Рішення

від 23.11.2021 по справі 756/9789/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23.11.2021 Справа № 756/9789/19

Справа № 756/9789/19

Провадження 2/756/516/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Шершньові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ХАТІКО про стягнення коштів за договором позики,

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ ХАТІКО про стягнення коштів за договором позики.

В обґрунтування позову зазначає, що 21.04.2016 року ним укладено з ТОВ ХАТІКО договір позики № 21/04/16-2, відповідно до умов якого він надав ТОВ ХАТІКО у позику 238 869 грн. 73 коп., що на день укладення договору еквівалентно 9 320 доларів США.

Оскільки ТОВ ХАТІКО не в повному обсязі виконано зобов`язання за укладеним договором позики, а саме борг повернуто лише у сумі 24 028 грн. 40 коп., що еквівалентно 890 доларам США, ОСОБА_1 , зменшивши позовні вимоги, просить суд стягнути з ТОВ ХАТІКО грошові кошти у розмірі 218 571 грн. 20 коп.

У відзиві на позовну заяву представник ТОВ ХАТІКО просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю посилаючись на те, що зобов`язання за укладеним з позивачем договором позики Товариством виконані у повному обсязі, про що свідчать розписки представників позивача про одержання грошових коштів в рахунок боргу.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач просив задовольнити позов повністю, посилаючись на те, що доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, не відповідають дійсності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

Представник ТОВ ХАТІКО у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1 та 2 ст. 76 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що за інформацією з ЄДРПОУ директором ТОВ ХАТІКО є ОСОБА_2 (а.с. 13-19).

З посвідченої приватним нотаріусом КМНО Тарасюк Т.М. та зареєстрованої в реєстрі за № 446 довіреністю від 11.04.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 бути його представником, зокрема, з питань укладення та підписання від його імені договорів позики, застави, іпотеки, договорів про зміни та доповнення до укладених договорів, а також договір(и) про розірвання укладених договорів, визначаючи у всіх випадках суми, терміни та інші умови на власний розсуд, сплачувати, передавати та отримувати від його імені грошові кошти за вказаними угодами; з будь-яких питань, що будуть стосуватися договорів позики, застави, іпотеки, укладених між ним та фізичними або юридичними особами, у тому числі з питань виконання умов зазначених договорів, їх розірвання та/або внесення змін визначаючи умови (суми, строки, суттєві та інші умови) у всіх випадках на власний розсуд, з правом одержання грошових коштів та підпису відповідних договорів та документів. Довіреність видана строком на три роки, тобто до 11.04.2019 року (а.с. 71).

21.04.2016 року між ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_3 , (позикодавець) та ТОВ ХАТІКО , в особі директора Молодика С.Г., (позичальник) укладено договір позики № 21/04/16-2, відповідно до п. 1.1 якого позикодавець передає у власність грошові кошти в сумі 238 869 грн. 73 коп., що за курсом НБУ на день укладення цього договору 9 320 доларів США, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів в строк і за графіком відповідно до п. 3 цього договору; кінцевий строк погашення позики 21.07.2016 року. Пунктом 3.1 цього Договору позики визначено графік повернення позики, відповідно до якого позичальник зобов`язаний повернути позику у сумі 11 277 грн. 11 коп., що еквівалентно 440 доларам США до 21.05.2016 року включно, аналогічну ж суму до 21.06.2016 року включно та 216 315 грн. 51 коп., що еквівалентно 8 440 доларам США до 21.07.2016 року включно. За змістом п. 3.2 Договору розрахунок за договором позики здійснюється у доларах США. (а.с. 4).

Відповідно до розписки представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від 19.05.2016 року він одержав 900 доларів США в рахунок платежу за договором позики № 21/04/16 та № 21/04/16-2 від ОСОБА_2 (а.с. 46).

Оскільки у розписці від 19.05.2016 року не зазначено в якому розмірі з двох договорів ОСОБА_3 одержав від директора ТОВ ХАТІКО грошові кошти, суд вважає, що вони були сплачені на виконання цих договорів в рівних частках.

Таким чином, ТОВ ХАТІКО за розпискою від 19.05.2016 року в рахунок погашення заборгованості за договором позики № 21/04/16-2 сплачено 450 доларів США.

Згідно розписки представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від 20.06.2016 року він одержав від директора ТОВ ХАТІКО - ОСОБА_2 наступні платежі: д/з № 21/04/16-2 в розмірі 440 доларів США, д/з № 21/04/16 в розмірі 450 доларів США, д/з № 21/05/16-2 в розмірі 480 доларів США, д/з № 21/05/16 в розмірі 420 доларів США (а.с. 47).

Тобто, ТОВ ХАТІКО за розпискою від 20.06.2016 року в рахунок погашення заборгованості за договором позики № 21/04/16-2 сплачено 440 доларів США

Відповідно до розписки представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від 21.07.2016 року він отримав від директора ТОВ ХАТІКО - ОСОБА_2 платіж в розмірі 900 доларів США згідно платежу за договором позики від 21.04.2016 року, платіж в розмірі 600 грн. за стоянку, 50 доларів США за пролонгацію договору на 1 місяць (а.с. 48).

Оскільки позивачем не надано доказів укладення між сторонами 21.04.2016 року іншого договору позики ніж договір позики № 21/04/16-2, суд вважає, що платіж за розпискою від 21.07.2016 року у сумі 900 доларів США був внесений саме на виконання цього договору.

За інформацією з Єдиного реєстру довіреностей, видана ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 довіреність припинила свою дію 12.08.2016 року за заявою довірителя про її відкликання (а.с. 99).

За встановлених обставин суд вважає доведеним те, що ТОВ ХАТІКО повернуто ОСОБА_1 через його представника заборгованість за договором позики у сумі 1 790 доларів США (450 + 440 + 900), а залишок неповернутої частини боргу становить 7 530 доларів США (9 320 - 1 790).

При цьому суд не бере до уваги як доказ повернення боргу за договором позики розписку від 21.04.2016 року, за якою ОСОБА_4 прийняв у ОСОБА_2 12 900 доларів США за договором позики № 21/04/16-2 (а.с. 49), оскільки у судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував факт уповноваження ОСОБА_4 на одержання в його інтересах грошових коштів за цим правочином, а представником ТОВ ХАТІКО у порушення приписів ст.ст. 12 та 81 ЦПК України не надано суду доказів на наявність у цієї особи повноважень на одержання грошових коштів в рахунок повернення заборгованості за договором позики № 21/04/16-2.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є добросовісність учасників цивільних правовідносин.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики, одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як роз`яснено у абз. 2 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Враховуючи, що у судовому засіданні установлено, що порушено вимогу про стягнення заборгованості в національній валюті за договором позики за умовами якого борг підлягає поверненню в іноземній валюті, під час розгляду справи установлено, що залишок неповернутої частини боргу становить 7 530 доларів США, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позову ОСОБА_1 та стягнення з ТОВ ХАТІКО указану заборгованість, що за курсом НБУ станом на день вирішення справи становить 200 674 грн. 50 коп. (7 530 х 26,65).

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ХАТІКО про стягнення коштів за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ХАТІКО (зареєстровано за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 54-А, квартира 144, код ЄДРПОУ 41764262) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) 200 674 грн. 50 коп. боргу за договором позики, 2 006 грн. 74 коп. судового збору, а всього 202 681 (двісті дві тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 24 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції в тридцятиденний строк з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя