Рішення

від 26.01.2022 по справі 677/2109/19

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/2109/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

26.01.2022 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.,

справа № 677/2109/19,

сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Хмельницька районна державна адміністрація, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

вимоги позову - визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки,

представник позивача - ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку загального позовного провадження.

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 звернулась 19.12.2019 до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, вимоги якого в процесі судового розгляду збільшила, в якому просила:

- визнати недійсними державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №969001, виданий 22.04.2009 Красилівською районною державною адміністрацією для ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0013, та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №969002, виданий 17.04.2009 Красилівською районною державною адміністрацією для ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0010, цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ледянської сільської ради Красилівського району Хмельницької області;

- скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29.05.2015 № 9873778 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0013 та від 30.05.2015 № 9877192 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0010;

- скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ледянської сільської ради площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0013 та площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0010;

- стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 25.07.2001 року її матері ОСОБА_5 , на підставі рішення Ледянської сільської ради від 20.06.2001 року №56 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ -ХМ № 025333 на земельну ділянку площею 5,13 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ледянської сільської ради Красилівського району Хмельницької області в межах згідно з планом. Вказана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_5 , як власнику земельної частки (паю) на території Ледянської сільської ради за результатами розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та у відповідності до технічної документації по організації території земельних часток (паїв) та виготовленню державних актів на право приватної власності на землю.

В процесі розпаювання землі власниками земельних часток (паїв) с. Ледянка, був проведений розподіл передбачених для передачі у приватну власність земельних ділянок, за результатами чого був складений відповідний протокол розподілу, відповідно до якого ОСОБА_5 набула право на отримання земельної ділянки площею 5,13 га, під № 50.

Відповідно до технічної документації по передачі земельних часток (паїв) в натурі та графічних матерів до неї, а також зазначеного вище державного акта на право приватної власності на землю виданого ОСОБА_5 , земельна ділянка у зазначених документах має однакову конфігурацію меж та площу, розміри та лінійні проміри між поворотними точками, у технічні документації зазначені координати її поворотних точок, а також зі сходу вона межує із земельною ділянкою площею 65,20 га, яка не була передбачена до розпаювання та не розпайовувалась. Таким чином, вказаний державний акт на право приватної власності на землю виданий у чіткій відповідності до затвердженої рішенням Ледянської сільської вищезазначеної технічної документації по розпаюванню земель. У встановленому законом порядку даній земельній ділянці присвоєний кадастровий №6822786600:05:007:0001.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла та згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.02.2011 року, виданого державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори Тиховською В. В. за № 1-199 після її смерті позивач успадкувала вищезазначену належну їй земельну ділянку, про що на державному акті нотаріусом здійснено відповідну відмітку. 27.04.2011 року зміни щодо власника даної земельної ділянки були зареєстровані на відкритій на неї Поземельній книзі за № 6822786600:05:007:0001:3:01, про що на зазначеному державному акті на право власності на неї Управлінням Держкомзему у Красилівському районі проставлений відповідний штамп із записами.

Оскільки, законодавство, яке діяло на час видачі ОСОБА_6 державного акта на право власності на землю не передбачало внесення в електронній формі до Державного земельного кадастру інформації про земельні ділянки, така інформація про належну їй земельну ділянку до Державного земельного кадастру не була внесена.

У зв`язку із змінами в законодавстві, 03.07.2018 року позивач звернулась до державного кадастрового реєстратора Відділу у Красилівському районі ГУ Держгекадастру у Хмельницькій області з приводу внесення в електронній формі до Державного земельного кадастру інформації про зазначену належну їй земельну ділянку, у чому, в той же день їй відмовлено у зв`язку із тим, що більша частина даної земельної ділянки перетинається (накладається) із земельними ділянками площею 5,1282 га кадастровий № 6822786600:05:006:0013 та площею 5,1282 га, кадастровий № 12786600:05:006:0010 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які підставі державних актів на право власності на земельну ділянку належать для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У зв`язку із перетином зазначених земельних ділянок внести до Державного земельного кадастру відомості про належну їй земельну ділянку із кадастровим № 6822786600:05:007:0001 на даний час не можливо, що підтверджується довідкою Відділу у Красилівському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.12.2020 року 29-22-0.26-460/109-20.

