Постанова

від 25.01.2022 по справі 01/3070

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 01/3070

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

прокурора ОГПУ - Штін Д.С.,

боржника - арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В.,

Державного агентство резерву України - Лук`янов Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 20.01.2021

у складі колегії суддів: Копитової О.С., Сотнікова С.В., Остапенка О.М.

та на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 19.11.2020

у складі судді: Боровика С.С.

у справі № 01/3070

за заявою Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту коренеплідних культур Української Академії Аграрних Наук

до Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Господарського суду Черкаської області знаходиться справа №01/3070 про банкрутство Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод" в процедурі розпорядження майном, провадження у якій порушене ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.12.2009 року.

2. У червні 2020 року до Господарського суду Черкаської області від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про закриття провадження у справі №01/3070 про банкрутство Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод".

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.11.2020 у даній справі задоволено клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі №01/3070; припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод" та припинено повноваження розпорядника майна Ярмолінського Юрія Васильовича; закрито провадження у справі №01/3070 про банкрутство ДП "Іваньківський цукровий завод"; скасовано дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

4. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби в Черкаській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

5. Також не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало апеляційну скаргу на ухвалу від 19.11.2020.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишено без задоволення, оскаржувану ухвалу господарського суду від 19.11.2020 залишено без змін.

Рух касаційної скарги

7. 15.02.2021 Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі № 01/3070, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області у справі № 01/3070 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.02.2021.

9. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі № 01/3070. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.11.2020 у справі № 01/3070 залишено без руху.

10. Скаржником усунено недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.

11. Крім того, касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області містить клопотання про заміну Головного управління ДПС у Черкаській області на його правонаступника - Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663).

12. Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2021 клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про заміну Головного управління ДПС у Черкаській області на його правонаступника - Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області задоволено; замінено Головне управління ДПС у Черкаській області на Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області; поновлено Державній податковій службі України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та ухвали Господарського суду Черкаської області від 19.11.2020 у справі № 01/3070; відкрито касаційне провадження у справі № 01/3070 за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.11.2020; призначено розгляд касаційної скарги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області на 20.04.2021 року о 10:15.

13. Ухвалою від 20.04.2021 зупинено касаційне провадження у справі № 01/3070 за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.11.2020 у справі № 01/3070 до розгляду Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду справи № 1-24-7-5/297-06-781 Господарського суду Одеської області за касаційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до якої приєднався ОСОБА_1 , та Відкритого акціонерного товариства "Український інститут кранобудування", до якої приєдналося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.08.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртекстільмаш" до Відкритого акціонерного товариства "Холдінгова компанія "Краян" про визнання банкрутом та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

14. Верховний Суд у складі Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняв постанову від 18.11.2021, якою, касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до якої приєднався ОСОБА_1, та касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Український інститут кранобудування", до якої приєдналося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, задовольнив; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.08.2020 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 скасував повністю та направив справу для (продовження) розгляду до Господарського суду Одеської області.

15. У зв`язку з тим, що обставина, яка викликала зупинення касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області - усунена, Верховним Судом ухвалою від 12.01.2022 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.11.2020 у справі № 01/3070; призначено розгляд касаційної скарги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.11.2020 у справі № 01/3070 на 25.01.2022 року о 14:15 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

16. Не погоджуючись з прийнятими постановою та ухвалою, Головним управлінням ДПС у Черкаській області подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувані судові рішення скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

17. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.

17.1. Чинним законодавством не передбачено такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, як затягування розгляду справи за відсутності можливості переходу до іншої судової процедури у справі про банкрутство та відсутності можливості укладення мирової угоди. Крім того судом помилково зроблено висновок про відсутність предмета спору та неможливість досягнення легітимної мети у справі про банкрутство

17.2. Судом апеляційної інстанції зроблено висновок про відсутність предмета спору, проте не досліджено дане поняття.

17.3. Висновки суду про закриття провадження у справі зроблені також без врахування принципу процесуальної економії. Незважаючи на те, що провадження у даній справі порушено 10 років тому принцип процесуальної економії полягатиме саме в тому, що через півтора роки жодних обмежень у застосуванні процедур банкрутства не існуватиме.

17.4. Судом не враховано висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі №922/1200/18.

18. У судовому засіданні 25.01.2022 арбітражний керуючий заперечив проти касаційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

19. Прокурором відділу Черкаської Обласної прокуратури подано пояснення у справі, в яких останній зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.

20. У судовому засіданні 25.01.2022 прокурор ОГПУ заперечила проти касаційної скарги.

21. Представник Державного агентства резерву України підтримав касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

22. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

23. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

24. Предметом розгляду у даній справі є клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі №01/3070 про банкрутство Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод".

25. Клопотання Міністерства юстиції України обґрунтовано тим, що провадження у справі №01/3070 про банкрутство ДП "Іваньківський цукровий завод" триває понад 11 років на стадії розпорядження майном і за цей період, зокрема, з моменту порушення справи та до моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства (тобто до 21.10.2019 року) у справі не укладено мирової угоди в процедурі розпорядження майном, а чинна редакція Кодексу не передбачає такого інституту у процедурі банкрутства як мирова угода; боржник є підприємством з державною формою власності, міститься в переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, застосування відносно боржника судової процедури санації чи визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не є можливим; для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом і включені до реєстру вимог кредиторів, Міністерство юстиції України просило закрити провадження у справі про банкрутство ДП "Іваньківський цукровий завод" на підставі п. 9 ч. 1 ст. 90 Кодекс України з процедур банкрутства та п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

26. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

27. Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі в редакції, чинній на час введення процедури розпорядження майном у даній справі) встановлено, що до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

28. Судами попередніх інстанцій на час розгялду справи встановлено наступні обставини.

29. Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 04.03.2015 № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" серед підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання матеріальних цінностей державного резерву, визначено ДП "Іваньківський цукровий завод". Отже, боржник - ДП "Іваньківський цукровий завод" входить до сфери управління Державного агентства резерву України та є підприємством, що має стратегічне значення для економіки держави.

30. Згідно пункту 3 статті 4 Закону України "Про державний матеріальний резерв" підприємства, установи і організації та інші об`єкти, що входять до системи державного резерву, і земельні ділянки, на яких вони розміщені, є державною власністю і не підлягають приватизації та іншим видам відчуження.

31. Разом з тим, приписами частини 4 статті 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було встановлено обмеження щодо можливості застосування до юридичних осіб-підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, положень цього Закону в частині санації та ліквідації. До таких суб`єктів господарювання могли бути застосовані виключно процедури розпорядження майном та мирова угода. При цьому, застосування таких судових процедур банкрутства як санація та ліквідація є можливим лише після виключення юридичної особи-боржника у встановленому порядку з переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

32. Отже, до ДП "Іваньківський цукровий завод" до 21.10.2019 не могли бути застосовані санація та ліквідація, єдиним можливим завершенням процедури банкрутства боржника було укладення мирової угоди у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном.

33. Пропозиція щодо укладення мирової угоди ні від органу уповноваженого управляти державним майном, ні від боржника та кредиторів до господарського суду Черкаської області не надходила та судом не розглядалась.

34. На час розгляду справи судами попередніх інстанцій процедура розпорядження майном щодо боржника ДП "Іваньківський цукровий завод" проводиться понад одинадцять років.

35. 21.10.2019 року вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства, а Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.

36. Згідно п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

37. Статтею 6 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

38. Тобто, нормами чинного законодавства, що регулюють провадження у справі про банкрутство (Кодекс України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019) не передбачено такої судової процедури, як укладення мирової угоди у справі про банкрутство.

39. Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибору оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов`язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб`єктів господарювання з переліку підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації та застосуванню до них процедури санації чи ліквідації.

40. Державне агентство резерву України є органом, уповноваженим управляти державним майном ДП "Іваньківський цукровий завод".

41. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне агентство резерву України протягом одинадцяти років процедури розпорядження майном ДП "Іваньківський цукровий завод" жодних з вище перелічених заходів, передбачених сттаттею 96 Кодексу з процедур банкрутства щодо відновлення платоспроможності боржника не вживало.

42. Відповідно до частин 1, 2 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

43. Отже, за приписами Кодексу України з процедур банкрутства, судові процедури банкрутства, в тому числі і процедура розпорядження майном, мають строковий характер.

44. Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

45. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

46. Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство, суд має право застосувати загальні процесуальні норми, з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

47. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

48. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

49. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

50. Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

51. Відповідно до частини 1 статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

52. Згідно частини 2 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

53. За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

54. Слід зазначити, що "відсутність предмета спору" означає припинення існування правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмету спору, скасування оспорюваного акту). Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису. У цьому випадку таким законодавчим приписом є норми п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ''Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації'', які обмежують можливість здійснення процедури банкрутства державних підприємств, до яких входить боржник у справі, щодо переходу до процедур санації та ліквідації, та Кодексу України з процедур банкрутства, який не передбачає такої процедури як мирова угода. Отже, процедура розпорядження майном може завершитися в даному випадку закриттям провадження у справі про банкрутство із застосуванням пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

55. Аналогічної правової позиції щодо можливості закриття судами провадження у справах про банкрутство боржників - державних підприємств, наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15.

56. З огляду на встановлені судами обставини на час розгляду справи про те, що провадження у справі №01/3070 про банкрутство ДП "Іваньківський цукровий завод" триває понад 11 років на стадії розпорядження майном і за цей період, зокрема, з моменту порушення справи та до моменту набрання чинності КУзПБ (тобто до 21.10.2019) у справі не укладено мирової угоди в процедурі розпорядження майном, а чинна редакція Кодексу не передбачає такого інституту у процедурі банкрутства як мирова угода; боржник є підприємством з державною формою власності, міститься в переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, застосування відносно боржника судової процедури санації чи визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не є можливим; для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом і включені до реєстру вимог кредиторів, колегія суддів вважає обґрунтованим та справедливим прийняте судом першої інстанції рішення, з яким погодився суд апеляційної інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство відповідно до статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, загальних процесуальних норм (п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України)та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

57. Відтак, наведені у справі аргументи (п. 17.1. - 17.3. постанови), не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, та спростовуються висновками Верховного Суду у даній постанові.

58. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за результатами розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду справи № 1-24-7-5/297-06-7817, до якої було зупинено справу, що розглядається №№ 01/3070, не здійснено відступу від постанови палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, яка врахована колегією суддів при розгляді даної справи № 01/3070 не здійснено відступу, відтак правова позиція викладена у даній справі є актуальною.

59. Разом з тим, аргументи скаржника (п. 17.4. постанови) щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, на думку колегії суддів є необґрунтованими з огляду на неподібність обставин у цих справах - щодо тривалості процедури розпорядження майном боржників на момент ухвалення судами рішень за наслідками процедури розпорядження майном, щодо вчинених з боку розпорядника майна та боржника дій, направлених на задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном.

59.1. Так, у справі № 922/1200/18 процедура розпорядження майном на момент розгляду справи тривала один рік і чотири місяці, разом з тим у справі, що розглядається, процедура розпорядження майном триває понад 10 років. Крім того, у справі № 922/1200/18, як зазначає сам скаржник, суди дійшли висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на неповноту дослідження місцевим судом обставин щодо можливості відновити Боржником платоспроможність та задовольнити визнані у справі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

60. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а аргументи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

61. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Іваньківський цукровий завод" на підставі пункту 9 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, не зазначення судом апеляційної інстанції пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України не призвело до ухвалення неправомірного рішення.

62. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

63. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та ухвала Господарського суду Черкаської області від 19.11.2020 у справі 01/3070 прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні.

64. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.11.2020 у справі 01/3070 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.11.2020 у справі 01/3070 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк