Рішення

від 03.02.2022 по справі 290/821/21

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/821/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

3 лютого 2022 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Панасюк К.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агросоюз - 50" про повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Романівського районного суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агросоюз - 50" (далі ТОВ Агрофірма "Агросоюз - 50"), в якому просить зобов`язати повернути земельну ділянку площею 3,1670 га (кадастровий номер 1821455600:12:000:0303), що знаходиться на території Миропільської селищної ради, скасувавши одночасно державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки, позов обґрунтовуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , внаслідок чого відкрилась спадщина на спірну земельну ділянку. 10 вересня 2020 року позивачем було отримано свідоцтво про право на спадщину на цю земельну ділянку, зареєстроване в реєстрі за № 820. Після отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку ОСОБА_1 стало відомо, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ Агрофірма "Агросоюз - 50" на підставі договору оренди землі від 15 травня 2016 року, який був укладений після смерті її баби.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 вересня 2020 року власником земельної ділянки площею 3,1670 га (кадастровий номер 1821455600:12:000:0303), що знаходиться на території Миропільської селищної ради Романівського району Житомирської області, є ОСОБА_1 .

Договір оренди землі від 15 травня 2016 року укладений після смерті ОСОБА_3 . В зазначеному договорі оренди орендодавцем вказана померла ОСОБА_3 , особистий підпис якої відсутній, замість неї підпис на договорі поставлений ОСОБА_4 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 серпня 2019 року, 3 червня 2016 року зареєстровано договір оренди на земельну ділянку укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма "Агросоюз - 50 строком на десять років.

Тобто, укладено договір оренди та проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки після смерті орендодавця.

Крім цього, відповідно до довіреності від 26 червня 2014 року, посвідченої нотаріусом міста Іжевська Удмуртської Республіки Кириловою Л.А., ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_4 отримувати грошові кошти за договором оренди земельної ділянки, яка знаходиться в колгоспі імені Крупської в смт. Миропіль Романівського району Житомирської області, укладеного з орендарем ОСОБА_5 , відомостей щодо наділення представника повноваженнями для укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки в довіреністі не міститься.

Суд, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення і майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу

та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та

відповідальності за її несплату.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У справі, що розглядається, позивач звернулася з вимогою про поверненняі використовуваної земельної ділянки позивачу як власнику цієї земельної ділянки, посилаюсь на те, що цей договір ОСОБА_3 не підписувала, умови його не погоджувала і не могла цього зробити у зв`язку зі смертю на день укладення договору оренди, а договір підписано не уповноваженою на те особою.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, а також те, що останнія у цій справі наполягає на поверненні їй земельної ділянки, вважаючи, що ця ділянка знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, провадження № 14-499цс19.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

За змістом статті 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Крім цього, позивачем було зроблено заяву про відшкодування судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 3000,00 грн.

Вищезазначена заява підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки, ОСОБА_1 всупереч положенню частини третьої статті 137 ЦПК України до вказаної заяви не надала договору на підставі якого надавалась правнича допомога, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи (договорів, рахунків), суд позбавлений можливості встановити обґрунтованість стягнення правничої допомоги та перевірити співмірність заявленого розміру правничої допомоги з виконаною роботою, а тому залишає заяву про відшкодування судових за надання правничої допомоги без розгляду.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 81, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агросоюз - 50" про повернення земельної ділянки - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агросоюз - 50" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 1821455600:12:000:0303), яка належить їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 вересня 2020 року, розташовану на територі Миропільської селищної ради Романівського району Житомирської області, загальною площею 3,1670 га.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1821455600:12:000:0303), розташованої на територі Миропільської селищної ради Романівського району Житомирської області, загальною площею 3,1670 га, здійсненого на підставі договору оренди землі від 15 травня 2016 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агросоюз - 50" (адреса місцязнаходження: вул. Степовпа, 20 с. Обознівка, Кіровоградський район, Кіровоградська область; ідентифікаційний код юридичної особи 38302020) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1816,00 грн .

Заяву ОСОБА_1 про відшкодування понесених нею витрат за надання правничої допомоги у розмірі 3 000,00 грн залишити без розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Кірічук