Постанова

від 01.02.2022 по справі 914/2573/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2022 р. Справа №914/2573/21

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Гриців В.М., Зварич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача (скаржника) - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Західбуденергозбереження , вих.№25/11-1 від 25 листопада 2021 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 01 листопада 2021 року (підписане 05.11.2021), суддя Мазовіта А.Б.

у справі №914/2573/21

за позовом Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Західбуденергозбереження , м. Львів

про стягнення 136 000 грн.

в с т а н о в и в :

18 серпня 2021 року Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Західбуденергозбереження про стягнення 136 000 грн., з яких: 68 000 грн. - штраф та 68 000 грн. - пеня.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01 листопада 2021 року у справі №914/2573/21 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з відповідача в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у м. Хмельницькому штраф в розмірі 68 000 грн. та пеню в розмірі 68 000 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/45-р/к від 25 вересня 2020 року на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000 грн., який останнім не сплачено, у зв`язку з чим, з врахуванням положень ч.5 ст.56 ЗУ Про захист економічної конкуренції , позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 68 000 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Західбуденергозбереження звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 01 листопада 2021 року у справі №914/2573/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.250 ГК України, строк пред`явлення позову у цій справі закінчився 09 серпня 2021 року. Крім цього, наголошує, що оскільки рішення адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/45-р/к від 25 вересня 2020 року відповідач отримав 02 жовтня 2020 року, відтак, мав право на сплату штрафу в розмірі 68 000 грн. до 02 грудня 2020 року, в той час як позивачем визначено початок строку нарахування пені за несплату штрафу з 09 лютого 2021 року. Крім цього, апелянт посилається на запровадження на території України карантину та право суду зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що строки, передбачені ст.250 ГК України, та на які посилається апелянт, не застосовуються до правовідносин в сфері захисту економічної конкуренції. Також вважає безпідставними посилання скаржника на дію карантину та наголошує, що спірні санкції не можуть бути зменшені судом.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Поряд з тим, 31 січня 2022 року від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю його представника у інших судових засіданнях, дату проведення яких було визначено раніше. Докази наведеного до клопотання не долучено.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відмовила в його задоволенні, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Частиною 11 ст.270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів вважає неповажною причину неявки відповідача в судове засідання, оскільки останнім не долучено до клопотання будь-яких доказів, які б підтверджували обставини, на які посилається відповідач у клопотанні (зокрема, зайнятість представника відповідача у інших судових засіданнях), у зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі Фрідлендер проти Франції , рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України ). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі Красношапка проти України ).

Згідно з п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2020 року адміністративною колегією Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №72/45-р/к, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю Західбуденергозбереження (ідентифікаційний код 32894356) та Корпорація Комунальник (ідентифікаційний код 22331507) вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 ЗУ Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження своєї конкурентної поведінки під час підготовки та участі у відкритих торгах UA-2018-06-18-000680-b щодо закупівлі: реконструкція системи водопостачання в с. Жванець по програмі Питна вода Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області (ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), які проводились протягом червня-липня 2018 року Жванецькою сільською радою.

На підставі ч.2 ст.52 ЗУ Про захист економічної конкуренції за вчинене порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю Західбуденергозбереження вищевказаним рішенням накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

У рішенні адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/45-р/к від 25.09.2020 зазначено, що воно підлягає виконанню у двомісячний строк з дня його одержання.

Копія вказаного рішення надіслана відповідачу та отримана останнім 02 жовтня 2020 року, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення (поштове відправлення з трек-номером 2900104199150).

Не погоджуючись з рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/45-р/к від 25 вересня 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Західбуденергозбереження оскаржило таке до Господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14 грудня 2020 року відкрито провадження у справі №924/1293/20 за позовом ТзОВ Західбуденергозбереження до Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним пунктів рішення №72/45-р/к від 25.09.2020.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08 лютого 2021 року у справі №924/1293/20 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №924/1293/20.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 квітня 2021 року рішення Господарського суду Хмельницької області від 08 лютого 2021 року у справі №924/1293/20 залишено без змін.

У серпні 2021 року Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до суду з цим позовом про стягнення ТзОВ Західбуденергозбереження 136 000 грн., з яких: 68 000 грн. - штраф та 68 000 грн. - пеня, нарахована за періоди: з 09 лютого по 16 березня 2021 року та з 08 квітня по 12 серпня 2021 року.

Згідно з ст.1 ЗУ Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч.1 ст.48 ЗУ Про захист економічної конкуренції за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання (ч.2 ст.56 ЗУ Про захист економічної конкуренції ).

В силу ч.3 ст.56 ЗУ Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як встановлено судом, рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/45-р/к від 25 вересня 2020 року на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000 грн., який останнім не сплачено.

Вказане рішення було предметом оскарження у справі №924/1293/20 та таке залишено чинним.

Рішення адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/45-р/к від 25 вересня 2020 року отримане відповідачем - 02 жовтня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, тобто у відповідача виник обов`язок сплатити штраф в сумі 68 000 грн. у строк до 02 грудня 2020 року включно.

У вказаний строк відповідач штраф не сплатив.

Крім того, згідно з ч.5 ст.56 ЗУ Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У п.20.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26 грудня 2011 року Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства роз`яснено, що абзацами третім - п`ятим частини п`ятої зазначеної статті Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Відповідно до ч.7 ст.56 ЗУ Про захист економічної конкуренції у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (ч.8 ст.56 Про захист економічної конкуренції ).

Частиною 9 ст.56 ЗУ Про захист економічної конкуренції передбачено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Матеріалами справи підтверджено, та це не заперечується самим відповідачем, що останній не сплатив штраф у розмірі 68 000 грн., у строк, передбачений ч.3 ст.56 ЗУ Про захист економічної конкуренції , у зв`язку з чим, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 68 000 грн. (оскільки така не може перевищувати розмір штрафу), з урахуванням положень ч.5 ст.56 ЗУ Про захист економічної конкуренції .

Поряд з тим, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на положення ст.250 ГК України, з огляду на наступне:

Згідно з ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України "Про валюту і валютні операції", "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи. Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

У п.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26 грудня 2011 року Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства роз`яснено, що нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час нарахування та стягнення таких не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу . (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №914/607/17 ).

Крім цього, згідно з ч.1 ст.42 ЗУ Про захист економічної конкуренції суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - дня закінчення вчинення порушення.

Так, стаття 42 ЗУ Про захист економічної конкуренції встановлює строки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України, а не судом у вирішенні спору про стягнення у судовому порядку накладеного за рішенням органу АМК штрафу та нарахованої за його несплату пені. Крім того, зазначена стаття Закону №2210 встановлює строки притягнення саме до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тоді як Закон №2210 відносить до заходів відповідальності штраф і не визначає пеню як міру (захід) відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відносячи її сплату до порядку виконання рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України (розділ ІХ Закону). Чинне законодавство не містить такої підстави для відмови в позові органів АМК, як сплив строку давності на момент прийняття судом рішення зі справи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №922/4706/16, від 19 березня 2019 року у справі №923/175/18, від 11 липня 2019 року у справі №911/9/19 та від 08 жовтня 2020 року у справі №909/759/19 ).

Щодо посилання скаржника на право суду зменшити розмір штрафних санкцій, колегія суддів такі відхиляє, оскільки Закон України Про захист економічної конкуренції не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі №910/20661/16, від 22 січня 2019 року та від 10 жовтня 2019 року у справі №916/492/19 ).

Одночасно колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на норми права, що стосуються запровадження карантинних заходів, оскільки такі норми не поширюються на спірні правовідносини, які склалися між сторонами у цій справі.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 68 000 грн. -штрафу та 68 000 - пені.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними та спростовані судом вище.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 01 листопада 2021 року у справі №914/2573/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Західбуденергозбереження - без задоволення.

Матеріали справи №914/2573/21 повернути до Господарського суду Львівської області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 03 лютого 2022 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Зварич О.В.