Рішення

від 03.02.2022 по справі 433/1716/21

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1716/21

Провадження №2/433/10/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2022 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Гавалешка П.С.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнікової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Троїцької селищної ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

До суду з відповідним позовом звернувся позивач, який в обґрунтування вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося неприйнятим спадкове майно - земельна частка (пай) розміром 7,89 в умовних кадастрових гектарах у землях Троїцького сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Аграрник смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, право на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0099850. При виготовленні державного акту на право власності на земельну ділянку у 2004 році відповідно до чинного на той час законодавства оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) було вилучено, що позбавило його можливості прийняти земельний пай у спадщину. У 2017-2018 роках органи місцевого самоврядування почали повертати власникам або їх спадкоємцям оригінали та копії земельних сертифікатів. Він отримав копію сертифікату. При цьому, на виділену в натурі з земельного паю земельну ділянку - ріллю площею 5,33 га, він вже оформив свої спадкові права. Однак, відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) на даний час позбавляє його можливості оформити спадщину у нотаріуса. На підставі викладеного просить визнати за ним право на вказане спадкове майно.

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 22 листопада 2021 року відкрито провадження в даній справі.

В судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направили. Суду надали заяву про розгляд справи без їх участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч. 3 ст. 211 , ст. 233 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ), суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, приходить до такого.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання прав.

У відповідності до ст. 20 ЦК України право на захист своїх прав особа здійснює на власний розсуд.

Судом було встановлено, що факт смерті ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №15 від 02.08.2012.

Факт родинних відносин між позивачем та його померлим батьком ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.09.1991.

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0099850, власником земельної частки (паю) розміром 7,89 в умовних кадастрових га, що перебуває у колективній власності Троїцького сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Аграрник смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, зареєстровано ОСОБА_2 .

На підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 19.03.2019, за ОСОБА_1 визнано в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 5,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тополівської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 081982, виданим 22 квітня 2004 року на ім`я ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 4425487500:07:008:0011), а також право власності на земельну ділянку площею 3,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 168049, виданим 12 січня 2007 року на ім`я ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 4425487000:04:001:0090).

Позивач зазначає, що при виготовленні державного акту на право власності на земельну ділянку у 2004 році відповідно до чинного на той час законодавства оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) було вилучено, що позбавило його можливості прийняти земельний пай у спадщину. У 2017-2018 роках органи місцевого самоврядування почали повертати власникам або їх спадкоємцям оригінали та копії земельних сертифікатів. Він отримав копію сертифікату. Однак, відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) на даний час позбавляє його можливості оформити спадщину у нотаріуса.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України , Законами України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII Про нотаріат , від 23 червня 2005 року № 2709-IV Про міжнародне приватне право , іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України , якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1268 ч.5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ч. 1 п. г ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яку ратифіковано Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, в зв`язку з тим, що оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку позивач не має можливості, його права підлягають судовому захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 392, 1216, 1221, 1223, 1225, 1261, 1265 ЦК України, ст. 78, 81, 131 ЗК України, ст.10, 12, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Троїцької селищної ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) розміром 7,89 в умовних кадастрових гектарах у землях Троїцького сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Аграрник смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, право на яку посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0099850 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України .

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Троїцька селищна рада Луганської області, пр. Перемоги, б. 60, смт. Троїцьке Луганської області.

Суддя П.С. Гавалешко

03.02.22