Вказує, що її матір та вона вільно володіли та користуватись спірною земельною ділянкою, передавали її в оренду та отримували орендну плату, їхні правовстановлюючі документи на неї у будь-який спосіб не скасовувались та по сьогоднішній день є чинними, її право власності на земельну ділянку ніхто не заперечував та не оспорював. Про видачу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 оспорюваних державних актів на право власності на земельну ділянку, до яких включено також і частину її земельної ділянки у будь - який спосіб вона та ОСОБА_5 не повідомлялись та участі у цьому не приймали.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не приймали участі у розподілі та розпаюванні, вони не включені до технічної документації із розпаювання земель колективної власності КСП Вперед та додатку № 1 до рішення Ледянської сільської ради від 20.06.2001 року № 56 про передачу у власність земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Вважає видані для відповідачів спірні державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ледянської сільської ради Красилівського району площами 5,1282 га незаконними та такими що порушують її права, у зв`язку із чим вони мають бути визнані недійсними, оскільки спірна земельна ділянка площею 5,13 га, була передана у власність її матері ОСОБА_5 раніше ніж відповідачам ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , у зв`язку з чим, на момент видачі відповідачам оскаржуваних державних актів, більша частина земельної ділянки перебувала у власності ОСОБА_5 , та без її вилучення у неї, земельна ділянка не могла передаватись у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вищезазначена належна їй земельна ділянка у її матері ОСОБА_5 та у неї у встановленому законом порядку не вилучалась, виданий ОСОБА_5 державний акт на право власності на неї не скасовувався та недійсним не визнавався, право власності позивача на неї у встановленому законом порядку не припинялось, а тому її частини не могли передаватись у власність відповідачів.

Всупереч вимогам закону, в ході виділення у власність для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спірних земельних ділянок, збори власників земельних часток (паїв) щодо розподілу земельних ділянок не проводились, відповідний протокол не складався, власниками земельних часток (паїв) не підписувався та уповноваженими органами не затверджувався, у зв`язку з цим, Красилівська районна державна адміністрація не мала передбачених законом підстав та права приймати рішення про надання ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , як власникам земельних часток (паїв) спірних земельних ділянок та видачі державного акта на право власності на неї.

Вказала, що визнання недійсними вищезазначених державних актів власності на земельні ділянки потребує також вирішення похідних позовних вимог про скасування записів про реєстрацію права власності відповідачів на спірні земельні ділянки у Державному реєстрі речових - прав, які здійсненні на підставі оспорюваних державних актів та скасування реєстрації спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, а тому у разі визнання недійсними спірних державних актів, підлягають скасуванню також зазначені записи у Реєстрі речових прав.

Земельні ділянки площею 5,1282 га, кадастровий № 6822786600:05:006:0013 та площею 5,1282 га, кадастровий № 6822786600:05:006:0010 були сформовані, та відомості про них, а саме площу, конфігурацію меж, кадастровий номер та власника були внесенні до Державного земельного кадастру на підставі оспорюваних державних актів на право власності на них, а тому, у зв`язку із визнанням їх недійсними підлягає також скасуванню державна реєстрація зазначених у них земельних ділянок, оскільки вони не можуть існувати без правовстановлюючого документа на підставі якого вони були сформовані.

Вказала, що ухвалення судом рішення надасть їй можливість внести до Державного земельного кадастру відомості про вищезазначену належну їй земельну ділянку площею 5.13 га, кадастровий № 6822786600:05:007:0001, та тим самим поновити її порушені права на неї.

Відповідачі відзив на позов не подали.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

11.12.2020 позивач надіслала до суду позовну заяву, в якій збільшила позовні вимоги.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, справу розглядати за його та позивача відсутності, щодо заочного розгляду справи, та винесення по ній заочного рішення не заперечує.

Відповідачі, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву та заяв про розгляд справи у їхню відсутність чи відкладення розгляду справи суду не подали.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

20.01.2020 ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюка Р.В. відкрито провадження у справі і постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

24.09.2020 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано заявлені докази.

25.03.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та залучено до участі у справі правонаступника відповідача Красилівської районної державної адміністрації - Хмельницьку районну державну адміністрацію.

20.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

26.01.2022, відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за наявними матеріалами справи.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №025333 від 25.07.2001 ОСОБА_5 на підставі рішення Ледянської сільської ради народних депутатів від 20.06.2001 №56 передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,13 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Ледянської сільської ради та передана для товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_5 , як власнику земельної частки (паю) на території Ледянської сільської ради за результатами розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та у відповідності до технічної документації по організації території земельних часток (паїв) та виготовленню державних актів на право приватної власності на землю.

Технічна документація по передачі вказаних земельних часток (паїв) в натурі з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю громадянам на території Ледянської сільської ради Красилівського району розроблена у 2001 році Виробничо-комерційним малим підприємством Лімб . Даною документацією передбачено передати у власність 147 власникам земельних часток (паїв) земельні ділянки загальною площею 782,35 га, із земель колективної власності КСП Відродження , а також розмір, місце розташування та графічне зображення даних земельних ділянок.

Рішенням Ледянської сільської ради Красилівського району № 56 від 2001 року затверджено вищезазначену технічну документацію, та прийнято до поділу на земельні частки (паї) 782,35 га орних земель, вирішено передати у приватну власність земельні частки (паї) власникам сертифікатів згідно додатку 1 до рішення, та на заміну раніше виданих сертифікатів, видати державні акти на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також вирішено внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації.

В процесі розпаювання землі власниками земельних часток (паїв) с. Ледянка, був проведений розподіл передбачених для передачі у приватну власність земельних ділянок, за результатами чого був складений відповідний протокол розподілу, відповідно до якого ОСОБА_5 набула право на отримання земельної ділянки площею 5,13 га, під № 50.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Списку додатку до Державного акта на право колективної власності на землю КСП Відродження серії ХМ №00040 від 02.09.1997 та переліку 147 осіб, які мають право на земельну частку (пай) та отримання у власність земельних ділянок із земель КСП Відродження затвердженого рішенням Ледянської сільської ради від 20.06.2001 № 5 не включались, участі у розподілі земельних ділянок між власниками земельних ділянок (паїв) не приймали.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.02.2011, успадкувала право власності на земельну ділянку, реєстровий № 6822786600:05:007:001, площею 5,13 га, розташовану на території Ледянської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №025333, виданого 25.07.2001 на підставі зазначеного вище рішення Ледянської сільської ради народних депутатів від 20.06.2001 №56, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №50.

27.04.2011 зміни щодо власника вказаної земельної ділянки були зареєстровані на відкритій на неї Поземельній книзі за реєстровим № 6822786600:05:007:0001:3:01, про що на державному акті серії ІІІ-ХМ №025333 на право власності на неї Управлінням Держкомзему у Красилівському районі проставлений відповідний штамп, у який внесена вказана інформація.

ОСОБА_1 відмовлено у внесенні в електронній формі до Державного земельного кадастру інформації про зазначену належну їй земельну ділянку.

Згідно з листом відділу у Красилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №29-22-0.26-460/109-20 від 02.12.2020, відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру, дані про земельну ділянку з кадастровим № 6822786600:05:007:001 внести не можливо, оскільки відповідно до Проекту (карти) виділення земельних ділянок (паїв) Ледянської сільської ради, місце розташування даної земельної ділянки буде накладатися на земельні ділянки з чинними державними актами та кадастровими номерами 6822786600:05:006:0013 та 6822786600:05:006:0010.

Земельна ділянка, площею 5,1282 га кадастровий № 6822786600:05:006:0013 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ледянської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №969001, виданого 22.04.2009 на підставі розпорядження Красилівської районної державної адміністрації від 20.10.2008 №539/2008-р.

Земельна ділянка, площею 5,1282 га, кадастровий № 12786600:05:006:0010 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ледянської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, належить відповідачу ОСОБА_8 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №969002, виданого 17.04.2009 на підставі розпорядження Красилівської районної державної адміністрації від 20.10.2008 №539/2008-р.

Згідно з Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 24.11.2020, земельна ділянка кадастровий № 6822786600:05:006:0013, площею 5,1282 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ледянської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, зареєстрована реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції Хмельницької області у державному реєстрі прав 29.05.2015, номер запису про право 9873778.

Згідно з Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 24.11.2020, земельна ділянка кадастровий № 6822786600:05:006:0010, площею 5,1282 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ледянської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, зареєстрована реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції Хмельницької області у державному реєстрі прав 30.05.2015, номер запису про право 9877192.

Відповідно до п.п.9, 10 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр , який набрав чинності з 01.01.2013, усі державні акти, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними, незалежно від наявності чи відсутності кадастрового номера. До 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №025333 виданий 25.07.2001 на ім`я ОСОБА_5 є дійсним, в судовому порядку не оспорювався.

Право власності ОСОБА_5 , а згодом, ОСОБА_1 , на земельну ділянку з кадастровим № 6822786600:05:007:001, належну їм на праві власності, з підстав, визначених законодавством, не припинялося.

Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 ЦК України).

Згідно зі статтею 78 ЗК України, у редакції на час набуття права власності на земельну ділянку позивачем, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

За змістом статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пунктів 2 та 10 Розділу VІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

До 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

З 01.01.2013, у зв`язку з набранням чинності Закону України Про Державний земельний кадастр державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Закону України Про землеустрій , встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно зі статтею 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до пункту 3.10 розділу III Закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 № 376 (далі - Інструкція), середньоквадратична похибка місцезнаходження межового знака відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, міських геодезичних мереж не повинна перевищувати: у містах Києві, Севастополі, містах - обласних центрах та містах обласного підпорядкування - 0,1 м; в інших містах та селищах - 0,2 м; у селах - 0,3 м; за межами населених пунктів для земельних ділянок площею до 10 га - 0,5 м, а площею 10 га і більше - 2,5 м.

Відповідно до пункту 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр , у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Частинами першою-третьою статті 158 ЗК України встановлено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (частина четверта, п`ята статті 158 ЗК України).

Відповідно достатті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Також відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини 23.02.2006 № 3477-ІV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи №2,4,7,11 до Конвенції.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 321 ЦК Українив становлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі статтею 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст.153 ЗК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

V. Оцінка суду

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх громадян. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом і, відповідно, громадянам забезпечено рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на час отримання ОСОБА_5 у власність земельної ділянки) правовласності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною 1 ст.126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час отримання позивачему власність земельної ділянки) визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою було затверджено форму державного акта на право власності на земельну ділянку. Видавалися державні акти вказаного зразка державними органами земельних ресурсів при місцевих державних адміністраціях або органах місцевого самоврядування, підписувались головою місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, а також начальником державного органу земельних ресурсів.

До 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Відповідно до статті 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Отже, право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 зареєстровано відповідно до вимог чинного закону на час видачі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №025333 від 25.07.2001, а Закон України від 07.07.2011 Про державний земельний кадастр (надалі - Закон №3613-VI), відповідно до вимог якого державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття на таку ділянку документу Державного земельного кадастру - Поземельної книги, набрав чинності 01.01.2013.

Позивач є спадкоємцем ОСОБА_5 , та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.02.2011 набула права власності на земельну ділянку, належну ОСОБА_5 на підставі державного акта про право приватної власності на землю від 25.07.2001, який зареєстрований в Поземельній книзі 27.04.2011 за реєстровим № 6822786600:05:007:001. Вказаний державний акт є чинним, ніким не оспорювався та у визначений чинним законодавством спосіб недійсним не визнавався.

Крім того, відповідно до частини другої розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону №3613-VI земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Норми ЗК України від 25.10.2001, якими передбачено, що формування земельної ділянки відбувається з моменту присвоєння їй кадастрового номера та державної реєстрації речових прав на земельну ділянку та здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не поширюються на позивача, та її спадкодавця ОСОБА_5 , оскільки Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №025333 виданий 25.07.2001.

Закон України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011 набрав чинності 01.01.2013, а чинний, на час видачі ОСОБА_5 державного акта серії ІІІ-ХМ №025333 Земельний кодекс не містив посилання на реєстрацію права власності на земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. Таким чином, непроведення реєстрації права власності на земельну ділянку у Державному земельному кадастрі не позбавляє позивача права власності.

З 01.01.2013 року державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зміна законодавства щодо порядку реєстрації права власності на землю (необхідність внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), що відбулося пізніше, не дає підстав вважати, що земельна ділянка була набута ОСОБА_5 , а згодом позивачем, у власність з порушенням вимог закону, чи їхні права на земельну ділянку, які підтверджувалися державним актом, та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, припинились.

Судом з інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права встановлено, що право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номерам 6822786600:05:006:0013 зареєстровано у державному реєстрі прав 29.05.2015, а право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номерам 6822786600:05:006:0010 зареєстровано у державному реєстрі прав 30.05.2015. Тобто, право власності відповідачів на спірні земельні ділянки зареєстровано після набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим № 6822786600:05:007:001 позивачкою на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.02.2011.

Позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру внаслідок накладення спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 6822786600:05:006:0013 та 6822786600:05:006:0010, належних відповідачам, на належну їй земельну ділянку з кадастровим № 6822786600:05:007:001, яка сформована раніше, ніж зазначені земельні ділянки відповідачів.

Відповідачі не спростували встановлених судом обставин, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6822786600:05:006:0013 та 6822786600:05:006:0010, що їм належать, частково знаходяться у межах земельної ділянки, що належить на праві власності позивачу.

Згідно ст. ст. 22, 56 Закону України Про землеустрій в редакції, яка діяла на час отримання відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 державних актів на право власності на спірні земельні ділянки, землеустрій здійснювався на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, і технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включала, з-поміж іншого, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування.

Також, в силу положень ст. 17 Земельного кодексу України саме до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належать, зокрема координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель, підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок, координація діяльності державних органів земельних ресурсів, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До того ж, у відповідності до п. 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 (далі по тексту Інструкція) в редакції, яка діяла на час отримання відповідачами державних актів на право власності на земельні ділянки, також було визначено, що державний акт на право власності на земельну ділянку видавався на підставі рішення районної державної адміністрації.

При цьому, відповідно до п. 1.16 Інструкції технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку включала з-поміж іншого, зокрема: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки; заяву власника землі або землекористувача про складання державного акта; висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки.

Згідно п. 2.14 Інструкції державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою складався у двох примірниках, підписувався органом, який прийняв рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (постійне користування), та відповідним державним органом земельних ресурсів.

Отже, на думку суду, саме відсутність належної координації здійснення землеустрою та державного контролю за використанням земель, координації діяльності державних органів земельних ресурсів, а також неналежна підготовка висновків щодо надання земельних ділянок, що полягало в наданні Красилівською районною державною адміністрацією до технічної документації з виготовлення відповідачками державного акту на право власності на земельні ділянки розпорядження від від 20.10.2008 №539/2008-р без послідуючих змін, призвело до порушення прав на належне користування та розпорядження земельною ділянкою позивача.

Таким чином, суд вважає, що в результаті набуття відповідачами права власності на спірні земельні ділянки на підставі вказаного розпорядження Красилівської районної державної адміністрації, за відсутності підстав та інших рішень уповноважених органів на припинення користування, розпорядження чи вилучення земельної ділянки № 6822786600:05:007:001 у ОСОБА_9 , а згодом у позивача, були порушені права ОСОБА_1 на належне користування, володіння та розпорядження земельною ділянкою, яка належать їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №025333 від 25.07.2001. У зв`язку з наведеним, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів на право власності відповідачів на земельні ділянки підлягають задоволенню, оскільки землеустрій спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 6822786600:05:006:0013 та 6822786600:05:006:0010 здійснений на підставі рішення органу виконавчої влади щодо проведення робіт із землеустрою, яке не відповідало вимогам чинного на момент його винесення, законодавства.

Таким чином, вказані спірні земельні ділянки відповідачів сформовані, а відомості про них зареєстровані у Державному земельному кадастрі, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, - протиправно.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 та ч. 1 та ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову у державній реєстрації прав, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У відповідності до правової позиції наведеній у постанові Великої Палати Верховного суду від 22.08.2018 по справі № 925/1265/16 належним способом захисту права або інтересу у зазначеній категорії справ є скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, так як рішення суб`єкта державної реєстрації прав вичерпує свою дію із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, суд доходить висновку, що оскільки відносно суб`єктивного земельного права створюється неможливість реалізації позивачем права власності на земельну ділянку через існування накладення земельних ділянок з кадастровим номером 6822786600:05:006:0013 та з кадастровим номером 6822786600:05:006:0010 на належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 6822786600:05:007:001, а тому вимоги позивача про скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок кадастровий №6822786600:05:006:0013 та кадастровий №6822786600:05:006:0010, та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав власності відповідачів на вказані земельні ділянки підлягають задоволенню.

Оцінюючи у цій справі наявність підстав для втручання у право на мирне володіння майном, суд виходить з такого.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Сєрков проти України від 07.07.2011, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Трегубенко проти України від 02.11.2004, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які необхідно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Європейський суд з прав людини констатує порушення статті 1Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1Першого протоколу до Конвенції якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар . Одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Суд виходить з того, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки ЄСПЛ рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Це пов`язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається, як на підставу для застосування статті 1Першого протоколу до Конвенції, можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що прийняття рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав власності на нерухоме майно щодо спірних земельних ділянок, належних відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які накладаються на земельну ділянку, що належать іншій фізичній особі (позивачу), фактично позбавляє ОСОБА_1 , яка первинно набула право власності на земельну ділянку, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктом власності, позбавляє позивача загалом правомочностей власника землі у повному обсязі, а отже, є втручанням у право на мирне володіння майном.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, суд не вбачає невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Враховуючи зазначене, наявні підстави для задоволення позову, який спрямований на захист від втручання у право власності позивача на земельну ділянку, набуте у встановленому законом порядку.

При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не позбавлені права захистити свої інтереси у порядку, визначеному законодавством.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено, то з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 816 грн 67 коп. з кожного.

Керуючись статями 11, 12, 13, 81, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №969001, виданий 22.04.2009 Красилівською районною державною адміністрацією для ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0013 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ледянської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №969002, виданий 17.04.2009 Красилівською районною державною адміністрацією для ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0010 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ледянської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.

Скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29.05.2015 № 9873778 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0013 та від 30.05.2015 № 9877192 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0010.

Скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ледянської сільської ради площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0013 та площею 5,1282 га, кадастровий №6822786600:05:006:0010.

Стягнути з відповідачів Хмельницької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору - по 816 грн 67 коп. з кожного.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів здня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Хмельницька районна державна адміністрація, місцезнаходження: 29000, Хмельницька область м. Хмельницький, вул. Камянецька 122/2, код ЄДРПОУ 21318806.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 02.02.2022.

Суддя Р. В. Вознюк