Вирок

від 02.02.2022 по справі 295/3884/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/3884/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.2 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду

в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016060020007902 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05.10.2021 року,

щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.15 ч.2, ч.2 ст.185 КК України,

за участю :

прокурора ОСОБА_9

захисника ОСОБА_10

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Прокурор в апеляційній скарзі вирок суду в частині призначення покарання просить скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_11 призначити йому покарання за ст.15 ч.2, ч.2 ст.185 КК України у виді арешту строком на 3 місяці. Вказує, що вирок суду підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.Посилається на те, що судом при призначенні покарання залишено поза увагою, той факт, що після направлення 31.07.2017 року до Богунського районного суду м. Житомира обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016060020007902, ОСОБА_8 05.07.2017 року вчинив новий злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, за який його було засуджено вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 05.05.2020 року. Крім того, після вчинення 30.12.2016 року закінченого замаху на крадіжку майна у супермаркеті ТОВ «Еко» ОСОБА_8 , вчинив тяжкий злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, за який засуджений 09.06.2017 року Житомирським районним судом.Вказує, що обвинувачений на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, 18.02.2017 року та 12.03.2017 року повторно вчинив закінченні замахи на таємне викрадення чужого майна у супермаркеті ТОВ «Сільпо-Фуд» та ТОВ «Група Рітейлу Україна». Також посилається на те, що згідно досудової доповіді Житомирського районного відділу «Центр пробації» станом на 13.11.2020 року орган пробації прийшов до висновку про неможливе виправлення та досягнення обвинуваченим правослухняної поведінки без застосування покарання пов`язаного з ізоляцією його від суспільства. Вважає, що посилання суду на працевлаштування ОСОБА_8 та перебування ним у цивільному шлюбі не підтверджені матеріалами справи.

Вироком Богунського районногосуду м.Житомира від05.10.2021року ОСОБА_8 засуджено за ст.15 ч.2, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого звільнено від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком впродов ж одного року.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_8 судом покладені обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Як визнав суд, 30.12.2016 року близько 12 год. 13 хв. ОСОБА_8 перебував у торгівельному приміщенні супермаркету «Еко», за адресою вул. Домбровського,3, в м. Житомирі, де побачив на торгівельній вітрині ковдру торгівельної марки «SLIPCOVER», в кількості 1 шт., що належить вказаному товариству.

В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме вказаної ковдри.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, ОСОБА_8 пересвідчившись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непомітними для сторонніх осіб, підійшов до торгівельної вітрини вказаного супермаркету, з якої взяв ковдру торгівельної марки «SLIPCOVER 210х200» та утримуючи її при собі, покинув торгівельну залу та направився до виходу для того, щоб покинути територію місця вчинення кримінального правопоорушення. Однак, свій злочинний умисел ОСОБА_8 не довів до кінця, оскільки був зупинений працівниками охорони супермаркету «Еко».

Таким чином, ОСОБА_8 виконавав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але він не був закінчений з причин які не залежали від його волі. Такими діями намагався спричинити ТОВ «Еко» майнової шкоди на суму 798 грн.

Крім того, 18.02.2017 року о 09 год. 50 хв. ОСОБА_8 перебував у торгівельному приміщенні супермаркету «Сільпо», за адресою площа Житній ринок,1 в м. Житомирі, де побачив на торгівельній вітрині набори для гоління «Gillette Marh3», що належать вказаному товариству.

В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного набору.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, ОСОБА_8 пересвідчившись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непомітними для сторонніх осіб, підійшов до торгівельної вітрини вказаного супермаркету, з якої взяв два набори для гоління «Gillette Marh3», та утримуючи їх при собі, пройшов повз лінії розрахунку кас, направився до виходу для того, щоб покинути територію місця вчинення кримінального правопоорушення. Однак, свій злочинний умисел ОСОБА_8 не довів до кінця, оскільки був зупинений працівниками охорони супермаркету «Сільпо».

Таким чином, ОСОБА_8 виконавав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але він не був закінчений з причин які не залежали від його волі. Такими діями намагався спричинити ТОВ «Сільпо» майнової шкоди на суму 188 грн.

Крім того, 12.03.2017 року біля 09 год. 50 хв. ОСОБА_8 перебував у торгівельному приміщенні супермаркету «Караван», за адресою вул. Київська, 77, в м. Житомирі, де побачив на торгівельній вітрині набори для чоловічої особистої гігієни торгівельної марки ТМ «Nivea men», що належать ТОВ «Група Рітейлу Україна».

В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме вказаного набору.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, ОСОБА_8 пересвідчившись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непомітними для сторонніх осіб, підійшов до торгівельної вітрини вказаного супермаркету, з якої взяв два набори для чоловічої особистої гігієни торгівельної марки ТМ «Nivea men» (бальзам 100 мл., піна 200 мл.), та утримуючи їх при собі, направився до виходу з супермаркету для того, щоб покинути територію місця вчинення кримінального правопоорушення. Однак свій злочинний умисел ОСОБА_8 не довів до кінця, оскільки був зупинений працівниками охорони супермаркету «Караван».

Таким чином, ОСОБА_8 виконавав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але він не був закінчений з причин які не залежали від його волі. Такими діями намагався спричинити ТОВ «Сільпо» майнової шкоди на суму 256,18 грн.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу, обвинуваченого та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочинів за обставин, наведених у вироку ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах, оцінених в сукупності і ніким з можливих апелянтів не оскаржується, а його дії за ст.15 ч.2, ч.2 ст.185 КК України,кваліфіковані правильно.

Відповідно до ст.ст.50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Цих вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо відсутності достатніх підстав для призначення ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі із застосуваннямст.75 КК України.

Так, призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд врахував, що він раніше судимий, з часу звільнення з місць позбавлення волі працевлаштувався неофіційно, перебуває у цивільному шлюбі, критично ставиться до вчиненого, події кримінальних правопорушень відбулися у 2016 та 2017 роках, діяння, які вчинив обвинувачений є незакінченими замахами, що не призвело до реального заподіяння шкоди, досудову доповідь органу пробації, та призначив йому покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі, а на підставіст. 75 КК України, звільнив обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_8 покарання, не достатньо врахував, що обвинувачений в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став, 05.07.2017 року він вчинив новий злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, за який його було засуджено вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 05.05.2020 року. Крім того після вчинення 30.12.2016 року закінченого замаху на крадіжку майна у супермаркеті ТОВ «Еко», ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, за який його засуджено 09.06.2017 року Житомирським районним судом, однак він висновків для себе не зробив та 18.02.2017 року та 12.03.2017 року повторно вчинив закінченні замахи на таємне викрадення чужого майна.

Отже, висновок суду першої інстанції про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК України, є не достатньо вмотивованим, а призначене ОСОБА_8 покарання є надмірно м`яким і таким, що не відповідає даним про його особу та обставинам, що обтяжують покарання.

На підставівищезазначеного,колегія суддівприходить допереконання,що виправлення,перевиховання тапопередження вчинення ОСОБА_8 нових злочинівможливо лише вумовах йогоізоляції відсуспільства,а томувважає,що вироксуду першоїінстанції,в частиніпризначення покарання,необхідно скасуватита постановитиновий вирок,при цьомувраховуючи,що ОСОБА_8 визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, в минулому неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів, та неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став знову вчинив корисливі злочини, досудову доповідь Житомирського районного відділу «Центр пробації» про неможливе виправлення та досягнення обвинуваченим правослухняної поведінки без застосування покарання пов`язаного з ізоляцією від суспільства, а тому призначає йому покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді арешту.

Керуючись ст.ст. 404,407,420 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 05.10.2021 року, щодо ОСОБА_8 в частині призначення покарання скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ст.15 ч.2, ч.2 ст.185 КК Україниу виді 3 місяців арешту.

Строк відбуття покарання обвинуваченому рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: