Ухвала

від 01.02.2022 по справі 171/178/22

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/178/22

2-з/171/7/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

28.01.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

28.01.2022 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт: на Ѕ частку двокімнатної квартири, розташованої в АДРЕСА_1 , загальною площею 45,2 кв. м., житловою площею 31,1 кв. м., яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 , згідно дубліката свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 22.09.2010 року, реєстраційний номер майна НОМЕР_2 ; Ѕ частку житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 , зареєстрованої на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу р/№ 39 від 12.03.1993 року, загальною площею 59,5 кв. м., житловою площею 29,1 кв.м., реєстраційний номер майна 670991; земельну ділянку, кадастровий номер 1220385500:02:034:0943, площею 3,8413 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мар`янської сільської ради, зареєстрованої на ім. я ОСОБА_2 , на підставі державного акта ДП № 009406 від 11.12.2003 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 789916512203; автомобіля Scania , р.н. НОМЕР_3 , та автомобільний причіп, р.н. НОМЕР_4 , які зареєстровані на ім`я відповідача.

Обґрунтовуючи вказану заяву, ОСОБА_1 зазначила, що в провадженні Апостолівського районного суду знаходиться цивільна справа № 171/178/22 за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики . Враховуючи, що відповідач отримавши від неї гроші в борг, не повернув їх у визначений строк, маючи заборгованість в 19000 доларів США, ухиляється від спілкування з нею, вважає, що саме арешт майна відповідача може забезпечити недопущення його відчуження, реалізації, в тому числі і в примусовому порядку за постановою державного виконавця.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №171/178/22, в рамках якої із заявою про забезпечення позову вона звертається до суду, предметом позову є борг за договором позики. Ціна позову складає 23435,48 доларів США, що за курсом НБУ становить 674941,82 грн.

Майно, на яке вона вважає необхідно накласти арешт складається з:

Ѕ частки двокімнатної квартири, розташованої в АДРЕСА_1 , загальною площею 45,2 кв. м., житловою площею 31,1 кв. м., яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 , згідно дубліката свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 22.09.2010 року, реєстраційний номер майна НОМЕР_2 ; Ѕ частку житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 , зареєстрованої на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу р/№ 39 від 12.03.1993 року, загальною площею 59,5 кв. м., житловою площею 29,1 кв.м., реєстраційний номер майна 670991; земельної ділянки кадастровий номер 1220385500:02:034:0943, площею 3,8413 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мар`янської сільської ради, зареєстрованої на ім`я ОСОБА_2 , на підставі державного акта ДП № 009406 від 11.12.2003 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 789916512203; автомобіля Scania , р.н. НОМЕР_3 , та автомобільний причіп р.н. НОМЕР_4 , які зареєстровані на ім. я відповідача.

Факт того, що вказане вище майно зареєстровано саме на відповідача ОСОБА_2 підтверджуються доданими до заяви інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, розпискою від 11.08.2015 року, згідно якої відповідач брав кошти під заставу автомобіля Scania , р.н. НОМЕР_3 , та автомобільний причіп р.н. НОМЕР_4 , які зареєстровані на ім. я відповідача.

Тому у відповідності до вимог ст. 149 ЦПК України, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, то суд повинен вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вжити певні дії.

У відповідності до ч. 1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Судом з`ясовано, що в провадження суду надійшов позов ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Ціна позову складає 23435,48 доларів США, що за курсом НБУ становить 674941,82 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідачу належать:Ѕ частка двокімнатної квартири, розташованої в АДРЕСА_1 , загальною площею 45,2 кв. м., житловою площею 31,1 кв. м., яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 , згідно дубліката свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 22.09.2010 року, реєстраційний номер майна НОМЕР_2 ; Ѕ частка житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 , зареєстрованої на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу р/№ 39 від 12.03.1993 року загальною площею 59,5 кв. м., житловою площею 29,1 кв.м., реєстраційний номер майна 670991; земельна ділянка, кадастровий номер 1220385500:02:034:0943, площею 3,8413 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мар`янської сільської ради, зареєстрованої на ім`я ОСОБА_2 , на підставі державного акта ДП № 009406 від 11.12.2003 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 789916512203. Розпискою від 11.08.2015 року, згідно якої відповідач брав кошти під заставу, підтверджується факт належності відповідачу автомобіля Scania , р.н. НОМЕР_3 , та автомобільного причіпа НОМЕР_4 .

Як передбачено ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п.1,2 ч.1ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно роз`яснень, що надані в п.4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження відповідачем майна та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення заборони щодо відчуження вищевказаного майна.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантують принцип непорушності права власності.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ураховуючи характер та обсяг позовних вимог, суд вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково та вважає, що це буде достатнім та співмірним заходом забезпечення позову відповідно до позовних вимог ОСОБА_1 .

Застосування таких заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім цього, даний вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення заяви про забезпечення позову суд не має будь-яких відомостей про існування визначених ч.3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України , суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики шляхом накладення заборони щодо відчуження на наступне належне ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 майно , а саме: на Ѕ частку двокімнатної квартири, розташованої в АДРЕСА_1 , загальною площею 45,2 кв. м., житловою площею 31,1 кв. м., яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 , згідно дубліката свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 22.09.2010 року, реєстраційний номер майна НОМЕР_2 ; Ѕ частку житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 , зареєстрованої на ім`я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу р/№ 39 від 12.03.1993 року, загальною площею 59,5 кв. м., житловою площею 29,1 кв.м., реєстраційний номер майна 670991; земельну ділянку, кадастровий номер 1220385500:02:034:0943, площею 3,8413 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мар`нської сільської ради, зареєстрованої на ім. я ОСОБА_2 , на підставі державного акта ДП № 009406 від 11.12.2003 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 789916512203; автомобіля Scania , р.н. НОМЕР_3 , та автомобільний причіп р.н. НОМЕР_4 , які зареєстровані на ім. я відповідача.

Копію ухвали для виконання надіслати Апостолівському районному відділу державної виконавчої служби Південно - Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) для виконання, іншим учасникам справи - для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: