші зазначені вище обставини свідчать про те, що обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не забезпечить його належної поведінки та запобіганню зазначеним ризикам, оскільки, перебуваючи на свободі останній знову може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, у зв`язку із невиконанням попереднього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, у зв`язку з чим вбачається необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 зазначений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий зазначає, що враховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити його та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його адвокат проти клопотання заперечували. Просили відмовти, у зв`язку з необгрунтованістю та недоведеністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали та доводи надані сторонами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В ході досудового розслідування встановлені переконливі факти, на підставі розумної оцінки яких можливо визнати причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину вірогідною.

Попередня правова оцінка зібраних на момент подання клопотання про затримання з метою приводу доказів сторони обвинувачення вказує на ті обставини, що підозра за ст. 190 ч. 2 КК України є обґрунтованою, в розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. За вказані злочини передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Клопотання обґрунтовано наявністю ризику переховування від органу досудового розслідування.

Існують достатні підстави вважати, що вказаний ризик має місце, оскільки станього оголошували в розшук.

Крім того, ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосуванн запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні.

В іншій частині слідчий суддя не вважає ризики доведеними.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження, враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.

Частиною 1 ст. 183 КПК України також встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Обставини, що перешкоджають органу досудового розслідування уникнути ризику без застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання існуючому ризику слідчим та прокурором не обґрунтовані, та не встановлені. Докази існування таких обставин не надані.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішення питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину, відсутність судимостей, характеризуючі дані, наявність у підозрюваного зареєстрованого місця проживання та місця перебування.

Підозрюваний має зареєстроване місце проживання, навчається.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину, відсутність судимостей, характеризуючі дані.

Обставини, які досліджені під час судового розгляду та оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про необґрунтованість клопотання в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 194 КПК України, але не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, тому доцільно застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання існуючим ризикам.

Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу з`ясовано зареєстроване місце проживання підозрюваного.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти існуючому ризику. Обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту не порушує права та свободи підозрюваного, зважаючи на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що в разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 181, 184, 193, 194, 309, 369 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання - відмовити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виглядіцілодобового домашньогоарешту за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.02.2022 року включно, із застосуванням електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого;

- не відлучатися за територію Броварського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- заборонити спілкування із потерпілим та свідками у зазначеному кримінальному провадженні на час дії цього запобіжного заходу;

- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 та інші документи, що дають право на виїзд в Україну;

Роз`яснити, підозрюваному, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що порушення покладених на нього слідчим суддею обов`язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1